Ухвала

від 22.04.2015 по справі 826/1147/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1147/15 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

22 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.,

при секретарі Шевчук К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу відкритого недержавного пенсійного фонду "Столичний Резерв" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом відкритого недержавного пенсійного фонду "Столичний Резерв" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Відкритий недержавний пенсійний фонд «Столичний резерв» (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - відповідач) та з урахуванням уточнення позовних вимог просив: визнати протиправною бездіяльність державної організації (установи, заклад) «Фонду гарантування вкладів фізичних осіб» (01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 33-б; код ЄДРПОУ 21708016) щодо неповернення пенсійних активів у розмірі 43000,00 (сорок три тисячі) грн., розміщених у публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Південкомбанк", згідно договору банківського вкладу "Стандартний" № 302Д-11Ю від 25.11.2013; зобов'язати державну організацію (установа, заклад) «Фонд гарантування вкладів фізичних осіб» (01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 33-б; код ЄДРПОУ 21708016) повернути позивачу відкритому недержавному пенсійному фонду "Столичний резерв" (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 12-Л, код ЄДРПОУ 34892607, п/р № 26508196 у ПАТ "ПУМБ" МФО 334851) пенсійні активи у розмірі 43 000,00 (сорок три тисячі) грн., розміщених у публічному акціонерному товаристві "Комерційний банк "Південкомбанк", згідно договору банківського вкладу "Стандартний" № 302Д-11Ю від 25.11.2013.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову про задоволення адміністративного позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши думку представника відповідача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відкритого недержавного пенсійного фонду "Столичний Резерв" підлягає залишенню без задоволення, а постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 року - без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, враховуючи ненадання позивачем під час розгляду справи документів на підтвердження того, що грошові кошти у сумі 43000,00 грн. зараховані на депозитний рахунок складають саме активи пенсійного фонду, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційного адміністративного суду, з огляду на таке.

Між ПАТ "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" та відкритим недержавним пенсійним фондом "Столичний Резерв" (від імені та за рахунок виступило Приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами "Національний Резерв") укладено договір банківського вкладу «Стандартний» № 302Д-11Ю від 25.11.2013 (далі - договір банківського вкладу) .

Згідно п. 1.1 даного договору банк відкриває вкладнику вкладний (депозитний) рахунок № 2651.9.029592.002. Вкладник перераховує грошові кошти у безготівковій формі на рахунок, а Банк приймає грошові кошти в сумі 43 000,00 грн. (п. 1.2 Договору). Пунктом 1.3 Договору визначено, що банк зобов'язується повернути Вкладнику Вклад « 28» травня 2014 року.

За користування коштами Банк сплачує Вкладнику проценти з розрахунку 20,5% процентів річних.

24.09.2014 року Правлінням Національного банку України прийнято постанову № 598, якою ПАТ "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" віднесено до категорії неплатоспроможних, на підставі чого виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 101 від 26.09.2014 року "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку".

Листом за вих. № 9 від 15.12.2014 року відкритий недержавний пенсійний фонд "Столичний Резерв" звернувся до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогою про повернення належних позивачу грошових коштів в сумі 43000,00 грн.

Листом від 13.01.2015 року за вх.№09-343/15 Фонду гарантування вкладів фізичних осіб повідомив відкритий недержавний пенсійний фонд "Столичний Резерв", що у разі акцептування ПАТ "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" кредиторських вимог ВНПФ "Столичний Резерв" вимоги позивача можуть бути законно задоволені у сьому чергу кредиторських вимог з урахуванням ч. 1 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб". Також зазначено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не був учасником договору банківського вкладу з ВНПФ "Столичний Резерв" та не пропонував останньому розміщувати свої активи в банку.

Даючи правову оцінку обставинам справи та діям відповідача, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду зазначає, що правові, економічні та організаційні засади недержавного пенсійного забезпечення в Україні та регулювання правовідносин, пов'язаних з цим видом діяльності визначено Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» від 09.07.2003 року №1057-IV (далі - Закон №1057).

Частиною першою статті другої вказаного Закону визначено, що система недержавного пенсійного забезпечення - це складова частина системи накопичувального пенсійного забезпечення, яка ґрунтується на засадах добровільної участі фізичних та юридичних осіб, крім випадків, передбачених законами, у формуванні пенсійних накопичень з метою отримання учасниками недержавного пенсійного забезпечення додаткових до загальнообов'язкового державного пенсійного страхування пенсійних виплат.

При цьому, суб'єктами недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, є недержавні пенсійні фонди (ч. 2 ст. 2 Закону № 1057)

Відповідно до ст. 1 Закону № 1057 недержавний пенсійний фонд (далі - пенсійний фонд) - юридична особа, створена відповідно до цього Закону, яка має статус неприбуткової організації (непідприємницького товариства), функціонує та провадить діяльність виключно з метою накопичення пенсійних внесків на користь учасників пенсійного фонду з подальшим управлінням пенсійними активами, а також здійснює пенсійні виплати учасникам зазначеного фонду у визначеному цим Законом порядку.

