Ухвала

від 02.04.2015 по справі 809/2612/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року Справа № 876/4032/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Затолочного В.С., Матковської З.М.,

за участі секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

та за участі осіб:

від позивача - Худзій Д.М.,

від відповідача - Токар В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Даноша» до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2013 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Даноша» звернувся до суду з адміністративним позовом до Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 000022220 від 27.02.2013 року, № 000052220 від 01.06.2013 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області №000052220 від 01.06.2013р., в частині визначення грошового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 47335 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач, який в поданій апеляційній скарзі, покликаючись на те, що таке винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення лягли висновки контролюючого органу щодо відсутності реальної можливості поставок товарів, робіт та послуг між ПП ВКФ «Західелектрогруп», ТзОВ «Союс-А», ПП «Торгтехсиз» та ТОВ «Даноша», таким чином відповідачем правомірно розраховано розмір штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість на суму завищення податкового зобов'язання за період.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в січні 2012 року працівниками Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «Даноша» (ідн. код 32464900) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Союз-А» (ідн. код 37382330) за січень-лютий 2011 року, ПП ВКФ «Західелектрогруп» (ідн. код 35943620) за серпень-вересень 2011 року та ПП «Торгтехсиз» (ідн. код 37159565) за серпень-вересень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №218/220/32464900 від 04.02.2012 року, згідно якого встановлено порушення пп.198.1, 198.2, 198.6 ст.198, пп.209.2, 209.3 ст. 209 ПК України, в результаті чого позивачем допущено: - заниження суми ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає відображенню в особовому рахунку платника та повністю залишається у розпорядження сільськогосподарського підприємства за січень 2011 року в сумі 56260 грн., за лютий 2011 року в сумі 75262 грн; - заниження суми ПДВ, яка у поточному звітному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства за серпень 2011 року в сумі 836 грн та за вересень 2011 року в сумі 94667 грн. Також, за результатами перевірки не підтверджено реальність здійснення господарських операцій позивачем з ПП ВКФ «Західелектрогруп», ТОВ «Союз-А» та ПП «Торгтехсиз» при придбанні товарів.

На підставі зазначеного акту перевірки до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість в сумі 47754 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням за №000022220 від 27.02.2013 року.

За наслідками оскарження податкового повідомлення-рішення за №000022220 від 27.02.2013 року до вищестоящих органів Міндоходів, рішенням Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області за №6/10/10-319/122/305 від 21.05.2013 року, дане податкове повідомлення-рішення скасовано в частині визнання суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за штрафною (фінансовою) санкцією в розмірі 1 грн.

У відповідності до підпункту 60.1.2, пункту 60.1 статті 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу, а тому позовна вимога позивача про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення №000022220 від 27.02.2013 року є безпідставною, оскільки в силу вищевказаної норми, дане податкове повідомлення-рішення є скасованим та вважається відкликаним, а отже не підлягає виконанню.

В результаті адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення №000022220 від 27.02.2013 року відповідачем винесено нове податкове повідомлення-рішення за №000052220 від 01.06.2013 року, згідно з яким, у зв'язку із заниженням суми податку на додану вартість, застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 47753 грн.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995р., за № 168/704, згідно з яким, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують і підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Зі змісту акту перевірки №218/220/32464900 від 04.02.2012 року слідує, що відповідачем зроблені висновки щодо відсутності реальної можливості поставок товарів (робіт, послуг) ПП ВКФ «Західелектрогруп» позивачу з огляду на те, що в попереднього відсутнє майно, трудові ресурси, виробничо-складські приміщення, засоби для транспортування та інше майно, яке необхідне для здійснення господарських операцій, а тому правочини укладені між позивачем та ПП ВКФ «Західелектрогруп» не мають реального товарного характеру, таким чином позивач безпідставно відобразив в податковому обліку операції по придбанню товарів у ПП ВКФ «Західелектрогруп» у вересні 2011 року на суму 568000,02 грн., в тому числі ПДВ 94666,67 грн.

