Рішення

від 14.04.2015 по справі 922/877/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" квітня 2015 р.Справа № 922/877/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жигалкіна І.П.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа-Донецьк", м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторгсировина", смт. Новопокровка про стягнення 184302,47 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - Ратушняк О.М., дов. № 27 від 10.01.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Комбікормовий завод "Константа-Донецьк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрторгсировина" (надалі - Відповідач) 184 000,00 грн. - суми основного боргу та 302,47 грн. - суми 3% річних. Також просить суд покласти судовий збір на Відповідача.

Позивач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, 14.04.2015 р. до суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 14742) про розгляд справи без участі його представника. Аналогічне за змістом клопотання позивач направив електронною поштою. Відповідні документи суд долучив до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с. 89-108), вважає, що товар не отримано позивачем з власної вини.

Представник відповідача надав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та ненадання оригіналів документів, доданих до позовної заяви. Відповідне клопотання суд долучив до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника, враховуючи диспозитивність права сторони на участь у судовому засіданні, надання витребуваних ухвалами суду документів, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача та продовжити розгляд справи без участі представника останнього в судовому засіданні.

Розглянувши клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає за необхідне відмовити в його задоволенні, як необґрунтованого та безпідставного.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.

21.10.2014 р., між відповідачем (як постачальником) та позивачем (як покупцем) було укладено договір поставки №301 на поставку соди харчової та монокальціюфосфату кормового (далі - договір), який згідно п.8.6. складений через факсимільний зв'язок і має юридичну силу до моменту обміну оригіналами (а.с. 24-25).

Відповідно до п.п. 1.1. договору відповідач зобов'язується передати у власність позивача кормові домішки: соду харчову та монокальційфосфат кормовий (далі - товар), а позивач зобов'язується оплачувати та приймати товар, згідно умов цього договору.

Згідно з п. 4.1 договору покупець проводить 100% передплату за кожну погоджену сторонами партію товару, відповідно реквізитів постачальника, зазначених у рахунку-фактурі, або у п.9 цього Договору. Товар повинен бути відвантажений постачальником протягом 5-ти банківських, днів за умови отримання попередньої оплати або заявки.

Позивачем, на підставі рахунку-фактури №1015 вад 21.10.2014 року (а.с. 26), 22.10.2014 р. було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 184 00,00 гри. (банківська виписка, а.с. 27-29 та податкова накладна а.с. 32) в якості попередньої оплати вартості товару.

Позивач зазначає, що оплачений ним товар у визначений договором строк не був поставлений відповідачем.

Позивачем була направлена вимога № 024 від 24.10.2014 року з проханням повернути кошти в розмірі 184 000,00 грн. або поставити сплачений товар протягом 7-ми календарних днів з моменту отримання вимоги, яку відповідач отримав 31.10.2014 р. (повідомлення про вручення поштового відправлення № 635230055241 та опис вкладення до поштового відправлення від 25.10.2014 року).

Втім, відповідач не здійснив ані поставку товару, ані повернення сплачених за нього коштів.

З огляду на викладені обставини, позивач нарахував відповідачу 3% річних за прострочення повернення сплачених за непоставлений товар коштів.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Встановлені вище обставини справи свідчать, що на виконання умов договору позивач сплатив відповідачу 100% передплати за погоджений ними асортимент товару (підставі рахунку-фактури №1015 вад 21.10.2014 року, банківська виписка та податкова накладна а.с. 26-32).

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договором (п. 4.1) визначено, що поставка товару здійснюється протягом 5-ти банківських після попередньої оплати.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази поставки позивачу оплаченого товару у визначений договором строк (до 28.10.2014 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання свого зобов'язання за договором з поставки попередньо оплаченого товару на суму 184000,00 грн.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 ЦК України).

Згідно статті 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Вимога позивача про повернення попередньої оплати товару була отримана відповідачем 31.10.2014 р.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази повернення позивачу суми попередньої оплати вартості непоставленого за договором товару в межах строку, визначеного ч. 2 ст. 530 ЦК України.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 184000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи викладене вище та прострочення відповідачем грошового зобов'язання (повернення попередньої оплати за непоставлений товар), перевіривши розмір 3% річних на предмет відповідності вимогам договору, чинного законодавства України, зокрема, ст.ст. 253-255, ст. 625 ЦК України, дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних в розмірі 302,47 грн. за період з 29.10.2014 р. по 17.11.2014 р. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву (а.с. 89-93) є юридично необґрунтованими, не підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому не свідчать про наявність підстав для відмови в задоволені позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. Відповідно до даної норми при задоволенні позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача. Таким чином, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в сумі 3686,06 грн.

З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 175 ГК України, ст.ст. 11, 509, 526, 530, 610-612, 625, 712 ЦК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРТОРГСИРОВИНА» (63523, Харківська область, Чугуївський район, смт. Новопокровка, вул. Петровського, 16, ЄДРПОУ 37943622, р/р №26006010413127 в Старокиївському відділенні ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД «КОНСТАНТА-ДОНЕЦЬК» (83086, м. Донецьк, вул. Кобозєва, 12, ЄДРПОУ 39146479, р/р 26004013028816 в ДРУ ПАТ «Сбербанк Росії», МФО 320627) 184 000,00 грн. основного боргу, 302,47 грн.3 % річних, 3686.06 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.04.2015 р.

Суддя І.П. Жигалкін