Рішення

від 15.04.2015 по справі 910/9986/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2015Справа №910/9986/13 Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., суддів - Васильченко Т.В., Нечая О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до за участю про Управлінського центру Новоапостольської церкви в Україні Третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні Позивача 1. Бодяк Тамара Петрівна; 2. Львівське комунальне підприємство «Цитадель - центр» 3. Управління охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації 4. Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради зобов'язання вчинити дії Представники:

від Позивача: не з'явились;

від Відповідача: Чайковський О.М. (представник за Довіреністю);

від Третьої особи - 1: не з'явились;

від Третьої особи - 2: не з'явились;

від Третьої особи - 3: не з'явились;

від Третьої особи - 4: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В травні 2013 року Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до Управлінського центру Новоапостольської церкви в Україні, треті особи - Бодяк Т.П. та Львівське комунальне підприємство "Цитадель-центр", з позовом про зобов'язання відповідача привести нежитлові приміщення, загальною площею 173, 1 кв.м., розташовані на першому поверсі будинку № 5 на вул. С. Крушельницької у м.Львові, до попереднього стану, а саме: демонтувати самовільно влаштовану перегородку у приміщенні під літ. 2-9, відновити самовільно демонтовані перегородки у приміщеннях під літ. 2-2 та 2-3, закласти самовільно вибитий дверний отвір між приміщеннями під літ. 2.13 та 2-12, відновити самовільно демонтовану капітальну стіну між приміщеннями під літ. 2-12 та літ. 2-13; у випадку проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій зобов'язати Управлінський центр Новоапостольської церкви в Україні не порушувати прав мешканців будинку № 5 на вул. С. Крушельницької у м.Львові та дотримуватись правил співжиття.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що Відповідачем було здійснено та не було узаконено самовільне перепланування приміщень у буд. № 5 на вул. С. Крушельницької в м. Львові, не дотримано архітектурно-технічних вимог та умов проектування вказаного об'єкта всупереч вимогам Закону України «Про охорону культурної спадщини», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2014 року апеляційну скаргу Галицької районної адміністрації Львівської міської ради залишено без задоволення, а Рішення Господарського суду міста Києва від 27 вересня 2013 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 02 липня 2014 року скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 4 лютого 2014 року та рішення господарського суду м. Києва від 27 вересня 2013 року, а справу передано до господарського суду міста Києва на новий розгляд в іншому складі суду.

В постанові Вищого господарського суду України від 02 липня 2014 року зазначено, що суди попередніх інстанцій не з'ясували, чи було відповідачем укладено охоронний договір, як того вимагає ст. 23 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та договір купівлі-продажу, на підставі якого відповідач набув спірні приміщення у власність; які умови використання спірного майна встановлено чи мало бути встановлено охоронним договором; позовною вимогою є демонтаж самовільно влаштованої перегородки у приміщенні під літ. 2-9, відновлення самовільно демонтованих перегородок у приміщеннях під літ. 2-2 та 2-3, закладення самовільно вибитого дверного отвору між приміщеннями під літ. 2.13 та 2-12, відновлення самовільно демонтованої капітальної стіни між приміщеннями під літ. 2-12 та літ. 2-13, суди попередніх інстанцій не перевірили всі доводи позивача та не з'ясували пов'язані з усіма вимогами обставини, обмежившись лише висновками Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІ ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 168 від 21 вересня 2010 року, Державного підприємства Державного інституту проектування міст "МІСТОПРОЕКТ" Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 625/05-1 від 23 листопада 2010 року щодо відсутності порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил лише в частині розширення відповідачем існуючого прорізу в стіні. Крім того, у вказаній постанові зазначив, що суди не перевірили правовий статус позивача і не з»ясували, якими повноваженнями він наділений щодо предмету спору.

Розпорядженням Керівника апарату Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року призначено автоматичний розподіл справи № 910/9986/13.

Відповідно до автоматичного розподілу справ Господарського суду міста Києва, справу № 910/9986/13 передано до розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2014 року справу прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., судове засідання призначено на 24.07.2014 р.

24.07.2014 року представники сторін в судове засідання не з'явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, вимоги ухвали суду від 09.07.2014 року не виконали.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2014 року відкладено розгляд справи на 13.08.2014 року.

08.08.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи 1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі Бодяк Т.П.

08.08.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи 1 надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

13.08.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли письмові пояснення з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 02.07.2014 року у справі №910/9986/13.

13.08.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю уповноваженого представника бути присутнім у судовому засіданні.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. у відпустці, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року справу № 910/9986/13 передано для розгляду судді Поляковій К.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.08.2014 року справу № 910/9986/13 прийнято до провадження суддею Поляковою К.В., розгляд справи призначено на 10.09.2014 рік.

14.07.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення з урахуванням Постанови Вищого господарського суду України від 02.07.2014 року у справі №910/9986/13.

