Ухвала

від 25.03.2015 по справі 2а-1670/5036/12

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

25 березня 2015 року м. Київ В/800/1651/15

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Муравйов О.В., Олендер І.Я., Рибченко А.О., Цвіркун Ю.І,,

розглянувши заяву державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Інспекція) про перегляд Верховним Судом України

ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.02.2015

у справі № 2а-1670/5036/12

за позовом публічного акціонерного товариства «Полтавське хлібоприймальне підприємство»

до Інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.09.2015, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2012, позов задоволено; визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 22.06.2012 № 0004802301 та від 11.09.2012 № 0046382301.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2015 зазначені рішення судів попередніх інстанцій у справі залишено без змін.

Інспекція звернулася із заявою про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 05.02.2015, в якій просить її скасувати та відмовити у позові, мотивуючи свої вимоги неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права (зокрема, підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пункту 1.7 статті 1, підпункту 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»), внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Як доказ неоднакового правозастосування заявником подано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 12.08.2010 у справі № 2-0-4/273.

Розглянувши заяву про перегляд ухвали суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, враховуючи таке.

Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: 1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; 2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

У пункті 4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України» передбачено, що ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Колегія суддів не розцінює як доказ неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах рішення Вищого адміністративного суду України, на які посилається заявник.

Адже, як вбачається зі змісту ухвали від 05.02.2015, про перегляд якої подано заяву, у прийнятті цього рішення Вищий адміністративний суд України виходив з того, що фактичне виконання господарських операцій по взаємовідносинах із задекларованим контрагентом підтверджується належним чином складеними первинними документами, а податковим органом не доведено існування обставин, з якими чинне податкове законодавство пов'язує необґрунтованість податкової вигоди платника. Отже, касаційний суд встановив, що позивач виконав усі умови, передбачені податковим законодавством, які надають йому правові підстави для формування податкового кредиту та валових витрат.

У той же час наданою для порівняння ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.08.2010 у справі № 2-0-4/273 скасовано рішення судів попередніх інстанцій та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції з метою перевірки фактичного виконання господарських операцій з поставки консультаційних та маркетингових послуг платникові, а також призначення результатів цих послуг для використання у господарській діяльності платника.

Прийняття касаційною інстанцією ухвали про скасування судових рішень судів нижчих інстанцій з направленням справи на новий розгляд не означає остаточного вирішення спору зі справи за наслідками застосування матеріального права, а тому на відповідну ухвалу не може бути здійснено посилання на підтвердження підстави, встановленої пунктом 1 статті 237 КАС.

З огляду на викладене відсутні підстави для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236-240 КАС, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Відмовити державній податковій інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області у допуску справи № 2а-1670/5036/12 до провадження Верховного Суду України.

Ухвала не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:О.В. Муравйов І.Я. Олендер А.О. Рибченко Ю.І. Цвіркун