Постанова

від 01.04.2015 по справі 802/238/15-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 р. м. Вінниця

Справа № 802/238/15-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Тараса Дмитровича,

представника позивача: Слободяника І.А.,

представника відповідача: Охрімовського Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ЕКО - МОЛПРОДУКТ" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Вінницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Еко-Молпродукт" (далі - ПП "Еко-Молпродукт", позивач) з адміністративним позовом до Вінницької об"єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області (далі - Вінницька ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки ПП "Еко-Молпродукт" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо перерахування (своєчасності перерахування) сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації по податкових деклараціях з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування переробного підприємства) за квітень 2012 року, грудень 2012 року, квітень 2013 року, червень-липень 2013 року, жовтень 2013 року податковим органом виявлено порушення вимог податкового законодавства, зокрема, положень підпунктів 10, 13 пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

На підставі виявлених порушень Вінницькою ОДПІ 20 січня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392204, яким ПП "Еко-Молпродукт" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 195357 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу, викладеними в акті перевірки та, відповідно, і з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправними та просить скасувати.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та пояснення, надані у судових засіданнях, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив в його задоволенні відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях ( а.с. 45 - 46 ).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

05 січня 2015 року державним інспектором відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Вінницької ОДПІ Степановою О.С. проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП "Еко-молпродукт" з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо перерахування (своєчасності перерахування) сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації по податкових деклараціях з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування переробного підприємства) за квітень 2012 року, грудень 2012 року, квітень 2013 року, червень-липень 2013 року, жовтень 2013 року. За наслідками проведеної перевірки складено акт №4/2204/35346395 від 05.01.2015 року ( а.с. 9-12 ).

В ході перевірки виявлено порушення ПП "Еко-молпродукт" вимог підпунктів 10, 13 пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України ( а.с. 12 ).

Суть виявлених порушень полягає у тому, що ПП "Еко-молпродукт" перераховано суму податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації по поданим до Вінницького районного відділення Вінницької ОДПІ податковим деклараціям з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування переробного підприємства) за квітень 2012 року (вх.№9028135322 від 21.05.2012 року), грудень 2012 року (вх.№9085276367 від 18.01.2013 року), квітень 2013 року (вх.№9028510905 від 17.05.2013 року), червень 2013 року (вх.№9042942688 від 17.07.2013 року), липень 2013 року (вх.№9050861480 від 16.08.2013 року) та жовтень 2013 року (вх.№9074250297 від 19.11.2013 року) з порушенням терміну перерахування в сумі 195356,85 грн. Не своєчасно перерахована сума в розмірі 195356,85 грн. вважається такою, що використана не за призначенням і підлягає стягненню до Державного бюджету.

На підставі виявлених порушень податковим органом 20 січня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392204, яким ПП "Еко-молпродукт" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 195357 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач не погоджується з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважає його таким, що прийняте не на підставі норм чинного податкового законодавства, а тому звернувся до суду з вимогою визнати його протиправним та скасувати.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та надаючи оцінку дослідженим доказам суд виходив з наступного.

Так, відповідно до підпункту 10 пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України у період до 1 січня 2015 року податок на додану вартість юридичними особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розділом V Кодексу, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу, справляється з урахуванням таких особливостей:

перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації здійснюється переробним підприємством до 15 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, до спеціального фонду Державного бюджету України - у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Кодексу.

Для підтвердження перерахування сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробне підприємство разом з податковою декларацією з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції надає реєстр платіжних доручень про фактично зараховані на такий спеціальний рахунок кошти за звітний (податковий) період і виписку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів з такого рахунка;

Згідно підпункту 12 пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам (юридичним особам за платіжними дорученнями шляхом перерахування на їх окремі рахунки, відкриті в обслуговуючих банках, фізичним особам - готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення) здійснюється переробним підприємством до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом.

Підтвердженням виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації є Відомості про виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам.

