Постанова

від 09.04.2015 по справі 805/16398/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" квітня 2015 р. м. Київ К/800/29591/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

головуючого: Мороз Л.Л.,

суддів: Горбатюка С.А.,

Шведа Е.Ю.

розглянула у порядку письмового провадження касаційні скарги представника Державної реєстраційної служби України Коваленка М.М. та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дахно Артема Миколайовича на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року у справі за позовом Регіонального відділення фонду державного майна України по Донецькій області до Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дахно Артема Миколайовича, третя особа: Реєстраційна служба Першотравневого районного управління юстиції Донецької області, про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної реєстраційної служби України та, з урахуванням зміни позовних вимог, просить: визнати протиправним і скасувати Рішення Державного реєстратора про відмову у державній реєстрації прав власності на державне майно - дитячий оздоровчий табір "Лазурний" за Державою в особі Фонду державного майна України в управлінні регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області від 25.07.2013 року № 4327193 та зобов'язати Державну реєстраційну службу України зареєструвати право власності на державне майно - дитячий оздоровчий табір "Лазурний" за Державою в особі Фонду державного майна України в управлінні регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, у строки визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. № 703, на підставі Заяви про державну реєстрацію Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано Рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дахно Артема Миколайовича про відмову у державній реєстрації права власності на державне майно - дитячий оздоровчій табір "Лазурний" від 25.07.2013 р. № 4327193. Зобов'язано Державну реєстраційну службу України прийняти рішення про реєстрацію права власності на державне майно - дитячий оздоровчій табір "Лазурний" за Державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області відповідно до Заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області з доданими до неї документами, прийняту 26.06.2013 р. об 11:17:13 за реєстраційним номером 1740200 та зареєструвати право власності на державне майно - дитячий оздоровчій табір "Лазурний" за Державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, представник Державної реєстраційної служби України Коваленка М.М. та Державний реєстратор прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дахно Артем Миколайович подали до Вищого адміністративного суду України касаційні скарги у яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційних скарг, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.06.2013 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернулось до Реєстраційної служби Першотравневого районного управління юстиції Донецької області з заявою про державну реєстрацію права власності на дитячий оздоровчій табір "Лазурний".

Відповідно до картки прийому заяви № 3447959 від 26.06.2013 р. заява позивача була отримана Реєстраційною службою Першотравневого районного управління юстиції Донецької області та зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.06.2013 р. об 11:17:13 за реєстраційним номером 1740200. До заяви, згідно опису, були надані такі документи: технічний паспорт Бюро технічної інвентаризації Донецької області м. Маріуполь від 31.03.1997 року; державний акт на право постійного користування землею серії І-ДН № 006944, виданий 21.12.2001 р.; Лист Фонду державного майна № 15/29 від 21.06.2013 р.; Наказ Фонду державного майна № 8 від 31.07.1992 р.; Наказ Фонду державного майна № 538 від 03.12.1992 р.; Наказ Фонду державного майна № 25 від 11.12.1992 р.; договір купівлі-продажу № КП-2 від 15.12.1992 р.

25 липня 2013 року Державний реєстратор, розглянувши заяву та встановивши, що із заявою звернулася неналежна особа, відсутнє рішення про делегування повноважень на здійснення державної реєстрації, прийняв Рішення про відмову у державній реєстрації права власності від 25.07.2013р. № 4327193, на дитячий оздоровчий табір "Лазурний", що розташований за адресою: Донецька обл., Першотравневий р., с. Юріївка, вулиця Набережна, 74 за державною в особі Фонду державного майна України в оперативному управлінні Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

Відповідно до Наказу Фонду державного майна України № 8 від 31.07.1992 р. Фондом Державного майна України було прийнято рішення зареєструвати товариство покупців, створене трудовим колективом підприємства "Донм'ясопром", зареєструвати угоду про спільну діяльність членів товариства покупців "Донм'ясопром" та затвердити план приватизації підприємства "Донм'ясопром".

Наказом Фонду державного майна України № 538 від 03.12.1992 р. була створена комісія по оцінки вартості державного майна, що підлягає викупу, орендного підприємства "Донм'ясопром" та затверджений Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу, загальна вартість комплексу становить 137489,4 тис. крб. На підставі переоцінки вартості основних засобів орендного підприємства станом на 01.10.1992 р. з вартості цілісного майнового комплексу орендного підприємства "Донм'ясопром" було вилучено майно дитячого оздоровчого табору "Лазурний" (вартістю 18503,848 тис. крб.), бази відпочинку "Азов" (вартістю 18503,848 тис. крб.) та бази відпочинку "Іванушка" (вартістю 55,348 тис. крб.) Так, оціночна вартість майна, що підлягає приватизації з урахуванням вилучення вартості майна, яке належить орендарю та для якого встановлені пільги, згідно з передаточним балансом і документацією про результати інвентаризації становить 120048 тис. крб.

