Постанова

від 24.02.2015 по справі 19/075-11

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року Справа № 19/075-11

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панова І.Ю., суддів:Білошкап О.В., Погребняка В.Я., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Д.-9" на ухвалуКиївського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року у справі№19/075-11 господарського суду Київської області за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Гаян" 2. Відділу Держкомзему у місті Переяслав-Хмельницький Київської області третя особа на стороні відповідачівТовариство з обмеженою відповідальністю "Л.Д.-9" прозобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін: від Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Д.-9" - Соломін В.О., дов., б/н від 21.10.2014 року, від Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" - Толсторебров І.М., дов., № 499 від 29.12.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 01.11.2011 року у справі № 19/075-11 (суддя - Карпечкін Т.В.) позов задоволено повністю, крім іншого, визнано право власності за Публічним акціонерним товариством "Банк "Київська Русь" на земельну ділянку, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Гаян" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" (далі - ПАТ "Банк "Київська Русь") судові витрати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року у справі № 19/075-11 (головуючий суддя - Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.) відхилено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Д.-9" (далі - ТОВ "Л.Д.-9") про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу повернуто скаржнику.

Не погоджуючись з ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року у справі № 19/075-11, ТОВ "Л.Д.-9" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року у справі № 19/075-11, справу передати на розгляд до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ТОВ "Л.Д.-9" посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

За приписами ст. 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повертаючи без розгляду подану апеляційну скаргу ТОВ "Л.Д.-9" на рішення господарського суду Київської області від 01.11.2011 року у справі № 19/075-11, суд апеляційної інстанції послався на те, що відповідно до відбитку штампу Відділу документального забезпечення господарського суду Київської області для реєстрації вхідної кореспонденції апеляційна скарга була подана ТОВ "Л.Д.-9" до місцевого господарського суду 11.12.2014 року, при цьому останній день строку на оскарження вказаного рішення, з урахуванням вихідних днів 17.11.2011 року, а отже, апеляційну скаргу було подано з пропуском процесуального строку на подання апеляційної скарги. При цьому, в клопотанні про відновлення строку скаржник не навів поважних причин пропуску такого строку .

Дані висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам процесуального закону та підтверджуються матеріалами справи.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання було відхилено.

Як вбачається з матеріалів справи, заявник звернувся з заявою про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, яка обґрунтована тим, що після винесення у справі № 19/075-11 та набрання ним законної сили 18.11.2011 року, ТОВ "Л.Д.-9" стали відомі обставини, які є істотними для справи та помилково не були враховані судом при вирішенні спору. Скаржник зазначив, 27.10.2014 року представник ТОВ "Л.Д.-9" отримав лист від редакції газети Верховної Ради України "Голос України" № 1262 від 24.10.2014 року., в якому було зазначено, що в газеті "Голос України" № 146 (5146) від 09.08.2011 року було опубліковано оголошення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Швейна фабрика "Гаян" банкрутом.

При цьому, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, заявником не надано жодних доказів до клопотання про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги, щодо неможливості самостійного звернення до редакції газети Верховної Ради України "Голос України" та ознайомитись з публікаціями, які є істотними обставинами для вказаної справи. Окрім цього, клопотання не містить жодної поважної причини стосовно того, чому звернення для отримання необхідної інформації до редакції газети Верховної Ради України "Голос України" раніше не було здійснено.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.

Згідно з абз. 20 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи: дані про перебування юридичної особи в процесі провадження у справі про банкрутство, санації, зокрема відомості про розпорядника майна, санатора.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Враховуючи викладене, заявник не був позбавлений права та можливості вчиняти інші, не лише звернення до редакції газети Верховної Ради України "Голос України", самостійні дії для виявлення інформації стосовно перебування юридичної особи, в даному випадку боржника ТОВ "Швейна фабрика "Гаян", в процесі провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що у даному випадку можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер.

Відповідно до ч. 1 ст. 91 ГПК України право апеляційного оскарження мають сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст. 53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року.

Розглянувши клопотання ТОВ "Л.Д.-9" про відновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що скаржником не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин та враховуючи те, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про необхідність повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України. У зв'язку з чим, оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Л.Д.-9" залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2014 року у справі № 19/075-11 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Білошкап О.В. Погребняк В.Я.