Рішення

від 14.04.2015 по справі 909/596/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2015 р. Справа № 909/596/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Вакалюк А. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Івано-Франківської обласної ради,

вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ,76004

до відповідача: Івано-Франківської міської асоціації адвокатів

вул.Грюнвальська,11, м. Івано-Франківськ,76018

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Апеляційний суд Івано-Франківської області,

вул. Грюндвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018

про зобов'язання Івано-Франківської міської асоціації адвокатів усунути перешкоди у користуванні частиною приміщення першого поверху Будинку правосуддя загальною площею 172,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грюндвальдська, 11, шляхом його звільнення

за участю представників сторін:

від позивача: Дейдей І.І. - представник, (довіреність №9-175/1476-р/243 від 24.11.2014 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Запічний О.І. - представник, (доручення №13775/14 від 23.05.2014 р.).

ВСТАНОВИВ:

Івано-Франківська міська рада звернулася до господарського суду Івано-Франківської області з позовною вимогою до Івано-Франківської міської асоціації адвокатів, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Апеляційний суд Івано-Франківської області, про зобов'язання Івано-Франківської міської асоціації адвокатів усунути перешкоди у користуванні частиною приміщення першого поверху Будинку правосуддя загальною площею 172,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грюндвальдська, 11, шляхом його звільнення.

Постановою Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року справу передано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.

Ухвалою суду від 15.05.2014 року призначено розгляд справи на 27.05.2014 року. Розгляд справи відбувався неодноразово. Ухвалою суду від 29.07.2014 року зупинено провадження по справі до вирішення іншої справи №910/21077/13. Ухвалою суду від 06.04.2015 року поновлено провадження у справі і призначено розгляд справи на 14.04.2015 року.

В судовому засіданні представник позивача просив суд позов задоволити. Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив і з цього приводу слід вказати таке.

Відповідно до підпункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив таке.

01 листопада 2010 року між Івано-Франківською обласною радою (орендодавець/позивач) та Івано-Франківською міською асоціацією адвокатів (орендар/відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна (надалі по тексту рішення - договір), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування частину приміщення першого поверху, загальною площею 172,2 кв. м., яке знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська,11.

Факт передачі вищезазначеного приміщення підтверджується Актом приймання-передачі від 01.11.2010 року. Термін дії зазначеного договору встановлено з 01.11.2010 року по 01.11.2012 року (п. 7.1 Договору).

Рішенням сесії Івано-Франківської обласної ради від 30.12.2011 року №391-12/2011 приміщення "Будинку правосуддя", що знаходиться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська,11, передано на баланс Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Листами №14-198/1227/215 від 08.10.2012 року та №14-198/1323/215 від 31.10.2012 року позивач по справі повідомляв Івано-Франківську міську асоціацію адвокатів про закінчення дії договору оренди, а також про те, що за відсутності погодження балансоутримувача майна, вирішити питання по продовженню оренди немає підстав. Крім того була подана пропозиція про повернення приміщення за актом приймання-передачі, не пізніше 20-ти календарних днів з дня припинення дії договору.

За словами Івано-Франківської обласної ради, відповідач зазначені вимоги позивача не виконав, самовільно, без узгодження з власником спірного приміщення використовує спірне приміщення, яке перебуває у спільній власності територіальних громад області та на балансі Апеляційного суду Івано-Франківської області.

Таким чином, позивач просить суд зобов'язати Івано-Франківську міську асоціацію адвокатів усунути перешкоди у користуванні частиною приміщення першого поверху Будинку правосуддя загальною площею 172,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грюндвальдська, 11, шляхом його звільнення.

Відповідач проти позовних вимог позивача заперечив, подав суду відзив №136 від 15.07.2013 року (вх.№11731/13 від 16.07.2013). Згідно вказаного відзиву відповідач посилається на необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, мотивуючи тим, що позивач не навів жодної норми закону, відповідно до якої передача об'єкта оренди балансоутримувачу, позбавляє переважного права на продовження договору оренди попереднім орендарем. Разом з тим вказує, що процедура узгодження передачі майна в оренду з балансоутримувачем не є підставою для відмови в переукладанні договору оренди. З огляду на це, відповідач просив суд в позові відмовити.

Виходячи з матеріалів справи та керуючись вимогами діючого законодавства, враховуючи рекомендації постанови Вищого господарського суду України від 15 квітня 2014 року, суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

За змістом ст.11 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір. Аналогічне правило випливає із ст. 509 ЦК України. З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було укладено договір оренди нерухомого майна від 01.11.2010 року. Відповідно до п.1.1. вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частину приміщень першого поверху загальною площею 172,2 кв. м. за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грюндвальдська, 11. Вказане приміщення перебуває у комунальній власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 21.07.2011 року

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Частиною 1 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Відповідно до ч.2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Частиною 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря, встановлено обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 7.1. договору оренди встановлено, що цей договір діє з 01.11.2010 року по 01.11.2012 року. Відповідно до п.7.6.1. договору цей договір припиняється у випадку закінчення строку, на який його було укладено.

