Рішення

від 14.04.2015 по справі 910/2138/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015Справа №910/2138/15-г

за позовом Адвокатського об'єднання "Протекція права"

до Приватного акціонерного товариства "Схід - 2"

про стягнення заборгованості

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Тарасун В.Г. - голова правління, Ускова О.І. (дов. №06/04-15-01 від 06.04.2015),

від відповідача: Лемба А.В. (дог.№б/н від 23.09.2014)

СУТЬ СПОРУ:

Адвокатське об'єднання "Протекція права" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Схід - 2" про стягнення заборгованості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2015 порушено провадження у справі №910/2138/15-г та призначено її до розгляду на 12.03.2015 року.

У судове засідання 12.03.2015 представники сторін не з'явились, проте надали 11.03.2015 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із чим судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 02.04.2015 року.

Під час удового засідання 02.04.2015 представником позивача подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, яка прийнята до розгляду судом, та заяву про вжиття заходів забезпечення позову, розгляд якої відкладено на наступне судове засідання.

Представник відповідача у судовому засіданні 02.04.2015 надав до суду відзив на позов.

За наслідками судового засідання 02.04.2015 судом постановлено ухвалу, якою, у задоволення клопотання сторін, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та оголошено перерву у судовому засіданні до 07.04.2015 року.

Під час судового засідання 07.04.2015 представником відповідача надані усні пояснення по суті заперечень, поданих 06.04.2015 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва, на заяву про вжиття заходів забезпечення позову та на заяву про збільшення розміру позовних вимог.

У судовому засіданні 07.04.2015 судом оголошено перерву до 14.04.2015 року.

Під час судового засідання 14.04.2015 представник позивача просив задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, подану у судовому засіданні.

Суд, заслухавши думку представників сторін, дійшов висновку про наступне.

Із поданої заяви про збільшення розміру позовних вимог вбачається, що позивач просить стягнути з відповідача 312 734,32 грн. суми основної заборгованості, 3 771,51 грн. 3% річних, інфляційні втрати у розмірі 55 862,36 грн. та 137 659,79 грн. суму коштів, що є процентами за користування чужими коштами.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві (п.3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заява позивача про збільшення розміру позовних вимог від 14.04.2015 приймається до розгляду у частині основного боргу, інфляційних втрат та суми грошових коштів, що є відсотками за користування чужими коштами. Щодо вимоги про стягнення з відповідача 3% річних, то суд не вбачає підстав прийняття такої вимоги до розгляду, оскільки першочергово вказана вимога позивачем заявлена не була.

Під час судового засідання 14.04.2014 судом роз'яснено сторонами, що подальший розгляд даного господарського спору буде розглянуто у межах заявлених позовних вимог із врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, а саме щодо стягнення основної заборгованості у розмірі 312 734,32 грн. суми основної заборгованості, інфляційні втрати у розмірі 55 862,36 грн. та 137 659,79 грн. суму коштів, що є процентами за користування чужими коштами.

Щодо наявної у матеріалах справи заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Нормами статті 66 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї власної ініціативи вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 ГПК України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороно відповідачеві вчиняти певні дії; забороно іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на вищезазначене, враховуючи, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено обставини, наведені у заяві про забезпечення позову, суд не вбачає підстав для вжиття заходів забезпечення позову, а тому заява позивача є такою, що не підлягає задоволенню.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити, посилаючись на обставини та факти, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

У свою чергу, представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у відзиві на позов та додаткових письмових поясненнях.

Судом, враховано, що у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.07.2014 між Приватним акціонерним товариством «Схід-2» (клієнт) та Адвокатським об'єднанням «Протекція права» (адвокат) укладено Договір № 29/07/14-01 про надання правової допомоги (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Адвокат зобов'язується надати Клієнту визначену цим Договором правову допомогу щодо представництва та захисту прав, свобод, законних інтересів Клієнта у цивільному, адміністративному, господарському судочинствах, у кримінальному проваджені (як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження), в будь-яких органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, органах внутрішніх справ, а також в адміністративних, господарських, судах загальної юрисдикції України, Конституційному Суді України, постійно діючих третейських судах та третейських судах створених для вирішення конкретного спору а Клієнт зобов'язується оплатити таку допомогу та фактичні витрати, необхідні для виконання Договору.

Згідно пункту 2.2. Договору, додатковою угодою до даного Договору, Сторони можуть визначити інший об'єм Правової Допомоги, який надається Адвокатом.

Гонорар за надання правової допомоги адвокатом клієнту погоджується сторонами у кожному конкретному випадку. Розмір гонорару, порядок та строки його сплати, порядок та розмір покриття фактичних витрат адвоката, пов'язаних з виконанням даного договору, порядок приймання-передачі наданої правової допомоги визначаються сторонами у додатковій угоді до даного договору.

Так, 29.07.2014 між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 29/07/14-01 про надання правової допомоги від 29.07.2014 (далі - Додаткова угода). Відповідно до п. 1 Додаткової угоди Сторони погодили, що в межах обумовлених предметом Договору, Адвокат зобов'язується надати Клієнту Правову Допомогу з питань з проведення правового аудиту та розробки юридичного алгоритму захисту майнових прав власності на нежитловий будинок, по вулиці Сормівська, 3, у м. Києві (далі - «Нерухомість») і права забудови території - земельної ділянки, по вулиці Сормівська, 3, у м. Києві (далі - «Земельна Ділянка»).

Пунктом 3 Додаткової угоди визначено, що до складу правової допомоги, в межах цієї Додаткової угоди включається (надалі - «Основна Правова Допомога»):

1. Здійснення правового аудиту титулу майнових прав землекористування Земельною ділянкою, на якій розташована Нерухомість: а) вивчення правовстановлюючих документів, що посвідчують право землекористування Земельною ділянкою; b) здійснення правового аудиту рішень органів місцевого самоврядування на підставі яких виникло право землекористування Земельною ділянкою; с) здійснення правового аудиту законності сплати орендної плати за останні 3 роки; d) визначення порушень чинного законодавства допущених при виконанні договору оренди Земельної ділянки; e) визначення ризиків втрати права оренди Земельної Ділянки.

2. Здійснення правового аудиту прав Клієнта на початок здійснення будівництва на Земельній ділянці: а) вивчення дозвільної документації Клієнта на початок будівництва; b) здійснення правового аудиту законності видачі дозвільної документації Клієнта на початок будівництва; с) визначення ризиків втрати дозвільної документації.

3. Надання правових рекомендації: а) надання правових рекомендацій з питання мінімізації ризиків втрати права оренди на Земельну ділянку, у зв'язку з виявленими ризиками або виявленими порушеннями; b) надання правових рекомендацій з питання мінімізації ризиків втрати Клієнтом права здійснювати будівництво на Земельній ділянці.

4. Отримання правової допомоги в правоохоронних органах, в постійній комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування (включаючи підготовку правових документів та представництво інтересів).

Відповідно до п. 7 Додаткової угоди позивач зобов'язаний надати правову допомогу обумовлену цим Договором у строк до 01 вересня 2014 року.

Умовами пункту 4 Додаткової угоди, сторонами погоджено розмір гонорару позивача за надання Основної Правової Допомоги, який станом на дату укладання Додаткової угоди становив 196 000,00 грн., без ПДВ.

Порядок оплати передбачено сторонами у п.5 Додаткової угоди, а саме клієнт зобов'язується здійснити оплату гонорару адвоката за надання правової допомоги шляхом сплати двох платежів: перший платіж в розмірі 61 250,00 грн. Клієнт зобов'язується сплатити до 05 серпня 2014 року включно; другий платіж в розмірі 134 750,00 грн. Клієнт зобов'язується сплатити не пізніше 30 вересня 2014 року.

Із матеріалів справи вбачається, що сторонами шляхом усних домовленостей досягнуто згоди щодо зміни строків сплати авансу у термін до 01.09.2014 року, про що значиться у листі позивача №19/08/14-01 від 19.08.2014 скерованого на адресу клієнта.

У подальшому, листом-звітом №31/08/2014-01 від 31.08.2014 Адвокатське об'єднання «Протекція права» повідомило відповідача про виконання зобов'язання за договором № 29/07/14-01 про надання правової допомоги та додаткової угоди №1 до вказаного договору щодо надання основної правової допомоги.

17.09.2014 клієнтом здійснено перерахування грошових коштів у розмірі 61 250,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується наявною у матеріалах справи банківською випискою щодо руху грошових коштів на рахунку позивача в установі банку - ПАТ КБ «Приватбанк».

Крім того, відповідно до п. 4.1 Додаткової угоди №1, за надання Адвокатом правової допомоги Клієнту, що виходить за межі предмету домовленості Сторін за п. З цієї Додаткової угоди (включаючи в себе але не обмежуючись питаннями консультування, представництво інтересів Клієнта, складання звернень, скарг, процесуальних документів, ведення судових справ, представництво інтересів на стадії досудового розслідування, виконавчого провадження тощо), Клієнт зобов'язується сплачувати на користь Адвоката гонорар за таку правову допомогу виходячи з погодинної ставки надання послуг Адвоката (його фахівця) у розмірі 2450,00 грн. (дві тисячі чотириста п'ятдесят гривень, 00 копійок), без ПДВ за одну година (далі - «Додаткова Правова Допомога»).

Так, 12.09.2014 відповідачем замовлено у Позивача правову допомогу з отримання документів, які перебувають у розпорядженні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування, з питання розгляду скарг третіх осіб на Відповідача.

Як стверджує позивач, ним на користь клієнта у період з 12.09.2014 по 29.09.2014 надано наступну правову допомогу: (1) складено, оформлено та подано до канцелярії Київської міської ради наступні документи: (а) адвокатський запит до голови постійної Комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування Прокопіва В.В.; (в) скаргу до голови постійної Комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування Прокопіва В.В.; (с) заяву на отримання документів, які розглядались, 09 вересня 2014 року, під час засідання робочої групи постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування стосовно об'єкту будівництва по вул. Сормовській, 3 в Дарницькому районі міста Києва; (2) Складено та передано Відповідачу проект скарги Клієнта на ім'я Голові Київської Міської Ради Кличку Віталію Володимировичу про порушення допущені депутатом Київради Левадою С.Я.; (3) здійснено представництво інтересів Відповідача в постійній Комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування та отримано інформацію про наслідки розгляду документів поданих Позивачем та Відповідачем; (4) отримано від постійної комісії Київради з питань містобудування, архітектури та землекористування лист постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 25.09.2014 року № 08/281-507, з додатками - всього 31 арк.

Додаткова правова допомога у період з 12.09.2014-29.09.2014 надавалася Позивачем на користь Відповідача протягом 13 годин 15 хвилин. Вартість такої Додаткової Правової Допомоги, відповідно до п.4.1. Додаткової Угоди становить 14 350, 00 грн. станом на дату 29.09.2014 року.

Адвокатське об'єднання «Протекція права» вказує на те, що за підсумком наданої Додаткової Правової Допомоги у період з 12.09.2014-29.09.2014 останнім на адресу клієнта направлено: (1) звіт про виконання доручення щодо отримання документів, які перебувають в розпорядженні постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування станом на 18.09.2014 за наслідком подання скарги ОСН «Нова Дарниця-2» від 14.07.2014 №14/07; (2) лист постійної комісії Київської міської ради з питань містобудування, архітектури та землекористування від 25.09.2014 №08/281-507 з додатками; (3) лист АО «Протекція права» вих. № 29/09/2014-01 від 29.09.2014 щодо підписання Акту прийому-передачі наданих правових послуг та оплати рахунку-фактури №ДПП 29/07/14-01/ДУ1 від 29.09.2014 року; (3) Акт прийому-передачі наданих правових послуг від 29.09.2014 року по Договору № 29/07/14-01 про надання правової допомоги від 29.07.2014; (4) рахунок-фактура № ДПП 29/07/14-01/ДУ1 від 29.09.2014 року.

Надалі, позивачем на адресу відповідача направлено лист за вих. № 01/10/14-01 від 01.10.2014 щодо здійснення розрахунку за надану правову допомогу згідно Договору № 29/07/14-01 про надання правової допомоги від 29.07.2014 та Додаткової угоди №1 до вказаного Договору, а також рахунок-фактуру № ДПП 29/07/14-01/ДУ1/2 від 01.10.2014 та рахунок-фактуру № ДПП 29/07/14-01/ДУ1/3 від 01.10.2014 року.

У свою чергу, ПрАТ «Схід-2» направило на адресу позивача лист вих. № 77/10 від 16.10.2014, в якому відповідач повідомляв позивача про надання правової допомоги не у повному обсязі та зауважив на необхідності надання розгорнутого звіту про надану правову допомогу відповідно до п. 3.4 Додаткової угоди.

У відповідь на зазначений лист відповідача, позивачем направлено розгорнутий звіт вих. № 27/10/14-01 від 27.10.2014 про надання АО «Протекція Права» правової допомоги ПрАТ «Схід-2» відповідно до договору від 29.07.2014 та Додаткової угоди № 1 до Договору, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0104215252884 та поштовою квитанцією від 27.10.2014 року.

У зв'язку з наявністю у відповідача заборгованості перед позивачем, останнім на адресу ПрАТ «СХІД-2» направлено лист щодо необхідності погашення заборгованості ПрАТ «СХІД-2» перед АО «Протекція права» за вих. № 28/10/14-02 від 28.10.2014, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0104215251446 та поштовою квитанцією від 28.10.2014 року.

Надалі, 04.12.2014 АО «Протекція права» на адресу Відповідача направило претензію № 1 про сплату заборгованості за Договором № 29/07/14-01 про надання правової допомоги від 29.07.2014 від 04.12.2014 за вих. № 04/12/14-01, що підтверджується описом вкладення у цінний лист № 0104220029433 та поштовою квитанцією від 04.12.2014 року.

Оскільки грошових коштів на користь позивача не надходило, останній звернувся із даним позову до суду, у межах якого просить стягнути 312 734,32 грн. суми основної заборгованості (проіндексований розмір заборгованості у відповідності до положень договору), інфляційні втрати у розмірі 55 862,36 грн. та 137 659,79 грн. суму коштів, що є процентами за користування чужими коштами.

У письмовому відзиві ПрАТ «Схід-2» та у відповіді на претензію №1, направленому 02.03.2015 на адресу позивача, відповідач вказує на відсутність належної правової оцінки обставин та відповідно не вчинення дій на упередження негативних наслідків, що свідчить про неналежне виконання Адвокатським об'єднанням «Протекція права» зобов'язань, покладених на нього згідно договору та додаткової угоди від 29.07.2014, що призвело до зупинення будівництва об'єкту та спричиняє значні збитки ПрАТ «Схід-2».

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України (далі- ГК України), господарським визначається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір №29/07/14-01 про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який регулюється Главою 63 Цивільного кодексу України.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У частині 2 статті 902 ЦК України зазначено, що виконавець повинен надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України, яка кореспондується із ст.526 ЦК України, визначає обов'язковість виконання сторонами договору, тобто всі умови договору з моменту його укладення, який встановлено ст.640 ЦК України, стають однаково обов'язковими для виконання сторонами. Будучи пов'язані взаємними правами та обов'язками (зобов'язаннями), сторони не можуть в односторонньому порядку відмовлятися від виконання зобов'язання або змінювати його умови, крім випадків, передбачених угодою сторін або законом.

Приписами ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положеннями статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем до суду надано лише акт прийому-передачі наданих правових послуг від 29.09.2014 щодо виконання дій у період 12.09.2014-25.09.2014, тобто на виконання додаткової правової допомоги.

Вказаний акт прийому-передачі з боку відповідача не підписаний, крім того відповідачем надано свої заперечення щодо кількості наданих послуг та, безпосередньо, відсутності доказів досягнення мети правової допомоги, як то передбачено умовами укладеного договору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази у підтвердження факту надання послуг Адвокатським об'єднанням «Протекція права» у повному обсязі, на належному рівні та прийняття їх клієнтом.

Сторони у договорі визначили отримання правових висновків та отримання правової допомоги суттєвим елементом встановлених між ними правовідносин.

Зміст договору сторін і додаткової угоди №1 свідчить про те, що остаточний розрахунок за обумовлену роботу підлягав сплаті після досягнення мети правової допомоги, підтвердженням чого може вважатися оформлений належним чином акт приймання-передачі виконаних робіт, за умови не тільки виконання юридичних послуг, що оплачувались гонораром, але і досягнення економіко-правового ефекту для клієнта, що могло бути оплачено проіндексованою сумою грошових коштів, що є гонораром. Цей ефект сторони у договорі визначили конкретно - як прийнятний для замовників результат.

Оскільки зміст предмета послуги за договором між сторонами складається як із власне професійних юридичних дій виконавця, невіддільних від його особи, так і з позитивного для замовника ефекту від таких дій, тому відсутність волевиявлення клієнта, щодо прийняття робіт, та наявність зауважень, щодо їх обсягу та якості, свідчить про відсутність підстав покладення на відповідача оплати таких послуг.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З системного аналізу вищевикладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв'язку із відсутністю обставин, з якими законодавець пов'язує покладення обов'язку оплати наданих послуг на відповідача.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до приписів статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 22, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Адвокатське об'єднання "Протекція права" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Схід - 2" про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 14.04.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 20.04.2014 року

Суддя К.В. Полякова