cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.04.2015Справа №910/3218/15-г
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна база"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринтек"
про стягнення 149 845,02 грн.
за участю представників:
від позивача:Божок М.І. - адвокат за договором № б/н від 15.01.2015 Кондаревич Д.П. - директор, рішення № 2 від 27.08.2010 від відповідача:Кириченко П.Ю.- представник за довіреністю б/н від 10.03.2015 р.
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна база" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринтек" про стягнення заборгованості в розмірі 149 845,02 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 342 від 08.07.2013 р. в частині своєчасної плати за поставлений товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринтек" утворилась заборгованість у вказаній сумі.
У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна база" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринтек" заборгованість за поставлений товар в сумі 10 640,34 грн., 5 % штрафу в сумі 139 204,68 грн., а всього - 149 845,02 грн.
У судовому засіданні представники позивача підтримали та обґрунтували позовні вимоги, просили їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначив, що заборгованість за вказаним договором поставки у нього відсутня, вказана позивачем поставка відбулась поза межами строку дії договору, а тому порушень з боку відповідача не було отже, й позивач не має права на нарахування штрафних санкцій. Просив відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
08.07.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна база" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гринтек" (покупець) був укладений договір № 342 (договір).
Згідно з п 1.1 вказаного договору продавець продає, а покупець покупає вугілля з деревини - товар, який перелічений у специфікації до даного договору.
Ціна товару визначається у специфікації до договору. Оплата здійснюється у гривні у розмірі 100 % вартості партії товару, відповідно до виставлених продавцем рахунків (п.п. 2.1, 4.1 договору).
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2013 р. У разі якщо ні одна із сторін не заявить про припинення договору не менш, ніж за місяць до закінчення строку дії договору, договір може бути пролонгований на тих же умовах до 31.12.2014 р., про що сторони підпишуть додаткову угоду (п.п. 10.1, 10.2 договору).
Судом встановлено, що на підставі специфікації № 2 від 12.03.2014 р., видаткових накладних № 2805/14 від 28.05.2014 р., № 2307/14 від 24.07.2014 р., № 28.07/14 від 28.07.2014 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна база" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Гринтек" товар на загальну суму 23 549,04 грн. При цьому суд встановив, що вказані факти поставки мали місце під час дії укладеного між сторонами договору, оскільки жодна із сторін не заявила про його припинення на підставі п. 10.1 договору. Про вказане також свідчить призначення платежів у видаткових та податкових накладних.
Представник відповідача вказував, що специфікацію № 2 від 12.03.2014 р. відповідач не отримував та вказаний документ він не підписував. Разом з тим, у матеріалах справи міститься факсимільна копія вказаної специфікації, яка підписана сторонами.
Так, відповідно до п. 10.3 договору всі додатки, зміни та доповнення до даного договору мають силу, якщо вони викладені у письмовому вигляді та підписані сторонами. Договір та всі його додатки, зміни та доповнення можуть бути підписані кожною із сторін за факсимільним або електронним зв'язком, та завірені підписом та печаткою другої сторони.
Отже, зважаючи на такі умови договору, специфікація № 2 від 12.03.2014 р. є належним доказом, який підтверджує продовження між сторонами господарських правовідносин за договором поставки № 342 від 08.07.2013 р., а тому доводи відповідача про те, що даний договір припинив свою дію та не був пролонгований, є необгрунтованими.
Отримавши поставлений за договором товар, відповідач свої зобов'язання виконав неналежним чином, оплату товару позивачу здійснив частково на загальну суму 12 908,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3845 від 28.07.2014 р., № 3759 від 02.07.2014 р., № 3990 від 25.09.2014 р., № 3986 від 09.09.2014 р., № 4209 від 15.12.2014 р., № 3907 від 27.10.2014 р., № 3841 від 20.10.2014 р., № 4282 від 12.01.2015 р. (які містять посилання на договір № 342 від 08.07.2014 р.) та поясненнями представників сторін.
При цьому суд ставиться критично до службової записки головного бухгалтера відповідача, в якій зазначається про помилкове посилання на договір № 342 від 08.07.2013 р. у платіжних дорученнях, оскільки вона не свідчить про взаємну домовленість сторін щодо зміни призначення платежу та була складена вже після порушення провадження у даній справі.
Отже, судом встановлено, що на час подачі позову у відповідача неоплаченим залишився товар на суму 10 640,34 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
У судовому засіданні встановлено, що під час розгляду справи по суті відповідач сплатив основну заборгованість у сумі 10 640,34 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 180 від 11.03.2015 р., № 179 від 11.03.2015 р., а також поясненнями представників сторін.
Отже, сплативши заборгованість у сумі 10 640,34 грн. відповідач припинив у такий спосіб відповідні грошові зобов'язання по оплаті поставленого товару у вказаній сумі, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у ТОВ "Гринтек" основна заборгованість за договором поставки у сумі 10 640,34 грн. відсутня.
Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача за договором 5 % штрафу в сумі 139 204,68 грн.
Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Нормами ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та правової позиції Верховного Суду України вiд 06.06.2012 р. у справi № 6-49цс12, вiд 30.10.2013 р. у справi № 6-59цс13 застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання не передбачено законом, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 7.3 договору сторони передбачили, що в разі порушення терміну оплати товару покупець сплачує штраф у розмірі 5 % від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення оплати, але не менше 1 000,00 грн.
Отже, доводи відповідача про те, що невиконання зобов'язання повинно бути обмежене розміром пені, який встановлюється ч. 6 ст. 232 ГК України та Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» є необгрунтованими, оскільки сторони обумовили відповідальність саме у вигляді штрафу, а не пені, як вважає відповідач, трактуючи п. 7.3 договору на свій розсуд.
Здійснивши перерахунок заявленої позивачем суми штрафу, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача за несвоєчасне погашення заборгованості 5 % штрафу в сумі 129 337,19 грн., тобто у меншій сумі, ніж заявлено позивачем, оскільки ним невірно врахована дата відстрочки передбачена специфікацією № 2 до договору, а також дата часткової сплати відповідачем заборгованості, у зв'язку з чим не здійснено зменшення суми у день сплати.
З урахуванням викладеного, зважаючи на встановлені обставини у справі, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ "Українська торгівельна база" частково.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, які складаються із судового збору в сумі 2 996,93 грн. та вартості адвокатських послуг в сумі 5 000,00 грн., понесених позивачем, суд враховує, що надання адвокатських послуг підтверджується договором від
15.01.2015 р. про надання правової допомоги, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордером від 15.01.2015 р., актом прийняття-передачі від 09.02.2015 р. та рахунковою квитанцією про сплату послуг на правову допомогу.
Разом з тим, вирішуючи питання про вартість наданих послуг, суд приймає до уваги той факт, що спір у справі не є складним, а підготовка позову та складання розрахунків до нього не зайняла у адвоката великого обсягу правових знань та часу. Крім того, адвокат не затратив багато зусиль та матеріальних втрат, пов'язаних з розглядом справи, на судові засідання, яких було всього два, а тому суд зменшує розмір вимог в частині витрат на оплату послуг адвоката до 2 000,00 грн.
При цьому суд враховує положення статті 49 ГПК України, відповідно до якої судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна база" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринтек" про стягнення 149 845,02 грн. в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринтек" основної заборгованості в сумі 10 640,34 грн. припинити.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна база" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринтек" про стягнення 139 204,68 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринтек" (03055, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 21-А, п/с 124, код ЄДРПОУ 37203084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна база" (09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Карла Маркса, буд. 10/3, код ЄДРПОУ 36936939) 5 % штрафу у сумі 129 337 (сто двадцять дев'ять тисяч триста тридцять сім) грн. 19 коп.
У решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гринтек" (03055, м. Київ, проспект Перемоги, буд. 21-А, п/с 124, код ЄДРПОУ 37203084) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська торгівельна база" (09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Карла Маркса, буд. 10/3, код ЄДРПОУ 36936939) витрат зі сплати судового збору в сумі 2 586 (дві тисячі п'ятсот вісімдесят шість) грн. 74 коп. та судових витрат на оплату послуг адвоката у сумі 1 726 (одну тисячу сімсот двадцять шість) грн. 28 коп.
Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 14 квітня 2015 року.
Повний текст рішення підписаний 20 квітня 2015 року.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.
Суддя К.І. Головіна
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2015 |
Оприлюднено | 29.04.2015 |
Номер документу | 43743759 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Головіна К.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні