Ухвала

від 19.02.2015 по справі 2а-1870/2102/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2015 року м. Київ К/9991/65825/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Карася О.В. (головуючого), Маринчак Н.Є., Рибченка А.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 по справі № 2а-1870/2102/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нетто-М"

до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції, з урахуванням уточнень, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 08.02.2011 № 0000230411 в частині визначених позивачеві штрафних (фінансових) санкцій у сумі 39 100,00 грн. за порушення вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Позовні вимоги обґрунтовані відсутністю з боку позивача порушень вимог названого Закону.

Постановою суду першої інстанції, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду, позовні вимоги задоволено частково, визнано протиправним та скасовано оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 38 420,00 грн.

Не погодившись із судовими рішеннями, відповідач до Вищого адміністративного суду України подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить її відхилити з мотивів необґрунтованості.

У відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України суд допустив заміну відповідача у справі - Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на його правонаступника - Охтирську об'єднану державну податкову інспекцію Сумської області Державної податкової служби.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді, перевіривши повноту встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки судами, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Судами встановлено, що фактичною підставою для нарахування Товариству фінансових санкцій слугував висновок фахівців державного податкового органу, викладений у акті перевірки від 14.03.2011 про порушення позивачем вимог п. 7, п. 9 та п. 13 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР). Зокрема, порушення вимог п. 9 ст. 3 полягало у нездійсненні друкування 115 фіскальних звітних чеків (Z-звітів) та їх незберігання у книзі обліку розрахункових операцій.

На підставі вказаного акту перевірки та п. 1, п. 4 ст. 17 Закону № 265/95-ВР відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 39 102,00 грн., яке оскаржується позивачем в частині застосованих санкцій у сумі 39 100,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги в частині скасування рішення у розмірі 38 420,00 грн., суди попередніх інстанцій виходили з того, що факт порушення позивачем вимог Закону № 265/95-ВР не спростовано, разом з тим даний Закон не ставить розмір фінансових санкцій у залежність від кількості нероздрукованих або незбережених фіскальних звітних чеків.

Так, відповідно до п. 9 ст. 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Статтею 2 зазначеного вище Закону визначено, що фіскальний звітний чек це документ установленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної пам'яті.

У разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій за рішенням відповідних органів державної податкової служби України до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (п. 5 ст. 17 Закону № 265/95-ВР).

З аналізу вказаних норм вбачається, що у разі невиконання протягом певного періоду обов'язку щодня друкувати фіскальний звітний чек, суб'єкт підприємницької діяльності вчиняє продовжуване порушення, а отже, з урахуванням ст. 61 Конституції України та встановленого факту незабезпечення позивачем щоденного роздрукування фіскальних звітних чеків у кількості 115 штук, суди попередніх інстанцій цілком правомірно дійшли висновку, що за нездійснення щоденного друкування фіскальних звітних чеків, контролюючий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб'єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання такого щоденного друку фіскального звітного чеку на одному реєстраторі розрахункових операцій.

Вказаний висновок судів цілком узгоджується із практикою Верховного Суду України. Так, у справі № 21-89а13 за позовом за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії Автономної Республіки Крим про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у своєму рішенні від 16.04.2013 Суд зазначив, що контролюючий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію незалежно від кількості випадків нездійснення щоденного друкування фіскальних звітних чеків виявлених під час здійснення перевірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Отже, в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Сумської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.09.2011 по справі № 2а-1870/2102/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, у строк та в порядку, визначеними ст. ст. 237-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий О.В. Карась

Судді Н.Є. Маринчак

А.О. Рибченко