Постанова

від 18.03.2015 по справі 804/2339/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2015 р. Справа № 804/2339/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представника позивача представника відповідача Носової В.І. Станчевої О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення №0000932202 від 22.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з висновками, викладеними в акті, вважає, що пода ткове повідомлення-рішення, винесене за результатами перевірки, суперечить діючому пода тковому законодавству та підлягає скасуванню з підстав, викладених у позовній заяві та поясненнях.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, викладені у запереченнях на позов, та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВО «Індустріал-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «АТМ» (ЄДРПОУ 24606641) за період липень 2012 року, серпень 2012 року, жовтень 2012 року, ПП «Транс-Антлантіка Сервіс» (ЄДРПОУ 32694389) за період січень 2012 року, лютий 2012 року, ТОВ «Транс Бізнес Лайн» (ЄДРПОУ 38113458) за період серпень 2012 року, жовтень 2012 року, ТОВ «Галактика М» (ЄДРПОУ 31890900) за період жовтень 2011 року, грудень 2011 року, ТОВ «Лігран» (ЄДРПОУ 34656476) за період листопад 2011 року, ТОВ «Матадор» (ЄДРПОУ 31820299) за період грудень 2011 року, січень 2012 року, ТОВ «Ривс» (ЄДРПОУ 34914473) за період лютий 2012 року, ТОВ «Феріт Д» (ЄДРПОУ 36441206) за період вересень 2012 року, ТОВ «Грандієнт ТЄК»(ЄДРПОУ 36095668) за період листопад 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт №1286/2206/30619540 від 16.05.2013 року, у висновках якого встановлено порушенням позивачем пункту 185.1 статті 185, пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 911 932,1 грн.

22 липня 2014 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення №0000932202, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 367 899,50 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

В силу пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України).

У відповідності до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що позивачем з ПП «АТМ» укладено договір поставки №ДГ-26МТ від 03.07.2012 року, з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» - договір поставки №01К від 03.01.2012 року, з ТОВ «Лігран» - договір №38 К від 10.10.2011 року, з ТОВ «Галактика М» - договір поставки №40К від 03.10.2011 року, з ТОВ «Ривс» - договір поставки №2К від 01.02.2012 року, з ТОВ «Матадор» - договір підряду №31 УН від 29.11.2011 року, з ТОВ «Феріт Д» - договір підряду №47 У від 02.08.2012 року, з ТОВ «Транс Бізнес Лайн» укладено договори поставки №4МТ від 29.05.2012 року, підряду №5УН від 18.05.2012 року та переведення боргу №3 від 06.08.2012 року, з ТОВ «Грандієт ТЕК» - договір підряду №83У від 10.09.2012 року.

Виконання умов вказаних договорів належним чином оформленими документами: накладними, податковими накладними, видатковими накладними, актами приймання виконаних робіт, товарно-транспортними накладними, банківськими виписками та платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Як вбачається з акту перевірки №1286/2206/30619540 від 16.05.2013 року, висновки щодо не підтвердження реальності здійснення господарських відносин зазначеними підприємствами з поставок по ланцюгу із контрагентами, зроблено контролюючим органом на підстав актів перевірки контрагентів товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс».

Проте суд зазначає, що згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Пунктом 36.5 даної статті встановлено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім ви падків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Якщо податковим органом встановлено нена лежне виконання контрагентом позивача своїх податкових обов'язків, відповідальність за їх невиконання або неналежне виконання повинно нести саме це підприємство.

При цьому судом встановлено, що на момент укладення угод та вчинення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак перепон з приводу укладення, а також виконання будь-яких господарських договорів з ними, а надалі і включення до складу витрат для цілей оподаткування податком на додану вартість за такими договорами у позивача не було.

Отже, посилання податкового органу на акти контрагентів позивача як на підставу, що позивачем здійснювались господарські операції з метою отримання податкової вигоди, не може вважатись обґрунтованим.

Крім того, Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.03.2013 року у справі №804/1268/13-а (залишена в силі ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2013 року та Вищого адміністративного суду України від 14 квітня 2014 року справа К/800/31945/13) визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «АТМ», за результатами якої складено акт №7198/22-4/24606641 від 21.12.2012 року.

В акті перевірки № 1286/2206/30619540 від 16.05.2013 року підставою визнання недійсними договорів між ПП «Транс-Антлантика Сервіс» та позивачем є акт ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС №7204/224/3269/32694389 від 21.12.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства з контрагентами ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Хімагросервіс» за листопад 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року,ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, БПП «Сура» за вересень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року».

Згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 28.12.2012 року у справі №5009/3909/12, яка набрало законної сили, приватне підприємство «Транс Атлантіка Сервіс» (ЄДРПОУ32694389) ліквідовано. ДПІ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС у справі №5009/3909/12 приймала участь, але про існування зазначеного акту податковий орган не надала до суду доказів.

В акті перевірки №1286/2206/30619540 від 16.05.2013 року підставою визнання недійсними договорів між ТОВ «Галактика М» (ЄДРПОУ 31890900) та позивача став акт перевірки №7201/224/31890900 від 21.12.2012 року «Про результати документальної позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Лігран» під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Інфотерм» за червень 2011 року, ТОВ «Олімп» за вересень 2011 року, ПП «СВ Гермес» за березень 2011 року, ПВП «Форест» за червень 2011 року, ТОВ «Кафепродакшн» за січень 2011 року, ТОВ «Пасіфік» за вересень 2011 року».

Згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 05.12.2012 року у справі №5009/3205/12, яка набрала законної сили, ТОВ «Галактика М» (ЄДРПОУ 31890900) ліквідовано. Отже, податковий орган склав акт перевірки №7201/224/31890900 від 21.12.2012 року щодо підприємства, яке було ліквідовано 05.12.2012 року, та запис про припинення якого до ЄДРПОУ було внесено 20.12.2012 року за №11031170022031996.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2013 року у справі №804/1263/13-а (Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.05.2013 року та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2013 року справа № К/800/36753/13 - залишено в частині без змін), визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо формування висновків в акті про результати документальної позапланової невиїзної перевірки № 7210/224/36441206 від 21.12.2012 року та визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності ТОВ «Ферріт-Д».

В акті перевірки №1286/2206/30619540 від 16.05.2013 року відповідач посилався на акт від 22.01.2013 року №86/224/38113458 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Транс Бізнес Лайн» (код ЄДРПОУ 38113458) щодо не підтвердження господарських відносин з контрагентами ТОВ «Галактика-М» (код ЄДРПОУ 31890900) за період квітень, травень 2012 року та ТОВ «РИВС» (код за ЄДРПОУ 34914473) за період червень 2012 року, ТОВ «Старт-Д» (код-за ЄДРПОУ 32694059) за період липень 2012 року», але згідно Постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2013 року у справі №804/5503/13-а, яка не була скасована судом апеляційної інстанції, визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо складання акту від 22.01.2013 року №86/224/38113458, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби щодо коригування показників податкової звітності.

Отже, податковий орган в акті посилався на результати перевірок, за якими постановлено судові рішення, що набрали законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав усі підтверджуючі документи, що засвідчують факт виконання укладених договорів.

За таких обставин суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000932202 від 22.07.2014 року.

В той же час суд не вбачає підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства позивача №371 від 26.04.2013 року та визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВО «Індустріал - Сервіс».

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до пункту 20.1.4 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Отже, згідно чинного законодавства дії по проведенню перевірок, у тому числі прийняття відповідного наказу про проведення перевірки є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Тобто, наказ про проведення перевірки є, перш за все, посвідченням дій посадових осіб від імені державного органу, результатом яких є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (дії по проведенню перевірки) може бути предметом судового оскарження.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права, оскільки в даному випадку наказ та дії по проведенню перевірки не породжують юридичних наслідків для платника податків, а правильним способом є скасування рішення, яке прийнято на підставі такої перевірки, так як воно створює юридичний наслідок для позивача (обов'язок сплатити штрафні (фінансові) санкції).

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області №0000932202 від 22.07.2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об'єднання «Індустріал-Сервіс» судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 23 березня 2015 року.

Суддя В.В. Степаненко