Постанова

від 16.04.2015 по справі 825/1021/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2015 року Чернігів Справа № 825/1021/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Тищенко М.В.,

за участі представника позивача - Майбороди О.М.,

представників відповідача - Полегешко Л.А., Астапенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авалон Оіл" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач 30.03.2015 звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області і просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області від 17.11.2015 № 0004312200 на суму 2 411 689,00 грн. (1 929 351,00 грн. за основним платежем та 482 338,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та від 17.11.2015 № 0004322200 на суму 191 093,00 грн. Свої вимоги мотивує тим, що податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові є протиправними, оскільки висновки відповідача, що містяться в акті перевірки не відповідають дійсності. Позивач зазначає, що при оформленні первинних документів з боку ТОВ «Авалон Оіл» дотримано вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Всі податкові накладні були оформлені відповідно до вимог ст.. 201 Податкового кодексу України, а саме: складені з усіма необхідними реквізитами, підписані уповноваженими особами, скріплені печаткою платника податку - продавця, з відображенням змісту господарських операцій, що не заперечується в акті перевірки. Крім того, посилання відповідача на акти інших податкових органів стосовно контрагентів позивача не можна брати до уваги зважаючи на те, що зазначені в актах обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту. Аналогічна позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у праві «БУЛВЕС» АД проти Болгарії (заява № 3991/03). Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити, пояснили, що в ході перевірки позивачем не було надано доказів транспортування нафтопродуктів, їх зберігання у процесі виконання поставок; також відсутні відсутні фактичні дані на підтвердження прийняття позивачем товару за якістю відповідно до Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом № 271/121, а також за кількістю та якістю з дотриманням вимог Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберіганні, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах ї організаціях України відповідно затвердженої Наказом № 281/171/578/155. Крім того, згідно із ІС АІС Податковий блок на момент перевірки та на час звернення позивача до суду існує розбіжність між сумами податкового кредиту з ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» та ТОВ «АНТАРЕС». Також, відповідно до наданої оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за серпень 2014 року рахується кредиторська заборгованість по контрагенту ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» на кінець періоду в сумі 10 594 768,93 грн. При винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, працівники податкової інспекції враховували дані зазначені в актах перевірки ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська, відповідно до яких встановлено відсутність товариств та посадових осіб за податковою адресою, відсутність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності (зокрема поставка ПММ). Враховуючи зазначене, ДПІ у м. Чернігові просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі вимог п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 та ст. 79 Податкового кодексу України та наказу керівника ДПІ у м. Чернігові від 17.10.2014 № 2989 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Авалон Оіл» (код ЄДРПОУ 38341138) з питань декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «АНТАРЕС» (код ЄДРПОУ 31037491) за липень 2014 та ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» (код ЄДРПОУ 36160951) за серпень 2014 року.

Повідомлення про початок документальної позапланової невиїзної перевірки від 17.10.2014 № 309/22/25-26-22-03-09 з переліком документів які необхідно надати в ході проведення невиїзної перевірки та копію наказу від 17.10.2014 № 2989 направлено листом з повідомленням про вручення 17.10.2014. Перевірку проведено в приміщенні ДПІ у м. Чернігові в період з 17.10.2014 по 23.10.2014..

За результатами перевірки складений акт від 31.10.2014 № 2494/22/38341138 (а.с. 9-27).

Перевіркою встановлено порушення п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Авалон Оіл» заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1929351,00 грн., в тому числі за липень 2014 року - 257171,00 грн., за серпень 2014 року - 1672180,00 грн., завищено р. 19 за серпень 2014 року на суму 93615,00 грн., завищено р. 24 за серпень 2014 року на суму 97478,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення:

від 17.11.2014 № 0004312200 на суму 2 411 689,00 грн. (1 929 351,00 грн. за основним платежем та 482 338,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (а.с. 28);

від 17.11.2014 № 0004322200, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 191 093,00 грн. (а.с. 29).

Дані податкові повідомлення-рішення оскаржені позивачем в адміністративному порядку і рішенням Головного управління ДФС у Чернігівській області від 16.01.2015 № 105/10/25-01-10-05-15 залишені без змін (а.с. 30-34).

Встановлено, що між позивачем (покупець) та ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» (постачальник) укладено договори поставки нафтопродуктів від 01.08.2014 № ДГ-00065 та від 21.08.2014 № ДГ-00083, підписані повноважними на те особами та скріплені печатками (а.с. 94-95, 105-106).

Відповідно до умов даних договорів, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договорів.

Передача товару відбувається за умови оформленні відповідних актів прийому-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною даних договорів (п.п. 2.1.1). Поставка товару здійснюється на основі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договору (п.п. 4.1). Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договорів, на умовах: EXW- резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів; та/або АЗС покупця (ІНКОТЕРМС-2010) (п.п. 4.2).

Відповідно до п.п. 5.1 покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому-передачі товару або інших документів. За домовленістю сторін, оплата товару по цих договорах може бути здійснена в будь-якій формі розрахунку, що не суперечить діючому законодавству України, та оформлюється додатковими угодами до договорів (п.п. 5.4).

Відповідно до умов даних договорів між позивачем та контрагентом було укладено додаткові угоди про постачання нафтопродуктів: від 01.08.2014 № 140831000000021 на суму 3238587,67 грн. (з ПДВ), від 01.08.2014 № 140831000000114 на суму 4775367,78 грн. (з ПДВ), від 21.08.2014 № 140831000000115 на суму 2580813,48 грн. (з ПДВ) (а.с. 97, 100, 108).

Факт отримання придбаного у ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» товару підтверджується: укладеними актами приймання-передачі нафтопродуктів від 31.08.2014 № 140831000000021 на суму 3238587,67 грн. (з ПДВ), від 31.08.2014 № 140831000000114 на суму 4775367,78 грн. (з ПДВ), від 31.08.2014 № 140831000000115 на суму 2580813,48 грн. (з ПДВ) (а.с. 98, 101, 109) та дорученнями від 01.08.2014 та від 21.08.2014 (а.с. 96, 107).

На суму податкових зобов'язань контрагентом ТОВ «Авалон Оіл» виписано податкові накладні: від 31.08.2014 № 21 на суму 3238587,67 грн. (з ПДВ), від 31.08.2014 № 114 на суму 4775367,78 грн. (з ПДВ), від 31.08.2014 № 115 на суму 2580813,48 грн. (з ПДВ) (а.с. 99, 102, 110).

Дані податкові накладні були зареєстровані у встановлено законом порядку, що підтверджується наданим витягом з Єдиного реєстру податкових накладних від 19.09.2014 № 8 (а.с. 103).

Відповідно до наданих суду платіжних доручень від 23.12.2014 № 262 на суму 8013955,45 грн. (з ПДВ) та від 23.12.2014 № 263 на суму 2580813,48 грн. (з ПДВ) покупцем було оплачено придбаний товар в повному обсязі (а.с. 104, 111).

Дана операція відображена позивачем в бухгалтерському обліку, що підтверджується журналами-ордерами і відомостями по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (а.с. 112, 113).

Крім того, позивач мав господарські відносини з ТОВ «АНТАРЕС».

Так, між ТОВ «Авалон Оіл» (покупець) та ТОВ «АНТАРЕС» (постачальник) було укладено договір поставки нафтопродуктів від 09.07.2014 № ДГ-0907-1, підписаний повноважними на те особами та скріплений печатками (а.с. 77-79).

Відповідно до умов даного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар, згідно умов договору (п.п. 1.1). Номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору (п.п. 1.2).

Відповідно до п.п. 2.1.1 постачальник зобов'язується передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього договору за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною договору.

Поставка товару здійснюється на основі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договору (п.п. 4.1). Товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договорів, на умовах: EXW- резервуари нафтобаз ПАТ "Дніпронафтопродукт" і інших нафтобаз, що належать ПАТ "Дніпронафтопродукт" на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів; та/або АЗС покупця (ІНКОТЕРМС-2010) (п.п. 4.2).

Відповідно до п.п. 5.1 покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому-передачі товару або інших документів. За домовленістю сторін, оплата товару по цих договорах може бути здійснена в будь-якій формі розрахунку, що не суперечить діючому законодавству України, та оформлюється додатковими угодами до договорів (п.п. 5.4).

Згідно із укладеною додатковою угодою від 01.07.2014, сторони домовились про здійснення оплати шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунки постачальника до 30.06.2015 (а.с. 82).

Відповідно до умов даного договору між позивачем та контрагентом було укладено додаткові угоди про постачання нафтопродуктів: від 09.07.2014 № 140731000000002 на суму 2127894,72 грн. (з ПДВ) (а.с. 80).

Для отримання придбаного у ТОВ «АНТАРЕС» товару позивачем було виписано доручення від 31.07.2014 (а.с. 81).

На суму податкових зобов'язань контрагентом ТОВ «Авалон Оіл» виписано податкову накладну від 31.07.2014 № 4 на суму 2127894,72 грн. (з ПДВ) (а.с. 83).

Дана податкова накладна була зареєстрована у встановлено законом порядку, що підтверджується наданим витягом з Єдиного реєстру податкових накладних від 20.08.2014 № 22 (а.с. 22).

Оплата товару відбувалась частинами, відповідно до умов укладеної додаткової угоди від 01.07.2014, що підтверджується платіжними дорученнями: від 18.12.2014 № 224 на суму 24404,83 грн. (з ПДВ), від 06.01.2015 № 320 на суму 9459,41 грн. (з ПДВ), від 05.01.2015 № 314 на суму 6721,55 грн. (з ПДВ), від 21.01.2015 № 371 на суму 15202,93 грн. (з ПДВ), від 30.01.2015 № 386 на суму 16258,57 грн. (з ПДВ), від 05.02.2015 № 409 на суму 7002,36 грн. (з ПДВ),від 19.02.2015 № 450 на суму 6356,43 грн. (з ПДВ) (а.с. 85-91).

Дана операція відображена позивачем в бухгалтерському обліку, що підтверджується журналами-ордерами і відомостями по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (а.с. 92, 93).

Перевезення придбаних у ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» та ТОВ «АНТАРЕС» нафтопродуктів відбувалось за рахунок контрагентів позивача відповідно до умов укладених договорів на нафтобази ПАТ «Дніпронафтопродукт» з яким ТОВ «Авалон Оіл»уклало договір зберігання від 09.07.2014 № 4112 (а.с. 114-115).

Згідно із умовами цього договору зберігач зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності (товар) які передаються поклажодавцем, і повернути їх Поклажодавцеві у схоронності за першою його вимогою (п.п. 1.1).

Отримання ПАТ «Дніпронафтопродукт» на зберігання придбаних позивачем у контрагентів нафтопродуктів підтверджується актами приймання-передачі: від 31.07.2014 та від 31.08.2014 (а.с. 116-119).

Судом встановлено, що придбаний у ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» та ТОВ «АНТАРЕС» товар використовувався позивачем у власній господарській діяльності.

Так, позивач орендує автозаправні станції на підставі договорів оренди від 02.06.2014 № 01/06-2014, від 02.06.2014 № 02/06-2014, від 02.06.2014 № 3/06-2014 укладених з ТОВ «Севен Севенті Петроліум» (а.с. 56-58, 59-61, 62-64).

Відповідно до умов даних договорів, ТОВ «Авалон Оіл» прийняло у строкове платне користування автозаправні станції та обладнання за адресами:

м. Чернігів, вул.. 1 Травня, 178;

Чернігівська область, Ріпкинський район, с. Скиток, вул. Лісна, 1-а;

Чернігівська область, смт. Короп, вул. Чернігівська, 63.

Крім того, аналогічні договори оренди від 10.06.2014 № В-01А/2014, від 10.06.2014 № В-02А/2014, від 10.06.2014 № В-03А/2014, від 10.06.2014 № В-04А/2014 були укладені з ТОВ «ВАЛВІТ» (а.с. 65-67, 68-70, 71-73, 74-76).

Відповідно до умов даних договорів, ТОВ «Авалон Оіл» прийняло в тимчасове платне користування на умовах оренди автозаправні станції разом із устаткуванням (майном) за адресами:

Чернігівська область, смт. Ладан, 17 км + 340 автодороги Прилуки-Варва-Срібне-Обухів;

Чернігівська область, смт. Ріпки, вул.. Шевченка, 185-А;

Чернігівська область, смт. Варва, вул. Космонавтів, 2-А;

Чернігівська область, м. Ічня, вул.. Вокзальна, 97-А.

Транспортування нафтопродуктів від зберігача на орендовані автозаправні станції відбувалось за рахунок позивача, що підтверджується укладеним між ТОВ «Авалон Оіл» та ТОВ «Торговий дім «КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС» договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2014 № 91 (а.с. 120-122).

Відповідно до умов даного договору перевізник зобов'язується доставляти ввірений йому для перевезення вантаж (нафтопродукти, вода для калібрування резервуарів АЗС) до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на отримання вантажу, а також здійснювати відкачування й зливання нафтопродуктів, а замовник зобов'язується оплатити послуги перевезення та відкачування і/або зливання в повному обсязі та в порядку, який передбачений цим договором (п.п. 1.1).

На підтвердження здійснення перевезень нафтопродуктів ТОВ «Торговий дім «КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС» позивачем надано товарно-транспортні накладні: від 13.07.2014 № 39581, від 11.07.2014 № 39099, від 11.07.2014 № 39097, від 13.07.2014 № 39582, від 15.07.2014 № 40202, від 17.07.2014 № 40613, від 17.07.2014 № 40615, від 19.07.2014 № 41090, від 20.07.2014 № 41286, від 20.07.2014 № 41298, від 20.07.2014 № 41332, від 22.07.2014 № 41684, від 22.07.2014 № 41682, в яких у графі «Вантажоодержувач» вказано адресу орендованих автозаправних станцій (а.с. 136-148).

Дані товарно-транспортні накладні були сформовані у відповідний реєстр (а.с. 135).

Крім того, на підтвердження факту реалізації придбаних нафтопродуктів на орендованих автозаправних станціях позивач надав змінні звіти по АЗС (а.с. 149, 151, 154-155, 157-157а, 159-160, 163, 166, 169, 172, 174-175, 180-181, 183-184, 189-190) та звіти про реалізацію товару (а.с. 155-156, 157а-158, 161-162, 164-165, 167-168, 170-171, 173, 182, 188, 192а).

Відповідність придбаних нафтопродуктів державним стандартам підтверджується паспортом якості від 07.08.2014 № 1489 та сертифікатом відповідності (термін дії з 30.07.2014 до 19.07.2015) (а.с. 193, 194).

Відповідно до норм податкового законодавства, позивачем за результатами господарських операцій з контрагентами було сформовано податковий кредит та подано до ДПІ у м. Чернігові податкову декларацію з податку на додану вартість від 22.09.2014 з відповідними додатками (а.с. 123-133), яка була отримана податковою інспекцією (а.с. 134).

Згідно ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Авалон Оіл» та ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР», ТОВ «АНТАРЕС».

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно із пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність податкової накладної, яка відповідає вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку про неправомірне формування податкового кредиту по операціям з ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» та ТОВ «АНТАРЕС» стали акти про неможливість проведення зустрічних звірок, які надійшли до ДПІ у м. Чернігові з ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 23.09.2014 № 26772/7/223 (а.с. 198-203) та ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 21.08.2014 № 175/04-61-22-2/31037491, відповідно до яких встановлено відсутність товариств та посадових осіб за податковою адресою, відсутність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності (зокрема поставка ПММ).

Однак, суд вважає, що дані акти не можуть слугувати безспірним та об'єктивним доказом того, що господарська операція між позивачем та його контрагентами не відбувалась.

Так, зазначені в актах обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

В ході судового засідання судом було досліджено надані позивачем первинні бухгалтерські документи, які не мають дефектів форми та змісту і повністю відображають проведену господарську операцію та свідчать про її реальність та створення юридичних наслідків для сторін правочину. Сторонами було дотримано зобов'язання встановлених договором: контрагентами надано товар, а позивачем отримано його та здійснено оплату. На суму податкових зобов'язань з ПДВ ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» та ТОВ «АНТАРЕС» виписано податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту позивача. Таким чином, позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочин, укладений між ним та ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» та ТОВ «АНТАРЕС» спричинив реальні юридичні наслідки для ТОВ «Авалон Оіл», в судовому засіданні встановлено факт використання отриманих товварів позивачем у власній господарській діяльності, на виконання вимог Податкового кодексу України отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ДПІ у м. Чернігові неправомірно збільшено ТОВ «Авалон Оіл» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та донараховано податок на додану вартість, а тому позовні вимоги щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2014 № 0004312200 на суму 2 411 689,00 грн. (форма «Р») та від 17.11.2014 № 0004322200 на суму 191 093,00 грн., мають бути задоволені.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0004312200, № 0004322200 від 17.11.2014 року.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур