Ухвала

від 14.04.2015 по справі п/811/3750/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 квітня 2015 рокусправа № П/811/3750/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Дадим Ю.М.

           суддів:                     Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

за участю секретаря судового засідання:          Сколишева О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Юридична Агенція "Прецедент" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року адміністративний позов Приватного підприємства "Юридична Агенція "Прецедент" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено повністю: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 20 жовтня 2014 року №0000412207 та №0000422207.

Не погодившись з постановою суду, Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 25 вересня 2014 року по 29 вересня 2014 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Юридична Агенція "Прецедент" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Інкомфарма" (код - 36793637) за період з 01 лютого 2014 року по 31 березня 2014 року, ПП "Торговий дім "Сонце" (код - 23525691) за період з 01 березня 2013 року по 31 березня 2013 року, ТОВ "Альфа-Інкс" (код - 37450913) за період з 01 червня 2013 року по 30 червня 2013 року, ТОВ "Ф'южен Груп" (код - 38365033) за період з 01 жовтня 2013 року по 31 жовтня 2013 року, за результатами якої складено акт від 03 жовтня 2014 року №41/11-23-22-07/37796089 (т.1 а.с.10-23).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано допущені позивачем порушення: пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток за 2013 рік на загальну суму 28437 грн.; п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість в сумі 40816 грн., в тому числі за: березень 2013 року в сумі 16550 грн., червень 2013 року - 8750 грн., жовтень 2013 року - 4633 грн., лютий 2014 року - 4383 грн., березень 2014 року - 6500 грн..

На підставі акту перевірки, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 20 жовтня 2014 року:

- №0000412207 про збільшення ПП "Юридична Агенція "Прецедент" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 61224 грн., з яких 40816 грн. за основним платежем, 20408 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 24-25);

- №0000422207 про збільшення ПП "Юридична Агенція "Прецедент" грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 35546 грн., в т.ч. 28437 грн. за основним платежем, 7109 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (т. 1 а.с. 26-27).

Правомірність та обґрунтованість податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі акту перевірки, є предметом спору, переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі, як суб'єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV) передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Враховуючи викладене, для підтвердження даних податкового обліку необхідно брати до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України №996-XIV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Також, слід зазначити, що відповідно до ст. 134 ПК України об'єктом оподаткування податком на прибуток є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно з пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

За приписами пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п.п. 198.1, 198.2 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбавання товарів (робіт, послуг), до складу витрат операційної діяльності та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що позивач у перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ПП "Торговий дім "Сонце", ТОВ "Альфа - Інкс", ТОВ "Ф'южен Груп" та ТОВ "Інкомфарма".

Як свідчать матеріали справи, ПП "Юридична Агенція "Прецедент" було відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з придбання послуг у ПП "Торговий дім "Сонце" за березень 2013 року в розмірі 16550 грн..

Судом встановлено, що 27 лютого 2013 року між ПП "Юридична Агенція "Прецедент" (Замовник) та ПП "Торговий дім "Сонце" (Виконавець) було укладено договір №27-02-13, згідно якого ПП "Торговий дім "Сонце" зобов'язалось надати послуги з організації транспортного обслуговування легковими автомобілями (т.1 а.с.59-62).

На підтвердження виконання сторонами умов даного договору до суду надано акт від 28 березня 2013 року №80 (т.1 а.с.63), згідно якого ПП "Торговий дім "Сонце" виконано послуги з транспортного обслуговування, загальна сума яких склала 63000 грн., в т.ч. ПДВ 10500 грн.. Відповідно до акту від 29 березня 2013 року №81 (т.1 а.с.64) ПП "Торговий дім "Сонце" виконано послуги з транспортного обслуговування, загальна сума яких склала 36300 грн., в т.ч. ПДВ 6050 грн..

На підставі рахунків №б/н від 26 березня 2013 року (т.1 а.с.68), №б/н від 28 березня 2013 року (т.1 а.с.69), №б/н від 29 березня 2013 року (т.1 а.с.70) ПП "Юридична Агенція "Прецедент" здійснено оплату наданих послуг на загальну суму 99300 грн., що підтверджено платіжними дорученнями: №75 від 27 березня 2013 року (т.1 а.с.71), №84 від 11 квітня 2013 року (т.1 а.с.72), №85 від 22 квітня 2013 року (т.1 а.с.73), №89 від 13 травня 2013 року (т.1 а.с.74).

