Ухвала

від 26.03.2015 по справі 2а/0470/8438/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" березня 2015 р. м. Київ К/800/44705/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Карася О.В.

Олендера І.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року

у справі № 2а/0470/8438/12

за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

до Приватного підприємства «Хоуман»

про стягнення боргу з орендної плати за землю, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області; позивач) звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства «Хоуман» (далі - ПП «Хоуман»; відповідач), в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: стягнути з відповідача кошти в рахунок погашення податкового боргу з орендної плати в розмірі 35 527,89 грн.; зупинити видаткові операції на рахунках платника податків; заборонити відчуження ПП «Хоуман» майна та зобов'язати його допустити податкового керуючого до опису майна в податкову заставу.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Стягнуто з рахунків у банках, обслуговуючих ПП «Хоуман», на користь держави кошти в рахунок погашення боргу з орендної плати в розмірі 35 527,89 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року апеляційну скаргу ПП «Хоуман» задоволено. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року скасовано та прийнято нову - про повну відмову в задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, позивач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права ставиться питання про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року та залишення в силі постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи в межах доводів касаційної скарги відповідно до статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що податкова заборгованість відповідача в розмірі 35 527,89 грн. виникла внаслідок несплати ним суми, самостійно визначеної в поданій податковій декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік.

На підтвердження вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення з ПП «Хоуман» податкового боргу на підставі та в черговості, встановлених чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством, позивачем подано податкову вимогу № 2697 від 05 грудня 2011 року.

В той же час, скасовуючи рішення суду першої інстанції про часткове задоволення адміністративного позову та відмовляючи в його задоволенні, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вказана податкова вимога не може розглядатись як належний доказ, позаяк не містить спірної суми податкового боргу.

Однак, із зазначеним висновком погодитись не можна, зважаючи на таке.

Відповідно до пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України передбачено, що податкова вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Таким чином, надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.

При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

В такому випадку право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня скерування на адресу платника податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податковий борг, і реалізація такого права в часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу виникає на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.

Згідно із статтею 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області задовольнити.

Скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 грудня 2012 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Карась О.В.

Олендер І.Я.