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з відпустки, Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 01.09.2014 року справу № 910/9986/13 передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.09.2014 року справу № 910/9986/13 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 10.09.2014 рік.

04.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2014 року.

09.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії висновку інженерно-технічного дослідження №8/14с від 15.08.2014 року.

10.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли додаткові пояснення з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 02 липня 2014 року у справі № 910/9986/13.

10.09.2014 року в судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача, представник третьої особи 1 та представник третьої особи 2 в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.09.2014 року відкладено розгляд справи на 24.09.2014 року.

22.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли додаткові пояснення по справі.

22.09.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника за наявними у матеріалах справи доказами.

У зв'язку з перебуванням судді Чинчин О.В. на лікарняному, Розпорядженням Голови Господарського суду м. Києва від 24.09.2014 року справу № 910/9986/13 передано для розгляду судді Спичаку О.М.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.09.2014 року справу № 910/9986/13 прийнято до провадження суддею Спичаком О.М., розгляд справи призначено на 01.10.2014 рік.

У зв'язку з виходом судді Чинчин О.В. з лікарняного, Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/9986/13 передано для розгляду судді Чинчин О.В.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 29.09.2014 року справу № 910/9986/13 прийнято до провадження суддею Чинчин О.В., розгляд справи призначено на 01.10.2014 рік.

В судовому засіданні 01.10.2014 року представник Відповідача надав суду усні пояснення по суті спору. Інші представники сторін в судове засідання не з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2014 року з метою виконання приписів Постанови Вищого господарського суду України від 02 липня 2014 року у даній справі, встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, призначено у справі №910/9986/13 судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54), та провадження у справі № 910/9986/13, на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинено.

22.12.2014 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов висновок експертизи №3869 судової будівельно - технічної експертизи від 15.12.2014 року разом з матеріалами вказаної справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.12.2014 року було поновлено провадження у справі №910/9986/13 у зв»язку усуненням обставин, що зумовили зупинення розгляду справи, та призначено розгляд справи на 21.01.2015 року.

14.01.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи-1 надійшли письмові пояснення, в яких підтримує вимоги та доводи Галицької районної адміністрації львівської міської ради.

14.01.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

19.01.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника та за наявними у матеріалах справи доказами.

20.01.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із неможливістю уповноваженого представника бути присутнім в судовому засіданні.

21.01.2015 року в судове засідання з'явився, представник відповідача. Представник позивача, представник третьої особи-1 та представник третьої особи-2 в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Суд зазначив, що в п.4.1. Договору купівлі-продажу від 17.03.2010 року зазначено, що об'єкт продажу є частиною пам'ятки архітектури місцевого значення - охоронний №378 та відповідно до Листа Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради №04/675 від 16.03.2010 року Продавцеві надано дозвіл на відчуження об'єкту продажу.

Враховуючи вищевикладене, Суд вважає за необхідне залучити до участі у справі, в якості третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 27 ГПКУ якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача направити копію позовної заяви Управлінню охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації та надати Суду докази на підтвердження направлення;

2) Управління охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації:

- надати інформацію з посиланням на належні докази щодо того, чи є пам'яткою архітектури нежилі приміщення за адресою: м. Львів, вул. С. Крушельницької, 5;

- надати інформацію щодо погодження науково-проектної документації на ремонт об'єкта культурної спадщини місцевого значення;

- надати інформацію щодо того, чи потрібен був дозвіл на проведення робіт на пам'ятці архітектури місцевого значення за адресою: м. Львів, вул. С. Крушельницької, 5, і якщо так, то чи надавався такий дозвіл.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 року відкладено розгляд справи на 18.02.2015 року, у зв'язку з залученням третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, витребуванням додаткових доказів по справі.

14.02.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника та докази направлення позовної заяви Управлінню охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації на виконання вимог ухвали суду від 21.01.2015 року.

18.02.2015 року в судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача, представник третьої особи-1, представник третьої особи-2, в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Управління охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації вимоги ухвали суду від 21.01.2015 року не виконало.

Представник відповідача в судовому засіданні подав клопотання про продовження строків розгляду спору на 15 днів.

Суд відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України вважає за можливе задовольнити заявлене клопотання представника відповідача, виходячи з того, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2015 року відкладено розгляд справи на 04.03.2015 року, у зв'язку з невиконанням третьою особою-3 вимог ухвали суду від 21.01.2015 року, клопотанням представника відповідача про продовження строків розгляду спору.

04.03.2015 року в судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача, представник третьої особи-1, представник третьої особи-2, представник третьої особи-3 в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Управління охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації вимоги ухвали суду від 21.01.2015 року та від 18.02.2015 року не виконало.

