Постанова

від 27.03.2012 по справі 2а-13680/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2012 р. № 2а-13680/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого -судді Потабенко В.А.

за участю секретаря судового засідання Гойни Є.А.,

за участю представника позивача -Козловського А.В., згідно довіреності,

за участю представника відповідача -Ортинської Н.М., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ЗЕСТ" Лтд. до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. звернулося до суду з позовом до ДПІ в Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000522321 від 03.03.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що оскаржуване рішення прийнято в зв'язку з порушенням позивачем п.п. 8.4.1. п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". Аналогічні норми законодавства зазначено і у висновках акта перевірки № 2181/23-209/20771805 від 14.09.2011 року. Проте, в тексті акта жодним чином не обґрунтовано, в чому саме полягає дане порушення. Зазначає, що податкове повідомлення-рішення № 0000522321 від 03.03.2011 року після проведення перевірки так і не було надіслано ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. В зв'язку з наведеним позов слід задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав усні пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у запереченні від 03.02.2012 року, суть яких зводиться до наступного. Перевіркою встановлено, що відповідно до податкової накладної від 29.03.2010 року № 21490, виписаної ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. громадянину ОСОБА_1., підприємством реалізовано легковий автомобіль Volkswagen Touareg по ціні 240000,00 грн., в тому числі ПДВ 20%. Проведеним порівняльним аналізом для визначення звичайної ціни, проведеного по 5 ідентичним транспортним засобам (додаток №2 до акта) результати якого описані в п. 3.2.1 акта, встановлено, що на момент продажу звичайна ціна вказаного автомобіля становила 377191,00 грн., в тому числі ПДВ 20%. Порівнюючи ціну продажу автомобіля з його балансовою вартістю (балансовою вартість основних фондів 2 групи на кінець І кварталу 2010 року), було визначено різницю перевищення в сумі 65334,83 грн., що включається до валового доходу І кварталу 2010 року. Однак, даної суми позивач до валових доходів не включив. Отже, в порушення п.п 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. було занижений скоригований валовий дохід за І квартал 2010 року на 65335,00 грн. Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Позивач - ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. - код ЄДРПОУ -20771805, місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Зелена, 309, перебуває на обліку як платник податків, в тому числі як платник ПДВ, в ДПІ в Сихівському районі м. Львова.

Відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року, за наслідками якої складено акт від 214.09.2010 року № 2181/23-209/20771805.

Вказаним актом, крім іншого, встановлено порушення позивачем вимог п.п. 4.1.1, 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, п.п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в зв'язку з чим занижено податок на прибуток на загальну суму 31609,00 грн., в тому числі за IV квартал 2007 року на суму 16602,00 грн., І квартал 2010 року на суму 15007,00 грн.

На підставі встановлених порушень ДПІ в Сихівському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток, № 0002342321/0 від 24.09.2010 року на загальну суму 27881,00 грн., в тому числі основний платіж -31609,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -26272,00 грн.; та рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін з податку на додану вартість ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. № 0002352321/0 від 24.09.2010 року на загальну суму 34298,00 грн., в тому числі основний платіж -22865,00 грн., штрафні (фінансові) санкції -11433,00 грн.

Рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін з податку на додану вартість ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. № 0002352321/0 від 24.09.2010 року було скасовано постановою Львівського окружного адміністративного суду від 15.06.2011 року. Станом на момент розгляду справи постанова не набрала законної сили.

За наслідками адміністративного оскарження рішенням про результати розгляду повторної скарги ДПА у Львівській області № 3924/10/25-005/324 від 14.02.2011 року податкове повідомлення-рішення, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток, № 0002342321/0 від 24.09.2010 року було скасовано в частині 15007,00 грн. основного платежу та 809,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій з огляду на таке. Зазначеним податковим повідомленням-рішення визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств, в тому числі і податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств із застосуванням звичайних цін, що суперечить Методичним рекомендаціям щодо оформлення результатів перевірок, затв. наказом ДПА України від 11.09.2008 року № 584, із змінами та доповненнями, та наказу ДПА України "Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах ДПС" від 22.02.2008 року № 106. Так, в разі встановлення порушення податкового законодавства у випадках, законодавчо передбачених для застосування звичайної ціни, додатково зазначається сума податкового зобов'язання, розрахованого у зв'язку із незастосування (невірним застосуванням) платником податків у податковому обліку звичайних цін. Після підписання акта перевірки виноситься рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін, яке не надсилається платнику податків. Останньому скеровується довільної форми лист-пропозиція щодо самостійної сплати розрахованих із застосуванням звичайних цін податкових зобов'язань. В разі, якщо платник податків самостійно не сплачує розрахованих із застосуванням звичайних цін податкових зобов'язань, податковий орган звертається до суду про стягнення з такого платника податкового зобов'язання, розрахованого із застосуванням звичайних цін.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення № 0002342321/0 від 24.09.2010 року, ДПА у Львівській області звернула увагу на необхідність ДПІ в Сихівському районі м. Львова забезпечити виконання Методичних рекомендацій щодо оформлення результатів перевірок шляхом звернення до суду з позовом про стягнення розрахованих із застосуванням звичайних цін податкових зобов'язань, та на необхідність скерування платнику податків ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. податкового повідомлення-рішення в порядку, передбаченому Порядком направлення органами ДПС податкових повідомлень-рішень.