Також Статтею першою Закону № 1057 передбачено, що пенсійними активами є активи пенсійного фонду, страхової організації, банківської установи, сформовані відповідно до цього Закону, за рахунок яких здійснюються пенсійні виплати.

Так, активи пенсійного фонду формуються за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) та інших надходжень до пенсійного фонду (ч. 3 ст. 6 Закону № 1057).

Згідно ч. 1 ст. 47 Закону №1057, до складу активів пенсійного фонду відповідно до цього Закону належать: активи в грошових коштах; активи в цінних паперах; інші активи згідно із законодавством.

Частиною 8 ст. 47 Закону № 1057 встановлено, що активи пенсійного фонду можуть формуватися виключно внаслідок операцій, пов'язаних з провадженням пенсійним фондом діяльності з недержавного пенсійного забезпечення, відповідно до цього Закону.

При цьому, п. 1 ч. 1 ст. 48 Закону № 1057 передбачено, що пенсійні активи, що накопичуються у пенсійному фонді, можуть бути використані виключно для цілей інвестиційної діяльності фонду, виконання зобов'язань фонду перед його учасниками та оплати витрат, пов'язаних із здійсненням недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, шляхом інвестування відповідно до вимог цього Закону з метою отримання доходу на користь учасників фонду.

Розділом IV Закону № 1057 визначено управління активами недержавного пенсійного фонду.

Так, управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися такими особами: (ч. 1 ст. 34 Закону № 1057) компанією з управління активами; банком щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду у разі, якщо він не виконує функції зберігача цього фонду; Національним банком України щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду; професійним адміністратором, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами.

Відповідно до ч. 3 ст. 34 Закону №1057 управління активами пенсійного фонду здійснюється відповідно до умов договору про управління активами пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду.

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2014 року між відкритим недержавним пенсійним фондом "Столичний Резерв" та приватним акціонерним товариством "Компанія з управління активами "Національний Резерв" укладено договір № 3-КУА про управління активами недержавного пенсійного фонду (далі - договір з управління активами).

Пунктом 1.1. договору з управління активами визначено, що відкритий недержавний пенсійний фонд "Столичний Резерв" доручає, а приватне акціонерне товариство "Компанія з управління активами "Національний Резерв" бере на себе зобов'язання здійснювати управління активами відкритого недержавного пенсійного фонду "Столичний Резерв" за винагороду.

Встановлено вище, що між ПАТ "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" та відкритим недержавним пенсійним фондом "Столичний Резерв" (від імені якого на підставі договору про управління активами пенсійного фонду № 3-КУА від 02.06.2014 виступило ПАТ "Компанія з управління активами "Національний Резерв" укладено договір банківського вкладу «Стандартний» відповідно до якого Банком відкрито вкладний (депозитний) рахунок із розміщенням грошових коштів позивача.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування за вкладами, а також регулювання відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків визначено Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року №4452-VI (далі - Закон № 4452).

Так, п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону № 4452 визначено, що Фонд здійснює регулювання діяльності банків, зокрема, шляхом виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Згідно ч. 1 ст. 44 Закону № 4452, Національний банк України приймає рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку за пропозицією Фонду та з інших підстав, передбачених Законом України «Про банки і банківську діяльність».

Фонд призначає уповноважену особу Фонду та розпочинає процедуру ліквідації банку в день отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, за виключенням випадку, коли ліквідація здійснюється за ініціативою власників банку (ч. 4 ст. 44 Закону № 4452).

З дня свого призначення уповноважена особа Фонду приступає до інвентаризації та оцінки майна банку з метою формування ліквідаційної маси банку (ч. 1 ст. 50 Закону №4452).

До ліквідаційної маси банку включаються будь-яке нерухоме та рухоме майно, кошти, майнові права та інші активи банку. До ліквідаційної маси банку не включається майно у випадках, прямо передбачених законом (ч. 2 ст. 50 Закону №4452).

При цьому, активи недержавних пенсійних фондів, іпотечні активи, що перебувають в управлінні банку або є забезпеченням виконання зобов'язань за сертифікатами з фіксованою дохідністю, емітентом яких є банк, активи банку, включені до складу іпотечного покриття іпотечних облігацій, а також кошти на рахунку фонду фінансування будівництва або майно фонду операцій з нерухомістю, в тому числі кошти на його рахунку, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку. Розпорядження цими активами здійснюється відповідно до законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати», «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» та «Про іпотечні облігації». Активи недержавного пенсійного фонду (крім депозитів), зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (ч. 5 ст. 50 Закону №4452).

З вищевикладеного вбачається, що відповідно до положень Закону №4452, зокрема , активи недержавних пенсійних фондів, що перебувають в управлінні банку, не включаються до ліквідаційної маси банку.

З матеріалів справи вбачається, між ПАТ "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" та відкритим недержавним пенсійним фондом "Столичний Резерв" укладено договір банківського вкладу «Стандарний» №302Д-11Ю від 25.11.2013 року, а управління активами позивача, відповідно до договору №3-КУА від 02.06.2014 про управління активами пенсійного фонду здійснює ПАТ "Компанія з управління активами "Національний Резерв».

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що активи відкритого недержавного пенсійного фонду "Столичний Резерв", згідно заявленого у позові розмірі, не перебувають у відповідача на підставі здійснення останнім управління такими активами, а є депозитним вкладом позивача.

Приписами ч. 2 ст. 44 Закону №1057 передбачено, що зберігач надає свої послуги на підставі договору про обслуговування пенсійного фонду зберігачем. Такий договір укладається в письмовій формі між радою пенсійного фонду і зберігачем відповідно до законодавства. Недержавний пенсійний фонд може обслуговуватися тільки одним зберігачем. Усі операції з пенсійними активами пенсійного фонду здійснюються через зберігача. Поточні рахунки пенсійного фонду відкриваються у зберігача. Пенсійні активи пенсійного фонду в формі цінних паперів та документи, які підтверджують право власності на пенсійні активи в інших формах, зберігаються у зберігача.

Враховуючи, що відповідач не є ані зберігачем, ані управителем активів позивача, відтак, на пенсійні активи у розмірі 43 000,00 грн., що розміщені у "Комерційний банк "ПІВДЕНКОМБАНК" згідно договору банківського вкладу не поширюється положення ст. 50 Закону №4452.

Також суд вважає необґрунтованими твердження позивача що договір банківського вкладу укладений на користь вкладників позивача, якими є фізичні особи, у зв'язку з чим зазначений розмір пенсійних активів підлягає поверненню відповідачем, оскільки, згідно п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону №4452, вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти, при цьому вкладником є фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного

депозитного сертифіката.

Згідно ч. 1 ч. 1063 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може укласти договір банківського вкладу (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею іншим способом наміру скористатися такими правами.

В абзаці третьому частини першої статті 1063 ЦК України передбачено, що визначення імені фізичної особи або найменування юридичної особи, на користь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору банківського вкладу.

При цьому з тексту договору банківського вкладу укладеного між позивачем та Банком не вбачається, що він був укладений на користь фізичних осіб - вкладників відкритого недержавного пенсійного фонду "Столичний Резерв".

Колегія суддів зауважує, що навіть якщо б договір і був укладений на користь фізичних осіб, то для набуття права вкладника дані особи фізичні особи мають пред'явити вимогу до банку, або виразити свій намір скористатися правами вкладника іншим чином.

Судом апеляційної інстанції не береться до уваги посилання апелянта на висновки Вищого адміністративного суду України, висловлені в ухвалі від 23.04.2014 року, оскільки правовідносини, оцінку яким надавав касаційний суд у справі №К/800/54289/13 виникли в інший період та регулювалися ст. 50 Закону №4452 в іншій редакції.

Так, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» від 04.07.2014 року №1586-VII (набрав чинності 11.07.2014) внесено зміни до частини п'ятої статті 50 Закону №4452.

В редакції, чинній на момент спірних правовідносин ( вересень 2014 року) зазначено «Активи недержавного пенсійного фонду (крім депозитів), зберігачем яких є банк, не включаються до ліквідаційної маси такого банку. Повернення цих активів здійснюється відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення".».

В пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1586-VII передбачено, що до приведення у відповідність із цим Законом законодавчі та інші нормативні акти застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

У зв'язку з цим, колегія суддів зауважує, що чинна редакція Закону №4452, який є спеціальним для врегулюванн відносин, пов'язаних з ліквідацією банків, не містить виключень для депозитів недержавних пенсійних фондів.

Норми Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", на які посилається апелянт, щодо не включення до ліквідаційної маси банків пенсійних активів (частина друга статті 48) можуть застосовуватися лише в частині, що не суперечить частині п'ятій статті 50 Закону №4452.

Позивачем не надано під час розгляду справи ані в суді першої інстанції, ані в суді апеляційної інстанції, документів на підтвердження того, що грошові кошти у сумі 43000,00 грн. зараховані на депозитний рахунок складають саме активи пенсійного фонду, сформовані за рахунок внесків до пенсійного фонду (пенсійних внесків) відповідно до укладених пенсійних контрактів між фізичними особами і позивачем, оскільки у реєстрі учасників відкритого недержавного пенсійного фонду «Столичний резерв» станом на 25.11.2013 відсутня інформація щодо зазначеного та щодо розмірів сум вкладів, належних фізичним особам.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості встановити факт належності таких коштів до складу пенсійних внесків учасників пенсійного фонду (фізичних осіб), а такий факт відповідачем заперечується.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку виконаний

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відкритого недержавного пенсійного фонду "Столичний Резерв" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 22 квітня 2015 року.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П.Борисюк

І.Й. Петрик

.

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Петрик І.Й.