20.04.2015 Справа № 756/16767/14-ц
Провадження № 2/756/1103/15р.
Ун. № 756/16767/14-ц.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 квітня 2015 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого: судді - Камбулова Д.Г.
при секретарі: - Ковган О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до комунальної організації «Київмедспецтранс» про виплату грошової компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2014 року позивач ОСОБА_2 звернувся із позовом до комунальної організації «Київмедспецтранс» про виплату грошової компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування, обґрунтовуючи свій позов наступним.
Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2007 року роз'ясненого ухвалою цього ж суду від 29 лютого 2008 року стягнуто із відповідача на користь позивача матеріальну та моральну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у т.ч. зобов'язано відповідача відшкодовувати позивачу вартість санаторно-курортного лікування.
Позивач зазначає, що він є інвалідом 1-ої групи внаслідок трудового каліцтва з 80 процентною втратою працездатності, та потребує сторонньої допомоги, внаслідок чого просив про виплату вартості такого лікування з оплатою одночасного перебування разом із позивачем особи, яка його супроводжуватиме.
З огляду на положення ст.ст. 1195, 1202 ЦК України позивач просив суд стягнути з відповідача 16 306, 48 грн. грошової компенсації вартості путівок до профільного санаторію за 2014 рік з одночасним перебуванням особи супроводження та витрат на проїзд до санаторію та у зворотньому напрямку з яких: 15840 грн. вартість двох путівок, 444, 48 грн. вартість проїзду на двох осіб та 22 грн. послуги інформаційної служби ст. Київ-Пасажирський.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов у повному обсязі, та просив його задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечив. Зазначає, що комунальна організація «Київмедспецтранс» є бюджетною (неприбутковою) організацією, яка заснована на комунальній власності, та вважаючи на скрутне становище відповідача, вважає, що відповідач міг би спрямувати вказані кошти на більш якісне обслуговування мешканців Києва. Вважає, що доказування позивачем ґрунтується на припущеннях, та позовні вимоги не доведені належними та допустимими доказами. Представник відповідача також вважає, що компенсація проїзду та вартість санітарно-курортних путівок відбувається тільки на підставі поданих документів, а оскільки позивач не проходив санаторно-курортне лікування у 2014 році у м. Хмільник у ДП «Клінічний санаторій «Хмільник», то і підстави стягнення вартості путівки та вартості перебування супроводжуючої особи та проїзду відсутні. З огляду на зазначене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, суд виходить з наступного.
Судом, встановлено, що 25 червня 1981 року об 02.30 год. бригада в складі лікаря ОСОБА_2, та водія ОСОБА_3 повертаючись з виклику автомашиною РАФ, державний номер НОМЕР_2 потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася з вини водія ОСОБА_4, останній перебував у трудових відносинах та керував автомашиною РАФ, державний номер НОМЕР_2, яка належала Державній організації медичного автотранспорту м. Києва «Київмедавтотранс», правонаступником прав та обов'язків якої внаслідок реорганізації є комунальна організація «Київмедспецтранс». Внаслідок пригоди позивач отримав тілесні ушкодження. (Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 30 жовтня 2007 року (а.с. 5-11)
Згідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
За довідкою МСЕК серії КИЕ-1 № 103850 від 02 червня 2003 року ОСОБА_2 встановлена перша група інвалідності безстроково із зазначенням потреби стороннього догляду.(а.с. 30)
Відповідно до абзацу другого ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV(надалі - Закон N 1105-XIV), особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Оскільки право ОСОБА_2 на отримання відшкодування шкоди відповідно до абзацу другого ст. 2, ст. 34 вищевказаного Закону України не встановлено, то позивач не має права на отримання страхових виплат, у тому числі путівки санаторно-курортного лікування або оплати її вартості від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Відповідно до ч. 1 ст. 1195 ЦК України відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, проводиться фізичною або юридичною особою, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі. Така особа зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані лікуванням та необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.
Зі змісту цієї норми вбачається, що шкода, завдана фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, складається з втраченого заробітку (доходу), додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо. Тобто будь-які витрати, які стягуються на користь потерпілого на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язані з лікуванням та заходами, спрямованими на відновлення здоров'я.
Відповідні роз'ясненнями також містяться в п. 13, пп. «б» «в» та «д» п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди».
Відповідно до ч. 2 ст. 1202 ЦК України, стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).
Наявність медичних показань до санаторно-курортного лікування ОСОБА_2 як інваліду 1-ої групи у 2014 році та потреба його супроводження до місця проведення лікування та у зворотному напрямку підтверджується наявними у справі доказами.
Зокрема позивачем суду надано довідку № 469 від 29.10.2014 року, складену за формою № 070/о, відповідно до змісту якої позивач ОСОБА_2 потребує одержання путівки на санаторно-курортне лікування тривалістю 24 дні в санаторії (санаторії-профілакторії) неврологічного профілю у місцевому санаторії Хмільник, Закарпаття, Одеса, Медобори. (а.с. 33).
Відповідно до довідки-повідомлення заступника голови правління ПрАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» № 07.1.-07/364 від 23 квітня 2014 року, вартість санаторно-курортної путівки в ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» на 2014 рік з терміном перебування на лікуванні 24 дні з розміщенням в двомісному номері з усіма зручностями складає 7560 грн. без ПДВ для інвалідів, 8280 грн. з врахуванням ПДВ. (а.с.34).
З огляду на вартість санаторно-курортної путівки позивач просив стягнути з відповідача грошову компенсацію вартості путівок до профільного санаторію за 2014 рік у розмірі 15840 грн., яка складається з вартості путівки позивача у розмірі 7560 грн., та вартості путівки для супроводжуючої особи у розмірі 8280 грн. (7560 грн. + 8280 грн. = 15840 грн.).
Разом з тим довідка-повідомлення ПрАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» № 07.1.-07/364 від 23 квітня 2014 року про вартість санаторно-курортної путівки в ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» на 2014 рік, не містить зазначення профілю лікування.
З наданої відповідачем довідки про вартість санаторно-курортних послуг ПрАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровниця» № 07.1.-06/1009 від 15 жовтня 2014 року, вартість санаторно-курортного лікування з розміщенням однієї особи (інваліда) в двомісному номері у ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» в відділенні органів руху та неврологічного профілю за один день перебування складає 280 грн. без ПДВ. Вартість проживання супроводжуючої його особи (без харчування та лікування) становить 125 грн. на день. (а.с. 48).
А отже, з врахуванням профілю лікування позивача (неврологічний профіль), позивач має право на грошову компенсацію вартості путівки профільного санаторію у ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» у розмірі 6720 грн. (280 грн. х 24 дні = 6720 грн.)
Також позивач має право на грошову компенсацію на проживання супроводжуючої його особи у розмірі 3000 грн. (125 грн. х 24 дні = 3000 грн.) без врахування витрат на харчування та лікування, оскільки відшкодування вартості лікування та харчування супроводжуючої інваліда особи, законодавством не передбачено.
Таким чином вартість двох путівок складає 9720 грн.( 6720 грн. без ПДВ для позивача ОСОБА_2 + 3000 грн. з ПДВ для особи супроводження (без харчування та лікування).
За довідкою «Укрзалізниці» (вокзал ст. Київ-Пасажирський) від 24 квітня 2014 року вартість проїзду в купейному вагоні до місця лікування та у зворотньому напрямку для двох осіб складає 444, 48 грн., витрати позивача на довідки в розмірі 22 грн. підтверджуються квитанціями (а.с. 35)
А отже, суд вважає, що позов ОСОБА_2 до комунальної організації «Київмедспецтранс» про виплату грошової компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування підлягає частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 10 186, 48 грн. (9720 грн. + 444, 48 грн. + 22 грн.) грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування за 2014 рік у санаторії профільного захворювання з одночасним перебуванням особи, що його супроводжує з оплатою проїзду до місця лікування і у зворотньому напрямку.
Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в дохід держави у розмірі 243, 60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1195, 1202 ЦК України, ст.ст. 2, 34 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV, ст.ст. 10, 15, 60, 61, 88, 208, 209, 212 - 215, ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_2 до комунальної організації «Київмедспецтранс» про виплату грошової компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування задовольнити частково.
Стягнути з комунальної організації «Київмедспецтранс» ( юридична адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25, адреса для листування: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-в, код ЄДРПОУ 01993807) на користь ОСОБА_2, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 10 186 (десять тисяч сто вісімдесят шість) гривень 48 копійок грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування за 2014 рік у санаторії профільного захворювання з одночасним перебуванням особи, що його супроводжує з оплатою проїзду до місця лікування і в зворотньому напрямку.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.
Стягнути з комунальної організації «Київмедспецтранс» ( юридична адреса: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 25, адреса для листування: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16-в, код ЄДРПОУ 01993807) судовий збір на користь держави у розмірі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Д.Г.Камбулов
Суд | Оболонський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.04.2015 |
Оприлюднено | 23.04.2015 |
Номер документу | 43655018 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Оболонський районний суд міста Києва
Камбулов Д. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні