Рішення

від 20.04.2015 по справі 904/1289/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.04.15 Справа № 904/1289/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКАПІТАЛ ГРУП", м. Кривий ріг, Дніпропетровська область

до товариства з обмеженою відповідальністю "Промліга", м. Кривий ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 25 728,81 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Капля К.І.

Представники:

від позивача: Касьян М.С., свідоцтво №2784 від 14.01.2014; договір б/н про надання правової допомоги від 12.11.2014; Топольський В.Г., довіреність №150312/1 від 12.03.2015

від відповідача: Гігін О.В., довіреність №150514 від 15.05.2015

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКАПІТАЛ ГРУП" (надалі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Промліга" (надалі - Відповідач) про стягнення 25 728,81 грн. за договором №1012-ТП від 10.12.2012.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2015 порушено провадження у справі, позовну заяву прийнято до розгляду.

В судовому засіданні 17.03.2015 розгляд справи був відкладений на 14.04.2015, в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представника Відповідача та необхідністю витребування додаткових документів до матеріалів справи, згідно зі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов договору №1012-ТП від 10.12.2012, а саме - порушення строків оплати поставленого Товару. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №1012-ТП від 10.12.2012, специфікацію №1 від 10.12.2012, накладну №4 від 11.12.2012, рахунок №36 від 11.12.2012, довіреність на тримання товарно-матеріальних цінностей №97 від 10.12.2012, претензію вих. №141205/1 від 05.12.2014.

Позивач керуючись п.п. 1.1., 5.2., 7.3. названого договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить стягнути з Відповідача 13 644,00 грн. заборгованості за поставлений Товар, 4 241,63 інфляційних втрат, 6 515,19 грн. пені, 1 327,99 грн. 3% річних.

В судовому засіданні, призначеному на 14.04.2015, Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, надав заперечення на позовну заяву в яких просить застосувати позовну давність щодо нарахування пені та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Суд долучив надані Відповідачем заперечення та документи до матеріалів справи.

В судовому засіданні 14.04.2015 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.0212 між товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКАПІТАЛ ГРУП" (надалі - Позивач, Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Промліга" (надалі - Відповідач, Покупець) укладено договір №1012-ТП (надалі - Договір), відповідно до умов якого, на умовах, викладених в розділах даного Договору, Продавець зобов'язаний передави у власність Покупця, а Покупець прийняти і оплатити Товар, найменування, асортимент, кількість і ціна якого вказані в специфікаціях, оформлених у вигляді Додатків до даного Договору, що є невід'ємною його частиною (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2., 2.5. Договору, ціна Товару, поставленого по даному Договору, визначається в гривні і вказана в Додатках до даного Договору. Вказана ціна без урахування ПДВ, яке нараховується в порядку встановленому законодавством. Ціна Товару, вказана в додатках до даного Договору визначена з урахуванням базисних умов поставки, передбачених Додатками до даного Договору. Сума даного Договору визначається вартістю Товару, поставленого відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною даного Договору.

Пунктами 3.1., 3.6. Договору Сторони погодили, що умови поставки Товару погоджуються в Додатках до даного Договору. Товар передається від Продавця Покупцю по акту приймання-передачі, товарної накладної або іншого товаросупровідного документа з відміткою Покупця про прийманні Товару.

Розрахунок проводиться в гривні України. Покупець здійснює оплату поставленої партії Товару шляхом банківського переводу грошових коштів на поточний рахунок Продавця в порядку, передбаченому Додатком до даного Договору (п.п. 5.1., 5.2. Договору).

Сторони погодили (п.п. 7.1., 7.3. Договору), що вони несуть відповідальністю за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по даному Договору у відповідності з діючим законодавством України відшкодуванням добросовісній Стороні фактичних спричинених збитків. У випадку не своєчасного здійснення розрахунку по даному Договору Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого Товару, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня від несплаченої суми за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Додатком №1 (Специфікацією №1) від 10.12.2012 до договору №1012-ТП від 10.12.2012, загальна вартість Товару, поставленого у відповідності до даного Додатку, складає 23 870,00 грн. та ПДВ - 4 774,00 грн., загалом - 28 644,00 грн. Строк відвантаження Товару, вказаного в Додатку №1 - грудень 2012 року. Покупець здійснює оплату поставленої партії Товару шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок Продавця на умовах 100% оплати вартості Товару з відстрочкою платежу 14 днів з моменту поставки.

Даний Договір вступає в закону силу з моменту фактичного підписання його уповноваженими представниками Сторін і діє до 31.12.2013, але в будь-якому разі до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань по Договору (п. 10.1. Договору).

На виконання умов договору №1012-ТП від 10.12.2012, Продавець поставив Покупцю Товар (підшипники) у кількості 14 штук загальною вартістю (з урахуванням ПДВ) 28 644,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №4 від 11.12.2012, який отримано уповноваженим представником Відповідача на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №97 від 10.12.2012.

Отже, з урахуванням положень визначених в Додатку №1 (Специфікації №1) від 10.12.2012 до договору №1012-ТП від 10.12.2012 Відповідач мав здійснити 100% оплату в строк до 15.12.2012 включно.

Як зазначає Позивач, оплата Відповідачем отриманого Товару здійснена частково, а саме 14.06.2014 - на суму 5 000,00 грн. та 16.08.2013 - на суму 10 000,00 грн., таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 13 644,00 грн.

05.12.2014 Позивач направив на адресу Відповідача претензію вих. №141205/1 від 05.12.2014, в якій просив сплатити заборгованість яка утворилась з урахуванням індексу інфляції, 3% річних та пені.

Проте Відповідач на вимогу не відреагував. Грошові кошти за отриманий Товар не сплатив, що і стало підставою для звернення Позивача з позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

В позовній заяві Позивач просить суд стягнути з Відповідача 13 644,00 грн. заборгованості за поставлений Товар, 4 241,63 інфляційних втрат, 6 515,19 грн. пені, 1 327,99 грн. 3% річних.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.

У відповідності зі ст. 638 Цивільного кодексу України, правочин у вигляді договору вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди в усіх істотних умов.

Положеннями частин 1, 3 ст.639 Цивільного кодексу встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у письмовій формі, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницький діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України). Аналогічні положення містить і ст.265 Господарського кодексу України.

Наданий Позивачем договір №1012-ТП від 10.12.2012 викладений в письмовій формі у вигляді єдиного документа, підписаний та скріплений печатками Позивача та Відповідача, а отже є укладений.

На виконання умов договору №1012-ТП від 10.12.2012, Продавець поставив Покупцю Товар (підшипники) у кількості 14 штук загальною вартістю (з урахуванням ПДВ) 28 644,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи накладною №4 від 11.12.2012, який отримано уповноваженим представником Відповідача на підставі довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №97 від 10.12.2012.

Отже, з урахуванням положень визначених в Додатку №1 (Специфікації №1) від 10.12.2012 до договору №1012-ТП від 10.12.2012 Відповідач мав здійснити 100% оплату в строк до 15.12.2012 включно.

Як зазначає Позивач, оплата Відповідачем отриманого Товару здійснена частково, а саме 14.06.2014 - на суму 5 000,00 грн. та 16.08.2013 - на суму 10 000,00 грн., таким чином заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 13 644,00 грн.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем допущено порушення строків здійснення розрахунку за поставлений Товар, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 13 644,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач нарахував Відповідачу 3% річних в сумі 1 327,99 грн. (загальний період нарахування з 26.12.2012 по 15.02.2015) та інфляційні втрати в сумі 4 241,63 грн. (загальний період нарахування з грудня 2012 року по січень 2015 року).

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши здійснений Позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що Відповідач нараховує 3% річних на проіндексовано суму, що не передбачено ані Договором ані законом, в зв'язку з чим, зробивши перерахунок, суд прийшов до висновку. Що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню, а саме: підлягають стягненню 3% річних в сумі 1 015,26 грн.

Що стосується інфляційних страт суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Відповідно до п. 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд перевіривши наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, встановив, що Позивачем було здійснено нарахування інфляційних втрат без врахування положень викладених в п. 3.2. Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013, оскільки відповідно до наданого розрахунку, Позивач здійснив нарахування інфляції починаючи з грудня 2012 року (виникнення заборгованості з 26.12.2012) в той час як повинен був здійснювати з січня 2013 року, та не врахував в подальшому, що індекс інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. Судом перераховано наданий Позивачем розрахунок, за період січня 2013 року по січень 2015 року, у зв'язку з чим позовні вимоги Позивача про стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 4 030,55 грн.

Сторони погодили п. 7.3. Договору, що у випадку не своєчасного здійснення розрахунку по даному Договору Покупець виплачує Продавцю пеню в розмірі 1% від вартості неоплаченого Товару, проте не більше подвійної облікової ставки НБУ, діючої в період, за який нараховується пеня від несплаченої суми за кожний день прострочення. Пеня нараховується за весь період прострочення.

Як вбачається з розрахунку пені, її розмір (за подвійною обліковою ставкою НБУ) за період нарахування з 26.12.2012 по 15.02.2015 складає 6 515,19 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу п.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст.231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з наданого Позивачем розрахунку, останній визначив розмір пені за період що перевищує встановлений ч.6 ст.232 Господарського кодексу України період нарахування, в зв'язку з чим судом здійснено перерахунок пені за період з 26.12.2012 по 26.06.2013 та встановлено, що обґрунтованими є вимоги, щодо стягнення з Відповідача пені у сумі 2 115,72 грн., а не 6 515,19 грн. як заявлено Позивачем.

Що стосується клопотання Відповідача, зазначеного у запереченнях на позовну заяву, про застосування строку позовної давності до позовних вимог про стягнення пені, судом встановлено наступне.

Частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом

Частиною 1 статті 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно із частиною 1 статті 258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог може встановлюватись спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) - пункту 1 частини 2статті 258Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки Відповідачем заявлено (у взапереченні на позов) клопотання про застосування строку позовної давності і судом встановлено, що строк позовної давності по стягненню пені сплив 27.12.2013, суд відмовляє Позивачу в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Інші обставини, зазначені Відповідачем у запереченнях на позов є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позивач просить стягнути в тому числі витрати на оплату послуг адвоката у розмірі 4 400,00 грн.

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно зі ст. 12 Закону України "Про адвокатуру", оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом. Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру", адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.11.2014 між адвокатом Касьян Миколою Степановичем (надалі - Адвокат) та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКАПІТАЛ ГРУП" (надалі - Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого Адвокат зобов'язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта. У зв'язку зі спором, що виник між Клієнтом та товариством з обмеженою відповідальністю "Промліга" щодо виконання договору №1012-ТП від 10.12.2012, Адвокат приймає на себе зобов'язання представляти права і законні інтереси Клієнта та здійснювати професійну діяльність Адвоката згідно з умовами цього Договору (п.п. 1.1., 1.2. Договору про надання правової допомоги).

Пунктом 3.2. вищевказаного договору погоджено, що вартість послуг Адвоката за надання правової допомоги за умовами Договору складає 4 400,00 грн.

Згідно платіжного доручення №18 від 11.02.2015, Позивач оплатив надані послуги Адвоката суму в розмірі 4400,00 грн.

Отримання послуг Адвоката підтверджується підписаним 10.02.2015 між адвокатом Касьян Миколою Степановичем та товариством з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКАПІТАЛ ГРУП" актом №ОУ-0000000017 здачі - приймання робіт (надання послуг) .

Також до позовної заяви додані докази в підтвердження того, що Касьян Микола Степанович є адвокатом, а саме свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №2784 від 14.01.2014.

Таким чином, вимоги Позивача про стягнення витрат за послуги адвоката у розмірі 4 400,00 грн. є належним чином обґрунтованими.

Згідно з ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.1, 33, 43, 44, 49, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Промліга" (50007, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Дзержинського, будинок 5, код ЄДРПОУ 32693427) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКАПІТАЛ ГРУП" (50077, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Матросова, будинок 60, код ЄДРПОУ 36219785) 13 644,00 грн. (тринадцять тисяч шістсот сорок чотири гривні 00 копійок) основної заборгованості, 4 030,55 грн. (чотири тисячі тридцять гривень 55 копійок) інфляційних втрат, 1 015,26 грн. (одна тисяча п'ятнадцять гривень 26 копійок) 3% річних, 3 196,23 грн. (три тисячі сто дев'яносто шість гривень 23 копійок) витрат на послуги адвоката, 1 327,16 грн. (одна тисяча триста двадцять сім гривень 16 копійок) судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 20.04.2015.

Суддя А.Є. Соловйова