Ухвала

від 07.04.2015 по справі 808/1427/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2015 р. м. Київ К/800/44568/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства «Сенді»

на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014

та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2014

у справі № 808/1427/14

за позовом Приватного підприємства «Сенді»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Сенді» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області № 0000102200 від 20.01.2014.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2014, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014, у задоволенні позову відмовлено, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної планової виїзної документальної перевірки ПП «Сенді» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, складено акт № 062/08/22-22-01-06 від 25.10.2013.

За результатами вказаної перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.11.2013 № 0001332211 про збільшення суми грошового зобов'язання по орендній платі з юридичних осіб: за основним платежем - 67 718,57 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 11 287,42 грн.

Таке податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в адміністративному порядку.

З питань, порушених ПП «Сенді» у скаргах від 14.11.2013 № 164-2-Б та № 165-2-Б, відповідачем призначено та проведено позапланову виїзну документальну перевірку за період з 01.07.2010 по 31.12.2012, результати якої оформлено актом перевірки від 09.01.2014 № 1/08-22-22-01-06/13624162, де встановлено, що позивачем порушено вимоги ст. 271 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за землю на суму 60 775,73 грн., в тому числі: за період з 01.07 по 31.12.2010 на 22 572,84 грн., за період з 01.01 по 31.12.2011 на 38 202,89 грн.

За результатами виявлених порушень відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 № 0000102200 про збільшення суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в розмірі 56 266,24 грн., в т.ч.: 49 489,31 грн. основного платежу та 6 776,93 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Матеріалами справи встановлено, що у перевірємому періоді ПП «Сенді» використовувало земельну ділянку площею 0,3073 га, розташовану за адресою м. Бердянськ, вул. Макарова, 3-в, отриману в користування для розміщення морського клубу/елінгу на підставі договору оренди землі від 02.03.2006 (із змінами, внесеними додатковою угодою від 21.04.2008), укладеного з Бердянською міською радою і зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.08.2006 за № 040626500119.

Умовами договору передбачено, що орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки (п.4.1). Нормативна грошова оцінка згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів № 86 від 01.02.2006 складає 299 979,21 грн. з урахуванням коефіцієнтів індексації на поточний рік (п. 2.3). На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна: будівля (згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 26.04.2004, серія СВА № 608798). Після закінчення будівництва або закінчення терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт орендарю необхідно отримати довідку про грошову оцінку земельної ділянки з новим коефіцієнтом на функціональне використання землі (п.2.4). Строк дії договору - до 24.10.2010. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк (п.3.1).

Згідно витягу (довідки) Бердянського міського управління земельних ресурсів від 01.02.2006 № 86 з технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земель, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 299 979,21 грн. з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 0,5 (на період реконструкції).

В ході перевірки та до матеріалів справи ПП «Сенді» надано акт від 18.08.2009 готовності об'єкта до експлуатації та свідоцтво Інспекції держархбудконтролю у Запорізькій області від 19.08.2009 № 0800000303 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта - Морський клуб по вул. Макарова, 3-в у м. Бердянську, загальна площа 165 кв. метрів.

Перевіркою встановлено факт укладання ПП «Сенді» у 2010-2012 роках з фізичними особами - підприємцями договорів оренди частин приміщення «Морський клуб «Сенді» та частини літнього майданчику за адресою м. Бердянськ, вул. Макарова, 3-в для організації роботи буфету (кафе) та надання місць розміщення на період відпочинку та тимчасового проживання.

В акті зазначено, що ПП «Сенді» нараховувало та сплачувало орендну плату за землю після закінчення строку дії договору оренди (24.10.2010) без зміни коефіцієнта функціонального використання землі.

Рішенням Бердянської міської ради від 30.12.2010 № 73 було поновлено з ПП «Сенді» договір оренди земельної ділянки площею 0,3073 га по вул. Макарова, 3-в у м. Бердянську та укладено з орендарем договір оренди від 16.02.2011, зареєстрований в управлінні Держкомзему у м. Бердянськ, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 09.11.2011 за № 231040004000091.

Цільове призначення земельної ділянки: 03.08.- для будівництва та обслуговування об'єкту туристичної інфраструктури (п. 14 договору). Умовами договору передбачено, що річна орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки (п.9). Нормативна грошова оцінка згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів № 164 від 15.02.2011 становить 1 881 060,99 грн. Розмір нормативної грошової оцінки є несталим і змінюється в зв'язку з: проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства; закінченням будівництва; закінченням терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт. Розмір орендної плати у вказаних випадках змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору (п.5 договору). Розмір орендної плати переглядається, зокрема, у разі зміни умов господарювання, передбачених договором (п.12 договору).

Згідно витягу (довідки) Управління земельних ресурсів у м. Бердянськ від 15.02.2011 № 164 нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1 881 060,99 гри. з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5.

Перевіркою встановлено, що при визначенні грошової оцінки земельної ділянки підприємством не враховано коефіцієнт функціонального використання землі 2,5.

За результатами перевірки на підставі даних з витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з якою нормативна грошова оцінка земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ПП «Сенді» за адресою м. Бердянськ, вул. Макарова, 3-в, з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5 складає 1 881 060,99 грн., податковий орган зазначив, що позивачем занижено суму орендної плати за землю на 60 775,73 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний адміністративний суд, мотивував своє рішення тим, що незалежно від визначеного розміру орендної плати за договором він не може бути нижчим, ніж встановлений чинним законодавством; податковим органом правомірно збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати, оскільки мінімальний розмір плати за землю чітко визначено законом, а обов'язок контролювати повноту та своєчасність надходження таких платежів покладено саме на відповідача; будівництво на земельній ділянці завершено, що підтверджується актом готовності об'єкта до експлуатації, свідоцтвом про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що виключає застосування коефіцієнту функціонального використання - 0,5; при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка обчислюється враховуючи коефіцієнт на функціональне використання земельної ділянки, повинен застосовуватися коефіцієнт в розмірі « 2,5» замість коефіцієнта в розмірі « 0,5».

Однак, такий висновок судів обох інстанцій є передчасним та таким, що зроблений без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно ст. ст. 1, 21 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності; орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Стаття 13 Закону України «Про плату за землю» передбачає, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки.

З 1 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який, відповідно до пункту 1.1 статті 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно положень пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 ПК України плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 цього ж Кодексу є податком і справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. пп. 14.1.73, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Підпунктом 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України передбачено, що базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Відповідно до вимог п. 286.1 та п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до п. п. 288.2 , 288.3 , 288.4 ст. 288 ПК України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Отже, плата за землю та орендна плата за земельну ділянку підлягає нарахуванню тільки у випадку виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. При цьому обов'язок щодо нарахування плати за землю виникає у платника податків з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а орендної плати за землю - з дня укладання договору оренди.

Враховуючи наведене, при вирішенні даної справи, суди не дослідили питання щодо правомірності нарахування позивачу суми грошового зобов'язання спірним податковим повідомленням-рішенням в залежності від розміру виявленого під час проведення перевірки заниження такого зобов'язання.

Також судами не досліджено підстав сплати позивачем орендної плати в період з 25.10.2010 по 15.02.2011 (попередній договір вже не діяв, а новий ще не був укладений).

Судами обох інстанцій для правильного вирішення цього спору слід було встановити, яку суму земельного податку повинен був сплатити позивач зі спірної ділянки із застосуванням правил оподаткування, що діяли у відповідному звітному періоді (зокрема, до та після 01.01.2011, виходячи з площі земельної ділянки та ставки земельного податку, встановленої у Законі України «Про оренду землі» та Податковому кодексі України, відповідно, в залежності від категорії земельної ділянки та її розташування); за наслідками встановленого судам необхідно було порівняти обчислену за відповідними правилами суму земельного податку за весь перевірений період з сумою податку, фактично сплаченою ПП «Сенді», та достовірно встановити наявність або відсутність у позивача недоплати з даного виду податку.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Сенді» задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ч. 6 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний