Ухвала

від 21.07.2015 по справі 825/1021/15-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/1021/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря Гуцул О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авалон Оіл» до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Авалон Оіл» (далі - Позивач) звернулось до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - Відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.11.2014 року №0004312200, від 17.11.2014 року №0004322200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників Відповідача, заперечення представника Позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Позивача з питань декларування в податковій звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з ТОВ «АНТАРЕС» за липень 2014 року та ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» за серпень 2014 року.

В ході проведення перевірки, контролюючим органом встановлено порушення Позивачем вимог п. 44.6 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження Позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 929 351,00 грн, в тому числі за липень 2014 року - 257 171,00 грн, за серпень 2014 року - 1 672 180,00 грн, завищено р.19 за серпень 2014 року на суму 93 615,00 грн, завищено р.24 за серпень 2014 року на суму 97 478,00 грн.

За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 30.10.2014 року №2494/22/38341138 про результати проведення документальної позапланової невиїзної перевірки Позивача (код за ЄДРПОУ 38091885).

На підставі вказаного акту Відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення: від 17.11.2014 року №0004312200, яким Позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 411 689,00 грн, в тому числі за основним платежем 1 929 351,00 грн, за штрафними санкціями 482 338,00 грн; від 17.11.2014 року №0004322200, яким Позивачу зменшено суму від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 191 093,00 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення оскаржені Позивачем в адміністративному порядку і рішенням Головного управління ДФС у Чернігівській області від 16.01.2015 року №105/10/25-01-10-05-15 залишені без змін.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції

В основі будь-якої реальної господарської операції має лежати економічна мета, тобто бажання платника податків приростити активи за допомогою досягнення господарського ефекту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання послуг мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно пп. 14.1.36. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст.198 Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Положеннями п.п.201.1, 201.4, 201.10 ст.201 Кодексу визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Аналізуючи наведенні правові норми, колегія суддів вважає, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем (покупець) та ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» (постачальник) укладено договори поставки нафтопродуктів від 01.08.2014 року № ДГ-00065 та від 21.08.2014 року № ДГ-00083, підписані повноважними на те особами та скріплені печатками.

За умовами зазначених договорів, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар.

Договорами передбачено, що передача товару відбувається за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною даних договорів; поставка товару здійснюється на основі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договору; товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договорів, на умовах: EXW- резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів; та/або АЗС покупця (ІНКОТЕРМС-2010).

Підпунктами 5.1, 5.4 договорів визначено, що покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому-передачі товару або інших документів. За домовленістю сторін, оплата товару по цих договорах може бути здійснена в будь-якій формі розрахунку, що не суперечить діючому законодавству України, та оформлюється додатковими угодами до договорів.

На підставі умов вказаних договорів між Позивачем та контрагентом було укладено додаткові угоди про постачання нафтопродуктів: від 01.08.2014 року №140831000000021 на суму 3 238 587,67 грн (з ПДВ), від 01.08.2014 року №140831000000114 на суму 4 775 367,78 грн(з ПДВ), від 21.08.2014 року №140831000000115 на суму 2 580 813,48 грн (з ПДВ).

Факт отримання Позивачем придбаного у ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» товару підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі нафтопродуктів: від 31.08.2014 року №140831000000021 на суму 3 238 587,67 грн (з ПДВ), від 31.08.2014 року №140831000000114 на суму 4 775 367,78 грн (з ПДВ), від 31.08.2014 року №140831000000115 на суму 2 580 813,48 грн (з ПДВ) та дорученнями від 01.08.2014 року та від 21.08.2014 року.

ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» на суму податкових зобов'язань Позивачу виписано податкові накладні: від 31.08.2014 року №21 на суму 3 238 587,67 грн (з ПДВ), від 31.08.2014 року №114 на суму 4 775 367,78 грн (з ПДВ), від 31.08.2014 року №115 на суму 2 580 813,48 грн (з ПДВ).

Як вбачається з витягу Єдиного реєстру податкових накладних від 19.09.2014 року №8, надані податкові накладні були зареєстровані у встановлено законом порядку.

Позивачем на підтвердження оплати придбаного товару в повному обсязі, було надано до суду першої інстанції платіжні доручення від 23.12.2014 року №262 на суму 8 013 955,45 грн (з ПДВ) та від 23.12.2014 року №263 на суму 2 580 813,48 грн (з ПДВ) та журнали-ордери і відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» за період з 01.07.2014 року по 31.08.2014 року та за період з 01.07.2014 року по 31.03.2015 року.

В матеріалах справи міститься договір поставки нафтопродуктів від 09.07.2014 року №ДГ-0907-1, укладений між Позивачем (покупець) та ТОВ «АНТАРЕС» (постачальник), підписаний повноважними на те особами та скріплений печатками.

За умовами вказаного договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити нафтопродукти, в подальшому товар. Номенклатура, кількість, ціна товару та строк поставки визначаються сторонами у додаткових угодах до договору, які є невід'ємною частиною договору.

Договором №ДГ-0907-1 передбачено, що постачальник зобов'язується передати покупцю нафтопродукти згідно розділу 1 цього договору за умови оформлення відповідних актів прийому-передачі або інших документів, які є невід'ємною частиною договору; поставка товару здійснюється на основі заявки покупця та підписаної сторонами додаткової угоди до договору; товар поставляється покупцю партіями, протягом поточного місяця, в кількості та за ціною, визначеними у кожній додатковій угоді до договорів, на умовах: EXW- резервуари нафтобаз ПАТ «Дніпронафтопродукт» і інших нафтобаз, що належать ПАТ «Дніпронафтопродукт» на правах власності або використовуються ним на підставі цивільно-правових договорів; та/або АЗС покупця (ІНКОТЕРМС-2010).

Відповідно п.п.5.1, 5.4 Договору №ДГ-0907-1 покупець здійснює оплату за товар шляхом переведення грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника, протягом 120 днів з дати підписання акту прийому-передачі товару або інших документів. За домовленістю сторін, оплата товару по цих договорах може бути здійснена в будь-якій формі розрахунку, що не суперечить діючому законодавству України, та оформлюється додатковими угодами до договорів.

З додаткової угоди від 01.11.2014 року до договору поставки нафтопродуктів №ДГ-0907-1 вбачається, що сторони домовились про здійснення оплати шляхом перерахування покупцем грошових коштів на рахунки постачальника до 30.06.2015 року (а.с. 82, том 1).

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та контрагентом було укладено додаткові угоди про постачання нафтопродуктів: від 09.07.2014 року №140731000000002 на суму 2 127 894,72 грн (з ПДВ).

Позивачем для отримання придбаного у ТОВ «АНТАРЕС» товару, було виписано доручення від 31.07.2014 року (а.с. 81, том 1).

ТОВ «АНТАРЕС» на суму податкових зобов'язань Позивачу виписано податкову накладну від 31.07.2014 року №4 на суму 2 127 894,72 грн(з ПДВ).

Вказана податкова накладна була зареєстрована у встановлено законом порядку, що підтверджується наданим витягом з Єдиного реєстру податкових накладних від 20.08.2014 року №22.

Позивачем на підтвердження оплати товару надані платіжні доручення: від 18.12.2014 року №224 на суму 24 404,83 грн (з ПДВ), від 06.01.2015 року №320 на суму 9 459,41 грн (з ПДВ), від 05.01.2015 року №314 на суму 6 721,55 грн (з ПДВ), від 21.01.2015 року №371 на суму 15 202,93 грн (з ПДВ), від 30.01.2015 року №386 на суму 16 258,57 грн (з ПДВ), від 05.02.2015 року №409 на суму 7 002,36 грн (з ПДВ),від 19.02.2015 року №450 на суму 6 356,43 грн (з ПДВ) (а.с. 85-91, том 1) та журнали-ордера і відомості по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» (а.с. 92, 93, том 1).

Перевезення придбаних у ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» та ТОВ «АНТАРЕС» нафтопродуктів відбувалось за рахунок контрагентів Позивача.

Поряд з цим, в матеріалах справи міститься договір зберігання №4112 від 09 липня 2014 року, укладений між ПАТ «Дніпронафтопродукт» та Позивачем, за умовами якого, ПАТ «Дніпронафтопродукт» зобов'язується приймати та зберігати нафтопродукти та інші товарно-матеріальні цінності (товар), які передаються Позивачем, і повернути їх Позивачу у схоронності за першою його вимогою.

Отримання ПАТ «Дніпронафтопродукт» на зберігання придбаних Позивачем у контрагентів нафтопродуктів підтверджується актами приймання-передачі: від 31.07.2014 року та від 31.08.2014 року.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що Позивачем придбаний у ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» та ТОВ «АНТАРЕС» товар використовувався у власній господарській діяльності.

В матеріалах справи містяться договори оренди від 02.06.2014 року №01/06-2014, від 02.06.2014 року №02/06-2014, від 02.06.2014 року №3/06-2014, укладені між Позивачем та ТОВ «Севен Севенті Петроліум», з яких вбачається, що Позивач орендує автозаправні станції.

За умовами вказаних договорів Позивач прийняв у строкове платне користування автозаправні станції та обладнання за адресами: м.Чернігів, вул.Першого Травня,178; Чернігівська область, Ріпкинський район, с.Скиток, вул.Лісна,1-а; Чернігівська область, смт.Короп, вул.Чернігівська, 63.

Аналогічні договори оренди від 10.06.2014 року №В-01А/2014, від 10.06.2014 року №В-02А/2014, від 10.06.2014 року №В-03А/2014, від 10.06.2014 року №В-04А/2014 були укладені Позивачем з ТОВ «ВАЛВІТ».

За умовами вказаних договорів, Позивач прийняв в тимчасове платне користування на умовах оренди автозаправні станції разом із устаткуванням (майном) за адресами: Чернігівська область, смт.Ладан, 17 км + 340 автодороги Прилуки-Варва-Срібне-Обухів; Чернігівська область, смт.Ріпки, вул.Шевченка, 185-А; Чернігівська область, смт.Варва, вул.Космонавтів, 2-А; Чернігівська область, м.Ічня, вул.Вокзальна, 97-А.

Транспортування нафтопродуктів від ПАТ «Дніпронафтопродукт» на орендовані автозаправні станції відбувалось за рахунок Позивача, що підтверджується укладеним між Позивачем та ТОВ «Торговий дім «КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС» договором про перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.07.2014 року №91.

Згідно цього договору ТОВ «Торговий дім «КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС» зобов'язується доставляти ввірений йому для перевезення вантаж (нафтопродукти, вода для калібрування резервуарів АЗС) до пункту призначення та видавати його особі, яка має право на отримання вантажу, а також здійснювати відкачування й зливання нафтопродуктів, а замовник зобов'язується оплатити послуги перевезення та відкачування і/або зливання в повному обсязі та в порядку, який передбачений цим договором.

На підтвердження здійснення перевезень нафтопродуктів ТОВ «Торговий дім «КРЕМЕНЧУКНАФТОПРОДУКТСЕРВІС» позивачем надано товарно-транспортні накладні: від 13.07.2014 року №39581, від 11.07.2014 року №39099, від 11.07.2014 року №39097, від 13.07.2014 року №39582, від 15.07.2014 року №40202, від 17.07.2014 року №40613, від 17.07.2014 року №40615, від 19.07.2014 року №41090, від 20.07.2014 року №41286, від 20.07.2014 року №41298, від 20.07.2014 року №41332, від 22.07.2014 року №41684, від 22.07.2014 року №41682, в яких у графі «Вантажоодержувач» вказано адресу орендованих автозаправних станцій (а.с.136-148, том 1). Зазначені товарно-транспортні накладні були сформовані у відповідний реєстр (а.с.135, том 1).

Щодо подальшого використання придбаного товару у власній господарській діяльності та на підтвердження факту реалізації придбаних нафтопродуктів на орендованих автозаправних станціях Позивачем надано змінні звіти по АЗС та звіти про реалізацію товару.

Відповідність придбаних нафтопродуктів державним стандартам підтверджується паспортом якості від 07.08.2014 року №1489 та сертифікатом відповідності (термін дії з 30.07.2014 року до 19.07.2015 року) (а.с.193, 194, том 1).

За результатами господарських операцій з контрагентами, Позивачем сформовано податковий кредит та подано до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість від 22.09.2014 року з відповідними додатками (а.с.123-133, том 1).

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, до суду апеляційної інстанції Позивачем були надані: довідка від 20.07.2015 року №75, з якої вбачається що станом на 20.07.2015 року Позивач не має кредиторської заборгованості перед ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР»; довідка від 20.07.2015 року №74, з якої вбачається що станом на 20.07.2015 року Позивач має кредиторську заборгованість перед ТОВ «АНТАРЕС» у сумі 2 042 488,64 грн; банківські виписки про перерахування грошових коштів; реєстри отриманих товаро-транспортних накладних та копії товаро-транспортних накладних за липень 2014 року та серпень 2014 року; оборотно-сальдові відомості по рахунку №631 за 01.07.2015 року по 20.07.2015 року по ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР» та по ТОВ «АНТАРЕС»; копії сертифікатів відповідності.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що Позивачем на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту надані необхідні первинні документи, а саме: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Подані первинні документи оформлені відповідно до вимог чинного законодавства України та відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ «Авалон Оіл» та ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР», ТОВ «АНТАРЕС».

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що до Відповідача надійшли акти про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР», ТОВ «АНТАРЕС» від ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська акт від 23.09.2014 року №26772/7/223 та ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська акт від 21.08.2014 року № 175/04-61-22-2/31037491, відповідно до яких, встановлено відсутність товариств та посадових осіб за податковою адресою, відсутність складських приміщень, наявність автомобільного чи іншого транспорту, устаткування, а також трудових ресурсів, що необхідно для здійснення фінансово-господарської діяльності (зокрема поставка ПММ).

Вказані акти слугували підставою для висновків акту від 30.10.2014 року №2494/22/38341138 про неправомірне формування Позивачем податкового кредиту по операціям з ТОВ «НАФТОВА КОМПАНІЯ ПАРТНЕР», ТОВ «АНТАРЕС».

Проте, дані посилання апелянта колегія суддів вважає необґрунтованими та такими що не можуть слугувати безспірним та об'єктивним доказом того, що господарська операція між Позивачем та його контрагентами не відбувалась.

Так, зазначені в актах обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з податку на додану вартість у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи. Позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

З врахуванням наведеного, надання платником податків контролюючому органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Згідно ст.19 Конституції органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності дій суб»єкта владних повноважень при прийнятті податкових повідомлень-рішень від 17.11.2014 року №0004312200, від 17.11.2014 року №0004322200, оскільки Позивачем обгрунтовано сформовано податковий кредит з податку на додану вартість, а тому оскаржувані рішення суб»єкта владних повноважень підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, оскаржуване судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Ухвала складена в повному обсязі 24 липня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.