Ухвала

від 24.05.2016 по справі 808/1427/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2016 року м. Київ К/800/1940/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючий суддя:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Цвіркун Ю.І. розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Приватного підприємства «Сенді»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р.

у справі № 808/1427/14

за позовом Приватного підприємства «Сенді»

до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Сенді» (далі - позивач, ПП «Сенді») звернулось до суду з позовом до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач, Бердянська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2014 р. в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2014 р. залишено без змін

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07.04.2015 р. скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29.07.2014 р. та постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.04.2014 р., а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2015 р. позов задоволено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2015 р. скасовано в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Бердянської ОДПІ від 20.01.2014 р. № 0000102200 у сумі донарахованих грошових зобов'язань з орендної плати за основним платежем - 38 202,89грн та донарахованих штрафних санкцій у розмірі 3 955,32 грн. В цій частині у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2015 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ПП «Сенді», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р., а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2015 р. залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Бердянською ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку за період з 01.07.2010 р. по 31.12.2012 р., результати якої оформлено актом перевірки від 09.01.2014 № 1/08-22-22-01-06/13624162.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем ст. 271 Податкового кодексу України, що призвело до заниження орендної плати за землю на суму 60775,73 грн., в тому числі: за період з 01.07.2010 по 31.12.2010 на 22572,84 грн., за період з 01.01.2011 по 31.12.2011 р. на 38202,89 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.2014 р. №0000102200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на 56266,24 грн., в тому числі за основним платежем - 49489,31 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6776,93 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав частково обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (пункт 288.1 статті 288 ПК України).

Підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 зазначеного Кодексу встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХIII ПК; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати, зокрема, для інших земельних ділянок, наданих в оренду, 12 % нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.2 зазначеного пункту).

Отже, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Проаналізувавши наведені норми матеріального права, колегія суддів дійшла висновку, що з набранням чинності Податкового кодексу України, річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм ПК над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в жодному разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Сенді» використовувало земельну ділянку площею 0,3073 га, розташовану за адресою м. Бердянськ, вул. Макарова, 3-в, отриману в користування для розміщення морського клубу/елінгу на підставі договору оренди землі від 02.03.2006 р. (із змінами, внесеними додатковою угодою від 21.04.2008 р.), укладеного з Бердянською міською радою і зареєстрованого у Бердянському районному відділі Запорізької регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 02.08.2006. за № 040626500119.

При цьому умовами вищевказаного договору передбачено, що орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3% від її нормативної грошової оцінки (п.4.1). Нормативна грошова оцінка згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів від 01.02.2006р складає 299979,21грн. з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 0,5 (на період реконструкції). На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна. Після закінчення будівництва або закінчення терміну дії дозволу на виконання будівельних робіт орендарю необхідно отримати довідку про грошову оцінку земельної ділянки з новим коефіцієнтом на функціональне використання землі.

18.08.2009 року було складено акт готовності об'єкта до експлуатації та позивачем отримано свідоцтво про відповідність закінченого будівництвом об'єкта - Морський клуб по вул. Макарова, 3-в у м. Бердянську.

Позивачем нараховано та сплачено орендну плату за землю після закінчення дії строку договору оренди (24.10.2010) без зміни коефіцієнта функціонального використання землі.

Рішенням Бердянської міської ради від 30.12.2010 №73 було поновлено з позивачем договір оренди земельної ділянки площею 0,3073га по вул. вул. Макарова,3-в у м. Бердянську, а 16.02.2011 - укладено договір, який зареєстровано лише 09.11.2011 року. За умовами цього договору - цільове призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування об'єкту туристичної інфраструктури (п.14. договору). Умовами договору передбачено, що річна орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі.

Нормативна грошова оцінка згідно з довідкою Бердянського міського управління земельних ресурсів №164 від 15.02.2011року становить 1881060,99 грн., з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 2,5.

Водночас позивачем при сплаті та визначенні розміру орендної плати не було враховано коефіцієнт функціонального використання землі 2,5, в результаті чого у період з січня по грудень 2011року було занижено суму орендної плати.

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XIII Податкового кодексу, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що після набрання чинності Податковим кодексом України позивачем необхідно було самостійно перерахувати величину орендної плати на поточний рік, з урахуванням обмежень пп. 288.5.1 та пп. 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та розміру нової грошової оцінки земельної ділянки.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Приватного підприємства «Сенді» залишити без задоволення.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2015 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

Ю.І. Цвіркун