Відповідно до підпункту 13 пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Згідно ст. 203 Податкового кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Як встановлено актом перевірки та не заперечувалось сторонами в ході розгляду справи, перерахування коштів на спеціальний рахунок ГУ ДКСУ у Вінницькій області № 37125001005513 проведено згідно платіжних доручень:

- №2034 від 14.05.2012 року про перерахування компенсації за молоко на загальну суму 16982,85 грн. (з поточного рахунку №26001055305796, відкритого у Вінницькій філії ПАТ КБ "Приват Банк");

- №2728 від 15.01.2013 року про перерахування компенсації за молоко на загальну суму 17320 грн. (з поточного рахунку №26001055305796, відкритого у Вінницькій філії ПАТ КБ "Приват Банк");

- №3136 від 15.05.2013 року про перерахування компенсації за молоко на загальну суму 46291 грн. (з поточного рахунку №26001055305796, відкритого у Вінницькій філії ПАТ КБ "Приват Банк");

- №3156 від 16.05.2013 року про перерахування компенсації за молоко на загальну суму 315 грн. (з поточного рахунку №26001055305796, відкритого у Вінницькій філії ПАТ КБ "Приват Банк");

- №3339 від 15.07.2013 року про перерахування компенсації за молоко на загальну суму 51213 грн. (з поточного рахунку №26001055305796, відкритого у Вінницькій філії ПАТ КБ "Приват Банк");

- №3449 від 15.08.2013 року про перерахування компенсації за молоко на зальну суму 46235 грн. (з поточного рахунку №26001055305796, відкритого у Вінницькій філії ПАТ КБ "Приват Банк");

- №3746 від 14.11.2013 року про перерахування компенсації за молоко на зальну суму 30000 грн. ( з поточного рахунку №26001055305796, відкритого у Вінницькій філії ПАТ КБ "Приват Банк");

- №3747 від 15.11.2013 року про перерахування компенсації за молоко на загальну суму 17000 грн. (з поточного рахунку №26001055305796, відкритого у Вінницькій філії ПАТ КБ "Приват Банк").

На підтвердження фактично зарахованих на спеціальний рахунок коштів в сумі 225356 грн. за звітний (податковий) період, ПП "Еко-Молпродукт" надано копії виписок по рахунку ГУ ДКСУ у Вінницькій області № 37125001005513 за 15.05.2012р., 15.01.2013 р., 15.05.2013 р., 16.05.2013 р., 15.07.2013 р., 15.08.2013 р., 14.11.2013 р., 15.11.2013 р. сформованих 04.02.2014 р., які підтверджують перерахування коштів 15.05.2012 р., 15.01.2013 р., 15.05.2013 р., 16.05.2013 р., 15.07.2013 р., 15.08.2013 р., 14.11.2013 р., 15.11.2013 р. відповідно.

Тобто, з акту перевірки слідує, що вказані кошти були виплачені сільськогосподарським товаровиробникам, на підтвердження чого позивачем до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень, виписку УДКСУ у Вінницькій області з казначейського рахунку.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 Податкового кодексу України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий додаток чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством.

Таким чином, на виконання вимог пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, позивачем грошові кошти в сумі 195042 грн. за квітень 2012 року, грудень 2012 року, квітень 2013 року, червень-липень 2013 року, жовтень 2013 року були вчасно перераховані на спеціальний рахунок та в подальшому виплачено сільськогосподарським товаровиробникам, що підтверджується первинними документами, що долучені до матеріалів справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 04 лютого 2014 року (справа № К/800/49610/13) та ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 січня 2014 року (справа №800/38403/13).

Разом з тим, вказані обставини не були враховані органом державної податкової служби при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення та сплачені позивачем суми податку на додану вартість були включені до оскарженого рішення для повторного стягнення їх до Державного бюджету.

Зазначені дії були вчинені відповідачем без урахування інтересів товариства, зокрема органом державної податкової служби не були враховані негативні наслідки, які спричинить для позивача подвійна сплата податку.

Пунктами 3, 8 частини 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Метою дотримання принципу пропорційності є досягнення розумного балансу між публічними інтересами, на забезпечення яких спрямовані рішення або дії суб'єкта владних повноважень, та інтересами конкретної особи, зокрема вказаний принцип передбачає, що здійснення повноважень, як правило, не має спричиняти будь-яких негативних наслідків, що не відповідало б цілям, яких заплановано досягти.

На необхідності дотримання принципу пропорційності при прийнятті рішень органами державної влади наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, зокрема у справах "Йорданова та інші проти Болгарії" та "Ліндхайм та інші проти Норвегії".

Підпунктом 13 пункту 1 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України визначено, що суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Вказана норма спрямована на дисциплінування платників податку на додану вартість - переробних підприємств, для яких передбачений спеціальний режим оподаткування, запобігає зловживанням платників податків щодо використання такого режиму оподаткування.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем вживались заходи щодо сплати податку на додану вартість на спеціальний рахунок з метою подальшого його перерахування сільськогосподарським товаровиробникам, а також сплати податку на додану вартість до Державного бюджету в частині невиплачених компенсацій.

