Рішення

від 16.06.2009 по справі 2-559-09

СЛОВ’ЯНОСЕРБСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа|річ| № 2-559/09

Справа|річ|

№ 2-559/09

Р І Ш Е Н Н

Я|розв'язання,вирішення,розв'язування|

Іменем України

16

червня 2009 року        Слов`яносербський

районний суд в складі:

головуючого  судді                                      Кобзій

Т.І.

при

секретарі                                               

Мінка Н.О.,

з

участю представника позивача                

ОСОБА_1,

представників

відповідача                          

Риженкової К.В.,  Карєва

А.О.,      

Розглянувши|розгледівши|

у відкритому|відчиненому| судовому засіданні в залі суду в сел. Слов`яносербськ

цивільну справу|річ| за позовом  ОСОБА_2

до ПП „Наше село” про стягнення боргу за зобов`язанням,

В С Т А Н О В И В:

    Позивач звернувся до суду з|із|  даним позовом, посилаючись на ту обставину,

що між ним та відповідачем ПП „Наше село” в особі директора Риженкової К.В.

було укладено два договори від 4.04.2008 року та 21.05.2008 року, за якими

відповідач  отримав від нього 240000 грн.

для вирощування соняшника. Відповідно до умов 

вищевказаних договорів  

відповідач зобов'язався передати 

позивачу продукцію (соняшник) на всю суму отриманих коштів, тобто на 240000

грн. за ціною на 35% нижче реальної вартості продукції, відповідної на момент

повернення боргу. Кінцевим терміном повернення продукції, як в першому, так і в

другому договорі було визначено 1.11.2008 року. Під час укладання договору від

04.04.2008 року  директор ПП „Наше село”

Риженкова К.В. надала розписку про отримання грошових коштів. У разі

неповернення  продукції Риженкова К.В.

зобов'язалася  передати у власність

позивача предмет застави за одним із договорів - 4 земельні  ділянки за державними актами. Коли настав

строк  передачі продукції - насіння

соняшника, відповідач не передав позивачу продукцію, відмовився повернути

земельні ділянки. 6 квітня 2009 року між позивачем та Риженковою К.В. була

узгоджена загальна сума боргу за невиконання умов договору 400000 грн., на

підтвердження чого Риженкова К.В. написала відповідну розписку від 6.04.2009

року, та зобов'язалася повернути вказану суму до  1 травня 2009 року, а у випадку неповернення

суми, передати у власність позивача земельні ділянки сільськогосподарського

призначення  загальною кількістю 110 га,

трактор МНТЗ -982 та іншу сільськогосподарську продукцію. До цього часу

відповідач не  повернув суму боргу і не

передав  земельні ділянки.

    В судовому засіданні позивач та його

представник уточнили свої вимоги, пояснивши, що на суму 60000 грн.  (по договору від 21.05.2008 року) відповідач

передав  позивачу 60 тон соняшника, а

400000 грн. - це сума заподіяних збитків 

за договором  від 4 квітня 2008

року, оскільки на момент повернення боргу за договором, тобто на 1.11.2008

року, вартість 1 тони соняшника складала близько 950 грн., а з врахуванням 35%

знижки за договором - 600 грн., на суму боргу 180000 грн. відповідач мав

передати йому 300 тон соняшника. На 1 травня 2009 року вартість 1 тони соняшника

складає 2300 грн., тому  просить стягнути

з відповідача суму 400000 грн..

    Представник відповідача Риженкова К.В.

позов визнала частково, суду пояснила, що вона є засновником та директором ПП

„Наше село”.  В квітні та травні 2008

року уклала 2 договори від імені ПП „Наше село”, згідно з якими отримала від

позивача суму 240000 грн. для вирощування соняшника та зобов'язалася до

1.11.2008 року передати йому на цю суму соняшник за ціною, на 35% нижче

реальної вартості продукції. Проте, ціни на соняшник виявилися нижчими, ніж

вона очікувала, тому вона не могла розрахуватися з позивачем.  Але вона передала йому 100 тон насіння

соняшника на суму 60000 грн., тому залишилася йому винною 180000 грн., на  цю суму визнає позов.

     Дослідивши матеріали справи |речі| , заслухавши сторони, їх представників, суд

вважає |находить|  позовні вимоги обгрунтованими і підлягаючими

задоволенню з наступних підстав.

    У відповідності зі ст..60 ЦПК України кожна

сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на

підставу своїх вимог і заперечень, а у відповідності зі ст.. 61 ЦПК України,

обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не

підлягають доказуванню. .

    В судовому засіданні встановлено, що дійсно

4.04.2008 року та 21.05.2008 року між позивачем та відповідачем було укладено

2  договори, за якими  позивач передав відповідачу  240000 грн. для вирощування соняшника.

Відповідно до умов  вищевказаних

договорів  відповідач зобов'язався

передати  позивачу продукцію (соняшник)

на всю суму позики, тобто на 240000 грн. за ціною на 35% нижче реальної

вартості продукції, відповідної на момент повернення боргу. Сторонами було

визнано, що на момент повернення  насіння

за вказаними договорами вартість 1 тони насіння соняшника складала близько 950

грн., а з врахуванням 35% знижки за умовами договору - 600 грн., а також ту

обставину, що відповідачем було передано позивачу 100 соняшника на суму 60000

грн., тому ці обставини не підлягають доказуванню, як визнані сторонами. З врахуванням

вказаної ціни (600 грн. за 1 тону соняшника) відповідач повинен був передати

позивачу  у відповідності з умовами

договору від 4.04.2008 року на  одержану

суму 180000 грн. - 300 тон насіння соняшника (180000: 600 = 300 т). Також

сторонами було визнано, що вартість 1 тони насіння соняшника станом на день

розгляду справи в суді  складає 2300 грн.

за тону, а з врахуванням 35% знижки за договором від 4 квітня 2008 року - для

позивача повинна скласти 1495 грн.  за

тону.  Сума боргу на 300 тон насіння соняшника

складає 448500 грн. (1495 грн. х 300 тон). Оскільки позивачем заявлено позов на

суму 400000 грн., то стягненню з відповідача підлягає сума в межах суми позову

400000 грн.. Прохання представника відповідача 

стягнути суму боргу  згідно

договору 180000 грн. не обґрунтовані, оскільки договір укладався саме про

передачу на отриману суму грошових коштів насіння соняшника за  ціною на 35% нижче реальної вартості

продукції, а не грошей, за договором позики. Тому на ці відносини поширюються

норми ЦК України про зобов'язання. У відповідністю зі ст..611 ЦК України у разі

порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема,  відшкодування збитків та моральної шкоди.

Невиконанням відповідачем зобов'язання про передачу у відповідністю з умовами

договору до 1.11.2008 року   300 тон

насіння соняшника позивачу заподіяні збитки на суму 400000 грн., які й

підлягають стягненню з відповідача.

Крім того, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути

повернення понесених позивачем витрат на інформаційно -технічне забезпечення

судів  та судового збору, та судового

збору на користь держави в різниці між сумою судового збору, яка підлягає

стягненню, та сплаченої позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 610, 611, 625

ЦК| України , ст.10,60,212,214 ЦПК |  України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

    Стягнути з ПП „Наше село”, розташоване

в   с. Кримське вул. Октябрська, 82

Слов`яносербського району, Луганської області розрахунковий рахунок

260073011000 МФО 364230 код ЕГРПОУ 30744799 в Слов`яносербській філії ВАТ

„Ощадний Банк України”, на користь ОСОБА_2 суму 

збитків по зобов'язанню  400000

грн., повернення судового збору в сумі 51 грн.,   витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судів в сумі 250 грн., ,  а всього 400301

грн. (чотириста тисяч триста одну грн.).

    Стягнути з ПП „Наше село”, розташоване

в   с. Кримське вул. Октябрська, 82

Слов`яносербського району, Луганської області розрахунковий рахунок

260073011000 МФО 364230 код ЕГРПОУ 30744799 в Слов`яносербській філії ВАТ

„Ощадний Банк України”, судовий збір на користь держави в сумі 1649 грн. (одна

тисяча шістсот сорок дев'ять грн.).

Рішення|розв'язання,вирішення,розв'язування| може бути оскаржено в

апеляційний суд Луганської області через Слов`яносербський районний суд шляхом

подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або

шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про

апеляційне оскарження  і поданням після

цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

    Суддя 

                                         Кобзій

Т.І.