Ухвала

від 16.04.2015 по справі 826/20936/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20936/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

16 квітня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участю секретаря: Козлової І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2015 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Страдіваріус Україна» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 001801/2201 від 23.12.2014 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість ТОВ «Страдіваріус Україна» у розмірі 194970 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2015 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України є необґрунтованим та спростовується матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві відповідно до п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1, п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Страдіваріус Україна», код ЄДРПОУ 35534933 з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операціях по взаємовідносинах з ТОВ «Істконс» код ЄДРПОУ 38327375 за період з 01.01.2014 по 31.03.2014, за результатами якої складено акт № 1762/26-59-22-01-35534933 від 09.12.2014.

В ході проведення перевірки встановлено порушення ТОВ»Страдіваріус Україна»: п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого, встановлено завищення суми від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ряд.24 Декларації всього за березень 2014 року в сумі 194970 грн.

На підставі акту перевірки № 1762/26-59-22-01-35534933 від 09.12.2014 ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 000/801/2201 від 23.12.2014, яким ТОВ «Страдіваріус Україна» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 194970 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Страдіваріус Україна» мав господарські відносини з ТОВ «Істконс» код за ЄДРПОУ 38327375 на підставі договору укладено № IDXSMO 1213 від 16.12.2013.

Відповідно до предмету зазначеного договору Замовник (ТОВ «Страдіваріус Україна») замовляє, а Виконавець погоджується і зобов'язується виконати монтажі роботи зі створення інтер'єру та виконання всіх необхідних установок, монтажів згідно з деталізацією і цінами в Додатку 1, який становить невід'ємну частину цього Договору, у магазини «Страдіваріус Україна» у Торговому центрі «Меганом», Євпаторійське шосе 8, Сімферопіль, Україна.

Відповідно до договору ТОВ «Страдіваріус Україна» було отримано наступні податкові та видаткові накладні: № 3 від 03.01.2014; № 3 від 10.02.2014; № 3 від 21.03.2014, в т.ч. 129980 грн. Суму податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включено до складу податкового кредиту за лютий 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

Суму податку на додану вартість по зазначених податкових накладних включено до складу податкового кредиту за лютий 2014 року, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних.

ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві, у відповідності до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) зібрано податкову інформацію, щодо неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Істконс»- суб'єкт господарювання), код за ЄДРПОУ 38327375 по взаємовідносинам з платниками податків за період з 01.03.2014 по 31.03.2014. Зустрічна звірка не проведена у зв'язку з тим, що ТОВ «Істконс» має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Податковим органом встановлено, що постачальникам ТОВ «Істконс» в лютому 2014 року являється ТОВ «АДЦ» код за ЄДРПОУ (код за ЄДРПОУ 36469326), стан платника - 8, до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням. 25.03.2014 до ОУ Броварської ОДПІ надійшло пояснення директора ТОВ « АДЦ» Болдарєва В.О., який підтверджує свою причетність до ведення фінансово-господарської діяльності підприємства. Болдарєву В.О. був вручений запит Броварської ОДПІ № 3457/10-06-15-02- 16/651 від 24.03.2014 про надання пояснень та їх документального підтвердження. Чисельність працюючих: згідно наявної в Броварській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області інформації, кількість працюючих на підприємстві станом на 24.03.2014 складала 4 особи.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «АДЦ» (код за ЄДРПОУ 36469326) здійснювало безтоварні операції з продажу/придбання товарів (робіт, послуг) підприємствам - покупцям-постачальникам, які в дійсності не реалізовувалися, придбавалися вказаними підприємствами, а лише полягали в документальному їх оформленні (шляхом складання договорів, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних та інших документів), з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів.

З врахуванням вищевикладеного та висновку ОУ Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 01.04.2014р. за №839/10-06-07-04, встановлено, що договори укладені між ТОВ «АДЦ» та контрагентами постачальниками-покупцями за період з 01.12.2013 по 28.02.2014 не створюють юридичних наслідків».

На підтвердження реального виконання господарських відносин між позивачем та контрагентом в матеріалах справи міститься: копія рахунку на оплату № СФ-060314 від 18.03.2014; копія рахунку на оплату № СФ-020214 від 03.02.2014. Копія рахунку на оплату № СФ -321213 від 18.12.2013; копія попереднього договору оренди від 20.04.2013 між ТОВ «Страдіваріус Україна» та ТОВ «Кримська Девелоперська компанія» разом з Додатком № 1, Додатком № 2 та Додатком № 3; копія договору оренди від 07.02.2014 між ТОВ «Страдіваріус Україна» та ТОВ «Кримська Девелоперська компанія» разом із Додатком; копія сертифікату про підтвердження форс - мажорних обставин, виданий ТОВ «Страдіваріус Україна»; копія договору підряду №2712 CM від 27.12.2013; копія договору підряду № 231213СМ від 23.12.2013.

На момент складання податкових накладних контрагент позивача, зареєстрований в якості платника податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства (Довідка № 1873 від 13.08.2012, Свідоцтво № 200089955).

Податкові накладні за своєю формою та змістом відповідають ст. 7 Закону №168/97-ВР, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та Порядку №165, зокрема, містять такі обов'язкові реквізити як порядковий номер податкової накладної та дату її виписки, точне найменування юридичних осіб, їх індивідуальні податкові номери, назву товару, його ціну та вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

На момент підписання відповідних договорів, актів здачі-приймання наданих послуг та податкових накладних, юридична особа ТОВ «Істконс» не була припинена, що підтверджується Витягом із державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 06.12.2013.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач мав всі правові підстави для формування податкового кредиту та витрат, з огляду на те, що надана позивачем документація у повній мірі відображає реальні наслідки, що наступили після укладення договорів та мають силу первинної документації в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України».

Крім того, сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань, але повинен дотримуватися принципу належної обачності при виборі контрагента.

В матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження недотримання позивачем принципу належної обачності при виборі контрагента чи неможливості його здійснювати роботи за укладеними з позивачем угодами. Натомість сукупність доказів, які надані позивачем, підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами за перевіряємий період.

Основним аргументом апелянта щодо правомірності винесення податкового повідомлення - рішення є нереальність укладеного між позивачем та ТОВ «Істконс» договору № IDXSMS1213 від 16.12.2013 на виконання будівельно - монтажних робіт.

В обґрунтування нереальності вказаного договору відповідач зазначає, що параграфом 5 п. 9 договору передбачено, що ТОВ «Істконс» зобов'язується повідомити про фактичне завершення робіт за Договором шляхом внесення запису до журналу будівництва. Оскільки такий журнал до перевірки не надано і він відсутній у матеріалах справи, то роботи за Договором не виконувалися.

Однак чинним законодавством не передбачено, що завершення робіт за договором про виконання робіт має обов'язково підтверджуватися внесенням запису до журналу будівництва. Внесення запису до журналу будівництва в принципі не може бути повідомлення замовника про завершення робіт, адже такий журнал знаходиться у виконавця під час виконання робіт, а не у Замовника.

Відповідно до п. 1 параграфу 6 Договору, виконавець повідомляє замовника про завершення робіт за Договором у письмовій формі, що і було зроблено виконавцем, шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу замовника.

Фактичне завершення робіт за договором та їх прийняття замовником підтверджується актом приймання виконаних робіт від 21.03.2014, наданим до перевірки.

Апелянт вказує, що відповідно до п. 14 параграфу 5 договору, виконавець забезпечує виконання обов'язків по договору шляхом надання банківської гарантії у сумі 5% повної вартості робіт згідно Акта виконаних робіт, яка буде повернута виконавцю через один рік, після завершення робіт. Оскільки позивачем не було надано до суду такої банківської гарантії, то договір є начебто нереальним.

Такі твердження апелянта є передчасними, оскільки позивачем та ТОВ «Істконс» було досягнуто згоди, що замість банківської гарантії (5% вартості робіт) як інструменту, що гарантує якість виконаних робіт за договором за рахунок якої позивач зможе компенсувати свої збитки у разі неякісного виконання робіт, ТОВ «Стардіваріус» заплатить ТОВ «Істконс» лише 95% вартості всіх робіт за договором. Після підписання Акта приймання виконаних робіт ТОВ «Страдіваріус» оплатило на користь ТОВ «Істконс» 95% вартості всіх робіт, що підтверджується виставленими ТОВ «Істконс» рахунками на оплату та сплаченими грошовими коштами. Як пояснює позивач, станом на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ТОВ «Страдіваріус» ще має сплатити ТОВ «Істконс» 194 970,00 грн.

Відповідач вказує, що відповідно до п. 3 параграфу 5 Договору передача виконавцю приміщення для робіт здійснюється за офіційним актом не пізніше, ніж у день початку робіт (16.12.2013). Водночас, такий акт до перевірки надано не було. Однак, позивачем надано акт, укладений на виконання п. 3 параграфу 5 Договору, відповідно до якого приміщення були передані ТОВ «Істконс» для виконання робіт.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до п. 1 параграфу 6 договору виконавець повідомляє замовника про фактичне завершення робіт у письмовій формі. Також замовник зобов'язаний призначити дату проведення перевірки робіт і завершити процедуру проведення такої перевірки протягом двох робочих тижнів. Ненадання позивачем повідомлення виконавця про завершення робіт та документа, підтверджуючого проведення перевірки, є свідченням нереальності договору.

Такі твердження апелянта є хибними, оскільки ТОВ «Істконс» повідомлено позивача про закінчення виконання робіт за договором шляхом надсилання письмового повідомлення. Копія такого повідомлення міститься в матеріалах справи.

Відсутність акта про проведення перевірки якості виконаних робіт ніяким чином не підтверджує і не спростовує сам факт виконання робіт за договором.

Апелянт вказує, що відповідно до п. 2 параграфу 8 договору виконавець на день підписання акта про фактичне завершення робіт зобов'язаний передати замовнику всі гарантії, надані виробниками всіх матеріалів та обладнання, придбаних виконавцем до виконання цього договору. Ненадання позивачем до перевірки таких гарантій, є свідченням нереальності договору.

Однак колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, так як реальність договору та фактичне виконання робіт за договором жодним чином не залежить від надання виконавцем замовнику документів, підтверджуючих гарантії та будівельні та оздоблювальні матеріали. Фактичне виконання робіт та їх прийняття замовником підтверджується актом приймання виконаних робіт, підписаним уповноваженими представниками сторін договору.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2015 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 20.04.2015.

Головуючий-суддя А.Ю. Кучма

Судді В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.