Ухвала

від 07.04.2015 по справі 807/2405/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2015 р. м. Київ К/800/66532/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.,

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

при секретарі: Ігнатенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року

у справі №807/2405/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс» (надалі - ТОВ «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс»)

до Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області (надалі - ДПІ у м.Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

У липні 2014 року позивач звернувся до суду з позовом в якому, з урахуванням змін до позовних вимог, поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 08 липня 2014 року №992/07-01-22-01/3657900 та №993/07-01-22-01.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено. Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення від 08 липня 2014 року №992/07-01-22-01/3657900 та №993/07-01-22-01.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, вказуючи на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судом норм матеріального права, позивач звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій ставить питання про скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року та просить залишити в силі постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу відповідач зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судом надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, відповідач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій контролюючим органом була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року, про що складено акт №1685/22-01-04/36357900.

Під час проведення перевірки, на думку податкового органу, було встановлено порушення позивачем, зокрема, п. 138.2 , п. 138.8 ст. 138 , п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 132648,00грн., в т. ч. за ІІІ кв. 2012 року - 11772,00грн., за IV кв. 2012 року - 3890,00грн., за 2013 рік в сумі 116986,00грн. та п.3 Постанови Правління Національного Банку України від 16.11.2012р. №475 в частині порушення строків розрахунків з експорту товарів.

За наслідками проведеної перевірки ДПІ у м.Ужгороді ГУ Міндоходів у Закарпатській області прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 08 липня 2014 року: №992/07-01-22-01/3657900, яким визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 199008,00грн., в т.ч. штрафні (фінансові) санкції - 66324,00грн.; №993/07-01-22-01, яким визначено суму грошового зобов'язання за платежем «пеня по валюті» у розмірі 644,54грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не було встановлено порушення позивачем податкового законодавства. В той час як відповідачем не було доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Скасовуючи рішення першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, колегія апеляційного суду дійшла висновку: що операції із придбанням суб'єктом господарювання товару не мали реальний товарний характер; податковим органом правомірно встановлено порушення позивачем граничних термінів розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Отже, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень суб'єктом владних повноважень було дотримано вимоги чинного законодавства.

Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції, та вважає, що судом першої інстанції всебічно перевірено обставини справи, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, з огляду на наступне.

В силу приписів п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених визначеними законодавством документами.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з акту перевірки та встановлено судами попередніх інстанцій під час її проведення було встановлено завищення позивачем витрат при обчисленні об'єкта оподаткування у перевіряємому періоді на загальну суму 690297,00грн.

До зазначених висновків податковий орган дійшов дослідивши договори постачання, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, оформлені позивачем та його контрагентами, зокрема, ФОП ОСОБА_1

Так, між ТОВ «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс» та ФОП ОСОБА_1 укладений договір б/н від 15.06.2013р. щодо реалізації піддонів та палетної заготовки. Відвантаження товару здійснювалось на підставі видаткових накладних.

Відповідно до долучених до матеріалів справи копій товарно-транспортних накладних перевізниками зазначених ТМЦ виступали ТОВ «Авто+», ТОВ «Авто люкс», МПП «Дана».

Під час проведення перевірки суб'єктом владних повноважень було встановлено, що у позивача у перевіряємий період відсутні обороти та сальдо по рахунку 631 «Рахунку з вітчизняними постачальниками» з експедиторськими фірмами ТОВ «Авто+» та ТОВ «Авто люкс».

Разом з тим, у матеріалах справи містяться відповіді на запити зазначених експедиторських фірм, з яких вбачається, що вантажовідправником по відповідним маршрутам виступав ФОП ОСОБА_1, у свою чергу ТОВ «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс» виступало як координатор транспортних маршрутів по відповідних замовленнях.

Щодо МПП «Дана», було повідомлено, що підприємством послуги по перевезенню вантажів позивачу надавались. Заборгованість у позивача перед перевізником відсутня.

Відповідно до спільного наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995р. №488/346 встановлено, що застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності: «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф.№2; «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», ф.№1 (міжнародна); «Товарно-транспортна накладна», ф.№1-ТН; «Талон замовника», ф.№1-ТЗ.