ПП "Торговий дім "Сонце" виписано податкові накладні: №56 від 27 березня 2013 року на загальну суму 33000 грн., в т.ч. ПДВ 5500 грн. (т.1 а.с.65), №80 від 28 березня 2013 року на загальну суму 30000 грн., в т.ч. ПДВ 5000 грн. (т.1 а.с.66), №81 від 29 березня 2013 року на загальну суму 36300 грн., в т.ч. ПДВ 6050 грн. (т.1 а.с.67), які відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включених до складу податкового кредиту з ПДВ в березні 2013 року (т.2 а.с.46-53).

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ПП "Юридична Агенція "Прецедент" відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з придбання послуг у ТОВ "Альфа - Інкс" за червень 2013 року в розмірі 8750 грн..

Судом встановлено, що 27 травня 2013 року між ПП "Юридична Агенція "Прецедент" (Замовник) та ТОВ "Альфа - Інкс" (Виконавець) укладено договір №270513, згідно якого ТОВ "Альфа - Інкс" зобов'язувалось надати послуги з організації транспортного обслуговування легковими автомобілями (т.1 а.с.75-78).

На підтвердження виконання сторонами умов даного договору до суду надано акт від 07 червня 2013 року №62 (т.1 а.с.79), у відповідності до якого ТОВ "Альфа - Інкс" виконало послуги з транспортного обслуговування, загальна сума яких склала 30000 грн., в т.ч. ПДВ 5000 грн.. Згідно до акту від 27 червня 2013 року №63 (т.1 а.с.80) ТОВ "Альфа-Інкс" виконало послуги з транспортного обслуговування, загальна сума яких склала 22 500 грн., в т.ч. ПДВ 3750 грн..

На підставі рахунків №62 від 07 червня 2013 року (т.1 а.с.83), №63 від 27 червня 2013 року (т.1 а.с.84) ПП "Юридична Агенція "Прецедент" здійснено оплату наданих послуг на загальну суму 52500 грн., що підтверджено платіжними дорученнями: №173 від 11 вересня 2013 року (т.1 а.с.85), №199 від 15 жовтня 2013 року (т.1 а.с.86).

В свою чергу, ТОВ "Альфа - Інкс" виписано податкові накладні: №62 від 07 червня 2013 року на загальну суму 30000 грн., в т.ч. ПДВ 5000 грн. (т.1 а.с.81), №63 від 27 червня 2013 року на загальну суму 22500 грн., в т.ч. ПДВ 3750 грн. (т.1 а.с.82), які відображені позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включених до складу податкового кредиту з ПДВ в червні 2013 року (т.2 а.с.54-61).

Окрім того, ПП "Юридична Агенція "Прецедент" було відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з придбання послуг у ТОВ "Ф'южен Груп" за жовтень 2013 року в розмірі 4633,33 грн..

Так, судом встановлено, що 20 вересня 2013 року між ПП "Юридична Агенція "Прецедент" (Замовник) та ТОВ "Ф'южен Груп" (Виконавець) укладено договір №2013-2009-37796089, у відповідності до якого ТОВ "Ф'южен Груп" зобов'язувалось надати позивачу послуги з організації транспортного обслуговування легковими автомобілями (т.1 а.с.87-90).

На підтвердження виконання сторонами умов даного договору до суду надано акт від 31 жовтня 2013 року №101 (т.1 а.с.91), у відповідності до якого ТОВ "Ф'южен Груп" виконало послуги з транспортного обслуговування, загальна сума яких склала 27800 грн., в т.ч. ПДВ 4633,33 грн.. Доказів здійснення оплати за послугу до суду не було надано, проте як зазначає позивач, по даному підприємству існує заборгованість та суду надано оборотно-сальдову відомість (т.2 а.с.139).

ТОВ "Ф'южен Груп" виписано позивачу податкову накладну №101 від 31 жовтня 2013 року на загальну суму 27800 грн. (з ПДВ), в т.ч. ПДВ 4633,33 грн. (т.1 а.с.92), яку було відображено в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту з ПДВ в жовтні 2013 року (т.2 а.с.62-69).

Також, ПП "Юридична Агенція "Прецедент" відображено в податковому обліку, а саме віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціях з придбання послуг у ТОВ "Інкомфарма" за лютий 2014 року в розмірі 4383,33 грн. та за березень 2014 року в розмірі 6500 грн..

Судом встановлено, що 25 жовтня 2013 року між ПП "Юридична Агенція "Прецедент" (Замовник) та ТОВ "Інкомфарма" (Виконавець) укладено договір №2013-2510-37796089, у відповідності до якого ТОВ "Інкомфарма" зобов'язувалось надати послуги з організації транспортного обслуговування легковими автомобілями (т.1 а.с.94-96, 127).

На підтвердження виконання сторонами умов даного договору в лютому 2014 року суду надано: заявки на організацію транспортних послуг (т.1 а.с.97-123), акт від 28 лютого 2014 року №172 (т.1 а.с.124), згідно якого ТОВ "Інкомфарма" виконало послуги з транспортного обслуговування, загальна сума яких склала 26300 грн., в т.ч. ПДВ 4383,33 грн.. Доказів здійснення оплати за послугу до суду не надано, проте як зазначено позивачем, по даному підприємству існує заборгованість та надано суду оборотно-сальдову відомість (т.2 а.с.139).

28 лютого 2014 року ТОВ "Інкомфарма" виписано податкову накладну №172 на загальну суму 26300 грн., в тому числі ПДВ 4383,33 грн. (т.1 а.с.125), відображену позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту з ПДВ в лютому 2014 року (т.2 а.с.70-77).

На підтвердження виконання сторонами умов даного договору в березні 2014 року суду надано: заявки на організацію транспортних послуг (т.1 а.с.128-143) та акт від 31 березня 2014 року №117 (т.1 а.с.144), згідно якого ТОВ "Інкомфарма" виконало послуги з транспортного обслуговування, загальна сума яких склала 39000 грн., в тому числі ПДВ 6500 грн.. Доказів здійснення оплати за послугу до суду не надано, проте як зазначає позивач, по даному підприємству існує заборгованість та надано оборотно-сальдову відомість (т.2 а.с.139).

31 березня 2014 року ТОВ "Інкомфарма" виписано податкову накладну №117 на загальну суму 39000 грн., в тому числі ПДВ 6500 грн. (т.1 а.с.145), відображену позивачем в реєстрі отриманих податкових накладних та включено до складу податкового кредиту з ПДВ в березні 2014 року (т.2 а.с.78-83).

Виходячи зі змісту наявних у справі первинних документів, колегія суддів робить висновок про те, що всі первинні документи надані позивачем (як суду, так і перевіряючим в ході перевірки) відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", не викликають сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між сторонами.

Слід врахувати, що на час укладання та дії вказаних вище договорів контрагенти позивача були зареєстровані в установленому порядку як платники ПДВ, мали право укладати угоди, виписувати та надавати податкові накладні.

Разом з тим, судом встановлено, що отримані позивачем від ПП "Торговий дім "Сонце", ТОВ "Альфа-Інкс", ТОВ "Ф'южен Груп", ТОВ "Інкомфарма" послуги з організації транспортного обслуговування легковими автомобілями використано позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджено наданими до суду доказами: ліцензія на надання послуг з охорони власності та громадян, листи Укрзалізниці, договори про надання послуг з охорони та супроводження вантажу, заявки на виділення охорони для супроводження вантажу, акти надання послуг (т.1 а.с.147-250, т.2 а.с.1-30, 42-44), що не спростовано відповідачем.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що позивач виконав всі вимоги чинного законодавства України і правомірно на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів) відобразив у даних податкового обліку операції із зазначеними вище контрагентами.

За таких обставин, колегія суддів не погоджується з висновками податкового органу щодо формального укладення договорів та відсутності господарських операцій, оскільки позивачем в повній мірі документально підтверджено реальність виконання зазначених вище правочинів з його контрагентами.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши вищевикладені обставини справи, колегія суддів вважає, що у діях платника податків (позивача) немає порушень тих норм законів, на які посилається відповідач і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача не ґрунтуються на законі та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно до п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, проаналізувавши вищевикладені обставини справи та правовідносини, що їм відповідають та оцінивши докази надані сторонами по справі у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000412207 та №0000422207 від 20 жовтня 2014 року прийняті Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області не відповідають п.п. 1,3 ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки винесені відповідачем на підставі, у межах повноважень, але не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, отже тому є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене достатньо повно, обґрунтовано та мотивовано з посиланням на конкретні пункти законів України, які регулюють спірні правовідносини, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

З огляду на встановлені судом першої інстанції фактичні обставини справи та обрану правову позицію, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 198, ст. 200, ст. 205, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2014 року - залишити без змін.

          Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:                                                                      Ю.М. Дадим

          Суддя:                                                                      І.Ю. Богданенко

          Суддя:                                                                      С.А. Уханенко