Постанова

від 14.04.2015 по справі 826/20111/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 квітня 2015 року 08:01 №826/20111/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., суддів Кобилянського К.М., Скочок Т.О., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будинок моделей виробничого одягу" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Будинок моделей виробничого одягу» (надалі - позивач/ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу») з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі - відповідач/ДФС України), в якому просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність ДФС України щодо ненадання податкової консультації ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» на запит №01-93 від 03.11.2014 р.

2. Зобов'язати ДФС України надати податкову консультацію на запит ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» на запит №01-93 від 03.11.2014 р.;

3. Стягнути з Державного бюджету України на корить ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» (м. Київ, вул. Аніщенка, 17, код ЄДРПОУ 33598450, поточний рахунок №26007037519500 в АБ «Укрсиббанк» в м. Харків, МФО 351005) судовий збір у розмірі 78,03 грн.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.01.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, водночас через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження.

В судове засідання з'явився представник відповідача, який проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить суд в їх задоволенні відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазнає про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненадання ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» податкової консультації, оскільки на виконання доручення ДФС України, ГУ ДФС у м. Києві було розглянуто звернення позивача №01-93 від 03.11.2014 р. та надано останньому листом №1536/10/26-15-15-04-18 від 03.12.2014 р. податкову консультацію по суті.

Зважаючи на неявку в судове засідання позивача та приймаючи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України), суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах докази, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.11.2014 р. ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» звернулося до відповідача з листом №01-93 (надалі-Лист №01-93), в якому просило надати консультацію з питань практичного застосування норм податкового законодавства, а саме п.287.6 ст.287, п.287.8 ст.287 та п.2 ст.286 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), зокрема щодо сплати податку на землю власниками нежитлових приміщень в багатоквартирному будинку.

24.11.2014 р. листом №11494/7/99-99-15-03-01 відповідачем було доручено ГУ ДФС у м. Києві розглянути викладені позивачем в Листі №01-93 питання та в межах компетенції надати відповідь згідно з вимогами чинного законодавства України.

Вважаючи бездіяльність ДФС України щодо ненадання особисто ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» податкової консультації протиправною та такою, що порушує права та законні інтереси позивача, останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є ПК України.

Відповідно до пп.14.1.172 п.14.1 ст.14 ПК України податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Пунктом п.52.1 ст.52 ПК України визначено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Водночас, п.52.2 ст.52 ПК України визначено, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. Консультації надаються контролюючими органами (п.52.4 ст.52 ПК України).

При цьому, п.52.5 ст.52 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

В п.53.1 ст.53 ПК України зафіксовано, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Разом з тим, п.53.3 ст.53 ПК України встановлено, що платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору. Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Таким чином, з аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що платник податків з метою отримання допомоги щодо практичного використання окремих норм податкового законодавства має право звернутися із відповідним запитом про надання податкової консультації до податкового органу, в тому числі й до ДФС України.

При цьому, суд погоджується з доводами позивача на рахунок того, що жодних обмежень щодо звернення платника податків безпосередньо до центрального органу державної податкової служби та отримання від останнього податкової консультації зазначені норми ПК України не містить.

Так, ч.1 Положення «Про Державну фіскальну службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №236 від 21.05.2014 р. (надалі - Положення №236) визначено, що Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

В той же час, п.33 та п.34 ч.4 Положення №236 визначено, що ДФС з поміж іншого, відповідно до покладених на неї завдань надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску та проводить періодичне узагальнення податкових консультацій, за погодженням з Мінфіном затверджує узагальнюючі податкові консультації.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що не заперечується самим відповідачем, ДФС України наділена правом самостійно надавати податкові консультації платникам податків.

Так, суд приймає до уваги посилання відповідача щодо наявності у останнього права у межах власних повноважень надавати обов'язкові для виконання державним службовцям та працівникам апарату ДФС, її територіальним органам доручення, однак суд вважає за необхідне зазначити, що оскільки чинним законодавством прямо передбачена можливість ДФС України самостійно надавати податкові консультації платникам податків, відповідачу нічого не перешкоджало самостійно надати таку консультацію позивачу, чого як вбачається з матеріалів справи вчинено не було.

Таким чином, з врахуванням вищенаведеного, суд погоджується з доводами позивача щодо протиправності бездіяльності відповідача, що полягає у ненаданні відповідачем податкової консультації на звернення ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» №01-93 від 03.11.2014 р., внаслідок чого суд вважає за необхідне позовні вимоги в цій частині задовольнити.

В той же час, в задоволенні позовних вимог позивача про зобов'язання відповідача надати ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» індивідуальну податкову консультацію у відповідь на його запит від 03.11.2014 р. №01-93, суд вважає за необхідне відмовити, позаяк надання податкових індивідуальних консультацій належить до виключної компетенції податкового органу.

Більше того, суд вважає за необхідне звернути увагу на зміст Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, вимога позивача про зобов'язання відповідача надати ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» індивідуальну податкову консультацію у відповідь на його запит №01-93 від 03.11.2014 р., виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а тому задоволенню не підлягає.

Водночас, відповідно до ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, внаслідок чого належним способом захисту, порушених прав позивача суд вважає визнання протиправною бездіяльності ДФС України, що полягає у ненаданні останнім ТОВ «Будинок моделей виробничого одягу» податкової консультації з питань практичного застосування норм податкового законодавства та зобов'язання відповідача повторно розглянути звернення позивача №01-93 від 03.11.2014 р. щодо надання податкової консультації відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуваннями висновків суду.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог позивача. Відповідно до положень ст.94 КАС України судовий збір позивачу відшкодовується частково.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 11, 69, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок моделей виробничого одягу» до Державної фіскальної служби України - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України, що полягає у ненаданні податкової консультації Товариству з обмеженою відповідальністю «Будинок моделей виробничого одягу» на запит №01-93 від 03.11.2014 р.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України повторно розглянути запит Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок моделей виробничого одягу» №01-93 від 03.11.2014 р. щодо надання податкової консультації відповідно до вимог чинного законодавства та з урахуваннями висновків суду.

4. В решіт позовних вимог - відмовити.

5. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будинок моделей виробничого одягу» понесені судові витрати в розмірі 36 (тридцять шість) грн. 50 коп. із видатків Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.185 - ст.187 КАС України відповідно.

Головуючий суддя Б.В. Санін

Судді К.М. Кобилянський

Т.О. Скочок