Проте, відповідачем не враховано наявність всіх первинних документів для формування податкового кредиту позивачем. Так, згідно договору поставки від 30.08.2011 року позивачу здійснювалась поставка товару (кабель та інші комплектуючі). Факт поставки та оплати товару підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними та платіжними дорученнями. Первинні документи підписані відповідними посадовими особами суб'єктів підприємницької діяльності та складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

У висновках податкового органу щодо перебування ПП ВКФ «Західелектрогруп» в схемі набуття податкової вигоди сторонніми суб'єктами підприємницької діяльності використані матеріали перевірки, відображені в акті перевірки ДПІ у Личаківському районі м.Львова Львівської області ДПС №299/22-40/35943620 від 16.10.2012 року, згідно з якими не встановлено місцезнаходження платника податків, в ході аналізу податкової звітності ПП ВКФ «Західелектрогруп» відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту та устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності, встановлено факт фіктивності контрагентів ПП ВКФ «Західелектрогруп», з приводу чого й зроблено висновок про безтоварність всіх господарських операцій зі всіма контрагентами, в тому числі й з позивачем. Проте, на думку суду, даний акт не може слугувати беззаперечним доказом фіктивності підприємства, оскільки висновки податкового органу не підтверджуються жодними письмовими доказами, натомість первинні документи фінансово-господарських операцій з позивачем підписані керівником ПП ВКФ «Західелектрогруп», товар поставлений позивачу, за який оплата проведена в повному обсязі, внаслідок вказаних правовідносин відбулися зміни в майновому стані позивача. Водночас, відповідачем не досліджувався та не доведений факт отримання товару (кабель та ін.) від інших контрагентів, а тому господарські операції між позивачем та ПП ВКФ «Західелектрогруп» носять товарний характер.

Відповідачем також встановлено, що позивачем безпідставно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ по придбанню товару в ТОВ «Союз-А», оскільки за результатами перевірки підприємства встановлено, що вказані господарські операції не підтверджуються з врахуванням реального часу та можливості здійснення господарських операцій, також відсутність необхідних умов, що потрібно для здійснення господарських операцій. В основу висновків відповідача ввійшов акт перевірки ДПІ в м.Рівне №1323/23-100/37382330 від 10.11.2011 року, яким встановлено, що ТОВ «Союз-А» не представлено до перевірки первинні документи, в тому числі, на підтвердження господарських операцій з позивачем. До перевірки позивача не надано договору купівлі-продажу від 25.01.2011 року, за яким здійснювалася поставка товару (зерна кукурудзи), також не надано в процесі перевірки позивача документи, які б підтверджували факт перевезення товару, сертифікати якості, документи, що підтверджують оплату за придбаний товар. Також, в результаті того, що податкові накладні за реалізацію товару ТОВ «Союз-А» виписані з порушенням статті 15 підрозділу 2, Розділу ХХ ПК України, позивачем завищено податковий кредит в загальній сумі 131521,50 грн., а саме 56259,50 грн. в січні 2011 року та 75262,00 грн. в лютому 2011 року.

Разом з тим, господарські операції позивача з ТОВ «Союз-А» підтверджуються відповідними первинними документами, а саме: договір купівлі-продажу товару №6 від 25.01.2011 року, за яким ТОВ «Союз-А» продавало позивачу кукурудзу; видаткові накладні; податкові накладні; товарно-транспортні накладні.

Крім цього, самою ж перевіркою ДПІ в м.Рівне встановлено, що ТОВ «Союз-А» діюче підприємство, діяльністю якого є зокрема оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин.

Таким чином, відповідачем не доведено факту безтоварності операцій між позивачем та ТОВ "Союз-А", а наведені відповідачем доводи не підтверджуються належними доказами, носять формальний, опосередкований характер щодо позивача та не стосуються безпосередньо спірних правовідносин.

В силу норми ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, відтак колегія суддів не переглядає рішення суду першої інстанції в частині протиправності віднесення до ПДВ суму 836 грн. та винесення штрафної санкції в сумі 418 грн.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позовні вимоги є частково обґрунтованими, а позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Калуської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2014 року у справі № 809/2612/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.М. Каралюс

суддя В.С. Затолочний

суддя З.М. Матковська

повний текст ухвали виготовлений 07.04.2015