Рішення

від 15.04.2015 по справі 914/345/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015 р. Справа№ 914/345/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

За позовом: до відповідача: Прокурора Шевченківського району м.Львова в інтересах держави в особі : Позивача: Департаменту економічної політики Львівської міської ради, м.Львів Товариства з обмеженою відповідальністю "Галжитлобуд", м.Львів про: стягнення заборгованості. Ціна позову 640 650,77 грн. Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

прокурор:Шевчук В.В. - прокурор Прокуратури Львівської області

від позивача: Шмотолоха О.П. - представник (довіреність в матеріалах справи)

від відповідача: не з'явився

Права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив прокурору та представнику позивача. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотань про технічну фіксацію від сторін не поступало.

Суть спору : На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі позивача Департаменту економічної політики Львівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Галжитлобуд», про стягнення заборгованості. Ціна позову 640 650,77 грн.

Ухвалою суду від 04.02.2015р. за даним позовом порушено провадження справі та призначено її розгляд на 18.02.2015р. Вимоги до сторін по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі. Ухвалою суду від 18.02.2015р. відкладено розгляд справи на 27.02.2015р. Ухвалою суду від 27.02.2015р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи 15.04.2015р.

15.04.2015р. представником позивача супровідним листом (вх.№15582/15) подано довідку, в якій він повідомляє суд про те, що станом на 15.04.2015р. кошти в сумі 609 094, 66 грн. по додатковій угоді від 06.06.2014 №176 до договору про пайову участь від 31.12.2013р. №441 на розрахунковий рахунок міського бюджету від відповідача не надходили.

Прокурор в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.

Позивач в судове засідання явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчать повідомлення про вручення від 05.02.2015р. (вх.№5994/15 від 12.02.2015р.),від 20.02.2015р. (вх.№8443/15 від 27.02.2015р.) та від 02.03.2015р. (вх.9767/15 від 06.03.2015р..), з яких вбачається, що ухвалу суду про порушення провадження у справі відповідачем отримано - 09.02.2015р., ухвалу суду про відкладення розгляду справи від 18.02.2015р. - 23.02.2015р., а ухвалу про відкладення розгляду справи від 27.02.2015р. відповідачем отримано - 04.03.2015р.

Станом на 15.04.2015р. від відповідача документи витребувані ухвалами суду не надходили.

14.04.2015р. відповідачем до канцелярії суду подано клопотання (вх.№15291/15 від 14.04.2015р.), яким він просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю забезпечити участь представника в судовому засіданні,оскільки директор ТзОВ «Галжитлобуд» Кицкай Василь Миколайович, який є єдиним представником, що уповноважений представляти інтереси товариства у судовій справі перебуває у відрядженні терміном з 14.04.2015р. по 05.05.2015р.На підтвердження цього, відповідач долучив до клопотання копію наказу про відрядження директора ТзОВ «Галжитлобуд» Кицкая В.М. Клопотання підписано Зубач Т.І. (представник відповідача за довіреністю від 08.12.2014р.).

До клопотання долучено копії наказу про відрядження директора ТзОВ «Галжитлобуд» Кицкая В.М., довіреності від 08.12.2014р., акту №12 від 18.02.2015р., акту №10 за лютий 2015р., довідки №11 від 19.02.2015р., договірної ціни, реєстраційної картки центру адміністративних послуг Львівської міської ради.

Клопотання (вх.№15291/15 від 14.04.2015р.) судом відхиляється.

За змістом підпункту 3.9.1. п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 (із змін. і доп.) «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

Відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Окрім того, зважаючи на строки розгляду даної справи, можливість відкладення розгляду справи на іншу дату відсутні.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено відповідачу можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, судом встановлено.

31.12.2013р. між Департаментом економічної політики Львівської міської ради (надалі - Позивач) та ТзОВ «Галжитлобуд» (надалі - Відповідач) укладено договір №441 про пайову участь (надалі - Договір), у відповідності до п.1 якого, Відповідач зобов'язувався здійснити відрахування у створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста шляхом сплати пайового внеску на умовах і в порядку, передбачених цим Договором у відповідності до п. 2.2 якого Відповідач зобов'язувався сплатити пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі: 462 239,77 грн., з них 10 000,00 грн. по 30 березня 2014 року та 452 239,77 грн. по 30 листопада 2014 року.

06.06.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено Додаткову угоду №176 про внесення змін до договору про сплату пайового внеску №441 від 31.12.2013 (надалі - Додаткова угода).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди, сторони внесли зміни до п.2.2. Договору, а саме: Відповідач зобов'язаний до 30.11.2014 сплатити Позивачу пайовий внесок у розмірі 619 094,66 грн.

Згідно попереднього розрахунку пайового внеску у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова для ТзОВ «Галжитлобуд» при будівництві багатоквартирного житлового будинку з влаштування дворівневих квартир в рівні дев'ятого поверху по вул.Щеповій в ході візування наказу Департаменту містобудування Львівської міської ради від 20.05.2014р. №154 «Про затвердження нових містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на будівництво ТзОВ «Галжитлобуд» будівництві багатоквартирного житлового будинку з влаштування дворівневих квартир в рівні дев'ятого поверху на вул.Щеповій», який проведено 21.05.2014р. розмір пайового внеску становить 619 094,66 грн.

Згідно п.2.2 додаткової угоди, відповідач зобов'язувався сплатити кошти на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Львова в сумі 619 094,66 грн. в декілька етапів:

-10 000,00 грн. по 30.03.2014р.;

-609 094,66 грн. по 30.11.2015р. ( але не пізніше дати прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.)

11.04.2014 Відповідач виконуючі свої зобов'язання за Договором сплатив частину суми пайового внеску у розмірі 10 000, 00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку Позивача.

03.12.2014 Позивачем на адресу Відповідача направлено претензію про сплату 609 094,66 грн. суми заборгованості за Договором ( зі змінами внесеними додатковою угодою), однак останній не вчинив жодних дій відповідно до змісту вказаного листа та не надав жодної відповіді.

Прокурор (як і Позивач) зазначають, що Відповідач порушив свої зобов'язання згідно договору та додаткової угоди, частково сплативши пайовий внесок на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Львова в сумі 10 000,00 грн.

Відтак, станом на момент подання позовної заяви у відповідача існував основний борг в сумі 609 094,66 грн. зі сплати пайового внеску, що підтверджується розрахунком заборгованості по додатковій угоді від 06.06.2014р. №176 до договору про пайову участь від 31.12.2013р. №441.

Позивач, керуючись п.2.3. договору, нарахував відповідачу пеню, яка згідно поданої позовної заяви становить 28 502, 29 грн.

Крім того, позивач згідно ст.625 ЦК України нарахував відповідачу три проценти річних, які згідно поданої позовної заяви становлять 3 053,82 грн.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 3 ст. 27 1 Закону України «Про планування та забудову територій» (чинному на момент укладення договору) встановлено, що пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ч. 5 ст. 27 1 Закону України «Про планування та забудову територій» величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску) замовника від загальної кошторисної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування, визначеної згідно з державними будівельними нормами, без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.

Аналогічні норми встановлені у ст. 40 чинного на момент розгляду справи Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Розглянувши заявлені вимоги, суд прийшов до висновку про те, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідач по справі не вжив заходів щодо погашення заборгованості в добровільному порядку. Станом на час розгляду справи Відповідач не погасив основний борг та не надав доказів погашення заборгованості. Доказів перерахування заявленої до стягнення суми пайового внеску на момент прийняття рішення відповідач не подав.

Відтак, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення 609 094,66 грн. заборгованості по сплаті пайового внеску по договору підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так, у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.3. Договору у разі порушення термінів перерахування пайового внеску на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури Відповідач сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на цей період, від суми коштів, що підлягають перерахуванню. Розмір несплаченої частки пайового внеску Замовника коригується на індекс інфляції від дати його розрахунку.

У відповідності до п. 2.3. Договору та Закону України «Про виконання грошових зобов'язань», Позивачем нарахована пеня за формулою: сума заборгованостіі (грн.) х (2 х Облікова ставка НБУ (14% з 13.11.2014 р.)/ 365/100%) х період прострочення (днів) = пеня (грн.).

Згідно розрахунку сума пені становить 28 502(двадцять вісім тисяч п'ятсот дві) 29 коп.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що такий розрахунок проведено вірно, відтак вимога позивача про стягнення 28 502 (двадцять вісім тисяч п'ятсот дві) грн. 29 коп. пені підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у п.4 (п.п.4.1) Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»,- сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивачем здійснено розрахунок суми трьох відсотків річних від суми боргу за за формулою: сума боргу х період прострочення (днів) х 0,03 річних / 365 = річні (грн.).

Відповідно до розрахунку сума трьох відсотків річних становить 3 053 (три тисячі п'ятдесят три) грн. 82 коп.

Перевіривши проведений позивачем розрахунок трьох відсотків річних, суд дійшов висновку що такий розрахунок проведено вірно, відтак вимога позивача про стягнення 3 053 (три тисячі п'ятдесят три) грн. 82 коп. підставна та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести і підтвердити належними доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення на позов.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За вимогами пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру стягується судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, немайнового характеру - один розмір мінімальної заробітної плати.

У зв'язку з тим, що при поданні позову, Прокурор Шевченківського району м.Львова був звільнений від сплати судового збору, то відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 12813,02 грн. покладаються на відповідача повністю та підлягають стягненню в дохід Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4-3, 4-4, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галжитлобуд» (79053, м.Львів, вул.В.Великого, 18, код ЄДРПОУ 38853289) на користь Департаменту економічної політики Львівської міської ради (79006, м.Львів, пл.Ринок,1 розрахунковий рахунок №31511921700002, код платежу 24170000 в ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 38008294, отримувач: міський бюджет м. Львова) 609 094, 66 грн. основного боргу, 28 502, 29 грн. пені та 3 053, 82 грн. 3 % річних .

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Галжитлобуд» (79053, м.Львів, вул.В.Великого, 18, код ЄДРПОУ 38853289) в дохід Державного бюджету України 12813,02 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

В засіданні 15.04.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого рішення. Повний текст рішення виготовлено 20.04.15р.

Суддя Кітаєва С.Б.