Законом України «Про автомобільний транспорт» та Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Мінтрансу України від 14.10.97р. №363, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.02.98р. №128/2568, визначено що ТТН - це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їхнього переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно п.11.5 - п.11.7 Правилами перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні визначено, що ТТН на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. В ТТН вказується дата, марка та номер автомобіля, номер подорожнього листа, назва автопідприємства, ПІП водія, вид перевезень, назва «Замовника», «Вантажовідправника», «Вантажоодержувача», адресу пункту навантаження та пункту розвантаження.

Згідно п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших встановлених документів.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Під час розгляду справи судом першої інстанції були досліджені відповідні первинні документи, а саме, договори, накладні, товарно-транспортні накладні та встановлено їх відповідність вимогам чинного законодавства.

Крім того, судом першої інстанції було допитано ряд свідків, працівників компаній перевізників, які у своїх показах підтвердили надання послуг з перевезення вантажів для ТОВ «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс» у період, що перевірявся.

Слід також зазначити, що вищезазначені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників), в той час, як відповідною транспортною документацією обов'язково має бути підтверджено здійснення послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання чи реалізації товару.

До того ж, придбані дерев'яні піддони були експортовані в подальшому позивачем за межі митної території України.

Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем термінів розрахунків в іноземній валюті, слід зазначити наступне.

Порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання термінів розрахунків визначено спеціальним Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Відповідно до ч.2 ст.1 зазначеної норми права, Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Пунктами 3 та 12 Постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012р. №475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» передбачено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачених в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» , повинні здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів. Постанова набирає чинності з наступного робочого дня після дня її офіційного опублікування. Пункти 3-8 цієї постанови діють протягом 6 місяців з моменту набрання чинності цією постановою .

Як вбачається з акту перевірки, між ТОВ «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс» та фірмою Pallet Logistics Service Limited був укладений контракт №090911.1 від 09.09.2011 року, щодо поставки дерев'яних піддонів. Вартість контракту становить 500000,00Євро, відповідно до умов - оплата проводиться після отримання вантажу.

Станом на 30.06.2011р. дебіторська заборгованість фірми «Pallet Logistics Service Limited» перед позивачем склала 272739,96Євро.

На виконання умов експортного контракту №090911.1 від 09.09.2011р. ТОВ «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс» відвантажило товару на користь фірми «Pallet Logistics Service Limited» на загальну суму 671138,67Євро.

Оплата за відвантажену продукцію надійшла від фірми «Pallet Logistics Service Limited» без порушення термінів розрахунків в іноземній валюті на валютний рахунок позивача в АТ «Комінвестбанк» у загальній сумі 816019,00Євро.

Виконання контракту №090911.1 від 09.09.2011р. триває.

Станом на 31.12.2013р. кредиторська заборгованість ТОВ «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс» перед фірмою «Pallet Logistics Service Limited» склала 417620,29 Євро.

Отже, на підставі викладеного податковий орган, з висновками якого погодилась колегія суду апеляційної інстанції, дійшов висновку щодо порушення позивачем термінів розрахунків в іноземній валюті

Разом з тим, під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що станом на 05.12.2013 року валютні зобов'язання перед ТОВ «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс» з боку компаній «Т.О.М.А. Pallettenhandels GesmbH», «S.E.C.-Handels GmBH» були погашені шляхом укладання договорів переведення боргу та здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.

За таких обставин, суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що: операції з придбання ТОВ «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс» дерев'яних піддонів в період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року мали реальний характер та підтверджені належним чином оформленими документами; нарахування податковим органом пені по валюті є безпідставним, оскільки, відповідно до матеріалів справи, станом на 05 грудня 2013 року валютні зобов'язання перед ТОВ «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс» були погашені.

Згідно ст.226 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Оскільки суд апеляційної інстанції не звернув уваги на зазначені обставини і без достатніх підстав скасував обґрунтовану та законну постанову суду першої інстанції, то постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року підлягає скасуванню із залишенням у силі постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вуд Палеттен Експрес-Сервіс» - задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року - скасувати та залишити в силі постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2014 року.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий:

---

Н.Є. Маринчак

Судді:

---

О.В. Вербицька

---

О.В. Муравйов