Суд, дослідивши матеріали та обставини справи, приходить до висновку, що дана справа є складною, що є підставою призначити колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 року суд призначив колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

04.03.2015 року суддя Чинчин О.В. звернулась із заявою до Голови Господарського суду міста Києва про визначення складу суду для колегіального розгляду справи.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 року справу №910/9986/13 передано для розгляду колегії суддів у складі: судді Чинчин О.В. (головуючий), суддів - Нечая О.В., Васильченко Т.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2015 року справу №910/9986/13 прийнято до провадження колегією суддів, судове засідання призначено на 25.03.2015 року.

23.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності уповноваженого представника.

25.03.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшли додаткові пояснення.

25.03.2015 року з'явився представник відповідача. Представник позивача, представник третьої особи-1, представник третьої особи-2, представник третьої особи-3 в судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Управління охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації вимоги ухвали суду не виконало.

Суд, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи, вважає за необхідне залучити до участі у справі, в якості третьої особи-4, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, оскільки відповідно до ст. 27 ГПКУ якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

Крім того, Суд, ознайомившись з матеріалами та обставинами справи, керуючись ст. 38 ГПКУ, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати:

1) Позивача направити копію позовної заяви Управлінню охорони історичного середовища Львівської міської ради та надати Суду докази на підтвердження направлення;

2) Відповідача надати інформацію щодо того, чи укладався охоронний договір з органом культурної спадщини - Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, якщо так - надати копію вищевказаного договору.

3) Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради:

- надати інформацію з посиланням на належні докази щодо того, чи укладався охоронний договір з Управлінським центром Новоапостольської церкви в Україні;

- надати письмові пояснення щодо позовних вимог Галицької районної адміністрації львівської міської ради.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.03.2015 р. залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, відкладено розгляд справи на 15.04.2015 року, у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду, залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, витребуванням додаткових доказів по справі.

14.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника Позивача.

14.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи - 1 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника Третьої особи -1.

15.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшло клопотання про долучення письмових доказів, яке Судом розглянуто та задоволено.

15.04.2015 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи - 4 надійшли письмові пояснення по суті спору, які долучені до матеріалів справи, а також просили розглядати справу за відсутності представника Третьої особи - 4.

В судовому засіданні 15.04.2015 року представник Відповідача надав усні пояснення по суті спору, якими заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. В судове засідання представники Позивача, Третьої особи - 1 та Третьої особи - 4 не з»явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу Суду рекомендованих повідомлень про вручення уповноваженим особам ухвали суду від 25.03.2015 року, надали клопотання про розгляд справи за відсутності представників Позивача, Третьої особи - 1 та Третьої особи - 4, які Судом розглянуті та задоволені. В судове засідання представники Третьої особи - 2 та Третьої особи - 3 не з»явились, про поважні причини неявки Суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поверненням на адресу Суду рекомендованих повідомлень про вручення 03.04.2015 р. уповноваженим представникам Третьої особи - 2 та Третьої особи - 3 ухвали суду від 25.03.2015 року.

Приймаючи до уваги, що Позивач та Треті особи були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представників Позивача та Третіх осіб не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 15 квітня 2015 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Троянда - Стиль» (Продавець) та Управлінським центром Новоапостольської церкви в Україні (Покупець) було укладено договір купівлі - продажу, відповідно до умов якого Продавець зобов»язався передати у власність Покупцеві нежитлові приміщення загальною площею 173,1 кв.м., розташовані на 1 поверсі в будинку, який знаходиться за адресою: м. Львів, вулиця Крушельницької С., будинок 5, а Покупець зобов»язався прийняти Об»єкт продажу у власність і сплатити за нього обговорену грошову суму, посвідчений приватним нотаріусом львівського міського нотаріального округу за реєстровим №38.

Згідно з витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 25604320 від 17.03.2010 року нежитлові приміщення загальною площею 173,1 кв.м за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. С. Крушельницької, 5 на підставі договору купівлі-продажу № 38 від 17.03.2010 на праві колективної власності належать Управлінському центру Новоапостольської церкви в Україні.

На підставі заяв Бодяк Т.П. до: ЛКП "Цитадель-центр" (вх. № 624 від 06.08.2010 р.); Галицької районної адміністрації (вх. б/н від 09.08.2010 р.), спрямованої до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (вх. б/н від 10.08.2010 р.); прокуратури Галицького району м. Львова (вх. № 5021-10 від 21.10.2010 р.) були проведені ряд обстежень нежитлових приміщень загальною площею 173,1 кв.м за адресою: Львівська обл., м. Львів, вул. С. Крушельницької, 5.