Що і було зроблено ДПІ в Сихівському районі м. Львова. Так, з матеріалів справи вбачається, що податковий орган звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. про стягнення до бюджету податкового зобов'язання в сумі 15816,40 грн. (15007,00 грн. основного платежу та 809,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій), визначеного із застосуванням звичайних цін.

Крім того, відповідач 03.03.2011 року виніс рішення № 0000522321 про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. на суму 15816,40 грн. (в тому числі - 15007,00 грн. основного платежу та 809,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Оскільки позивач не згідний із визначенням податкового зобов'язання з податку на прибуток із застосуванням звичайних цін, він оскаржив рішення № 0000522321 від 03.03.2011 року до суду.

Таким чином, предметом розгляду даної справи є рішення № 0000522321 від 03.03.2011 року про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін.

Відповідно до п. 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (що діяв на момент проведення перевірки), якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Якщо товари (роботи, послуги), ідентичні (за їх відсутності - однорідні) товарам (роботам, послугам), стосовно яких визначається звичайна ціна, прилюдно пропонуються до продажу, або мають ціни, встановлені на організованому ринку цінних паперів, або мають біржову ціну (біржове котирування), визначення звичайної ціни у встановленому в абзаці першому цього підпункту порядку здійснюється із врахуванням таких факторів.

Для товарів (робіт, послуг), які продаються шляхом прилюдного оголошення умов їх продажу, звичайною визнається ціна, що міститься у такому прилюдному оголошенні.

Якщо товари (роботи, послуги) продаються з використанням конкурсу, аукціону, біржової пропозиції або пропозиції на організованому ринку цінних паперів, або коли продаж (відчуження) товарів здійснюється у примусовому порядку згідно із законодавством, звичайною є ціна, отримана при такому продажі.

Згідно п.п 1.20.8 п. 1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Відповідно до п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Податковий орган має право застосувати звичайні ціни для визначення бази оподаткування у випадках, передбачених законом, незалежно від виду господарської операції, що здійснюється платником цього податку, або податкового статусу іншої сторони такої операції.

Відповідно до п.п. 4.3.1, 4.3.2 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (у редакції, що була чинною на момент проведення перевірки), якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з підпунктом "а" підпункту 4.2.2 статті 4 цього Закону у зв'язку з невстановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

За непрямим методом податкове зобов'язання визначається за оцінкою витрат платника податків, приросту його активів, кількості осіб, які перебувають з ним у відносинах найму, а також оцінкою інших елементів податкових баз, які приймаються для розрахунку податкового зобов'язання щодо конкретного податку, збору (обов'язкового платежу) відповідно до закону.

Якщо підставою для застосування непрямих методів є відсутність окремих документів обліку, такий метод може застосовуватися виключно для визначення об'єкта оподаткування або його елементів, пов'язаних із такими документами. Якщо платник податків подає інші документи обліку або інші підтвердження, достатні для визначення показників відсутніх документів обліку, непрямі методи не застосовуються.

Згідно п.п. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" рішення про сплату податкових зобов'язань приймається у судовому порядку за поданням керівника (його заступника) відповідного податкового органу.

Пунктом 1.9 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" встановлено, що податкове повідомлення є письмовим повідомленням контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом, у випадках, передбачених цим Законом.

Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій регламентований наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 року N 253 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій".

Пунктом 2.5, 2.6 зазначеного Порядку 2.6 дано визначення податкового повідомлення -це письмове повідомлення податкового органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену податковим органом у випадках, передбачених законодавством. Податкове повідомлення - рішення є однією з форм податкового повідомлення; податкове повідомлення-рішення (далі - податкове повідомлення) - це рішення керівника податкового органу (його заступника) щодо виявленого перевищення (заниження) бюджетного відшкодування або відмови у наданні бюджетного відшкодування, а також обов'язку платника податків:

сплатити нараховану або донараховану суму податкового зобов'язання;

сплатити суми застосованих штрафних (фінансових) санкцій (у тому числі пеню за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності) за порушення податкового законодавства та інших нормативно-правових актів, що приймаються за результатами перевірок платника податків (у т. ч. камеральних);

сплатити суми штрафних санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання;

сплатити штраф за самостійне відчуження активів, які перебувають у податковій заставі та потребують обов'язкової попередньої згоди податкового органу на таке відчуження.

Тобто, податкове повідомлення є тим документом, що зобов'язує платника податку сплатити суму податкового зобов'язання, визначеного в такому повідомленні в порядку і строки, передбачені в ньому.

Водночас, наказом ДПА України від 11.09.2008 року N 584 було затверджено Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень (із змінами, внесеними наказом ДПА України № 756 від 31.12.2009 року) (надалі -Методичні рекомендації).

Так, п. 3.1.4 Методичних рекомендацій встановлено, що у разі встановлення порушення податкового законодавства у випадках, законодавчо передбачених для застосування звичайної ціни, додатково зазначається сума податкового зобов'язання, розрахованого у зв'язку із незастосуванням (невірним застосуванням) платником податків у податковому обліку звичайних цін.

При цьому для дотримання передбаченої законодавством процедури нарахування податкових зобов'язань внаслідок визначення звичайних цін працівник, відповідальний за проведення перевірки, подає (направляє) керівнику податкового органу (на обліку в якому перебуває платник податків) службову записку (лист тощо) для прийняття рішення про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань.

Рішення (наказ) про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань (далі - наказ) складається із зазначенням дати та номера наказу, назви та коду ЄДРПОУ платника податків, що перевіряється, підстав для застосування звичайної ціни, передбачених законом з питань оподаткування тощо.

У разі видання керівником податкового органу такого наказу у відповідних підпунктах Розділу III акта перевірки здійснюється посилання на цей наказ із зазначенням дати його видання та номера, підстави для застосування звичайної ціни, передбаченої законодавством (норми законів з питань оподаткування, що передбачають застосування звичайних цін (наприклад, при визначенні валових доходів, валових витрат, податкового кредиту, податкових зобов'язань з податку на додану вартість тощо)), механізму і обґрунтування здійсненого розрахунку у порядку, встановленому пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Після підписання акта перевірки, враховуючи результати розгляду заперечень до нього (у разі наявності), працівником, відповідальним за проведення перевірки, готується проект рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін (далі - Рішення) за формою, встановленою додатком 9 до наказу.

Рішення складається в одному примірнику на розраховану суму податкового зобов'язання із застосуванням звичайних цін (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) щодо кожного окремого податку, збору (обов'язкового платежу), підписується керівником (заступником керівника) податкового органу (на обліку в якому перебуває платник податків) та скріплюється печаткою цього органу. Рішення реєструється в Журналі реєстрації рішень про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін, форма якого встановлена додатком 10 до наказу.

Матеріали про нарахування податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін відповідно до наказу ДПА України від 22.02.2008 р. N 106 "Про організацію роботи юридичних підрозділів в органах державної податкової служби" передаються юридичному підрозділу для підготовки позовної заяви до суду (за місцезнаходженням платника податків) на підставі пункту 11 статті 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII "Про державну податкову службу в Україні".

До Рішення в обов'язковому порядку додається розрахунок податкового зобов'язання (штрафних (фінансових) санкцій, передбачених законодавством).

Для забезпечення можливості добровільної сплати платником податків розрахованих із застосуванням звичайних цін податкових зобов'язань (разом із штрафними санкціями) працівником, відповідальним за проведення перевірки, протягом одного дня від дати реєстрації акта перевірки (а при наявності заперечень до акта - від дати надання відповіді щодо результатів їх розгляду) готується та направляється платнику податків лист-пропозиція щодо самостійної сплати розрахованих із застосуванням звичайних цін податкових зобов'язань.

Такий лист складається у довільній формі і повинен містити дату та номер листа, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків, дату та номер акта перевірки, передбачені законом з питань оподаткування підстави для застосування звичайної ціни, суми розрахованих із застосуванням звичайних цін податкових зобов'язань (разом із штрафними санкціями), бюджетний рахунок одержувача, установу банку та МФО, орієнтовну дату подачі до суду позовної заяви про стягнення податкових зобов'язань.

Додатком 9 до наказу ДПА України 31.12.2009 N 756 затверджено зразок форми рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін. Так, формою рішення передбачено, що податкові зобов'язання, визначені із застосуванням звичайних цін, сплачуються до бюджетів (державних цільових фондів) на підставі судового рішення.

Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року N 509-XII, органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

З аналізу вищенаведених нормативно-правових актів випливає, що рішення про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін не створює жодного обов'язку для платника податків самостійно сплатити визначену у ньому суму податкового зобов'язання, а правомірність прийняття такого рішення повинна підтверджуватись відповідним рішенням суду за позовом податкового органу про стягнення податкових зобов'язань.

Як вже було зазначено вище, ДПІ в Сихівському районі м. Львова звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. про стягнення до бюджету податкового зобов'язання в сумі 15816,40 грн. (15007,00 грн. основного платежу та 809,40 грн. штрафних (фінансових) санкцій), визначеного із застосуванням звичайних цін. Провадження у справі відкрито 01.08.2011 року.

Таким чином, правомірність та правильність нарахування позивачу податкового зобов'язання, визначеного із застосуванням звичайних цін, повинна перевірятись в межах розгляду позовної заяви ДПІ в Сихівському районі м. Львова про стягнення з ТзОВ фірма "ЗЕСТ" Лтд. податкового зобов'язання, визначеного із застосуванням звичайних цін.

За таких обставин, оскільки права позивача в зв'язку з прийняттям рішення № 00005222321 від 03.03.2011 року жодним чином не порушено, суд вважає, що позов є безпідставним і у його задоволенні слід відмовити.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати зі сторін стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 01.04.2012 року.

Суддя (підпис)

Суддя