Ухвала

від 16.04.2015 по справі 826/19708/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/19708/14 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Компанії з обмеженою відповідальністю «Четлайн Лімітед» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Компанії з обмеженою відповідальністю «Четлайн Лімітед» до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Нілової Ангеліни Олександрівни, третя особа - Реєстраційна служба Сколівського районного управління юстиції про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Нілової А.О., третя особа - Реєстраційна служба Сколівського районного управління юстиції про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач - Компанія з обмеженою відповідальністю «Четлайн Лімітед», звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_4 31 липня 2014 року звернувся в інтересах Компанії з обмеженою відповідальністю «Четлайн Лімітед» з заявою до Реєстраційної служби Сколівського районного управління юстиції Львівської області щодо проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.

Між тим, 26 серпня 2014 року державний реєстратор прийняв рішення про відмову у державній реєстрацїї права власності на зазначену земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 на підставі ч. 5 ст. 22 ЗК України, мотивуючи тим, що землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземцям, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам.

Згідно до ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону - державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

- прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

- встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

- прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

- внесення записів до Державного реєстру прав;

- видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених ст.18 цього Закону;

- надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 16 Закону - заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подається до органу державної реєстрації прав у паперовій або електронній формі у випадках, передбачених цим Законом. Разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі подаються оригінали документів, необхідних для державної реєстрації прав та їх обтяжень, їх копії, засвідчені в установленому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону - державна реєстрація прав проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно до п. 36 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджених Пстановою Кабінету Міністрів України N 868 від 17 жовтня 2013 року - для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком.

Відповідно до п. 37 Порядку - документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, зокрема, є: 1) укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат; 4) видані нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікати; 9) державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою; 16) інші документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Відповідно до договору іпотеки (застави нерухомого майна) № 712 від 02 лютого 2006 року земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 надана для введення особистого селянського господарства без зміни її цільового призначення.

Договором № 1531 від 09 жовтня 2006 року про внесення змін до договору іпотеки № 712 від 02 лютого 2006 року під кадастровим номером НОМЕР_1 об'єднують декілька земельних ділянок, змінюючи при цьому надання їх для обслуговування готельного комплексу без зміни їх цільового призначення.

Отже, як вірно встановлено судом першої інстанції, договором іпотеки і договором про внесення змін до договору іпотеки було визначено, що земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 є землею сільськогосподарського призначення.

Крім того, відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку» - обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Між тим, в інформаційних системах Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відсутня державна реєстрація договору іпотеки посвідченого 02 червня 2006 року приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюк Ю.П. за № 712 та договором про внесення змін до договору іпотеки № 712 від 02 лютого 2006 року, посвідченого 09 жовтня 2006 року приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу Батлюк Ю.П. за № 1531, про що свідчить витяг Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про іпотеку» - іпотека земельних ділянок здійснюється відповідно до цього Закону. Заборони та обмеження ще відчуження і цільового використання земельних ділянок, встановлені Земельним кодексом України, є чинними при їх іпотеці. Реалізація переданих в іпотеку земельних ділянок сільськогосподарського призначення при зверненні стягнення на предмет іпотеки здійснюється на прилюдних торгах. Покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути особи, визначені Земельним кодексом України.

Таким чином, під час розгляду заяви позивача № 7603416 від 31 липня 2014 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Ніловою А.О. було встановлено, що подані документи не відповідають вимогам законодавства або не дають змоги встановив відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Крім того, Державний акт на який посилається апелянт при подачі заяви щодо проведення державної реєстрації поданий не був. Для проведення державної реєстрації в даному спірному питанні правовстановлюючими документами були договори іпотеки.

Згідно до ч. ч. 1, 2 ст. 24 Закону - у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено, зокрема, у разі, якщо: 1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; 2) об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; 3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; 4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; 5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; 6) заявлене право вже зареєстровано.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Як вбачається з матеріалів справи, приймаючи рішення про відмову в державній реєстрації прав власності та доданих до неї документів на приватну земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер земельної ділянки:НОМЕР_1, державним реєстратором було встановлено, що подані документи не відповідають вимогам законодавства або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, зокрема, вказана земельна ділянка є сільськогосподарського призначення, а, отже, відповідно до ч. 5 ст. 22 ЗК України не може передаватись у власність позивачу, оскільки такий є іноземною юридичною особою.

Отже, державний реєстратор прийняв рішення від 26 серпня 2014 року про відмову у державній реєстрацїї права власності на зазначену земельну ділянку на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Компанії з обмеженою відповідальністю «Четлайн Лімітед» - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 лютого 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.