Комісією відділу житлового господарства Галицької районної адміністрації, в присутності представника відповідача, проведено обстеження нежитлових приміщень, що належать Відповідачу. За результатами перевірки складено акт б/н від 09.11.2010 року, відповідно якого встановлено, що керівництвом відповідача без відповідного дозволу проведено внутрішнє перепланування приміщень, а також демонтовано частину стіни (приблизно довжиною 5,0 м, висотою 3,0 м між приміщеннями під літ. 2-13 та літ. 2-12). Разом з цим, виходячи зі змісту даного акту, на довірену особу відповідача було складено протокол № 31 про адміністративне правопорушення від 09.11.2010 року та скеровано на розгляд адміністративної комісії Галицької районної адміністрації для вжиття заходів.

На вимогу прокуратури Галицького району м. Львова (лист № 13р-10 від 25.10.2010 року), інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області повідомлено, що нею було здійснено обстеження нежитлових приміщень 1-го поверху будинку № 5 на вул. С. Крушельницької у м. Львові, за результатами якого складено акт № 05/11г від 11.11.2010 р. Згідно вказаного акту в ході перевірки встановлено, що власником нежитлових приміщень проведено ремонтні роботи зазначених приміщень, розширено дверний проріз в стіні між приміщеннями "2-12" та "2-13", яка згідно роз'яснень "НДІ ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" відноситься до ненесучих (самонесучих) конструкцій, та зазначено, що порушень у сфері містобудування не виявлено (лист № 7/13-06-9353 від 11.11.2010).

Львівським комунальним підприємством «Цитадель - центр» видано акт-попередження № 6 від 07.12.2010 року на ім'я Гаврилів Г.М. (доручення від 23.06.2010 року) щодо проведеного перепланування без відповідного дозволу на вул. С. Крушельницької, 5, а саме: розширено санвузол, демонтовано стіну між приміщеннями під літ. 2-13, літ. 2-12 влаштовано приміщення під літ. 2-10 пл. 1,9 кв.м на площі приміщення під літ. 2-9, виявлене 09.11.2010 року.

Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 000154 від 07.12.2010 року, відповідно до якого у будинку № 5 на вул. С. Крушельницької у нежитлових приміщеннях проведені ремонтні роботи по переплануванню: розширенню дверного прорізу на пам'ятці культурної спадщини ох. № 378 рішення Львівського облвиконкому № 130 від 26.02.1980 року без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини, виявлене 07.11.2010.

Згідно з актом обстеження технічного стану квартири (нежитлового приміщення) по вул. С. Крушельницької, 5 від 10.12.2010 року, затвердженого директором ЛКП "Цитадель-центр", відповідачем здійснено самовільне перепланування нежитлового приміщення, а саме: розширено санвузол, демонтовано стіну між приміщеннями під літ. 2-10, 2-13, 2-12 влаштовано приміщення під літ. 2-9 пл. 1,9 кв.м на площі приміщення під літ. 2-9, а також знято пічки.

Постановою адміністративної комісії Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № 328 від 27.12.2010 року визнано порушення вимог законодавства про охорону культурної спадщини, а саме: демонтовано пічки у всіх нежитлових приміщеннях; у приміщенні під літ. 2-11 встановлено умивальник; у приміщенні під літ. 2-8 встановлено унітаз; влаштовано перегородку у приміщенні під літ. 2-9, внаслідок чого утворено нове приміщення під літ. 2-10; відновлено дверний отвір між приміщеннями під літ. 2-9 та літ. 2-11, а також між приміщеннями під літ. 2-9 та літ. 2-6; демонтовано перегородку між приміщеннями під літ. 2-2 та 2-3, чим змінено площі цих приміщень у будинку № 5 на вул. С. Крушельницької у м. Львові, (вказаний бдинок є пам'яткою архтектури), у зв'язку з чим на Гаврилів Г.М. накладено штраф у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 250 грн.

Відповідно до витягу із протоколу № 41 від 14.12.2010 року засідання міжвідомчої комісії Галицького району, на підставі листа ЛКП "Цитадель-центр" № 4-31-2475 від 13.12.2010 року, вирішено зобов»язати Відповідача за власні кошти привести нежитлові приміщення на вул. С. Крушельницької, 5 до попереднього стану по причині відсутності дозвільних документів та скарг мешканців розташованої вище квартири № 4, що вступає в силу, згідно даного протоколу, після затвердження розпорядженням голови адміністрації.

Розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № р-13 від 12.01.2011 року "Про приведення нежитлових приміщень на вул. Крушельницької, 5 до попереднього стану" затверджено висновок міжвідомчої комісії Галицького району (протокол № 41 від 14.12.2010) (п. 1 Розпорядження). Зобов'язано Управлінський центр Новоапостольської церкви в Україні в термін до 01.03.2011 року за власні кошти привести нежитлові приміщення першого поверху на вул. С. Крушельницької, 5 до попереднього стану (п. 2 Розпорядження). У випадку невиконання п. 2 в добровільному порядку, юридичному відділу адміністрації звернутись з позовною заявою в суд про приведення нежитлових приміщень до попереднього стану (демонтувати влаштовану та відновити демонтовану перегородку в приміщеннях під літ. 2-3, 2-9, відновити стіну між кімнатами під літ. 2-12, 2-13) (п. 4 Розпорядження).

Відповідно до акту б/н від 04.03.2011 року ЛКП "Цитадель-центр" проведено перевірку, в ході якої встановлено невиконання відповідачем розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № р-13 від 12.01.2011 року, а саме: не приведено зазначене приміщення в будинку № 5 на вул. С. Крушельницької до попереднього стану.

В листі Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІ ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 168 від 21.09.2010 року роз'яснено, що оскільки стіна між приміщеннями "2-12" та "2-13" на 1-му поверсі будинку № 5 на вул. С. Крушельницької не сприймає навантажень і впливів від решти несучих конструкцій будинку, зокрема від перекриття, вона відноситься до ненесучих (самонесучих) конструкцій.

Разом з цим згідно з п.п. 2, 3 висновку пояснюючої записки проекту та технічних висновків Львівського філіалу Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДІ ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ" Міністерства з питань житлово-комунального господарства України (державна ліцензія серії АВ № 490061 господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури) "Розширення прорізу дверей в поперечній ненесучій стіні нежитлових приміщень на 1-му поверсі житлового будинку № 5 на вулиці С.Крушельницької у місті Львові" нежитлові приміщення на 1-му поверсі пропонувалось на виконання розширення прорізу дверей в поперечній ненесучій стіні метою забезпечення нормальних умов експлуатації на підставі завдання замовника; стан будинку і його конструкцій не погіршиться внаслідок виконання запроектованого перепланування при умові дотримання розробок та рекомендацій проекту, порядку та технологій виконання робіт.

Відповідно до листа Державного підприємства Державного інституту проектування міст "МІСТОПРОЕКТ" Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 625/05-1 від 23.11.2010 року (на заяву Гаврилів Г.М. б/н від 17.11.2010 року щодо роз'яснення, чи вважається переплануванням розширення прорізу дверей) проект розширення існуючого прорізу в ненесучій стіні з наступним заповненням його розсувною перегородкою (виконаний Львівським філіалом "НДІ ПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ", замовлення 7.3.223-АБ-10, 2010 р.) не приводить до зміни порядку розміщення основних, допоміжних, обслуговувальних і комунікаційних приміщень, та зроблено висновок, що згадане розширення прорізу в існуючій стіні переплануванням не являється; епізодичне об'єднання обох приміщень (2.12 та 2.13), якщо воно не змінює основного технологічного процесу в обох приміщеннях, не може вважатись підставою для характеризування розширення прорізу між ними як перепланування (частини будинку в даному випадку); правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу № 76 від 17.05.2005, є обов'язковими лише для жилих будинків і жилих приміщень в них, а для нежилих приміщень, вбудованих в жилі будинки, обов'язковими є лише нормативно-технічні та нормативно-правові акти для відповідних нежилих приміщень.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідачем було здійснено та не було узаконено самовільне перепланування приміщень у буд. № 5 на вул. С. Крушельницької в м. Львові, не дотримано архітектурно-технічних вимог та умов проектування вказаного об'єкта всупереч вимогам Закону України «Про охорону культурної спадщини», Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Галицької районної адміністрації Львівської міської ради не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Троянда - Стиль» (Продавець) та Управлінським центром Новоапостольської церкви в Україні (Покупець) було укладено договір купівлі - продажу, відповідно до умов якого Продавець зобов»язався передати у власність Покупцеві нежитлові приміщення загальною площею 173,1 кв.м., розташовані на 1 поверсі в будинку, який знаходиться за адресою: м. Львів, вулиця Крушельницької С., будинок 5, а Покупець зобов»язався прийняти Об»єкт продажу у власність і сплатити за нього обговорену грошову суму, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу за реєстровим №38.

Відповідно до п.4.1 Договору об»єкт продажу є частиною пам»ятки архітектури місцевого значення - охоронний №378 (Рішення Львівського облвиконкому №130 від 26.02.1980 року) та відповідно до Листа Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради №04/675 від 16 березня 2010 року Продавцеві надано дозвіл на відчуження Об»єкта продажу.

Закон України «Про охорону культурної спадщини» регулює правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь. Відтак, до сфери регулювання цього Закону відноситься і особисті майнові відносини щодо пам'яток культурної спадщини.

Пам»ятка, крім пам»ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. (ч.1 ст. 17 Закону)

Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятки, їхні частини, пов'язане з ними рухоме та нерухоме майно забороняється зносити, змінювати, замінювати, переміщувати (переносити) на інші місця.

Частинами 1, 2 ст.24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що власник або уповноважений ним орган, користувач зобов'язані утримувати пам'ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам'ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам'ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо. Режими використання пам'яток встановлює: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, щодо пам'яток національного значення; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації щодо пам'яток місцевого значення.

Згідно з ч.1 статті 26 Закону консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам'яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини, на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Відповідно до ч.1 статті 27 Закону у разі, коли пам'ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов'язані привести цю пам'ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач, посилаючись на невиконання Відповідачем Розпорядження голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради № р-13 від 12.01.2011 року "Про приведення нежитлових приміщень на вул. Крушельницької, 5 до попереднього стану", звернувся до Суду з вказаним позовом про зобов'язання відповідача привести нежитлові приміщення, загальною площею 173, 1 кв.м., розташовані на першому поверсі будинку № 5 на вул. С. Крушельницької у м.Львові, до попереднього стану, а саме: демонтувати самовільно влаштовану перегородку у приміщенні під літ. 2-9, відновити самовільно демонтовані перегородки у приміщеннях під літ. 2-2 та 2-3, закласти самовільно вибитий дверний отвір між приміщеннями під літ. 2.13 та 2-12, відновити самовільно демонтовану капітальну стіну між приміщеннями під літ. 2-12 та літ. 2-13; у випадку проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій зобов'язати Управлінський центр Новоапостольської церкви в Україні не порушувати прав мешканців будинку № 5 на вул. С. Крушельницької у м.Львові та дотримуватись правил співжиття.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2014 року з метою виконання приписів Постанови Вищого господарського суду України від 02 липня 2014 року у даній справі, встановлення правомірності заявлених позовних вимог, всебічного, повного та об'єктивного розгляду спору й вирішення питань, що потребують спеціальних знань, призначено у справі №910/9986/13 судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54), та провадження у справі № 910/9986/13, на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України, зупинено.

Як вбачається з висновку судової будівельно - технічної експертизи №3869 від 22.12.2014 року, складеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, ремонтно - будівельні роботи, які проводилися в нежитловому приміщенні 1-го поверху по вул. С. Крушельницької, 5 в м. Львові, відносяться до поняття перепланування і дані роботи потребували дозволу органів місцевого самоврядування, в той же час вказані роботи не належать до самочинного будівництва, так як ці перепланування не пов»язані зі змінами (збільшення чи зменшення) житлової або допоміжної площ, та виконані без порушення несучих конструкцій. Проведені ремонтно - будівельні роботи в нежитловому приміщенні 1-го поверху по вул. С. Крушельницької, 5 в м. Львові не суперечать вимогам Державних будівельних норм. На момент натурного обстеження нежитлових приміщень 1-го поверху будинку 5 по вул. С. Крушельницької в м. Львові не було виявлено деструктивних процесів, пов»язаних з розширенням прорізу - тріщин, прогинів, перекосів, для встановлення можливості руйнування необхідно провести розрахунки несучої здатності існуючих конструктивних елементів даної будівлі, що не входить до компетенції експерта - будівельника.

За приписами ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Суд приймає до уваги висновки судової інженерно - екологічної експертизи№1781/1782/14-48 від 13.11.2014 року, складений експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, які були попереджені про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або за відмову від дачі висновку (п. 1 ст. 384, п. 1 ст. 385 Кримінального кодексу України), оскільки висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності.

Загальні вимоги до складу, змісту, порядку розроблення, оформлення, погодження та затвердження науково-проектної документації на реставрацію об'єкта культурної спадщини, науково-технічного супроводу та авторського нагляду за реставрацією пам'ятки містяться у Державних будівельних нормах ДБН А.2.2-6-2008, чинних з 01.01.2009р. Дані норми встановлюють склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації на проведення консервації, реставрації, реабілітації, ремонту та пристосування (далі - реставрація) об'єктів культурної спадщини (крім пам'яток археології і монументальних пам'яток) відповідно до Законів України "Про охорону культурної спадщини", "Про охорону археологічної спадщини" та міжнародних конвенцій, ратифікованих Україною, - "Конвенції з охорони всесвітньої культурної і природної спадщини", "Європейської конвенції з охорони археологічної спадщини", "Конвенції з охорони архітектурної спадщини Європи". Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування юридичними та фізичними особами - суб'єктами господарської діяльності у сфері об'єктів культурної спадщини, незалежно від їх форми власності.

Згідно з п.1.2 ДБН А.2.2-6-2008, право на розроблення науково-проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб'єктам господарської діяльності незалежно від форм власності, які мають ліцензію на цей вид діяльності, видану в установленому законодавством порядку.

Пунктом 1.4. ДБН А.2.2-6-2008 передбачено, що проектувальник та замовник протягом усього періоду дослідження, проектування та виконання робіт на об'єкті культурної спадщини несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за наукову обґрунтованість проектних рішень, якісне і своєчасне розроблення і комплектність науково-проектної документації, правильність і достовірність кошторисної вартості робіт.

Відповідно до п.2.1 ДБН А.2.2-6-2008, зміст і склад науково-проектної документації встановлюється реставраційним завданням.