Пунктом 2.3 договору оренди передбачено, що після закінчення даного договору, у тому числі у разі припинення у зв'язку з відмовою орендодавця від Договору в порядку статті 782 Цивільного кодексу України, або у випадку іншого розірвання, включаючи розірвання договору внаслідок істотної зміни обставин (стаття 652 Цивільного кодексу України), набрання законної сили рішення суду про визнання цього договору недійсним, неукладеним або про застосування наслідків нікчемної угоди, орендар повертає орендодавцеві об'єкт оренди по акту приймання-передачі у погоджений сторонами термін, але не пізніше як протягом 20-ти календарних днів із дня припинення дії договору.

В спірному випадку в суду відсутні докази про те, що відповідач виконав п.2.3. вказаного договору, а відтак має місце той факт, що відповідач продовжує незаконно користуватися спірним приміщенням без правових на те підстав, чим порушує права позивача та охоронювані законом інтереси, як власника майна.

Крім того, відповідно до ст. ст. 317, 319 Цивільного кодексу України, власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном; власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням №391-12/2011 від 30.12.2011 року Івано-Франківської обласної ради дванадцятої сесії шостого демократичного скликання передано на баланс апеляційного суду Івано-Франківської області нерухоме майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області - Будинок правосуддя, що є пам'яткою архітектури на вул. Грюндвальлській, 11 у м. Івано-Франківську.

Посилання відповідача на те, що він як орендар маж переважене право на укладення договору оренди на новий строк не можуть братися судом до уваги з огляду на таке.

Відповідно до ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладення договору припиняється .

В матеріалах справи міститься лист Івано-Франківської обласної ради №14-198/1402-р/217 від 16.11.2012 року, адресований відповідачу, в якому вказано, що переважне право Івано-Франківської міської асоціації адвокатів як орендаря на укладення договору оренди, що передбачене п. п. 3.3.2 договору оренди нерухомого майна від 01.11.2010 року, обласною радою як власником не порушується, оскільки об'єкт оренди не пропонуватиметься для передачу в оренду, в використовуватиметься баласноутримувачем Будинку правосуддя. Матеріалами справи доведено, що згода позивача як орендодавця і власника майна на укладення нового договору оренди з відповідачем відсутня.

Згідно ч.1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Непорушність права власності полягає в його недоторканності, а водночас і в недоторканості самого майна власника. Всі особи мають утримуватися від безпідставного заволодіння майном власника та завдання йому шкоди. Не допускається також протиправне позбавлення права власності або обмеження в його здійсненні.

Статтею 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином в спірному випадку, договір оренди нерухомого майна від 01.11.2010 року припинив свою дію 01.11.2012 року, пролонгації у відповідності до чинного законодавства не набув, а орендодавець (позивач по справі) заперечує щодо подальшого користування орендарем (відповідачем по справі) приміщенням після закінчення терміну дії договору оренди. За таких обставин, в суду відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог.

Крім того, при прийнятті рішення судом також взято до уваги висновки, викладені в постанові Вищого господарського суду України від 10.03.2015 року по справі №910/21077/13 за позовом Івано-Франківської міської асоціації адвокатів до Івано-Франківської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Апеляційний суд Івано-Франківської області про спонукання укласти договір, якою залишено без змін постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015 року та рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2014 року (вказаним рішенням в позові Івано-Франківської міської асоціації адвокатів до Івано-Франківської обласної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Апеляційний суд Івано-Франківської області про спонукання укласти договір - відмовлено).

За таких обставин суд, дослідивши подані позивачем докази, враховуючи вимоги діючого законодавства - не знайшов підстав для задоволення вимог позивача.

Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, суд вважає вимогу позивача необґрунтованою, а позов таким, який не підлягає задоволенню.

Пунктом 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду №7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" встановлено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. Таким чином, в силу ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача. Крім того, судом враховано, що оскільки, апеляційну та касаційну скарги було подано відповідачем по справі, судові витрати за вказані розгляди слід залишити за відповідачем.

Керуючись ст.ст. 11, 317, 319, ч.1 ст.321, ст.391, 509, 525, 526, ч.1 ст.763, ст.777, ч.1 ст.785, ч.1 ст.17, ч.2 ст.26, ч.1 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст. 32, 43, 49, 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити.

Івано-Франківській міській асоціації адвокатів / вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, код 02891983 / усунути перешкоди у користуванні частиною приміщень першого поверху Будинку правосуддя загальною площею 172,2 кв. м., що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Грюнвальдська,11, шляхом його звільнення.

Стягнути з Івано-Франківської міської асоціації адвокатів / вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018, код 02891983 / на користь Івано-Франківської обласної ради / вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004, код 00022510 / судовий збір в розмірі 1147 грн. 00 коп. (одна тисяча сто сорок сім гривень).

Видати наказ після вступу рішення в законну силу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.04.15

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"