Рішення

від 09.04.2015 по справі 911/2159/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" квітня 2015 р. Справа № 911/2159/14

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-Кабель", Київська обл., м. Ірпінь

до товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Пауер Моторз", Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка

третя особа товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Імпортс Україна, ЛТД", Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Капітанівка

про стягнення 1006764,97 грн.

за участю представників:

від позивача: Іскендеров І.В. (дов. від 10.12.2014р.) Бобров Р.В. - ліквідатор;

від відповідача: Макаров М.О. (дов. від 05.01.2015р.) Зарапін К.Л. (дов. від 05.01.2015р.);

віт третьої особи: Лукаш Т.В. (дов. № 29-04-2014 від 29.04.2014р.);

Обставини справи:

товариство з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-Кабель" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Пауер Моторз" (далі - відповідач) про стягнення збитків у сумі 246011,06 грн., різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719769,55 грн., штрафу за поставку неякісного товару у сумі 1651,10 грн. та моральної шкоди у сумі 39333,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок поставки відповідачем позивачу товару неналежної якості за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196, що встановлено рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі № 911/571/14, позивачу завдано збитків у сумі 246011,06 грн. та моральної шкоди у сумі 39333,26 грн. Також позивач вказує, що у зв'язку з поставкою товару з істотним недоліком, відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача штраф, визначений п. 6.7. договору поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196, у сумі 1651,10 грн. та відшкодувати різницю між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент постановлення судом рішення у сумі 719769,55 грн.

07.07.2014 року до господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про застосування наслідків спливу позовної давності від 07.07.2014 року №12/09/8.01/023-14, у якому відповідач просить застосувати наслідки спливу шестимісячної позовної давності, передбаченої ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України для пред'явлення позовів, що випливають з поставки товарів належної якості; відмовити в позові повністю в зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

07.07.2014 року до господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 07.07.2014 року №12/09/8.01/022-14 з доданими документами, у якому відповідач просить застосувати наслідки спливу шестимісячної позовної давності, передбаченої ч. 8 ст. 269 Господарського кодексу України для пред'явлення позовів, що випливають з поставки товарів належної якості; відмовити в позові повністю в зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.07.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Віннер Імпортс Україна, ЛТД".

17.07.2014 року до господарського суду Київської області від третьої особи надійшли: заява про застосування наслідків спливу строку позовної давності від 16.07.2014 року б/н, у якій третя особа просить відмовити в задоволенні позову у справі №911/2159/14 у зв'язку зі спливом позовної давності; заперечення на позовну заяву від 16.07.2014 року б/н , у яких третя особа просить відмовити в задоволенні позову у справі у зв'язку зі спливом позовної давності.

21.07.2014 року до господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові пояснення від 17.07.2014 року №12/09/8.01/025-14 до відзиву на позовну заяву.

Рішенням господарського суду Київської області від 21.07.2014 р. позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-Кабель" задоволено частково; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Пауер Моторз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-Кабель" штраф за поставку неякісного товару у сумі 1651,10 грн., збитки в сумі 359,91 грн., різницю між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719769,55 грн., моральну шкоду в сумі 5000,00 грн. та судовий збір у сумі 14535,61 грн.; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 р. рішення господарського суду Київської області від 21.07.2014 р. по справі № 911/2159/14 змінено та доповнено резолютивну частину рішення наступним змістом: "Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Пауер Моторз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-Кабель" 71962,73 грн. - збитки та 1259,25 грн. судового збору. По решті рішення залишити без змін".

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2015 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 р. та рішення господарського суду Київської області від 21.07.2014 р. в частині позову про стягнення збитків, різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення, моральної шкоди та розподілу судових витрат скасовано, а справу № 911/2159/14 в цій частині передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі; в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 р. залишено без змін.

Відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України автоматизованою системою документообігу суду визначено суддю Рябцеву О.О. для розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.02.2015 р. прийнято справу № 911/2159/14 в частині позову про стягнення збитків, різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення та моральної шкоди до провадження судді Рябцевої О.О.

Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення 246011,06 грн. збитків, 719769,55 грн. різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення та 39333,26 грн. моральної шкоди.

26.02.2015р. до господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення № 2 від 23.02.2015р.

13.03.2015р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли пояснення № 12/09/8.01/050-15 від 13.03.2015р. в яких відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

13.03.2015р. до господарського суду Київської області від представника третьої особи надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник третьої особи просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

03.04.2015р. до господарського суду Київської області від представника відповідача надійшли додаткові пояснення № 12/09/8.01/051-15 від 03.04.2015р.

09.04.2015р. до господарського суду Київської області від позивача надійшло клопотання № 9 від 07.04.2015р. про витребування доказів, в якому позивач просить суд витребувати у відповідача та третьої особи інформацію про вартість автомобіля Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography в комплектації ідентичної автомобілю Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) станом на 30.05.2014р. та інформацію про вартість автомобіля Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918), за якою його було продано третій особі після отримання даного автомобіля від позивача.

Зазначене клопотання судом не задоволено, оскільки з врахуванням встановлених судом обставин з`ясування зазначених питань не впливає на вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 19.03.2015 р. оголошувалась перерва до 09.04.2015 р.

Представники позивача в судових засіданнях 26.02.2015 р., 19.03.2015р. та 09.04.2015 р. підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 26.02.2015 р. не з'явився, а в судових засіданнях 19.03.2015 р. та 09.04.2015 р. проти позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях.

Представник третьої особи в судових засіданнях 26.02.2015 р., 19.03.2015р. та 09.04.2015 р. проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.07.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Віді Пауер Моторз" (постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-Кабель" (покупець) укладено договір поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 (Договір), згідно п.п. 1.1. - 1.3. якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю автомобіль марки Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography, 2013 року випуску, ціна якого складає 1563023,94 грн. з ПДВ. Постачальник зобов'язується передати покупцеві товар у комплектності відповідно до специфікації №1, що є невід'ємною частиною договору. Товар є новим (не використовувався).

Згідно п. 3.2. Договору, ціна товару станом на дату укладання договору становить: 1563023,94 грн., у тому числі ПДВ 260503,99 грн. Сторони погоджуються, що ціна товару еквівалентна 150030 Євро при встановленому Національним банком України офіційному курсі української гривні по відношенню до Євро на дату укладення договору: 10,418076 грн. = 1 Євро.

Пунктом 6.4. Договору визначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє протягом тридцяти дев'яти місяців, але у будь-якому випадку - до виконання зобов'язань за договором та припинення відносин, пов'язаних з договором.

Відповідно до п. 6.7. Договору, у разі передачі постачальником у власність покупця товару неналежної якості, останній має право стягнути з постачальника штраф у розмірі одної десятої відсотка від ціни неякісного товару.

Судом встановлено, що позивач та відповідач виконали умови Договору щодо поставки та оплати товару (автомобіль марки Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography, 2013 року випуску) відповідно.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-Кабель" до товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Пауер Моторз" про стягнення сплаченої за автомобіль Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography грошової суми, задоволено повністю; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Пауер Моторз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-КАБЕЛЬ" сплачену за автомобіль Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196, грошову суму у розмірі 1715145,55 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі № 911/571/14 судом встановлено, що неодноразовий вихід з ладу переднього активного стабілізатора транспортного засобу Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography, ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918, заміна якого неодноразово проводилась ТОВ "Аеліта Преміум" та безпосередньо відповідачем, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, витягом з сервісної книги на автомобіль Range Rover, ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918, є істотним недоліком вищевказаного транспортного засобу, який виявився неодноразово після його усунення, та який перешкоджає нормальному використанню вказаного транспортного засобу з метою, з якою має використовуватись транспортний засіб. Разом з тим, у вказаному рішенні суд встановив, що у зв'язку з виявленням недоліку транспортного засобу Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography, ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918, а саме виходу з ладу переднього активного стабілізатора вказаного транспортного засобу, позивач листами від 29.11.2013 року №43 та від 16.01.2014 року №6, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 678 Цивільного кодексу України, відмовився від договору поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 та вимагав від відповідача повернення сплаченої за транспортний засіб Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography, ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918, грошової суми у загальному розмірі 1715145,55 грн., яка складається з: 1651106,53 грн. вартості автомобіля за договором та 64039,02 грн. вартості додаткового обладнання та його встановлення.

Частиною 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, факт поставки відповідачем позивачу товару неналежної якості (автомобіль Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 встановлений рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 року у справі №911/571/14.

У зв'язку з поставкою відповідачем позивачу товару (автомобіль Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography (ідентифікаційний номер автомобіля SALGA2EF1EA134918) неналежної якості згідно договору поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 позивач просить стягнути з відповідача збитки у сумі 246011,06 грн., які завдані позивачу внаслідок поставки відповідачем товару неналежної якості за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196.

Як вказує позивач, відповідач своїми діями спричинив позивачу збитки (втрати), які позивач поніс в результаті неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань. Вид та розмір збитків, завданих відповідачем позивачу внаслідок поставки товару неналежної якості складаються з платежів, які позивач провів для реєстрації автомобіля неналежної якості, а також страхових платежів, а саме: 2643,47 грн. оплата за першу реєстрацію транспортного засобу, відповідно до розділу VII "Збір за першу реєстрацію транспортного засобу" Податкового кодексу України, що розраховується за ставкою збору 52,88 грн. за 100 куб. сантиметрів об'єму циліндрів двигуна; 523,15 грн. реєстрація транспортного засобу, відповідно до рахунку-фактури від 27.09.2013 року №515013-626 від 27.09.2013 року; 68796,11 грн. пенсійний збір у розмірі 5% вартості автомобіля без ПДВ, обов'язковий платіж для проведення державної реєстрації транспортного засобу, відповідно до постанови КМ України № 1740 від 03.11.1998 року "Про затвердження Порядку сплати збору на державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій"; 359,91 грн. втрати за договором страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу АА №542222, розраховуються як різниця між сумою сплаченої страхової премії 496,21 грн. та повернутою сумою невикористаної премії 140,30 грн.; 59502,02 грн. втрати за договором страхування засобів наземного транспорту №570571892.13, розраховуються як різниця між сумою сплаченої страхової премії 80 408,13 грн. та повернутою сумою невикористаної премії 20 906,11 грн.; 114186,40 грн. упущеної вигоди, яку позивач міг би отримати, уклавши депозитний договір з АБ "Південний" з 09.12.2013 року.

Скеровуючи справу в частині позовних вимог про стягнення збитків на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постанові від 22.01.2015 р. зазначив, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшовши висновку про стягнення з позивача як збитків у різному розмірі, так і штрафу у розмірі однієї десятої відсотка від ціни неякісного товару, посилаючись при цьому на положення ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України та п. 6.7 договору, не звернули уваги на наявність у цьому ж договорі п. 4.2, за яким за договором допускається стягнення тільки штрафних санкцій, та не навели зазначеному застереженню жодної правової оцінки.

З цього приводу судом встановлено наступне.

Позивач та Відповідач у п. 6.7. Договору №ЛРсА-0004/196 від 15.07.2013 р. визначили, що у разі передачі постачальником у власність покупця товару неналежної якості, останній має право стягнути з постачальника штраф у розмірі одної десятої відсотка від ціни неякісного товару.

При цьому, пунктом 4.2 договору сторони передбачили, що за договором допускається стягнення тільки штрафних санкцій.

Згідно ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 232 Господарського кодексу України якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, не покритій цими санкціями. Законом або договором можуть бути передбачені випадки, коли: допускається стягнення тільки штрафних санкцій; збитки можуть бути стягнуті у повній сумі понад штрафні санкції; за вибором кредитора можуть бути стягнуті або збитки, або штрафні санкції.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 624 ЦК України договором може бути встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

Отже, застереження в п. 4.2 договору поставки №ЛРсА-0004/196 що за договором допускається стягнення тільки штрафних санкцій, відповідає нормам ст. 232 ГК України та ст. 624 ЦК України.

Як вже зазначалось, рішенням господарського суду Київської області від 21.07.2014 р. у даній справі, яке в цій частині набрало законної сили, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Пауер Моторз" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-Кабель" штраф за поставку неякісного товару у сумі 1651,10 грн.

Зазначену суму штрафу було сплачено відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням № 683678 від 26.02.2015 р. на суму 1651,10 грн.

Посилання позивача на ч. 3 ст. 216 ГК України згідно з якою у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції, а отже відсутність в тексті договору № ЛРсА-0004/196 від 15.07.2013 р. вказівки на право відшкодовування збитків не позбавляє позивача права на їх відшкодування в повному обсязі та на те, що в тексті договору не зазначено, що збитки не відшкодовуються, а також немає жодного застереження щодо неможливості стягнення збитків, або щодо обмеження права на відшкодування збитків, не береться судом до уваги з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 216 ГК України господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов'язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції.

Зазначена стаття розташована в Главі 24 «Загальні засади відповідальності учасників господарських відносин» і визначає принципи, на яких базується господарсько-правова відповідальність, тобто ст. 216 ГК України передбачає загальні норми-принципи, зміст яких розкривається в інших (спеціальних) нормах Господарського кодексу України.

Розмір та порядок застосування штрафних санкцій передбачені ст. ст. 231, 232 ГК України, які є спеціальними по відношенню до ст. 216 ГК України.

Крім того, частина 3 статті 216 ГК України в тій її частині, на яку посилається позивач, передбачає принципи, на яких базується господарсько-правова відповідальність продавця, який одночасно є виробником продукції, тоді як відповідач у даній справі не є виробником продукції, яку позивач придбав у нього за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196.

Таким чином, наявність в договорі поставки № ЛРсА-0004/196 від 15.07.2013 р. застереження про можливість стягнення тільки штрафних санкцій, яке за своїм змістом відповідає положенням ст.ст. 216, 232 Господарського кодексу України, ст. 624 Цивільного кодексу України, позбавляє позивача можливості стягнути з відповідача будь-які збитки, завдані неналежним виконанням за договором поставки.

За таких обставин, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача 246011,06 грн. збитків, у зв`язку з чим зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача різницю між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719769,55 грн.

Вказану вимогу позивач обґрунтовує тим, що на день винесення рішення ціна товару за договором поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 становить 2370876,08 грн., що еквівалентна 150030,00 Євро, тобто різниця між ціною товару, встановленою договором і ціною відповідного товару на момент постановлення судом рішення становить 719769,55 грн. (150030 Євро х 15,80268 грн.) - 1651106,53 грн.), яку відповідач повинен сплатити позивачу на підставі п. 4 ст. 710 ЦК України.

Судом встановлено, що у п. 3.2. договору поставки від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 позивач та відповідач визначили, що ціна товару станом на дату укладання договору становить: 1563023,94 грн., у тому числі ПДВ 260503,99 грн. Сторони погоджуються, що ціна товару еквівалентна 150030 Євро при встановленому Національним банком України офіційному курсі української гривні по відношенню до Євро на дату укладення договору: 10,418076 грн. = 1 Євро.

Відповідач на виконання рішення господарського суду сплатив на поточний рахунок позивача 1715145,55 грн., з яких 1651106,53 грн. - вартість автомобіля за договором.

Відповідно до ч. 4 ст. 710 Цивільного кодексу України у разі відмови покупця від договору та повернення продавцю товару неналежної якості покупець має право вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, - на момент постановлення судом рішення.

Стаття 710 ЦК України розміщена в параграфі другому глави 54 ЦК України «Роздрібна купівля-продаж».

Відповідно до ч. 1 ст. 698 ЦК України за договором роздрібної купівлі-продажу продавець, який здійснює підприємницьку діяльність з продажу товару, зобов'язується передати покупцеві товар, що звичайно призначається для особистого, домашнього або іншого використання, не пов'язаного з підприємницькою діяльністю, а покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його.

Правовідносини за договором роздрібної купівлі-продажу регулюються статтями 698-711 ЦК України та статтями 655-697 ЦК України.

Укладений між позивачем та відповідачем договір від 15.07.2013 року №ЛРсА-0004/196 за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було придбано автомобіль для використання в підприємницькій діяльності, про що зазначено у позовній заяві, і що є характерною ознакою договору поставки. Рішенням господарського суду Київської області від 05.05.2014 р. у справі № 911/571/14, яке набрало законної сили, про стягнення сплаченої суми за неякісний товар було встановлено правову природу спірного договору як договору поставки.

Згідно з ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Аналогічна норма містить в ч. 6 ст. 265 ГК України.

Таким чином, застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення ст.ст. 264-271 ГК України, а також ст.ст. 655-697, 712 ЦК України, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Отже, чинним законодавством розмежовано за своєю правовою природою два різні договори - договір поставки і договір роздрібної купівлі-продажу.

З огляду на викладене, положення ст. 710 ЦК України не можуть бути застосовані до правовідносин суб'єктів господарювання, які випливають з договору поставки.

Крім того, ч. 4 ст. 710 ЦК України передбачено право покупця вимагати відшкодування різниці між ціною товару, встановленою договором, і ціною відповідного товару на момент добровільного задоволення його вимоги, а якщо вимогу добровільно не задоволено продавцем, - на момент постановлення судом рішення, а не курсової різниці між національною та іноземною валютою.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача різниці в гривневому еквіваленті по відношенню до курсу Євро між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення у сумі 719769,55 грн.

Враховуючи викладене, зазначена позовна вимога задоволенню не підлягає.

Позивач просить суд також стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 39333,26 грн.

Вказану вимогу позивач обґрунтовує тим, що передача відповідачем позивачу дефектного товару, товару низької якості з істотним дефектом, який не відповідає заявленим компанією Land Rover параметрам ексклюзивності, люксовості, надійності автомобіля Land Rover Range Rover 5.0 S/C Autobiography, знизила престиж та ділову репутацію позивача перед діловими партнерами.

Обґрунтовуючи розмір моральної шкоди у сумі 39 333,26 грн., позивач зазначає, що позивачем було укладено договір оренди транспортного засобу з ТОВ "РесурсСистем" від 21.10.2013 року №21/10, однак після виявлення недоліків транспортного засобу ТОВ "РесурсСистем" відмовилось від подальшого використання автомобіля та відмовилось від подальшої співпраці з Позивачем, розірвавши в односторонньому порядку договір поставки від 15.10.2013 року №69, за яким Позивач збирався поставити ТОВ "РесурсСистем" товар на суму 39333,26 грн.

Згідно ч. 1 ст. 16, п. 9 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб (ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

При цьому, абзац 5 ч. 1 ст. 225 ГК України містить пряму вказівку на те, що матеріальна компенсація моральної шкоди підлягає відшкодуванню лише у випадках, передбачених законом.

Скеровуючи справу в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди на новий розгляд, Вищий господарський суд України в постанові від 22.01.2015 р. зазначив, що частково задовольнивши позов про стягнення моральної шкоди, завданої приниженням ділової репутації позивача у зв'язку з поставкою товару неналежної якості, суди не навели норм законодавства, які регулюють зазначені правовідносини, а отже й правових підстав для покладення на продавця відповідальності за заподіяння моральної шкоди внаслідок поставки неякісного товару, що спричинило приниження ділової репутації юридичної особи.

З цього приводу судом встановлено наступне.

Між позивачем (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "РесурсСистем" (покупець) 15.10.2013 року укладено договір поставки від 15.10.2013 року № 69, згідно п.п. 1.1., 5.3. якого продавець на умовах оговорених в цьому договорі зобов'язується поставити власним автотранспортом кабельно-провідникову продукцію характеристика, асортимент та ціна якого за одиницю узгоджується сторонами в специфікаціях, що є невід'ємними частинами даного договору, за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, смт Ворзель, вул. Окружна, б. 11, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору. Загальна вартість товару, що буде поставлена за цим договором, визначається сумою специфікацій, які будуть підписані сторонами протягом дії цього договору, та на дату укладання складає 39333,26 грн. з ПДВ 20%.

21.10.2013 року між позивачем (наймодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "РесурсСистем" (наймач) укладено договір найму (оренди) транспортного засобу від 21.10.2013 року № 21/10, згідно п. 1.1. якого наймодавець передає, а наймач приймає в тимчасове оплатне користування та володіння наступний транспортний засіб: легковий автомобіль марки "Land Rover Range Rover", держ. номер АІ7774ЕЕ, 2013 року випуску, номер кузова SALGA2EF1EA134918, що належить наймодавцю на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ №САТ361538, виданого Ірпінським МРЕВ ДАІ у Київській області 03.10.2013 року.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РесурсСистем" листами від 20.11.2013 року № 75 та від 20.11.2013 року № 76 повідомило позивача про розірвання в односторонньому порядку договору найму (оренди) транспортного засобу від 21.10.2013 року № 21/10 та договір поставки від 15.10.2013 року № 69, які були укладені з позивачем, зазначаючи, що позивач зарекомендував себе у відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю "РесурсСистем" як ненадійний партнер.

Судом встановлено, що позивачем визначено розмір завданої йому моральної шкоди у розмірі вартості товарів, які мали бути поставлені позивачем товариству з обмеженою відповідальністю "РесурсСистем" за договором поставки від 15.10.2013 року №69 у сумі 39333,26 грн.

Проте, розмір моральної шкоди не може визначатись розміром грошових коштів, які могла отримати особа при виконанні договору.

Як вбачається з матеріалів справи, укладений між позивачем та відповідачем договір поставки № ЛРсА-0004/196 від 15.07.2013 р. не передбачає можливості відшкодування моральної шкоди позивачу. Не передбачено такої відповідальності і статтями 264-271 Господарського кодексу України та ст.ст.655-697, 712 Цивільного кодексу України, які регулюють спірні правовідносини.

Таким чином, підстави для стягнення з відповідача 39333,26 грн. моральної шкоди відсутні, в зв`язку з чим вказана позовна вимога також не підлягає задоволенню.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.01.2015 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 р. та рішення господарського суду Київської області від 21.07.2014 р. скасовано також в частині розподілу судових витрат і передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

При зверненні з даним позовом про стягнення 1006764,97 грн. до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 відсотки від ціни позову, а саме 20135,30 грн.

Оскільки постановою ВГСУ від 22.01.2015 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2014 р. залишено без змін в частині стягнення 1651,10 грн. штрафу, а у задоволенні позовних вимог про стягнення 246011,06 грн. збитків, 719769,55 грн. різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення та 39333,26 грн. моральної шкоди при новому розгляді справи відмовлено, тому з відповідача на користь позивача на підставі ст. 49 ГПК України підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 33,02 грн.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог про стягнення збитків, різниці між ціною автомобіля, встановленою договором, і ціною автомобіля на момент постановлення судового рішення та відшкодування моральної шкоди відмовити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Віді Пауер Моторз", (08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 58, код 32491384) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЗЦМ-Кабель", (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Дзержинського, буд. 1-Ж, код 38571900) судовий збір у сумі 33,02 грн. (тридцять три грн. 02 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.О. Рябцева

Рішення підписано 22.04.2015 р.