Ухвала

від 07.04.2015 по справі 809/902/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2015 р. м. Київ К/800/37303/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Дутка-Гефко Х. М. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» на постанову та постановуІвано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року у справі№ 809/902/13-а за позовомДочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області провизнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року у справі № 809/902/13-а позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 0000332206 від 19.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають в державній власності, за основним платежем на суму 5 232 329,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 137 672,00 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську № 0000342206 від 19.11.2012 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем на суму 185 969,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 92 984,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» задоволено частково, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську задоволено. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 23.12.2013 року у справі № 809/902/13-а скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду та постановою суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду повністю та постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, прийнявши в цій частині нове про задоволення позову. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. ст. 19, 61, 67 Конституції України, пп. 14.1.14 п. 14.1 ст. 14, пп. 21.1.1 п. 21.1 ст. 21, ст. 72, п. 73.5 ст. 73, п. 83.1 ст. 83, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, ст. ст. 256, 264 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ст. ст. 69, 71, 72 Кодексу адміністративного судочинства України

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної планової виїзної перевірки Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, а також дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року складено акт № 10203/22-6/31790584 від 05.11.2012 року, яким зафіксовано порушення: ст. ст. 3, 42, 207, 208 Господарського кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. п. 2.4, 2.15, 2.6 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 24.05.1995 року №88, пп. пп. 14.1.14, 14.1.27, 14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.6 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, п. 135.1, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.1 ст. 137, пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п. 138.6, ст. 138, пп. пп. 139.1.9, 139.1.11 п. 139.1 ст. 139, п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Кодексу, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на прибуток в загальній сумі 5 325 462,00 грн., п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 201.4, 201.5, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим занижено податок на додану вартість на суму 220 644,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 19.11.2012 року прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000332206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності, за основним платежем на суму 5 325 462,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 184 239,00 грн.;

- № 0000342206, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) за основним платежем на суму 220 644,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 110 322,00 грн.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надано належним чином оформленні первинні бухгалтерські документи, що підтверджують фактичне здійснення господарських операцій з ТОВ «Євроконсалтсервісгруп» та ПП «Л.В.М», а також належним чином оформлені документи, що підтверджують подальше використання підприємством придбаного товару у господарській діяльності. В задоволені решти позовних вимог відмовлено, адже позивачем не спростовано висновки акта перевірки, які стали підставою для нарахування в цій частині.

Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про відмову в позові у зв'язку із відсутністю у ДП «Івано-Франківський облавтодор» об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників ПП «Л.В.М.» та ТОВ «Євроконсалтсервісгруп».

Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України в мотивувальній частині постанови суду апеляційної інстанцій зазначається встановлені судом апеляційної інстанції обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Оскаржувана постанова апеляційного суду зазначеним вимогам не відповідає.

Вирішуючи спір в частині правомірності формування витрат та податкового кредиту, апеляційний суд не спростував з посиланням на допустимі докази встановлені судом першої інстанції обставини реального виконання спірних договорів, укладених з ПП «Л.В.М.» та ТОВ «Євроконсалтсервісгруп», та не вказав причин відхилення наданих товариством документів на підтвердження реальності виконання спірних операцій.

Посилання суду апеляційної інстанції на інформацію надану на запити податкового органу щодо контрагента позивача, інформації баз даних, підлягають відхиленню, оскільки вона не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови наявності інших документів, що підтверджують реальність постачання товарів чи надання послуг.

Разом з тим, в разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (в томі числі в разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту та витрат покупцем.

Підлягають відхиленню і посилання суду апеляційної інстанції на пояснення Вишинського Ф. Й. (провідний інженер відділу постачання позивача) та завідувача асфальтно-бетонного заводу Богородчанської ДЕД Гринюка С. І., оскільки відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Перелік засобів (джерел доказів) доказування є вичерпним.

Згідно із ч. 1 ст. 195 кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що постанова суду першої інстанції оскаржувалась і позивачем, і відповідачем. Так, позивач не погодився з постановою місцевого адміністративного суду в частині відмови в позові, навівши відповідне обґрунтування порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Проте, переглядаючи в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції, апеляційний суд не досліджував епізоди порушень, які вплинули на прийняття податкових повідомлень-рішень в частині, щодо яких відмовлено в позові.

Зокрема, судом апеляційної інстанції залишено поза увагою висновки відповідача про порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, що полягає у невключенні до складу інших доходів простроченої кредиторської заборгованості на суму 20 389,00 грн., п. 134.1 ст. 134, п. 135.4 ст. 135, п. 137.1 ст. 137 Податкового кодексу України, що призвело заниження доходу на суму 35 092,00 грн., п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України внаслідок невключення до доходів від наданих послуг 94 826,00 грн.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, визначити всі епізоди, що вплинули на прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, встановити питання можливості фактичного виконання спірних операцій з урахуванням наданих товариством доказів, наявності економічних наслідків їх здійснення, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Івано-Франківський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 17.06.2014 року у справі № 809/902/13-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак