Рішення

від 02.07.2015 по справі 756/16767/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/7730/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Камбулов Д.Г.

справа №756/16767/14-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2015 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

при секретарі Задорожному А.Г.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою Комунальної організації «Київмедспецтранс» Департаменту охорони здоров»я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), поданою представником за довіреністю ОСОБА_4, на рішення Оболонського районного суду м.Києва від 16 квітня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунальної організації «Київмедспецтранс» Департаменту охорони здоров»я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення грошової компенсації вартості путівок на санаторно-курортне лікування, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з КП «Київмедспецтранс» Департаменту охорони здоров»я виконавчого органу КМР (КМДА) грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування за 2014 рік у розмірі 16306,48 грн. у санаторії профільного захворювання з одночасним перебуванням особи, що супроводжує з оплатою проїзду до місця лікування і у зворотному напрямку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що у 1988 році у дорожньо-транспортній пригоді, що сталася з вини працівника підприємства, правонаступником якої є відповідач, зазнав каліцтва, згодом стан погіршився та з 02 червня 2003 року має першу групу інвалідності безстроково та потребує постійного стороннього догляду.

В жовтні 2014 року йому рекомендовано санаторно-курортне лікування в санаторії профільного захворювання з курсом лікування 24 дні та супроводженням особи. За повідомленням ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» вартість санаторно-курортної путівки в ДП «Клінічний санаторій Хмільник» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на 2014 рік з розміщенням в двомісному номері з усіма зручностями, терміном перебування 24 дні складає 7560 грн. без ПДВ для інвалідів (8280 грн. з ПДВ), які позивач просить стягнути наперед з розрахунку на двох осіб, а також 444,48 вартість проїзду в обидва кінці та 22 грн. за послуги інформаційної служби ст. Київ-Пасажирський.

Позовні вимоги просить задовольнити на підставі ст.ст. 1195, 1202 ЦК України.

Рішенням Оболонського районного суду м.Києва від 16 квітня 2015 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з КП «Київмедспецтранс» Департаменту охорони здоров»я виконавчого органу КМР (КМДА) 10186,48 грн. грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування за 2014 рік у санаторії профільного захворювання з одночасним перебуванням особи, що супроводжує з оплатою проїзду до місця лікування і у зворотному напрямку. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з ухваленим рішенням, КП «Київмедспецтранс» Департаменту охорони здоров»я виконавчого органу КМР (КМДА) подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі посилається на допущену судом описку в по батькові позивача; порушення строків виготовлення тексту рішення; не сприяння суду у витребуванні доказів щодо встановлення необхідного строку перебування позивача у санаторії.

Посилається на те, що позивачем не доведено сукупності обставин, передбачених ч.2 ст.1202 ЦК України, у зв»язку із якими необхідні витрати можуть бути сплачені наперед; посилається на те, що довідкою №469 від 29 жовтня 2014 року за формою №070/о із зазначенням терміну лікування не може визначатися такого терміну і довідка складена з порушенням Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 070/о "Довідка для одержання путівки на санаторно-курортне лікування", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров»я України №110 від 14 лютого 2012 року,

Зазначає, що фінансування витрат на санаторно-курортне лікування для позивача здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків згідно із Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання».

Посилається на те, що між сторонами судом неодноразово розглядались подібні спори, проте позивач жодного разу не підтвердив факту використання коштів за цільовим призначенням, а від так і не довів необхідності стягувати їх на супроводжуючу особу.

Вказує, що вартість проїзду може бути компенсована тільки за фактом при пред»явленні проїзних документів.

В судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.

Позивач та представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та представників, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що 25 червня 1981 року об 02.30 год. бригада в складі лікаря ОСОБА_1 та водія ОСОБА_6, повертаючись з виклику автомашиною РАФ, державний номер 54-19 потрапила в дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася з вини водія ОСОБА_6, останній перебував у трудових відносинах з Державною організацією медичного автотранспорту м.Києва «Київмедавтотранс», правонаступником прав та обов'язків якої внаслідок реорганізації є відповідач.

Відповідно до даних довідки МСЕК серії КИЕ-1 №103850 від 02 червня 2003 року ОСОБА_1 встановлена перша група інвалідності безстроково із зазначенням потреби стороннього догляду.

Відповідно до даних довідки №469 від 29 жовтня 2014 року за формою №070/о, ОСОБА_1 потребує санаторно-курортного лікування тривалістю 24 дні в санаторії (санаторії-профілакторії) неврологічного профілю у місцевому санаторії Хмільник, Закарпаття, Одеса, Медобори. (а.с. 33).

За повідомленням ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» №07.1.-07/364 від 23 квітня 2014 року вартість санаторно-курортної путівки в ДП «Клінічний санаторій Хмільник» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» на 2014 рік з розміщенням в двомісному номері з усіма зручностями, терміном перебування 24 дні складає 7560 грн. без ПДВ для інвалідів (8280 грн. з ПДВ), які позивач просить стягнути наперед з розрахунку на двох осіб. Повідомлення не містить інформації про профіль лікування.

З даних довідки про вартість санаторно-курортних послуг ПАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» №07.1.-06/1009 від 15 жовтня 2014 року, судом установлено, що вартість санаторно-курортного лікування з розміщенням однієї особи (інваліда) в двомісному номері у ДП «Клінічний санаторій «Хмільник» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» у відділенні органів руху та неврологічного профілю за один день перебування складає 280 грн. без ПДВ. Вартість проживання супроводжуючої його особи (без харчування та лікування) становить 125 грн. на день.

Відповідно до даних довідки «Укрзалізниці» (вокзал ст. Київ-Пасажирський) від 24 квітня 2014 року вартість проїзду в купейному вагоні до місця лікування та у зворотному напрямку для двох осіб складає 444,48 грн. Витрати позивача на отримання довідок склали 22 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вони ґрунтуються на вимогах закону, зокрема, ст.ст. 1195 ч.1, 1202 ч.2 ЦК України, окрім витрат в частині щодо супроводжуючої особи, оскільки такі є меншими від потреб інваліда.

Відповідно до ч.1 ст.1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Відповідно до ч.2 ст.1202 ЦК України стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Наявність медичних показань до санаторно-курортного лікування ОСОБА_1 як інваліду 1-ої групи у 2014 році та потреба його супроводження до місця проведення лікування та у зворотному напрямку підтверджується наявними у справі доказами та відповідачем не заперечувались.

Доводи апеляційної скарги в частині, що виданою 29 жовтня 2014 року позивачу Довідкою форми №070/о для одержання путівки на санаторно-курортне лікування не може встановлюватися строку перебування у санаторії, колегією суддів відхиляються.

Відповідно до пп.10.1 п.10 Інструкції щодо заповнення форми первинної облікової документації № 070/о "Довідка для одержання путівки на санаторно-курортне лікування", затвердженої наказом Міністерства охорони здоров»я України №110 від 14 лютого 2012 року, у підпункті 7.1 вказуються дані щодо санаторно-курортного лікування із зазначенням профілю санаторно-курортного закладу.

Такими даними може бути необхідний термін лікування, що визначається закладом охорони здоров»я.

Відповідно до п.3 цієї Інструкції форма № 070/о надається всіма закладами охорони здоров'я на підставі рішення санаторно-курортної відбіркової комісії або лікарсько-консультаційної комісії для одержання путівки на санаторно-курортне лікування або оздоровлення до санаторію-профілакторію.

З даних довідки убачається, що вона підписана лікуючим лікарем, завідуючим відділення, а також головою лікарсько-консультативної комісії.

Окрім того, визначений термін лікування у 24 дні відповідає рекомендаціям, що викладені у п.2.7 Положення про забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання санаторно-курортним лікуванням, затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №49 від 31 жовтня 2007 року.

Відповідно до п.2.7 цього Положення термін санаторно-курортного лікування для потерпілих з наслідками травм, захворюваннями хребта та спинного мозку в спеціалізованих санаторно-курортних закладах становить 45 діб. Термін перебування може бути скорочений до 24 діб за письмовою заявою потерпілого (враховуючи вік потерпілого, характер та складність захворювання тощо). Термін санаторно-курортного лікування для інших категорій потерпілих становить 24 доби. Залежно від лікувально-діагностичних можливостей санаторно-курортного закладу, курсу та методик лікування, з урахуванням стану потерпілого (характер та складність захворювання, вік тощо) термін санаторно-курортного лікування може зменшуватись до 18 діб.

Доводи апеляційної скарги в частині фінансування витрат на санаторно-курортне лікування для позивача за рахунок Фонду соціального страхування від нещасних випадків згідно із Законом України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання» є помилковими та відхиляються колегією суддів, ураховуючи наступне.

Відповідно до абзацу другого ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року, особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.

Оскільки право ОСОБА_1 на отримання відшкодування шкоди відповідно до абзацу другого ст. 2, ст. 34 вищевказаного Закону України не встановлено, то позивач не має права на отримання страхових виплат, у т.ч. путівки санаторно-курортного лікування або оплати її вартості від Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Доводи апеляційної скарги в частині допущених судом описок не є підставами для скасування рішення суду. В такому випадку особа відповідно до ст.219 ЦПК України вправі звернутися до суду, який ухвалив рішення, із заявою про виправлення описок.

Доводи апеляційної скарги в частині ненадання позивачем доказів про проходження лікування в санаторії в попередні роки колегією суддів відхиляються як безпідставні, оскільки вказані обставини не є предметом доказування у даній справі.

Доводи в частині, що видана 29 жовтня 2014 року позивачу Довідкою форми №070/о встановлює рекомендований період лікування весною або літом і не кореспондується з позовними вимогами, оскільки такі заявлені про стягнення витрат на санаторно-курортне лікування за 2014 рік, колегія суддів вважає помилковими, оскільки в даній довідці вказівка на рік є періодом, за який надається путівка, та не є встановленням строку, в якому потрібно пройти відповідне лікування.

З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо стягнення з відповідача витрат на оплату санаторно-курортного лікування за 2014 рік, витрат на оплату проживання особи, яка супроводжує ОСОБА_1, витрат на оплату проїзду ОСОБА_1 та особи, яка його супроводжує, до місця лікування та у зворотному напрямку.

Проте, колегія суддів уважає, що присуджені суми в частині оплати санаторно-курортного лікування та оплати проживання супроводжуючої особи підлягають перерахуванню організації, яка має надавати ці послуги, а саме Дочірньому підприємству Клінічний санаторій «Хмільник» Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця». Відповідні роз»яснення надані в постанові Пленуму Верховного суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» (з відповідними змінами та доповненнями).

Відтак, з огляду на положення ч.2 ст. 314 ЦПК України рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 305, 307, 309, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Комунальної організації «Київмед-спецтранс» Департаменту охорони здоров»я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), подану представником за довіреністю ОСОБА_4, задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м.Києва від 16 квітня 2015 року в частині стягнення коштів на користь ОСОБА_1 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

Стягнути з Комунальної організації «Київмедспецтранс» Департаменту охорони здоров»я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 6720 грн. - витрат на оплату санаторно-курортного лікування за 2014 рік та 3000 грн. - витрат на оплату проживання особи, яка супроводжує ОСОБА_7, які підлягають перерахуванню на користь Дочірнього підприємства Клінічний санаторій «Хмільник» Приватного акціонерного товариства Лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (код ЄДРПОУ 02583187) із покладенням витрат на переказ грошових коштів на Комунальну організацію «Київмедспецтранс» Департаменту охорони здоров»я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Стягнути з Комунальної організації «Київмедспецтранс» Департаменту охорони здоров»я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 444 грн. 48 коп. - витрат на оплату проїзду ОСОБА_1 та особи, яка його супроводжує, до місця лікування та у зворотному напрямку.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов