Ухвала

від 15.04.2015 по справі 14/047-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"15" квітня 2015 р. Справа № 14/047-12

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Комунального підприємства «Київпастранс», м. Київ

до Бориспільської районної державної адміністрації, Київська область, м. Бориспіль

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області, Київська область, м. Бориспіль;

2) Громадської організації «Садівницьке товариство «Чайка», Київська область, Бориспільський район, с. Гнідин;

3) Сподарєва Віталія Андрійовича, м. Київ;

4) Спаської Галини Миколаївни, Київська область, м. Бориспіль;

5) Лаптєва Руслана Сергійовича, м. Київ;

6) Громового Костянтина Васильовича, м. Київ;

7) Драган Ніни Вікторівни, Одеська область, Татарбунарський район, с. Нерушай;

8) Ільницького Віктора Борисовича, м. Київ

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки

секретар судового засідання Колісник Ю.І.

за участю представників:

від позивача: Бондарчук Д.М. (довіреність №06-5/11 від 5 січня 2015 року);

від відповідача: не з'явився;

від третіх осіб 1); 2); 3); 5); 6); 7); 8): не з'явилися;

від третьої особи 4): Спаський А.Ю. (договір б/н від 17 вересня 2012 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Київської області від 31 жовтня 2012 року у справі №14/047-12 за позовом Комунального підприємства «Київпастранс» до Бориспільської районної державної адміністрації за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Управління Держкомзему у Бориспільському районі Київської області; 2) Громадської організації «Садівницьке товариство «Чайка»; 3) Сподарєва Віталія Андрійовича; 4) Спаської Галини Миколаївни; 5) Лаптєва Руслана Сергійовича; 6) Громового Костянтина Васильовича; 7) Драган Ніни Вікторівни; 8) Ільницького Віктора Борисовича про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2014 року апеляційну скаргу Спаської Галини Миколаївни задоволено частково, рішення господарського суду Київської області від 31 жовтня 2012 року у справі №14/047-12 скасовано частково.

Постановою Вищого господарського суду України від 19 лютого 2015 року касаційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс» задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2014 року та рішення господарського суду Київської області від 31 жовтня 2012 року у справі №14/047-12 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до господарського суду Київської області.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями від 5 березня 2015 року справу №14/047-12 передано до розгляду судді Зайцю Д.Г.

Ухвалою суду від 10 березня 2015 року розгляд справи призначено на 25 березня 2015 року.

Ухвалою суду від 25 березня 2015 року розгляд справи на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 15 квітня 2015 року.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України з наступних підстав.

Заявлені позовні вимоги, а саме, про визнання незаконними та скасування розпоряджень №3124 від 7 жовтня 2011 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. Сподарєву Віталію Андрійовичу для ведення садівництва у громадській організації садівницького товариства «Чайка» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області», №3125 від 7 жовтня 2011 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. Спаській Галині Миколаївні для ведення садівництва у громадській організації садівницького товариства «Чайка» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області», №3126 від 7 жовтня 2011 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. Лаптєву Руслану Сергійовичу для ведення садівництва у громадській організації садівницького товариства «Чайка» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області», №3127 від 7 жовтня 2011 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. Громовому Костянтину Васильовичу для ведення садівництва у громадській організації садівницького товариства «Чайка» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області», №3128 від 7 жовтня 2011 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. Драган Ніні Вікторівні для ведення садівництва у громадській організації садівницького товариства «Чайка» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області», №3129 від 7 жовтня 2011 року «Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку гр. Ільницькому Віктору Борисовичу для ведення садівництва у громадській організації садівницького товариства «Чайка» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області», №3489 від 8 листопада 2011 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 6-ом громадянам України (згідно додатку) для ведення садівництва в урочищі Млиново, садівницького товариства «Чайка» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області» Бориспільської районної державної адміністрації та визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва у громадській організації «Чайка» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, виданих на ім'я Сподарєва В.А., Спаської Г.М., Лаптєва Р.С., Громового К.В., Драган Н.В., Ільницького В.Б. на підставі розпорядження №3489 від 8 листопада 2011 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів на право власності на земельні ділянки 6-ом громадянам України (згідно додатку) для ведення садівництва в урочищі Млиново, садівницького товариства «Чайка» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області» Бориспільської районної державної адміністрації обґрунтовано наступним.

На підставі прийнятих розпоряджень №3124 від 7 жовтня 2011 року, №3125 від 7 жовтня 2011 року, №3126 від 7 жовтня 2011 року, №3127 від 7 жовтня 2011 року, №3128 від 7 жовтня 2011 року, №3129 від 7 жовтня 2011 року та №3489 від 8 листопада 2011 року Бориспільської районної державної адміністрації було видано державні акти на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва у громадській організації «Чайка» на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області, на ім'я Сподарєва В.А., Спаської Г.М., Лаптєва Р.С., Громового К.В., Драган Н.В., Ільницького В.Б. всупереч положенням Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України, іншим нормативно-правовим актам - із порушенням підстав та процедури надання третім особам - Сподарєву В.А., Спаській Г.М., Лаптєву Р.С., Громовому К.В., Драган Н.В., Ільницькому В.Б. спірних земельних ділянок.

Судом встановлено, що оскаржувані державні акти та розпорядження, на підставі якого вони видані, та розпорядження відповідача, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, безпосередньо стосуються права власності фізичних осіб, яким вони видані , а тому вимоги про скасування даних актів мають бути заявлені саме до цих осіб . В свою чергу, позовні вимоги до фізичних осіб є предметом розгляду цивільного судочинства .

Аналогічна позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 29 жовтня 2014 року у справі за №14/047-12 та постанові Вищого господарського суду України від 19 лютого 2015 року у справі за №14/047-12.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між юридичною особою та її учасниками (засновниками, акціонерами, членами), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи, пов'язаними із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої особи, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; 7) справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України; 8) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство. Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом. Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи, що оскаржувані державні акти та розпорядження, на підставі якого вони видані, та розпорядження відповідача, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, безпосередньо стосуються права власності фізичних осіб, яким вони видані, а тому вимоги про скасування даних актів мають бути заявлені саме до цих осіб. В свою чергу позовні вимоги до фізичних осіб є предметом розгляду цивільного судочинства, а тому, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Крім того, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 21 січня 2015 року за №6-224цс14.

Під час судового розгляду справи №14/047-12 ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 5 березня 2014 року у справі №14/047-12 задоволено клопотання третьої особи - Спаської Галини Миколаївни та призначено судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, апеляційне провадження зупинено до результатів проведення експертного дослідження на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 3 резолютивної частини ухвали Київського апеляційного господарського суду від 5 березня 2014 року у справі №14/047-12 витрати по проведенню судової експертизи покладено на Спаську Галину Миколаївну.

Відповідно до акту здачі-приймання висновку №3782/3783/14-41 судової земельно-технічної експертизи, вартість проведеної експертизи становить 18841,60 грн.

Квитанцією від 23 жовтня 2013 року за №ПН381 підтверджується сплата Спаською Галиною Миколаївною витрат за проведення експертизи у справі №14/047-12 у розмірі 18841,60 грн.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно пункту 23 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року за №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» відповідно до частини третьої і четвертої статті 15 Закону витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством. У застосуванні відповідних законодавчих приписів господарським судам рекомендується виходити з такого. Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов'язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов'язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів. Аналогічним чином суд має діяти в разі повернення матеріалів справи з експертної установи через несплату вартості експертизи. Після закінчення розгляду справи витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, підлягають розподілу господарським судом на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК.

Враховуючи, що у даній справі припинено провадження та не розглянуто спір по суті з прийняттям відповідного рішення, та те, що чинний Господарський процесуальний кодекс України не передбачає випадків розподілу судових витрат при припиненні провадження у справі, суд покладає судові витрати, а саме, суму за проведення судової експертизи у розмірі 18841,60 грн. на Спаську Галину Миколаївну.

Відповідно до підпункту 5.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року за №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Отже, судові витрати, а саме, судовий збір у розмірі 1073,00 грн., сплачений позивачем при поданні даного позову до суду, відповідно до ст. 44, ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Копію ухвали надіслати сторонам у справі.

Суддя Д.Г. Заєць