Рішення

від 10.04.2015 по справі 908/554/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 34/18/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2015 Справа № 908/554/15-г

Господарський суд Запорізької області у складі судді Науменка А.О., при секретарі Яровенко Г.В.

За участю представників: від позивача - Комраков С.В., довіреність № 9 від 31.12.2014 р.; від відповідача - Скворцова О.О., довіреність № 01/1501 від 24.12.2014 р.

Розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/554/15-г,

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Якимівського району електричних мереж (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 23-а);

до відповідача Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А)

про стягнення суми.

Сутність спору:

Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Якимівського району електричних мереж заявлено позовні вимоги до Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 47 від 10.05.2007 р. в розмірі 12191125,53 грн. боргу за спожиту активну електроенергію, а також 1896815,57 грн. пені, 290703,92 грн. 3% річних, 1134562,70 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 29.01.2015 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено та присвоєно номер провадження № 34/18/15 у справі № 908/554/15-г, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 25.02.2015 р.

В судових засіданнях 25.02.2015 р. та 16.03.2015 р. оголошувалась перерва до 16.03.2015 р. та 27.03.2015 р. відповідно.

Ухвалою суду від 27.03.2015р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору продовжено по 14.04.2015р.

В судових засіданнях 27.03.2015 р. та 06.04.2015 р. оголошувалась перерва до 06.04.2015 р. та 10.04.2015 р. відповідно.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 47 від 10.05.2007 р., укладеного між сторонами, у нього за період: з квітня 2013р. по листопад 2014р. перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 12191125,53 грн. Також, внаслідок порушення відповідачем строків оплати за договором позивачем КП "Облводоканал" Запорізької обласної ради нараховано пеню в сумі 1896815,57 грн., 3% річних в сумі 290703,92 грн. та втрати від інфляції в сумі 1134562,70 грн.

03.04.2015р. на адресу господарського суду Запорізької області надійшла уточнена позовна заява (вх.№ 09-06/16012), а 09.04.2015р. заява про виправлення технічних помилок у уточненій позовній заяві (вх.№ 09-06/16928). У уточненій позовній заяві (з врахуванням заяви про виправлення технічних помилок до неї) позивач збільшив період стягнення основної заборгованості: з квітня 2013р. по лютий 2015р. та відповідно її суму - 13796120,81 грн. і коригував періоди нарахування та суми пені (загальний період: з 08.02.2014р. по 01.04.2015р. пеня в сумі 1518688,06 грн.), 3% річних (загальний період: з 13.05.2013р. по 01.04.2015р. 3% річних в сумі 397018,33 грн.) та втрат від інфляції (період: з червня 2013р. по лютий 2015р. втрати від інфляції в сумі 2921924,10 грн.).

Дослідивши уточнену позовну заяву ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Якимівського району електричних мереж (з врахуванням заяви про виправлення технічних помилок до неї), суд дійшов висновку, що фактично вона є заявою про збільшення позовних вимог, відповідає вимогам ст. 22 ГПК України, а тому приймається судом до розгляду.

У судовому засіданні 10.04.2015р. представник позивача підтримав заявлені вимоги, з врахуванням заяви про їх збільшення, просить суд позов задовольнити.

Відповідач суму основного боргу визнав у повному обсязі, однак вважає, що позивачем невірно здійснено розрахунок пені, без врахування приписів ст. 258 ЦК України та ст. 232 ГК України, щодо розрахунків позивача втрат від інфляції та 3% річних, відповідач вважає що вони здійснені вірно. 19.02.2015р. відповідачем до канцелярії суду надано письмовий відзив на позовну заяву (за вих.12/250 від 19.02.2015р.), в якому здійснено власний контррозрахунок пені (яка за даними відповідача складає 940755,37 грн.) та заявлене клопотання про надання розстрочки рішення суду у даній справі на 60 місяців із сплатою суми боргу рівними частками. Крім того, відповідачем 23.02.2015р. надано суду письмове клопотання про зменшення неустойки на 90% відповідно до ст. 83 ГПК України, в зв'язку з тяжким фінансовим станом відповідача.

У судовому засіданні 10.04.2015р. відповідач підтвердив наявність в нього заборгованості перед позивачем в сумі 13796120,81 грн. та підтримав заявлені клопотання про надання розстрочки та зменшення неустойки.

За клопотанням представників сторін, розгляд справи здійснювався без застосування засобів фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

28.01.2013р. між Відкритим акціонерним товариством "Запоріжжяобленерго" в особі Якимівського міського району електричних мереж (постачальник електричної енергії, позивач у справі) та Комунальним підприємством "Облводоканал" Запорізької обласної ради (споживач, відповідач у справі) укладено договір про постачання електричної енергії № 47, відповідно до умов якого позивач зобов'язався продавати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (розділ 1 договору).

Відповідно до п. 7.4. договору розрахунки за активну електроенергію здійснюються згідно з умовами додатку № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" з урахуванням умов додатку № 7 "Порядок визначення вартості мінімального обсягу електричної енергії в точці обліку". Розрахунки за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатком № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії".

Так, відповідно до п. 4 додатку № 4 до договору, споживач не пізніше 14 годин другого робочого дня місяця, наступного за розрахунковим, направляє свого представника до постачальника електричної енергії для подання у двох примірниках, підписаних уповноваженою особою споживача та скріплених його печаткою: "Акта про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію" за формою додатка № 5.5.

Згідно з п. 6 додатку № 4 за підсумками розрахункового періоду постачальник електричної енергії виписує споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для остаточного розрахунку.

Пунктом 10 додатку 4 встановлений обов'язок споживача здійснити оплату рахунка або платіжної вимоги-доручення у термін, що не перевищує п'яти операційних днів з дня його отримання. Датою отримання рахунка або платіжної вимоги-доручення при направленні рекомендованим листом вважається дата, зазначена на фінансовому чеку поштового відділення, що підтверджує відправлення, з урахування поштового пробігу документа (по місту - 3 дні, по області - 5 днів, по Україні - 7 днів); у випадку вручення рахунка або платіжної вимоги-доручення уповноваженому представнику споживача під розпис в журналі, дата зазначена у журналі; при направленні нарочним - дата вручення споживачу.

Пунктом 11 додатку № 4 сторони узгодили що, якщо в обумовлений термін споживач не надав «Акт про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію», постачальник електричної енергії самостійно визначає обсяги спожитої електроенергії та надає споживачу рахунок або платіжну вимогу-доручення для сплати. Сума платежу розраховується виходячи із середньодобового обсягу споживання електроенергії за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання споживачем даних про використану електричну енергію протягом наступного розрахункового періоду.

У пункті 9.4. договору встановлено, що він набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.2013р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії.

Сторонами не надано доказів припинення договору про постачання електричної енергії № 47 від 28.01.2013р.

Матеріали справи свідчать, що у період: з квітня 2013р. по лютий 2015р. відповідачем було спожито від мереж Якимівського району електричних мереж ВАТ "Запоріжжяобленерго" електричної енергії на суму 14132854,56 грн.

Відповідач у порушення умов договору в обумовлені терміни та у повному обсязі оплату за спожиту електроенергію не здійснив.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представників сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору енергопостачання.

Відповідно до ст. ст. 1, 19 Закону України «Про теплопостачання», теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Вироблена теплова енергія постачається споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Згідно ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і підігріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 276 ГК України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що проводиться за фактично відпущену енергію.

У додатку № 4 договору про постачання електричної енергії № 47 від 28.01.2013р. сторонами встановлений обов'язок споживача здійснити оплату рахунка у термін, що не перевищує п'яти операційних днів з дня його отримання.

На виконання договору № 47 від 28.01.2013р., позивач виставив відповідачу рахунки: № 47/4а від 29.04.2013р.; № 47/5а від 03.06.2013р.; № 47/6а від 01.07.2013р.; № 47/7а від 01.08.2013р.; № 47/8а від 30.08.2013р.; № 47/9а від 01.10.2013р.; № 47/10а від 01.11.2013р.; № 47/11а від 02.12.2013р.; № 47/12а від 30.12.2013р.; № 47/1а від 31.01.2014р.; № 47/2а від 28.02.2014р.; № 47/3а від 31.03.2014р.; № 47/4а від 30.04.2014р.; № 47/5а від 29.05.2014р.; № 47/6а від 01.07.2014р.; № 47/7а від 01.08.2014р.; № 47/8а від 01.09.2014р.; № 47/9а від 01.10.2014р.; № 47/10а від 31.10.2014р.; № 47/11а від 01.12.2014р.; № 47/12а від 30.12.2014р.; № 47/1а від 30.01.2015р.; № 47/2а від 27.02.2015р. за спожиту у період: з квітня 2013р. по лютий 2015р. електроенергію на загальну суму 14132854,56 грн.

Однак, відповідач договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за надані позивачем послуги у встановлений договором № 47 від 28.01.2013р. строк та в повному обсязі не здійснив, сплатив лише суму 336733,75 грн., чим порушив умови договору.

Таким чином, за період: з квітня 2013р. по лютий 2015р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 13796120,81 грн.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 ГК України.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)

Згідно з ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Відповідач позовні вимоги не спростував, доказів належного виконання договірних зобов'язань по сплаті заборгованості у встановленому порядку не надав. Розрахунок заборгованості відповідає умовам договору та письмовим доказам, які надані позивачем і містяться у матеріалах справи.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Якимівського району електричних мереж суми 13796120,81 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 1518688,06 грн. за загальний період: з 08.02.2014р. по 01.04.2015р. Необхідно зазначити, що в уточненій позовній заяві, позивачем враховано приписи ст. 258 ЦК України, щодо застосування до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) скороченої позовної давності в один рік.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2.1. договору № 47 від 28.01.2013р. (який підписано сторонами з протоколом розбіжностей до нього від 15.02.2013р.) передбачено, що за недотримання термінів сплати рахунків або платіжних вимог-доручень за активну електроенергію (п. 10 додатка № 4 "Порядок розрахунків за активну електричну енергію" та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії (п. 5 додаптку № 6 "Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії"), споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені) по день фактичної оплати.

Відповідно до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч.6 до ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Факт порушення зобов'язання відповідачем суд вважає доведеним, однак перевіривши розрахунок пені складений позивачем, суд встановив, ВАТ "Запоріжжяобленерго" в особі Якимівського району електричних мереж не враховані вимоги ч. 6 ст. 232 ГПК України, і у зв'язку з цим суд корегує розрахунок в частині періоду нарахування, обмежуючи нарахування пені строком у шість місяців.

За таких обставин, вірним розміром пені за загальний період: з 08.02.2014р. по 01.04.2015р., з врахуванням ч. 6 ст. 232 ГПК України є 977503,09 грн.

КП "Облводоканал" ЗОР клопотанням № 12/529 від 06.04.2015р. просить врахувати його тяжкий фінансовий стан та зменшити неустойку (пеню) на 90% з 940755,37 грн. до 94075,53 грн. Обґрунтовуючи дане клопотання, відповідач посилається на тяжкий фінансовий стан та зазначає, що відповідач є підприємством, основною діяльністю якого є надання послуг водопостачання та водовідведення. Відповідач надає послуги з водопостачання та водовідведення понад 25 населеним пунктам Запорізької області з чисельністю населення 450 тис. чол. Значна більшість споживачів води - комунальні підприємства, сільськогосподарські виробники та населення, які мають дуже низьку платоспроможність та не можуть вчасно розрахуватися за отримані послуги. Інших надходжень відповідач не має. Станом на 01.01.2015р., згідно з даними статистичної та бухгалтерської звітності, збитки позивача складають 14708 тис. грн., кредиторська заборгованість складає 44049 тис. грн., дебіторська заборгованість складає 48185 тис. грн. Тяжкий фінансово-економічний стан виник у відповідача внаслідок того, що дебіторська заборгованість утворена внаслідок неплатежів з боку 2 основних боржників: 1) ТОВ "Чиста Вода-Бердянськ" має заборгованість перед відповідачем в розмірі понад 17,68 млн. грн.; 2) КП "Бердянськводоканал" має заборгованість перед відповідачем у розмірі 18,499 млн. грн.

Частиною 3 ст. 551 ЦК України, встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Аналогічне положення міститься і в ст. 233 ГК України.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3.17.4 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Згідно довідки КП "Облводоканал" ЗОР № 12/248 від 19.02.2015р., станом на 01.01.2015р., збитки позивача складають 14708 тис. грн., кредиторська заборгованість складає 44049 тис. грн., дебіторська заборгованість складає 48185 тис. грн. (в тому числі прострочена заборгованість (підприємств-банкрутів - 19000 тис. грн., заборгованість комунальних підприємств - 21000 тис. грн.).

Позивач проти зменшення пені заперечив, надав власну довідку № 007-33/4939 від 06.03.2015р., відповідно до якої ВАТ "Запоріжжяобленерго" станом на 01.03.2015р. має дебіторську заборгованість споживачів Запорізької області за спожиту електричну енергію в розмірі 953920372,41 грн., у тому числі: юридичні особи - 847498630,78 грн.; фізичні особи - 10806309,06 грн. Кредиторська заборгованість ВАТ "Запоріжжяобленерго" перед ДП "Енергоринок" станом на 01.03.2015р. складає 1518632790,82 грн.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, зважаючи на фінансовий стан відповідача та беручи до уваги інтереси обох сторін, суд вважає за можливе частково задовольнити клопотанні відповідача, та у відповідності до положень п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені на 50% з 977503,09 грн. до 488751,55 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача втрати від інфляції за період з червня 2013р. по лютий 2015р. в сумі 2921924,10 грн. та 3% річних за загальний період: з 13.05.2013р. по 01.04.2015р. в сумі 397018,33 грн.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив, що розрахунок 3-х відсотків підлягає коригуванню, оскільки при його здійсненні позивачем не враховано часткову оплату відповідача в сумі 11211,95 грн., здійснену 20.03.2013р. та двічі нараховано 3% на дату 26.09.2013р. по рахунку № 47/8а від 30.08.2013р., тож вірною сумою 3% річних за заявлений позивачем період є 396709,35 грн.

Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, судом встановлено, що за період з червня 2013р. по лютий 2015р. втрати від інфляції становлять 3301407,48 грн., однак стягненню за цей період підлягає сума 2921924,10 грн., яка заявлена позивачем.

Розглянувши заяву КП "Облводоканал" Запорізької обласної ради про надання розстрочки рішення суду у даній справі на 60 місяців із сплатою суми боргу рівними частками, суд дійшов висновку, що вона підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно п. п. 3, 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 124, п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.

Необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права на доступ до суду.

Право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Ноrnsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II). Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" (Іmmobiliare Saffi v. Italy), [GС], N 22774/93, п. 66. ЕСНR 1999-V).

Позивач проти надання розстрочки заперечив.

В той жде час, беручи до уваги обставини, викладені відповідачем у відзиві (в якому він клопотав про розстрочку виконання рішення) щодо тяжкого фінансово-економічного стану, наявності у підприємства збитків в розмірі 14708 тис.грн., кредиторської заборгованості в розмірі 44049 тис.грн., беручи до уваги інтереси обох сторін, а також умови договору № 47 від 28.01.2013р., суд вважає за можливе частково задовольнити клопотання відповідача та на підставі п. 6 ст. 83 ГПК України: надати розстрочку виконання рішення на 12 місяців із сплатою суми боргу рівними частками.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Облводоканал" Запорізької обласної ради (69057, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 129А, ідентифікаційний код юридичної особи: 03327115) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Якимівського району електричних мереж (72503, Запорізька область, смт. Якимівка, вул. Пушкіна, 23-а, ідентифікаційний код юридичної особи: 00130926) суму 13 796 120 (тринадцять мільйонів сімсот дев'яносто шість тисяч сто двадцять) грн. 81 коп. основного боргу, суму 2 921 924 (два мільйони дев'ятсот двадцять одна тисяча дев'ятсот двадцять чотири) грн. 10 коп. втрат від інфляції, суму 396 709 (триста дев'яносто шість тисяч сімсот дев'ять) грн. 35 коп. 3% річних, суму 488 751 (чотириста вісімдесят вісім тисяч сімсот п'ятдесят одна) грн. 55 коп. пені, суму 70 890 (сімдесят тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 29 коп. судового збору

В іншій частині позову відмовити.

Розстрочити виконання судового рішення на 12 місяців, сплачуючи рівними частками кожного місяцю по 1 466 958 (один мільйон чотириста шістдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 81 коп., а в останній (дванадцятий) місяць - 1 466 958 (один мільйон чотириста шістдесят шість тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) грн. 90 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15.04.2015 р.

Суддя А.О. Науменко