Постанова

від 16.04.2015 по справі 922/1842/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2015 року Справа № 922/1842/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І., суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Студенця В.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "ДМК Плюс" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 26.01.15 у справі№922/1842/14 господарського судуХарківської області за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДМК Плюс" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Трі Ем", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж" провитребування майна з чужого незаконного володіння за участю представників від: позивачаКорольов В.В. (дов. від 01.10.14) відповідачане з'явилися, були належно повідомлені

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМК Плюс" звернулося до господарського суду Харківської області із позовною заявою щодо витребування з чужого незаконного володіння відповідачів (ТОВ "Трі Ем" та ТОВ "Будмонтаж") майна: комплексу розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Кулиничі, вул. Приміська, буд. 5 "А", що складається з СТО та автомийки, А-1, 328,00 кв.м., допоміжної будівлі, Б-1, 54,50 кв.м., огорожі, №1, підпорної стінки, №2, вимощення (відкрита стоянка), І,ІІ.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.14 (суддя

Светлічний Ю.В.) позов задоволено. Витребувано від ТОВ "Трі Ем" на користь ТОВ "ДМК Плюс" комплекс, розташований за адресою: Харківська область, Харківський район,

смт. Кулиничі, вул. Приміська, буд. 5 "А", що складається з СТО та автомийки, А-1, 328,00 кв.м., допоміжної будівлі, Б-1, 54,50 кв.м., огорожі, №1, підпорної стінки, №2, вимощення (відкрита стоянка), І,ІІ. Рішення обґрунтоване тим, що позивач є власником спірного майна.

За результатом апеляційного перегляду справи Харківський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Слободіна М.М., суддів: Гончар Т.В., Гребенюк Н.В.) 26.01.15 прийняв постанову, якою рішення скасував, в позові відмовив. Постанова обґрунтована тим, що постановою Вищого господарського суду України від 15.10.14 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.14 та додаткову постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.14 у господарській справі № 29/103-10 скасовано. Дана обставина свідчить про те, що рішення господарського суду Харківської області від 27.04.10 у справі №29/103-10, яким за відповідачем-2 визнане право власності на спірне майно, є чинним. Разом з цим ТОВ "Будмонтаж" також підтверджує свої зобов'язання за договором дарування комплексу від 01.07.10, укладеним між ТОВ "Будмонтаж" та ТОВ "ТРІ ЕМ", що був посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаражою Н.П., відповідного до умов якого ТОВ "Будмонтаж" безоплатно передало, а ТОВ "ТРІ ЕМ" прийняло у власність вищевказане нерухоме майно. В зв'язку з вищевикладеним, враховуючи, що набуття ТОВ "Будмонтаж" право власності на комплекс, не спростоване, так само як і не оскаржений (не визнаний у встановленому порядку недійсним) договір дарування даного комплексу від " 01" липня 2010 року, укладений між ТОВ "Будмонтаж" та ТОВ "ТРІ ЕМ", то відсутні будь-які визначені чинним законодавством України підстави для витребування зазначеного комплексу у ТОВ "ТРІ ЕМ".

Не погоджуючись із постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення господарського суду Харківської області залишити без змін. Скарга обґрунтована тим, що спірне майно неправомірно вибуло із володіння позивача внаслідок недобросовісних дій Меліна В.С., який видаючи себе за директора позивача, вчиняв дії, направлені на відчуження спірного майна. ТОВ "Трі Ем" подало відзив на касаційну скаргу, в якому заперечує проти її доводів, судові акти просить залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, предметом спору у даній справі є вимоги позивача про витребування майна з чужого незаконного володіння відповідачів: ТОВ "Трі Ем" та ТОВ "Будмонтаж".

На підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майна САС № 100680 від 25.12.09, що видане Виконкомом Кулиничівської селищної ради ТОВ "ДМК Плюс" набув право власності на комплекс, розташований за адресою Харківська область. Харківський район, смт. Кулиничі, вул. Приміська, буд. 5 "А", що складається з СТО та автомийка, А-1, 328,00 кв.м.; допоміжна будівля, Б-1, 54,50 кв.м.; огорожа, № 1; підпорна стінка, №2; вимощення (відкрита стоянка), І. II.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.04.10 у справі №29/103-10 задоволено позов ТОВ "Будмонтаж". Визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж" (код ЄДРПОУ 32057042, Харківська область, Харківський район, сел. Пісочин, вул. Кільцева, 41) право власності на комплекс, який розташований за адресою: вул. Приміська, 5а, сел. Кулиничі Харківського району, Харківської області та складається з СТО, стоянки автомобілів, автомийки та допоміжної будівлі раніше зареєстроване за товариством з обмеженою відповідальністю "ДМК Плюс" на підставі свідоцтва на право власності на нерухоме майно від 21.12.09, виданого виконавчим комітетом Кулиничівської селищної ради Харківського району Харківської області. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ДМК Плюс" (код ЄДРПОУ 33197947, Харківська область. Харківський район, сел. Манченки, вул. Фабрична, 15) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж" (Харківська область, Харківський район, сел. Пісочин, вул. Кільцева, 41, код ЄДРПОУ 32057042) за актом приймання-передачі вищевказаний комплекс. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмонтаж" судові витрати.

01.07.10 ТОВ "Будмонтаж", як Дарувальник, уклав з ТОВ "ТРІ ЕМ", як з обдарованим, договір дарування комплексу, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 і зареєстровано в реєстрі за № 2308. Відповідно до умов вказаного договору ТОВ "Будмонтаж" безоплатно передало, а ТОВ "ТРІ ЕМ", прийняло у власність комплекс, що складається з СТО, стоянки автомобілів, авто мийки та допоміжної будівлі, що розташований: смт. Кулиничі Харківського району Харківської області, вул. Приміська, буд. № 5а, на земельній ділянці площею 1,5560 га, кадастровий номер 6325157300:02:015:0001, розташовано СТО, загальною площею 328 кв.м., допоміжна будівля літ. "Б-1" загальною площею 54,5 кв.м., огорожа № 1, підпорна стінка № 2, вимощення (відкрита стоянка) І.II.

Задовольняючи позовні вимог суд першої інстанції посилався на те, що у зв'язку із скасуванням постановами Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.14 та від 09.04.14 рішення господарського суду Харківської області від 27.04.10 по справі № 29/103-09, відсутні підстави для втрати ТОВ "ДМК Плюс" права власності на майновий комплекс, розташований за адресою Харківська область, Харківський район, смт. Кулиничі, вул. Приміська, буд. 5 "А", що складається з СТО та автомийки, А-1, 328,00 кв.м.; допоміжна будівля, Б-1, 54,50 кв.м.; огорожа, № 1; підпорна стінка, №2; вимощення (відкрита стоянка), І. II., тобто ТОВ "ДМК Плюс" є власником спірного майнового комплексу, який через виконання скасованого рішення суду вибув з володіння ТОВ "ДМК Плюс" без волі останнього і право власності на нього було зареєстровано за ТОВ "Будмонтаж". Враховуючи зазначену обставину суд першої інстанції, посилаючись на ст.ст. 387, 388 Цивільного кодексу України дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог та необхідність задоволення позову.

Втім, з таким висновком не погодився апеляційний суд, який в позові відмовив з посиланням на те, що на день вирішення спору судом апеляційної інстанції правовідносини сторін не відповідають тим, які досліджувалися місцевим господарським судом. Так, станом на день вирішення спору судом апеляційної інстанції постановою Вищого господарського суду від 15.10.14 у справі № 29/103-10 постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.03.14 та додаткова постанова Харківського апеляційного господарського суду від 09.04.14 скасовані, залишено в силі рішення господарського суду Харківської області від 27.04.10 у справі № 29/103-10, яким визнано право власності на спірний майновий комплекс за ТОВ "Будмонтаж".

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію апеляційного господарського суду з огляду на наступне.

За приписами ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Відповідно до статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 387 ЦК України унормовано, що власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстав заволоділа ним. Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндікаційного позову, який визначають як позов про повернення свого майна з чужого незаконного володіння. По суті, це вимога власника, який не володіє майном, повернути майно в натурі.

Предметом віндікаційного позову є вимога неволодіючого власника до незаконно володіючого невласника про витребування майна із чужого незаконного володіння, з метою відновити порушене володіння річчю.

Позивачем у віндікаційному позові може бути власник майна або особа, яка хоч і не є власником майна, але володіє ним на підставах, встановлених законом чи договором (так званий "титульний володілець"), який на момент пред'явлення позову не володіє цим майном. Відповідачем за віндікаційним позовом є особа, яка незаконно володіє майном, тобто, заволоділа ним без відповідної правової підстави.

Судами встановлено, що позивач не є титульним володільцем майна (навпаки, титульним володільцем є відповідач-1), позов про визнання права власності він не пред'являв, а відтак, він не може заявляти віндикаційний позов щодо спірного майна.

Доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДМК Плюс" залишити без задоволення, постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.15 у справі №922/1842/14 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. Дерепа

Судді Б. Грек

В. Студенець