Враховуючи здійснені позивачем заходи, прийняття органом державної податкової служби податкового повідомлення-рішення щодо повторного стягнення сум податку до бюджету спричиняє для підприємства негативні наслідки, які не відповідають меті, на досягнення якої спрямована зазначена норма.

Таким чином, суд вважає, що Вінницька ОДПІ, приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, в частині збільшення грошового зобов'язання приватного підприємства "Еко-Молпродукт" з податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 195042 грн., діяла без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та без дотримання принципу пропорційності, а тому його в цій частині необхідно визнати протиправним та скасувати.

Разом з тим, судом в ході розгляду справи встановлено, що сума податку на додану вартість в розмірі 315,00 грн., що була проведена згідно платіжного доручення №3156 від 16.05.2013 року про перерахування компенсації за молоко, була сплачена з порушення строків, встановлених п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України.

Посилання позивача, що зазначена сума податку, сплаченого за платіжним дорученням №3156 від 16.05.2013 року, є доплатою скоригованої суми, перерахованої згідно платіжного доручення №3136 від 15.05.2013 року про перерахування компенсації за молоко на загальну суму 46291 грн., суд оцінює критично, оскільки приписами ст. 203 Податкового кодексу України чітко визначено строк, за який підприємство повинно перерахувати суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок, відкритий в органах казначейської служби для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам, а саме проплата повинна здійснюватись починаючи з 1-го числа та до 15-го числа місяця наступного за звітним (податковим) періодом. В даному випадку позивач повинен був перерахувати суму податку на додану вартість в розмірі 315,00 грн. до 15 травня 2013 року, разом з тим, матеріали справи свідчать про пропуск позивачем встановлених законодавством термінів сплати відповідного податку.

Отже, враховуючи вищевикладені обставини справи, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно було збільшено грошове зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 315,00 грн.

При цьому необхідно зазначити, що згідно з ч. 2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним і скасування рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.

Оскільки частину рішення відповідача, що не відповідає вимогам чинного законодавства, може бути ідентифіковано ( виокремлено, названо) та без неї оспорюваний акт в іншій частині не втрачає свою цілісність, значення, суд приходить до висновку про можливість визнання такого рішення частково протиправним.

Вирішуючи спір по суті, суд також брав до уваги розрахунок фінансових санкцій (штрафів), що є додатком до спірного податкового повідомлення - рішення (т.1. а.с.17) і даними акту перевірки.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що податкове повідомлення - рішення №0000392204 від 20.01.2015 року, в частині збільшення позивачу грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 315,00 грн. ( платіжне доручення №3156 від 16.05.2013 року ), прийнято Вінницькою ОДПІ з дотриманням вимог чинного законодавства.

При ухваленні рішення в даній справі суд виходив з того, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що передбачено ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В той же час, згідно ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зауважує, що в ході розгляду справи позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, в той час, як відповідач не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення - рішення. Фактично доводи відповідача щодо правомірності прийнятого рішення грунтуються на лінгвістичному трактуванні норм Податкового кодексу України ( а.с. 45 - 46 ).

Щодо зазначеного суд зауважує, що у відповідності до п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

При вирішенні справи суд також керувався принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, викладеної, зокрема, в рішенні від 23 липня 2002 року у справі " Компанія "Вестберга таксі Актіеболаг" та Вулич проти Швеції " в пункті 110 якого суд зазначив, що " ... адміністративні суду, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ", а також щодо права особи на «правомірні очікування» / «законні сподівання» вчиняти певні дії відповідно до виданого державними органами дозволу ( «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» від 23 жовтня 1991 р. заява № 12742/87).

Виходячи з вищенаведених мотивів суд приходить до висновку, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволеної частини вимог ( в даному випадку 99,84 відсотки ).

Таким чином, суд присуджує приватному підприємству "Еко-Молпродукт" з Державного бюджету України здійснені ним документально підтверджені судові витрати (судовий збір ) в сумі 390,08 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

п о с т а н о в и в :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000392204 від 20.01.2015 року, прийняте Вінницькою об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ ДФС у Вінницькій області ( Вінницьке районне відділення ), щодо збільшення грошового зобов"язання приватного підприємства "ЕКО - МОЛПРОДУКТ" ( код ЄДРПОУ 35346395 ) з податку на додану вартість за штрафними санкціями на суму 195042 грн. ( сто дев"яносто п"ять тисяч сорок дві гривні ).

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "ЕКО - МОЛПРОДУКТ" ( ЄДРПОУ 35346395 ) судові витрати в сумі 390,08 грн. (триста дев'яносто гривень 08 коп.).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя / підпис / Заброцька Людмила Олександрівна

Згідно з оригіналом

Суддя

Секретар