Рішення

від 08.10.2015 по справі 569/5715/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2015 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого Василевича В.С.

Суддів: Демянчук С.В., Собіни І.М.

при секретарі Демчук Ю.Ю.

з участю представників сторін: ОСОБА_1,

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою міністерства енергетики та вугільної промисловості України на рішення Рівненського міського суду від 6 липня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, треті особи: державне підприємство «Рівнеторф» та державний концерн «Укрторф» про захист трудових прав,

в с т а н о в и л а :

Рішенням Рівненського міського суду від 6 липня 2015 року позов у даній справі задоволено.

Визнано незаконним наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 6 квітня 2015 року «Про увільнення від обов»язків директора ДП «Рівнеторф» незаконним, а укладений трудовий договір між цими сторонами

при прийнятті на посаду тимчасово виконуючої обов»язки директора таким, що був укладений на невизначений строк.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі Міністерство енергетики та вугільної промисловості доводить про незаконність та необґрунтованість рішення через порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Вказує, що судом неправильно витлумачено п.6.2 Статуту Державного підприємства «Рівнеторф», яке входить до складу Державного концерну «Укрторф», керівник якого призначається та звільняється з посади уповноваженим органом управління за поданням ДК «Укрторф» в порядку, передбаченому законодавством України.

На час відсутності директора підприємства Міністерством, як уповноваженим органом управління, був виданий наказ від 26 квітня 2013 року, яким було звільнено виконуючого обов»язки директора ДП «Рівнеторф» ОСОБА_4та покладено виконання обов»язків директора цього цього підприємства на першого заступника ОСОБА_3 на період до призначення директора цього підприємства у встановленому законодавством порядку.

На посаду керівника підприємства позивачка могла бути призначена виключно за результатами конкурсного відбору. Але такий конкурс не проводився.

Звільнення позивачки було проведено за поданням Державного концерну «Укрторф», тобто в порядку визначеному п.6.2 ДП «Рівнеторф» з урахуванням пропозиції Рівненської обласної державної адміністрації від 23 березня 2015 року.

Проте зазначених обставин суд першої інстанції не врахував.

Вважає, що права позивачки не порушені, оскільки її повернуто до виконання своїх попередніх обов»язків першого заступника директора ДП «Рівнеторф».

Зазначає також, що Міністерством призначений директором інша особа, але це питання залишилось поза увагою суду.

По наведених підставах просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Постановляючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд виходив з того, що на посаді виконуючого обов»язки директора ДП «Рівнеторф» позивачка працювала з 26 квітня 2013 року по 6 квітня 2015 року, тобто майже два роки і конкурс на заміщення вакантної посади директора в цей період не оголошувався, тому з урахуванням роз»яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці і заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 29 грудня 1965 року (із змінами від 11 грудня 1986 року ) та положень ст.23 КЗпП України дійшов висновку про безстроковість трудового договору, який може бути припинений на загальних підставах.

Суд також в основу свого рішення поклав ту обставину, що на момент увільнення позивачки від виконання обов»язків директора підприємства «Рівне торф» призначення нового директора не відбулося, а тому подія, з якою пов»язана можливість перебування позивачки на посаді виконуючої обов»язки директора підприємства не настала.

Проте з таким висновком колегія суддів не може погодитись.

Встановлено, що 31 серпня 2011 року Міністерством енергетики та вугільної промисловості України з ОСОБА_3 було укладено контракт строком на один рік на виконання обов»зків директора Державного підприємства «Рівнеторф» (а.с.10-18).

Наказом по ДП «Рівнеторф» від 15 квітня 2013 року позивачку прийнято на посаду першого заступника директора вказаного підприємства. З наказом вона ознайомлена (а.с. - 21 ).

Наказом №59-к від 26 квітня 2013 року на позивачку було покладено виконання обов»язків директора ДП «Рівнеторф» на період до призначення директора цього підприємства у встановленому законодавством порядку (а.с.-22).

Із змісту наказу слідує, що виконання обов»язків директора державного підприємства «Рівнеторф» покладено на позивачку у зв»язку з увільненням з посади виконуючого обов»язки директора за угодою сторін і вона призначена для виконання обов»язків директора як перший заступник (а.с.-22).

Про це ж йдеться і у виданому позивачкою наказі №18-к від 26 квітня 2013 року, в якому вона, як перший заступник директора зазначає, що приступає до виконання обов»язків директора на період до призначення директора ДП «Рівне торф» у встановленому законодавством порядку (а.с.-23).

З наведеного слідує, що основною займаною позивачкою на підприємстві посадою являється перший заступник директора ДП «Рівнеторф».

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 6 квітня 2015 року позивачку звільнено від виконання обов»язків директора з поверненням до виконання попередніх обов»зків першого заступника директора ДП «Рівнеторф» (а.с.-25).

Згідно з п.6.2 Статуту Державнго підприємства «Рівнеторф» директор підприємства призначається на посаду і звільняється з посади Уповноваженим органом управління за поданням Концерну у порядку, передбаченому законодавством України з укладенням відповідного контракту ( а.с.178-179).

Такий контракт з позивачкою не укладався.

Окрім того, відповідно до постанови КМ України №777 від 3 вересня 2013 року «Про проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектора економіки» має відбуватись за результатами конкурсного відбору.Такий конкурс не проводився.

Отже, немає підстав вважати, що призначення позивачки на посаду директора ДП «Рівнеторф» відбулось у встановленому законом порядку, що вона виконувала обов»язки директора на постійній основі. Позивачці було відомо, що виконання обов»язків директора на неї покладено тимчасово до призначення директора у встановленому законом порядку.

Зазначених вище обставин суд першої інстанції при ухваленні рішення не врахував. Отже, його висновки не в повній мірі відповідають матеріалам справи і не грунтуються на законі, у зв»язку з чим рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у позові.

Керуючись ст.307, ст. 309, ст.316 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України задовольнити.

Рішення Рівненського міського суду від 6 липня 2015 року скасувати.

В позові ОСОБА_3 до Міністерства енергетики та вугільної промисловості про захист трудових прав відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

головуючий Василевич В.С.

судді: Собіна І.М.

Демянчук С.В.