15 грудня 1992 року між Фондом державного майна України і товариством покупців орендного підприємства "Донм'ясопром" був укладений договір купівлі-продажу № КП-2, відповідно до якого продавець продав, а покупець прибав майно цілісного майнового комплексу, вартість якого складає 120048 тис. крб., відповідно до акта оцінки вартості цілісного майнового комплексу.

Листом Департаменту біржової діяльності та інформаційних технологій Управління інформаційних технологій та моніторингу Фонду державного майна України від 21.06.2013 року № 15/29 "Щодо надання інформації з Єдиного реєстру об'єктів державної власності про майно Асоціації акціонерних товариств "Донм'ясопром" були надані відомості про державне майно Дитячого оздоровчого табору "Лазурний" з яких вбачається, що табір "Лазурний" не увійшов до статутного капіталу господарської організації та перебуває на балансі Асоціації акціонерних товариств "Донм'ясопром".

Згідно даних технічного паспорту Бюро технічної інвентаризації Донецької області м. Маріуполь від 31.03.1997 року загальна площа приміщень Дитячого оздоровчого табору "Лазурний" становить 5769,2 кв.м.

Відповідно до державного акта на право постійного користування землею серії І-ДН № 006944, виданого 21.12.2001 р. та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 246, Ялтинською селищною Радою народних депутатів Першотравневого району Донецької області України Дитячому оздоровчому центру "Лазурний" надано у постійне користування 4,7612 га землі в межах згідно з планом землекористування.

Згідно ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЗУ "Про управління об'єктами державної власності" від 21.09.2006 р. № 185-V (далі - ЗУ № 185-V) об'єктами управління державної власності, зокрема, є державне майно, що перебуває на балансі господарських організацій і не увійшло до їх статутних капіталів або залишилося після ліквідації підприємств та організацій.

Частиною 1 ст.4 ЗУ № 185-V визначено перелік суб'єктів управління об'єктами державної власності, зокрема серед яких є Фонд державного майна України.

Згідно ч.2 ст.7 ЗУ № 185-V Фонд державного майна України відповідно до законодавства щодо нерухомого та іншого окремого індивідуально визначеного державного майна, зокрема: виступає відповідно до законодавства орендодавцем державного майна; здійснює контроль за використанням майна, переданого в оренду, виконанням договорів оренди державного майна; приймає рішення про передачу до статутного капіталу господарських організацій об'єктів державної власності; забезпечує в межах повноважень функціонування єдиної державної інформаційної системи обліку, зберігання та оцінки майна, що реалізується за рішенням органів виконавчої влади; здійснює в межах, визначених законодавством, формування і ведення Єдиного реєстру об'єктів державної власності; за пропозицією уповноважених органів управління приймає рішення про подальше використання державного майна, яке не увійшло до статутних капіталів господарських організацій, але перебуває на їх балансі; здійснює відповідно до законодавства право розпорядження майном, що перебуває на балансі громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус державного; погоджує (приймає) рішення про передачу об'єктів державної власності в комунальну власність, до сфери управління інших уповноважених органів управління або Національній академії наук України, галузевим академіям наук та ін.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України" від 09.12.2011 № 4107-VI (далі - ЗУ № 4107-VI) центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності є Фонд державного майна України.

Відповідно до п.п. 1.1 та 1.3 Положення про управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі, затвердженого Наказом Фонду державного майна України та Міністерства економіки України від 19 травня 1999 р. № 908/68 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 червня 1999 р. за № 414/3707 у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин (далі - Положення № 414/3707), майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств у процесі приватизації, але перебуває на їх балансі є власністю держави, управління таким майном полягає у виборі та забезпеченні уповноваженим органом (державні органи приватизації) способу та умов подальшого використання майна у межах чинного законодавства.

Частина 1 ст. 7 ЗУ "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 р. № 2163-ХІІ (далі - ЗУ № 2163-ХІІ), у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних відносин, передбачає, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних органів приватизації в Україні.

Частиною 3 ЗУ № 2163-ХІІ визначено коло повноважень державних органів приватизації, зокрема: здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації; виступають з боку держави засновником підприємств, заснованих на базі об'єднання майна різних форм власності; здійснюють захист майнових прав державних підприємств, організацій, установ, а також акцій (часток, паїв), що належать державі, на території України та за її кордоном; контролюють виконання умов договорів купівлі-продажу державного майна.

Відповідно до п. 3 Наказу Фонду Державного майна України "Про результати виконання наказу ФДМУ від 09.06.99 № 1077 та наказів, виданих за результатами його виконання, у 2000 році" від 5 травня 2001 року № 357 забезпечення функцій з управління державним майном, яке не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але знаходиться на їх балансі, за територіальною ознакою - місцем розташування господарських товариств, згідно з чинним законодавством покладається на регіональні відділення ФДМУ.

Згідно п.1 Положення про регіональне відділення Фонду державного майна України, затвердженого Наказом Фонду Державного майна України від 15.05.2012 р. № 678, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2012 р. (далі - Положення № 935/21247), регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - регіональне відділення) утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі є територіальним органом Фонду державного майна України (далі - Фонд), що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління. Регіональні відділення підпорядковуються Фонду. Фонд, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Відповідно до п.3 Положення № 935/21247 завданням регіонального відділення є реалізація повноважень Фонду, зокрема державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності.

Територіальним органом Фонду державного майна України у Донецькій області є саме Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, яке діє на підставі Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, затвердженого Головою Фонду державного майна України 16.07.2012 р.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що уповноваженим органом забезпечення функцій з управління державним майном, яке не увійшло до статутного капіталу господарської організації та перебуває на балансі Асоціації акціонерних товариств "Донм'ясопром", а саме: державним майном - Дитячий оздоровчій табір "Лазурний", є саме Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

Відповідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно ч.ч. 1, 5, 7 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 р. № 1952-ІV у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин (далі - Закон № 1952-ІV) державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв. Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в межах території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації права власності та інших речових прав, крім випадків, установлених абзацами другим і третім частини п'ятої цієї статті.

Статтею 4 Закону № 1952-ІV передбачено, що серед речових прав та обтяжень на нерухоме майно обов'язковій державній реєстрації підлягає право власності на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить зокрема, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Відповідно до ст.5 Закону № 1952-ІV у Державному реєстрі прав, зокрема, реєструються речові права та їх обтяження на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Статтею 8 Закону № 1952-ІV визначені повноваження органу державної реєстрації прав, до яких зокрема належить проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень або відмова у їх реєстрації; ведення Державного реєстру прав; здійснення інших повноважень, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Згідно ч.13 ст.15 Закону № 1952-ІV порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання інформації з Державного реєстру прав встановлює Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. № 703 у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин (далі - Порядок № 703) державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Згідно п.3 Порядку № 703 рішення щодо державної реєстрації прав, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, форму та вимоги до оформлення яких встановлює Мін'юст, приймає державний реєстратор прав на нерухоме майно (далі - державний реєстратор).

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб, затверджений Наказом Міністерства юстиції України "Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб" від 20.04.2012 р. № 607/5, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 р. за № 534/23066, у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин (далі - Порядок № 534/23066) проведення державної реєстрації права власності та/або речових прав на нерухоме майно загальною площею понад 5000 кв. метрів проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року № 703.

Згідно п.п. 4, 5 Порядку № 534/23066 орган державної реєстрації прав у день прийняття відповідної заяви або рішення суду про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених пунктом 1 наказу, та виконання дій, передбачених пунктом 3 цього Порядку, за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передає таку заяву на розгляд до Укрдержреєстру. Державний реєстратор прав на нерухоме майно Укрдержреєстру з дотриманням процедури, визначеної Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року N 703, розглядає заяву, подані до неї копії відсканованих документів та приймає відповідне рішення, на підставі якого вносить запис про державну реєстрацію, скасування державної реєстрації речових прав або скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, про що за допомогою програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно повідомляє орган державної реєстрації прав, який прийняв відповідну заяву, та направляє документи, необхідні для формування реєстраційної або облікової справи щодо об'єкта нерухомого майна.

Частинами 2, 3, 4 ст. 15 Закону № 1952-ІV передбачено, що перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об'єкта нерухомого майна, права стосовно якого підлягають державній реєстрації. Державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Відповідно до ч.5, 12 ст.15 Закону № 1952-ІV державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Відповідно до ч. 7 ст. 16. Закону № 1952-ІV державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 11 ст. 16 Закону № 1952-ІV під час подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у паперовій формі фізична особа повинна пред'явити документ, що посвідчує її особу, а у разі подання заяви представником фізичної чи юридичної особи - також документ, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб.

Пунктом 9 Порядку № 703 встановлено, що документом, який посвідчує особу, є паспорт громадянина України, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє. У разі подання заяви уповноваженою особою така особа пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзаці другому або третьому цього пункту, документ, що підтверджує її повноваження.

Статтею 19 Закону № 1952-ІV визначений перелік документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація прав. Зазначений перелік не є вичерпним. Зокрема, у п. 6 вказаної статті зазначено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Також, Порядком № 703 встановлені особливості державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно. Так, відповідно до п. 25 Порядку № 703, у разі проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі), сторона (сторони) правочину, відповідно до якого виникло право власності та інше речове право.

Згідно п.п. 26, 27 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно та інші документи, визначені цим Порядком, а також закріплений невичерпний перелік документів, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п.28 Порядку № 703 для проведення державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно заявник, крім документів, що зазначені у пункті 27 цього Порядку, подає копії документів, що зазначені в пункті 9 цього Порядку (крім документа, що посвідчує посадову особу органу державної влади або органу місцевого самоврядування). У разі подання документів заінтересованою особою особисто така особа, крім документів, що зазначені в абзаці першому цього пункту, подає копію реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків (далі - реєстраційний номер облікової картки платника податку), крім випадків, коли фізична особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України.

Згідно ст. 22 Закону № 1952-ІV у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений частинами 5, 7 і 8 ст. 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника.

Статтею 24 Закону № 1952-ІV встановлені вичерпний перелік підстав для відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Зокрема, відповідно до п. 3 ч. 1 вказаної статті у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа.

Згідно ч.ч. 2, 3, 4 ст. 24 Закону № 1952-ІV за наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень. Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Згідно ч.2 ст.30 Закону № 1952-ІV дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду.

26.06.2013 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, як орган забезпечення функцій з управління державним майном Дитячого оздоровчого табору "Лазурний", з додержанням порядку подання заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулась за місцем розташування такого майна до Реєстраційної служби Першотравневого районного управління юстиції Донецької області із заявою про реєстрацію права власності на зазначене майно, зареєстрованою за № 1740200.

Заяву підписано Поповим К.Г., який діє на підставі довіреності Регіонального відділення Фонду державного майна України № 57 від 19.06.2013 р. Заявник просить зареєструвати право власності на Дитячий оздоровчий табір "Лазурний" за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України.

Як зазначалось, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області разом із Заявою було надано пакет документів.

Зазначені документи свідчать, що Дитячий оздоровчий табір "Лазурний" є державним майном, яке при приватизації не увійшло до статутного капіталу господарської організації та перебуває на балансі Асоціації акціонерних товариств "Донм'ясопром". У даному випадку не відбувся перехід права власності від однієї особи іншій та дане майно під час приватизації підприємства залишилось у державній власності. Перелік правовстановлюючих документів, встановлений ст. 19 Закону № 1952-ІV та п.п. 26, 27, 28 Порядку № 703, не є вичерпним. Отже, наданих документів було достатньо для встановлення права власності держави.

На підтвердження повноважень представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області були подані наступні документи, що посвідчують його право представляти інтереси Заявника в органах державної реєстрації прав: довіреність Регіонального відділення Фонду державного майна України № 57 від 19.06.2013 р. на ім'я Попова К.Г., копія його паспорту та копія його реєстраційного номера облікової картки платника податку, наказ Фонду державного майна України від 02.06.2010 року № 121-2, виписка з ЄДР серії ААВ № 815487 від 20.08.2012 р.

Окрім вищезазначених документів заявником також були надані: технічний паспорт Бюро технічної інвентаризації Донецької області м. Маріуполь від 31.03.1997 року; державний акт на право постійного користування землею серії І-ДН № 006944, виданий 21.12.2001 р.; платіжне доручення № 540 від 13 червня 2013 року.

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, як орган уповноважений управляти зазначеним державним майном, мало право звернутися із заявою про реєстрацію права власності на це майно за державою.

Позивач звернувся з заявою про реєстрацію права власності саме за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України, а Державним реєстратором було прийнято рішення про відмову у державній реєстрації права власності за Фондом державного майна України в оперативному управлінні Регіонального відділення Фонду державного майна України.

Про те, що зазначене майно перебуває в оперативному управлінні Регіонального відділення Фонду державного майна України в заяві та наданих документах для реєстрації прав не зазначено.