Згідно з п.3.1 ДБН А.2.2-6-2008, на пам'ятки місцевого значення та щойно виявлені об'єкти культурної спадщини реставраційне завдання погоджується місцевим органом у сфері культурної спадщини та затверджується місцевим органом містобудування та архітектури.

У п.6.1 ДБН А.2.2-6-2008 зазначено, що науково-проектна документація на реставрацію пам'ятки місцевого значення затверджується замовником і погоджується місцевим органом культурної спадщини та місцевим спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури.

Згідно з п.6.2 ДБН А.2.2-6-2008, науково-проектна документація на реставрацію пам'ятки місцевого значення затверджується і погоджується після розгляду та схвалення на консультативних радах з питань охорони культурної спадщини.

Відповідач, всупереч зазначених положень Державних будівельних норм ДБН А.2.2-6-2008, реставраційне завдання, науково-проектну документацію на реставрації пам'ятки місцевого значення - будинку №5 по вул. С. Крушельницької у м. Львові з місцевим органом охорони культурної спадщини та місцевим спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури, не погоджував.

Крім того, Відповідач всупереч вищенаведеним нормам чинного законодавства України, що регулює відносини щодо пам'яток культурної спадщини, не отримував дозволу на проведення робіт пам'ятки місцевого значення, що також підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЛВ № 000154 від 07.12.2010 року за ст. 92 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Пунктом 5.9 Договору купівлі - продажу від 18.03.2010 року передбачено, що відповідно до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768 «Про затвердження Порядку укладання охоронних договорів на пам»ятки культурної спадщини» Покупець зобов»язаний протягом місяця з моменту отримання Об»єкту продажу (як частини пам»ятки архітектури) у власність укласти охоронний договір з органом охорони культурної спадщини - Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради.

Відповідно до статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» усі власники пам'яток, щойно виявлених об'єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об'єкти зобов'язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов'язків, що випливають із цього Закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768 «Про затвердження Порядку укладання охоронних договорів на пам»ятки культурної спадщини» передбачено, що охоронний договір встановлює режим використання пам'ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована. Власник пам'ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов'язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам'ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно з п.7 Порядку власник пам'ятки або уповноважений ним орган (особа) повинен забезпечити дотримання вимог протипожежної, санітарної, екологічної безпеки, виконання режиму використання пам'яток та пов'язаних з ними будівель, територій, культурних цінностей.

Відповідно до п.9 Порядку у разі коли власник пам'ятки або уповноважений ним орган (особа) вважає за необхідне провести будь-які роботи, пов'язані з консервацією, реабілітацією, реставрацією, музеєфікацією пам'ятки та упорядженням її території, він повинен подати відповідному органу охорони культурної спадщини науково-проектну документацію. Роботи можуть проводитися тільки після погодження проектної документації та з письмового дозволу зазначеного органу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2015 року зобов»язано Відповідача надати інформацію щодо того, чи укладався охоронний договір з органом культурної спадщини - Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради, якщо так - надати копію вищевказаного договору.

Суд зазначає, що Відповідач не надав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження укладення охоронного договору з органом охорони культурної спадщини - Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради всупереч норм ст.ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, чим також порушив вимоги статті 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та Постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2001 року №1768 «Про затвердження Порядку укладання охоронних договорів на пам»ятки культурної спадщини». Проте, як вбачається з письмових пояснень представника Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, лише 09.04.2015 року представник Управлінського центру Новоапостольської церкви в Україні звернувся до Третьої особи - 4 з заявою про укладення охоронного договору на нежитлові приміщення, розташовані у будинку №5 на вул. С. Крушельницької у м. Львові та на теперішній час звернення перебуває на розгляді.

В той же час, Господарський суд міста Києва зазначає наступне.

В силу положень ч.1 ст. 3 Закону України «Про охорону культурної спадщини» державне управління у сфері охорони культурної спадщини покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини. До спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини належать: центральні органи виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сфері охорони культурної спадщини; орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим; обласні, районні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради.

Пунктами 9, 13 ч.1 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» передбачено, що до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить: погодження відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт, реалізація яких може позначитися на стані пам'яток місцевого значення, їх територій і зон охорони; надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини, реєстрація дозволів на проведення археологічних розвідок, розкопок.

Відповідно до п.7 ч.2 ст. 6 Закону до повноважень районних державних адміністрацій, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради відповідно до їх компетенції у сфері охорони культурної спадщини належить надання висновків щодо відповідних програм та проектів містобудівних, архітектурних і ландшафтних перетворень, меліоративних, шляхових, земляних робіт на пам'ятках місцевого значення, історико-культурних заповідних територіях та в зонах їх охорони, на охоронюваних археологічних територіях, в історичних ареалах населених місць, а також програм та проектів, реалізація яких може позначитися на стані об'єктів культурної спадщини.

Рішенням Львівської міської ради №1223 від 27.10.2006 року затверджено Положення про управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, яке є виконавчим органом Львівської міської ради.

Пунктом 1.4 Положення про управління охорони історичного середовища Львівської міської ради, затвердженого передбачено, що Управління є спеціальним уповноваженим органом охорони культурної спадщини і здійснює управління у сфері охорони культурної спадщини на території міста Львова, у межах компетенції, визначеної законодавством України, та переданих йому повноважень Державною службою охорони культурної спадщини.

Згідно з п.2.1 Положення Управління утворене для забезпечення правових, організаційних, соціальних та економічних відносин у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об»єктів культурної спадщини з метою її збереження, використання об»єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища.

До повноважень належить, зокрема, забезпечення виконання вимог Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно - правових актів про охорону культурної спадщини на території міста Львова; здійснення контролю за дотриманням правил та державних норм охорони культурної спадщини користувачами незалежно від форм власності; видання планових завдань, погодження реставраційних завдань, завдань на проектування, будівництво, реконструкцію, реставрацію, пристосування, консервацію, реабілітацію, музеєфікацію будинків та споруд. (п.п.5.1, 5.10, 5.13 Положення)

Разом тим, в даному випадку позов заявлений Галицькою районною адміністрацією Львівської міської ради, яка діє на підставі Положення про Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради, затвердженого рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 06.01.20112 р. №04. Зокрема, Позивач посилається на п.4.2.2 Положення, яким передбачено повноваження у сфері житлово - комунального господарства, а саме здійснення контролю за станом благоустрою житлового фонду та надано право на звернення у встановленому порядку до судових органів з позовними заявами з справ, що виникають у процесі здійснення наданих районній адміністрації повноважень (п.4.5.1 Положення)

Проте, Суд зазначає, що повноваження здійснювати управління у сфері охорони культурної спадщини на території міста Львова надано державою Управлінню охорони історичного середовища Львівської міської ради, тобто вказаний орган є уповноваженим здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, а не Позивач у даній справі.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

За таких підстав, а також враховуючи постанову Вищого господарського суду України від 02.07.2014 року, Суд приходить до висновку, що Позивач не наділений правом на звернення до суду з позовними вимогами до Управлінського центру Новоапостольської церкви в Україні про зобов'язання привести нежитлові приміщення, загальною площею 173, 1 кв.м., розташовані на першому поверсі будинку № 5 на вул. С. Крушельницької у м.Львові, до попереднього стану, а саме: демонтувати самовільно влаштовану перегородку у приміщенні під літ. 2-9, відновити самовільно демонтовані перегородки у приміщеннях під літ. 2-2 та 2-3, закласти самовільно вибитий дверний отвір між приміщеннями під літ. 2.13 та 2-12, відновити самовільно демонтовану капітальну стіну між приміщеннями під літ. 2-12 та літ. 2-13; у випадку проведення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній та процесій зобов'язати Управлінський центр Новоапостольської церкви в Україні не порушувати прав мешканців будинку № 5 на вул. С. Крушельницької у м.Львові та дотримуватись правил співжиття.

Таким чином, позовні вимоги Галицької районної адміністрації Львівської міської ради є безпідставними, а тому Суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

Також, статтею 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.10.2014 року призначено у справі судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових, оплату витрат по проведенню судової експертизи покладено на Управлінській центр Новоапостольської церкви в Україні.

Відповідно до платіжного доручення № 8789 від 22 жовтня 2014 року, Управлінським центром Новоапостольської церкви в Україні перераховано на рахунок Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз 2 767 гривень 50 копійок за проведення експертизи.

За таких обставин, враховуючи відмову в задоволенні позовних вимог Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Суд приходить до висновку про стягнення з останнього на користь Управлінського центру Новоапостольської церкви в Україні 2 767 гривень 50 копійок за проведення експертизи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У позові Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до Управлінського центру Новоапостольської церкви в Україні, за участю Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Позивача - Бодяк Тамари Петрівни; Львівського комунального підприємства «Цитадель - центр»; Управління охорони культурної спадщини та культурних цінностей Львівської обласної державної адміністрації; Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про зобов»язання вчинити дії - відмовити повністю.

2. Стягнути з Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (79000, Львівська обл., місто Львів, ВУЛ.Ф.ЛІСТА, будинок 1, Ідентифікаційний код юридичної особи 20847537) на користь Управлінського центру Новоапостольської церкви в Україні (02152, м.Київ, ПРОСПЕКТ ТИЧИНИ, будинок 18А, Ідентифікаційний код юридичної особи 14301165) 2 767 (дві тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 50 (п'ятдесят) коп. за проведення експертизи.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 15 квітня 2015 року.

Головуючий суддя О.В. Чинчин

Суддя Т.В. Васильченко

Суддя О.В. Нечай