Ухвала

від 08.04.2015 по справі 2а-663/12/1070

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" квітня 2015 р. м. Київ К/9991/61958/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,

за участю: секретаря Кохан О.С.,

представника відповідача Шаранданова О.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Гребінки-Хлібопродукт» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 по справі №2а-663/12/1070 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Гребінки-Хлібопродукт» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Гребінки-Хлібопродукт» до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011 №0002941510.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Відкрите акціонерне товариство «Гребінки-Хлібопродукт» 09.10.2012 звернулось з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 10.10.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, абзацу першого пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, частини третьої статті 2, пункту 1 частини першої статті 9, статті 123, пункту 3 частини першої статті 161, пункту 2 частити другої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток за II квартал 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, що призвело до завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 2194275,00грн.

За результатами перевірки Васильківською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області складено акт від 05.10.2011 №3855/1510/00688491 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011 №0002941510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2194275,00грн.

Фактичною підставою для зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток став висновок податкового органу про завищення платником в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування у зв'язку з включенням до складу від'ємного значення попереднього звітного періоду декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року суму неврахованих витрат за 2010 рік.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач правомірно відобразив в податковому обліку підприємства у 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що від'ємне значення об'єкту оподаткування 2010 року, що увійшло до І кварталу 2011 року до складу від'ємного значення ІІ кварталу 2011 року не включається.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є включення до складу валових витрат ІІ кварталу 2011 року від'ємне значення витрат отриманого позивачем, за результатом здійснення господарської діяльності за І квартал 2011 року, з урахування від'ємного значення 2010 року. При цьому, правильність формування та розмір витрат, включених позивачем до декларації ІІ кварталу 2011 року, сторонами не заперечуються.

Так, відповідно до пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України - розділ III «Податок на прибуток» цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Згідно розділу XIX Прикінцеві положення Податкового кодексу України, Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» втрачає чинність з 01 квітня 2011 року.

Аналіз викладених положень Податкового кодексу України свідчить про те, що в період з 01.01.2011 по 01.04.2011 правовідносини щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювались Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», а починаючи з 01.04.2011 - положеннями Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Податковим органом не враховано той факт, що в періоді до 01.04.2011 положення Податкового кодексу України не діяли, натомість діяв Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств». Відтак позивач, здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування, мав керуватися положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону

З аналізу наведених норм вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це абсолютно правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

З наведених законодавчих положень випливає, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Таким чином, висновки викладені в акті перевірки від 05.10.2011 №3855/1510/00688491 про порушення позивачем вимог 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України є необґрунтованими, а прийняте на його підставі спірне податкове повідомлення-рішення від 18.10.2011 №0002941510 - безпідставним.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог є правильним.

Оскільки апеляційний суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення, а суд першої інстанції вирішив спір з додержанням норм матеріального та процесуального права, то зазначена обставина відповідно до частини першої статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Керуючись статтями 160, 210, 221, 223, 226, 230, 231, частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Гребінки-Хлібопродукт» задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 по справі №2а-663/12/1070 скасувати, залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.02.2012.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

---

Т.М. Шипуліна

Судді:

---

Л.І. Бившева

---

А.М. Лосєв