Поняття управління та оперативного управління майном не є тотожними.

Також, є необґрунтованим посилання відповідачів на те, що згідно договору купівлі-продажу № КП-2 від 15.12.1992 р. право власності на Дитячий оздоровчий табір "Лазурний" перейшло до Товариства покупців орендного підприємства "Донм'ясопром", оскільки зазначений договір свідчить про те, що вказаний табір не був проданий вказаному товариству та залишився у державній власності.

Посилання відповідачів на те, що до реєстраційної служби позивачем не були надані документи, що посвідчують його право представляти інтереси Фонду державного майна України в органах державної реєстрації прав також є необґрунтованими з огляду на таке.

Як встановлено, Заявником разом із заявою про реєстрацію прав було надано: Наказ Фонду Державного майна України "Про результати виконання наказу ФДМУ від 09.06.99 № 1077 та наказів, виданих за результатами його виконання, у 2000 році" № 357 від 5 травня 2001 року.

Цей наказ надавався у пакеті документів до Реєстраційної служби Першотравневого районного управління юстиції Донецької області.

Також, судами встановлено, що у матеріалах реєстраційної справи містяться документи, які не зазначені в описі до цієї реєстраційної справи.

Крім того, якщо при розгляді заяви про реєстрацію прав Державний реєстратор приходить до висновку щодо недостатності документів, зокрема у даному випадку документів, які б підтверджували наявність у заявника повноважень щодо управління державним майном, державний реєстратор повинен був прийняти рішення щодо зупинення розгляду заяви, що не було зроблено.

Посилання відповідача на інші порушення позивачем порядку реєстрації, а саме: відсутність технічного паспорту на державне майно - дитячий оздоровчій табір "Лазурний" суди обґрунтовано не взяли до уваги, оскільки у цьому випадку державний реєстратор відповідно до ст. 22 Закону № 1952-ІV повинен був прийняти рішення не про відмову у державній реєстрації прав, а про зупинення розгляду заяви.

Отже, необґрунтованими є висновки державного реєстратора, які стали підставою для відмови у державній реєстрації права власності на державне майно - дитячий оздоровчій табір "Лазурний" за Державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

Враховуючи наведене, Державним реєстратором допущені порушення норм Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

З огляду на зазначене, Рішення про відмову у державній реєстрації права власності на державне майно - дитячий оздоровчій табір "Лазурний" від 25.07.2013 р. № 4327193 є необґрунтованим та неправомірним, у зв'язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про його скасування.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із застосуванням судами попередніх інстанцій положень ч.2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Статтею 15 Закону № 1952-ІV чітко встановлений порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень, відповідно до якого, перед внесенням записів до Державного реєстру прав необхідне прийняття рішення про державну реєстрацію заявлених прав та їх обтяжень.

Проте, Законом № 1952-ІV передбачена процедура, яка включає в себе обов'язковий комплекс дій, право вчиняти які надано лише Реєстратору. Суд не може зобов'язати відповідача здійснити процедуру реєстрації за обставин, коли її окремі етапи не завершені.

Колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушених інтересів позивача є повторний розгляд заяви.

Доводи касаційних скарг дають підстави для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального права при прийнятті рішення у частині задоволення позовних вимог про зобов'язання прийняти рішення, що є підставою для ухвалення нового рішення у справі у цій частині.

В решті оскаржені у цій справі рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 229, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційні скарги представника Державної реєстраційної служби України Коваленка М.М. та Державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Дахно Артема Миколайовича задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року скасувати у частині задоволення позову про зобов'язання Державну реєстраційну службу України прийняти рішення про реєстрацію права власності на державне майно - дитячий оздоровчій табір "Лазурний" за Державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області відповідно до Заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області з доданими до неї документами, прийняту 26.06.2013 р. об 11:17:13 за реєстраційним номером 1740200 та зареєструвати право власності на державне майно - дитячий оздоровчій табір "Лазурний" за Державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.

У частині позовних вимог про зобов'язання Державну реєстраційну службу України зареєструвати право власності на державне майно прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.

Зобов'язати Державну реєстраційну службу України повторно розглянути заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, подану 26.06.2013 року до Реєстраційної служби Першотравневого районного управління юстиції Донецької області про державну реєстрацію права власності на дитячий оздоровчій табір "Лазурний".

Відмовити у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Державну реєстраційну службу України зареєструвати право власності на державне майно.

В решті постанову Донецького окружного адміністративного суду від 19.02.2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13.05.2014 року у цій справі залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: