Постанова

від 04.12.2015 по справі 826/20936/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2015 року 15:00 №826/20936/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальність «Страдіваріус Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «Страдіваріус Україна» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 № 001801/2201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 194 970,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015, адміністративний позов задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 № 001801/2201, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 194 970,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.06.2015 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.02.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2015 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус Україна» податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс», не відповідають дійсності. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують реальність господарських операцій з даним контрагентом у періоді, що перевірявся. Позивач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акта перевірки від 09.12.2014 №1762/26-59-22-01-35534933 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 № 001801/2201 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс».

В судовому засіданні, суд протокольною ухвалою замінив відповідача Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві на його правонаступника - Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс» за період з 01.01.2014 по 31.03.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус Україна» пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6, 201.7, 201.8, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від'ємного значення, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, ряд. 24 декларації у сумі всього 194 970,00 грн.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві складено акт від 09.12.2014 №1762/26-59-22-01-35534933 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.12.2014 № 001801/2201, яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 194 970,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим відповідачем податковим повідомленням-рішенням від 23.12.2014 № 001801/2201 товариство з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус Україна» оскаржило його до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з акта перевірки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 09.12.2014 №1762/26-59-22-01-35534933 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс» за договором від 16.12.2013 №IDXSMO 1213.

З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус Україна» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс» (виконавець) укладено договір від 16.12.2013 №IDXSMO 1213, відповідно до якого замовник замовляє, а виконавець погоджується і зобов'язується виконати монтажні роботи зі створення інтер'єру та виконання всіх необхідних установок/монтажів згідно з деталізацією і цінами в додатку №1, який становить невід'ємну частину цього договору, у магазині «Страдіваріус» у торговому центрі «Меганом», Євпаторійське шосе, 8, місто Сімферополь, Україна.

Виконання предмету зазначеного договору здійснюється у відповідності до вимог стандартів інтер'єру магазинів та вимог замовника із здійсненої візуальної перевірки приміщень (пункт 2 параграфу 5 договору від 16.12.2013 №IDXSMO 1213).

Оплата за договором здійснюється замовником на банківський рахунок виконавця на підставі рахунків-фактур (пункт 1 параграфу 4 договору від 16.12.2013 №IDXSMO 1213).

Сторони домовились приймати роботи поетапно, підтверджуючи їх виконання актами виконаних робіт (пункт 4 параграфу 4 договору від 16.12.2013 №IDXSMO 1213).

Виконавець зобов'язаний повідомляти замовника про фактичне завершення, шляхом внесення відповідного запису до Журналу будівництва (пункт 9 параграфу 5 договору від 16.12.2013 №IDXSMO 1213).

Також, виконавець забезпечує виконання обов'язків по цьому договору банківською гарантією в сумі 5% повної вартості робіт, згідно акта виконаних робіт, яка буде повернута виконавцю через 1 рік після завершення робіт, згідно дати акта виконаних робіт. У разі відсутності банківської гарантії замовник затримує 5% від повної вартості робіт та зобов'язується її повернути через рік після завершення робіт (пункт 14 параграфу 5 договору від 16.12.2013 №IDXSMO 1213).

В свою чергу замовник зобов'язується передати виконавцю приміщення за офіційним актом не пізніше, ніж у день початку робіт (пункт 3 параграфу 5 договору від 16.12.2013 №IDXSMO 1213).

Виконавець повідомляє замовника про фактичне завершення робіт у письмовій формі. Замовник зобов'язаний призначити дату перевірки робіт протягом трьох робочих днів від дати повідомлення про це і завершити процедуру перевірки протягом двох робочих днів.

Перевірка завершується видачею акта про фактичне завершення або акта про недосягнення фактичного завершення.

Виконавець на день підписання акта про фактичне завершення зобов'язаний передати замовнику всі гарантії, надані виробниками всіх матеріалів та обладнання, придбаних виконавцем до виконання цього договору.

На підтвердження виконання договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 16.12.2013 №IDXSMO 1213, додатку №1 до договору про договірні ціни, платіжних доручень за монтажні роботи, податкових накладних, актів приймання виконаних підрядних робіт, фотозвітів, проекту магазину, робочої документації, ліцензії Державної інспекції техногенної безпеки України на надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення, кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт, пов'язаних із створенням об'єкту архітектури, акту прийняття системи припливно-витяжної вентиляції та кондиціонування в експлуатацію магазину «Страдіваріус», акту індивідуального випробування обладнання, актів на закриття прихованих робіт, акту проливки дренажу, сертифікатів відповідності, декларації відповідності продукції, висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи, сертифікатів якості та відповідності, актів про виконання пусконалагоджувальних робіт, актів приймання-передачі обладнання, актів прийому-передачі обладнання та систем в експлуатацію, гарантійних обов'язків на змонтування обладнання, актів огляду приховуваних робіт, актів випробування функціонування систем та обладнання, актів пуско-налагоджувальних робіт, актів прийняття обладнання в експлуатацію, протоколів на перевірку ізоляції, перевірку повного опору петлі, тощо.

На підтвердження права товариства з обмеженою відповідальність «Страдіваріус Україна» проводити ремонтні роботи в магазині «Страдіваріус» у торговому центрі «Меганом», за адресою: місто Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8, представником позивача надано копію попереднього договору позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська девелоперська компанія» від 20.04.2013 №АТК-018/2013/2 (а.с. 76-166 Т.I).

Згідно умов попереднього договору, позивач отримує в оренду нежитлові приміщення для проведення опоряджувальних робіт та зобов'язується використовувати приміщення виключно для проведення оздоблювальних робіт.

На виконання умов попереднього договору оренди від 20.04.2013 №АТК-018/2013/2, позивачем було укладено з товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс» договір від 16.12.2013 №IDXSMO 1213 на виконання будівельних робіт.

В подальшому між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Кримська девелоперська компанія» був укладений основний договір оренди від 27.02.2014 №АТК-018/2013/2 (а.с. 167-213 Т.I).

Згідно умов основного договору від 27.02.2014 №АТК-018/2013/2 товариство з обмеженою відповідальність «Страдіваріус Україна» має право здійснювати в приміщенні лише роздрібну торгівлю у магазині «Страдіваріус», що є формою основного виду діяльності позивача.

Проте, через анексію Автономної Республіки Крим, позивач не мав змоги почати користуватись нежитловим приміщенням за їх цільовим призначенням та відкрити магазин.

Торгово-промисловою палатою України видано товариству з обмеженою відповідальність «Страдіваріус Україна» сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) від 23.10.2014 №4094/05-4, яким засвідчено, що окупування території Автономної Республіки Крим є форс-мажорними обставинами. Початок дії обставин форс-мажору - 01.03.2014, які продовжують діяти на момент видачі сертифікату.

У свою чергу, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус Україна» та товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс» вказано на:

- відсутність всіх документів на підтвердження фінансово-господарської діяльності, зокрема: журналу будівництва, банківські гарантії, акта передачі приміщення для здійснення робіт у місті Сімферополь, докази здійснення поетапної перевірки виконаних робіт, гарантії на матеріали та обладнання;

- податкову інформацію Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 30.09.2014 №2397/7/26-51-22-01 стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Істконс», згідно якої товариство відсутнє за своїм місцезнаходженням та не підтверджено первинними документами господарські операції товариства з його контрагентами.

Також, відповідач зазначив, що доводи позивача стосовно того, що товариство з обмеженою відповідальність «Страдіваріус Україна», у зв'язку з анексію Автономної Республіки Крим, не мав змоги почати користуватись нежитловим приміщенням за його цільовим призначенням та відкрити магазин, не відповідають дійсності та спростовуються наданим самим товариством з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус Україна» фото звітом, з якого вбачається розкладений на вітринах магазину одяг.

Аналізуючи надані відповідачем пояснення, суд вважає за необхідним зазначити наступне.

Чинне законодавство не передбачає, що завершення робіт за договором про виконання робіт має обов'язково підтверджуватися внесенням запису до журналу будівництва. Внесення запису до журналу будівництва в принципі не може бути повідомлення замовника про завершення робіт, адже такий журнал знаходиться у виконавця під час виконання робіт, а не у замовника.

Відповідно до пункту 1 параграфу 6 Договору від 16.12.2013 №IDXSMO 1213, виконавець повідомляє замовника про завершення робіт за Договором у письмовій формі, що і було зроблено виконавцем, шляхом направлення відповідного повідомлення на адресу замовника, що підтверджується квитанцією кур'єрської служби (а.с.116 Т.II, 243 Т.III).

Фактичне завершення робіт за договором та їх прийняття замовником підтверджується актом приймання виконаних робіт від 21.03.2014 №27, який підписаний ОСОБА_2. Повноваження на підписання акта були делеговані довіреністю виданою генеральним директором товариства з обмеженою відповідальність «Страдіваріус Україна» (а.с. 44-47 Т.I).

Відповідач вказує, що відповідно до пункту 14 параграфу 5 Договору від 16.12.2013 №IDXSMO 1213, виконавець забезпечує виконання обов'язків по договору шляхом надання банківської гарантії у сумі 5% повної вартості робіт згідно Акта виконаних робіт, яка буде повернута виконавцю через один рік, після завершення робіт.

Проте, згідно доводів позивача твердження відповідача є передчасними, оскільки між товариством з обмеженою відповідальність «Страдіваріус Україна» та товариством з обмеженою відповідальність «Істконс» було досягнуто згоди, що замість банківської гарантії (5% вартості робіт) як інструменту, що гарантує якість виконаних робіт за договором за рахунок якої позивач зможе компенсувати свої збитки у разі неякісного виконання робіт, товариство з обмеженою відповідальністю «Стардіваріус» заплатить товариству з обмеженою відповідальністю «Істконс» лише 95% вартості всіх робіт за договором. Після підписання Акта приймання виконаних робіт товариство з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус» оплатило на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Істконс» 95% вартості всіх робіт, що підтверджується виставленими товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс» рахунками на оплату та сплаченими грошовими коштами.

Відповідач вказує, що відповідно до пункту 3 параграфу 5 Договору від 16.12.2013 №IDXSMO 1213 передача виконавцю приміщення для робіт здійснюється за офіційним актом не пізніше, ніж у день початку робіт (16.12.2013), проте такого акту надано не було.

Однак, позивачем надано акт, який виданий на виконання пункту 3 параграфу 5 Договору від 16.12.2013 №IDXSMO 1213, відповідно до якого приміщення були передані товариству з обмеженою відповідальність «Істконс» для виконання робіт.

На підтвердження можливості виконання контрагентом підрядних робіт, позивачем надано копії ліцензії виданої товариству з обмеженою відповідальність «Істконс» на провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (будівельні та монтажні роботи, монтаж інженерних мереж) серії АЕ №181878, довідки з ЄДРПОУ серії АА №640009 та доповнення до неї від 16.08.2012, наказу від 30.09.2012 №2 про призначення на посаду бухгалтера, наказу від 02.08.2015 №1 про призначення на посаду директора, свідоцтва платника податків від 01.01.2013 №200089955.

В судовому засіданні 10.09.2015 суд допитав в якості свідка головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» та багатьох магазинах, які входять до групи «Inditex» ОСОБА_2.

Згідно показань свідка, товариство з обмеженою відповідальністю «Істконс» стало виконавцем підрядних робіт за результатами тендеру. На території будівництва ніколи не перебувала, відповідальною особою був ОСОБА_3, який і перебував в магазині «Страдіваріус» під час ремонтних робіт в місті Сімферополь. Акти підписувала на підставі свідчень ОСОБА_3 про закінчення виконання робіт. Зазначила, що крім актів більше нічого не підписувала, журнал будівництва не бачила, про фактичне завершення робіт повідомлялась усно особою, яка була відповідальна за процес будівництва.

Також, свідок повідомила про те, що матеріали закуплялись частково підрядником, частково ними, наприклад, плитка на підлогу закуплялась товариством самостійно, оскільки вона повинна бути однаковою по всіх магазинах. Одяг для продажу в магазині, завозився логістичною компанією.

На підтвердження того, що товариство з обмеженою відповідальність «Істконс» було визнано переможцем тендеру на проведення підрядних робіт у магазині позивача «Страдіваріус» у торговому центрі «Меганом» в місті Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8, позивачем надано копії списку тендерних пропозицій (в оригіналі на англійській мові та в перекладі на українську мову), інформації щодо оцінки тендерних пропозицій.

Також, на підтвердження того, що частина матеріалів була закуплена самим товариством, позивачем надано копію контракту з компанією «Ай Ті Екс Маркен, Б.В.» [«ITX Merken, B.V.»] від 14.02.2008 №2008-05/3. Згідно умов контракту продукція поставлялась на умовах CIF із місцем поставки: торговий центр «Меганом» в місті Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8. конкретний перелік матеріалів міститься в інвойсах на оплату. Факт поставки підтверджується міжнародними транспортними накладними CMR, митними деклараціями та платіжними дорученнями, заявами на купівлю іноземної валюти (а.с. 26-222 Т.III).

Ремонт магазину «Страдіваріус» в торговий центр «Меганом» в місті Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8 був закінчений в березні 2014 року, що відповідно підтверджується актом приймання виконаних робіт від 21.03.2014 №27. Згідно доводів позивача, у період лютий-березень 2014 року товариством було направлено у відрядження своїх працівників для підготовки магазину «Страдіваріус» до відкриття, що підтверджується копіями наказів на відрядження (а.с. 223 - 242 Т.III).

Окрім того, позивачем зазначено, що товариством був встановлений авторський нагляд за виконанням умов договору від 16.12.2013 №IDXSMO 1213, що підтверджується копією договору укладеного між товариством з обмеженою відповідальність «Страдіваріус Україна» та товариством з обмеженою відповідальність «АРХПРО АГ» від 17.06.2013 №07/2013 (а.с. 244-250 Т.III, а.с. 2-11 Т.IV).

Згідно умов зазначеного договору, товариство з обмеженою відповідальність «АРХПРО АГ» здійснювало контроль за діями підрядної організації, консультувало замовника (позивача) щодо вибору та контролю якості використаних матеріалів, меблів і торгового устаткування, здійснювало контроль за якістю виконаних робіт і відповідністю виконаних робіт проектній документації, тощо. На виконання, вказаних умов договору, товариство з обмеженою відповідальність «АРХПРО АГ» неодноразово направляло до міста Сімферополь свої працівників для здійснення нагляду за виконаними роботами у магазині «Страдіваріус», що підтверджується копіями наказів на відрядження та документами, які засвідчують витрати на відрядження, зокрема: звіти, проїзні документи (а.с. 12-24 Т.IV).

Відповідальною особою на будівництві, позивачем було призначено ОСОБА_3, що підтверджується витягом з трудової книжки, копіями наказу про його працевлаштування на посаду керівника департаменту будівництва та постачання та наказів на його відрядження для здійснення відповідного контролю на будівництві, звітів про використання коштів, виданих на відрядження, проїзних документів (а.с.37-70 Т.IV).

Доказом можливості здійснення ОСОБА_3 контролю за виконанням будівельних робіт, якістю їхньої роботи є договір про надання комплексу послуг з управління та адміністрування комерційної діяльності від 29.12.2009 укладеного рядом товариств з обмеженою відповідальністю, в тому числі товариством з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус» та товариством з обмеженою відповідальністю «Зара України». Згідно умов договору товариство з обмеженою відповідальністю «Зара України» є виконавцем, який бере на себе обов'язок надавати замовникам послуги з надання практичної допомоги в галузі планування, організації та забезпечення ефективності їх комерційної діяльності та організації контролю за нею, у тому числі шляхом надання виконавцем замовнику персоналу для виконання зазначених послуг. Тому, товариством з обмеженою відповідальністю «Зара України» було уповноважено ОСОБА_3 для здійснення ефективного контролю за будівництвом магазину «Страдіваріус» в місті Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8 (а.с. 25-35 Т.IV).

В судовому засіданні 26.10.2015 суд допитав в якості свідка керівника відділу з будівництва та постачання товариства з обмеженою відповідальністю «Зара Україна» ОСОБА_3, який підтвердив вище зазначену інформацію.

Згідно пояснень свідка, останній на підставі договору від 29.12.2009 про надання комплексу послуг з управління та адміністрування комерційної діяльності, здійснював контроль за виконанням товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс» оздоблювальних робіт. Пояснив, що на об'єкт приїзжав на підставі наказів на відрядження за допомогою авіа- чи залізничного транспорту, всі розтрати на оплату готелю та проїзд відображені у звітах. Свідком зазначено, що вартість оздоблювальних робіт була визначена самим контрагентом, а саме на підставі бази проекту підрядником зроблений кошторис. Свідок підтвердив, що фото звіти є реальним та зроблені на об'єкті, зокрема в магазині «Страдіваріус» в місті Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8.

Також, свідком зазначено, що позивач закупляв як матеріали для оздоблення в одного і того контрагента (у компанії «Ай Ті Екс Маркен, Б.В.» [«ITX Merken, B.V.»]), так і товар для подальшої реалізації в магазині (у товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна»).

Вказані свідчення ОСОБА_3 підтверджені матеріалами справи.

Щодо підтвердження реальності завершення підрядних робіт за договором від 16.12.2013 №IDXSMO 1213, позивачем на підставі зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2008 №2008-05/1 була здійснена закупівля товару для подальшої реалізації в магазині (а.с. 32-103 Т.IV). поставка товару була здійснена на умовах CIF Київ, Україна. Підтвердженням виконання умов зазначеного договору є копії інвойсів, міжнародних транспортних накладних CMR, митних декларацій, платіжних доручень, заяв на купівлю іноземної валюти (а.с. 104-167 Т.IV). Для перевезення товару зі складу позивача, в місті Києві до магазину «Страдіваріус» в місті Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8 були використані послуги експедитора товариства з обмеженою відповідальністю «Заммлер Україна», згідно договору транспортного експедирування від 18.12.2013 №30/1812-13 (а.с. 168-177 Т.IV). Факт транспортування товару підтверджується товарно-транспортною накладною (а.с. 183 Т.IV), факт розвантажування товару підтверджується договором від 07.11.2012 та актами приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2014 (а.с. 177-190 Т. VII).

Також, позивачем надано копію наказу про прийняття на роботу ОСОБА_7, на посаду менеджера магазину «Страдіваріус» в місті Сімферополь, Євпаторійське шосе, 8 і тому остання, як менеджер була відповідальна за отримання товару, що привозився до магазину, що підтверджується довіреностями на одержання матеріальних цінностей (а.с. 141-158 Т.VII).

Окрім того, позивачем надано CD диск із фотографіями, які були включені до фото звіту, зроблені ОСОБА_8, який займає посаду регіонального візуального мерчендайзера і який був у відрядженні у місті Сімферополь, на підставі наказу від 26.02.2014 (а.с. 191 Т.VII).

Отже, суд наголошує, що відповідачем не надано суду будь-яких належних доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс», а також факту суперечності відповідного правочину фіскальним інтересам держави.

Так, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача, не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентом податкової дисципліни у спірних правовідносинах (відсутній аналіз первинних документів).

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум, понесених витрат, до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для такого контрагента, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Така позиція суду узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини, викладеною, зокрема, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

На момент здійснення господарських операцій, товариство з обмеженою відповідальністю «Істконс» було належним чином зареєстроване як суб'єкт господарювання у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Податковим органом не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань.

Відповідно до частини четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Господарські операції, як зазначено в пункті 5 статті 9 цього Закону, повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг (пункт 198.1 статті 198 Кодексу). Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (пункт 198.2 статті 198 Кодексу).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.4 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 201.6 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Суд звертає увагу, що наявність належним чином оформлених податкових накладних є обов'язковою, але не вичерпною обставиною для формування податкового кредиту. Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то, відповідно, придбання таких товарів або послуг не відбулося, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували те, що укладення договору позивачем з товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс», не відповідають дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов'язків не довів наявності умислу у керівників вказаних юридичних осіб на здійснення протиправної діяльності.

Також, відповідач не довів факту узгодженості дій позивача з недобросовісним виконавцем (на думку податкового органу) з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагента, яка б слугувала підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15.09.2014 К/800/64137/13.

Суд, проаналізувавши первинні документи, копії яких наявні в матеріалах справи, встановив, що вони видані позивачу його контрагентом у відповідності з порядком, встановленим положеннями законодавства та їхні реквізити відповідають вимогам первинних документів, які передбачено статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши у сукупності докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що господарські відносини між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс» документально підтверджені та мали реальний характер.

З огляду на те, що в ході розгляду даної справи було встановлено наявність усіх обов'язкових підстав для формування позивачем податкового кредиту за результатами господарських відносин позивача із товариством з обмеженою відповідальністю «Істконс» у спірному періоді, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача підстав для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 194 970,00 грн. та як наслідок про протиправність і наявність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 23.12.2014 № 001801/2201.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальність «Страдіваріус Україна» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 23.12.2014 № 001801/2201.

3. Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Страдіваріус Україна» (код ЄДРПОУ 35534933) судові витрати в сумі 389 (триста вісімдесят дев'ять) грн. 94 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський