Постанова

від 14.04.2015 по справі 904/922/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015 року Справа № 904/922/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхогляд Т.А. - доповідача,

суддів : Вечірко І.О., Паруснікова Ю.Б.

секретар судового засідання Малик С.О.

представники сторін:

від позивача: Каперсак С.А., довіреність б/н від 10.02.15, представник;

від позивача: Алєксєв-Каперсак С.С., довіреність б/н від 10.02.15, представник;

представник відповідача в судове засідання не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ" на рішення господарського суду Дніпропетровської від 02.03.2015 року у справі № 904/922/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "РАПІД", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОВАЖМАШ", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015 року у справі № 904/922/15 (суддя Петренко І.В . ) позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "Рапід" 135 754,89 грн. основної заборгованості; 18 705,57 грн. пені; 3 089,29 грн. судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивовано порушенням відповідачем умов договору №20/77 від 28.02.2011 року в частині оплати отриманого від позивача товару, порушення вимог ст.ст.265, 525, 526, 530, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, правом позивача стягнути пеню відповідно до п.7.1 договору.

Щодо розміру нарахованої позивачем пені, суд зазначив на помилкове визначення Товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Рапід" періоду нарахування та задовольнив вимоги про стягнення пені частково.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Зазначає, що при прийнятті рішення суд не врахував, що нараховані позивачем штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками позивача. Просив апеляційний суд змінити оскаржуване рішення, зменшити розмір неустойки на 50% від розміру, заявленого позивачем.

У судове засідання представник апелянта не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 25.03.2015 року.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, вважає рішення господарського суду законним та обґрунтованим. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників позивача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення передбачає і ч.1 ст.193 Господарського кодексу України.

Матеріалами справи підтверджується, що 28.02.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю науково-виробничим підприємством "Рапід" (далі - продавець) та відкритим акціонерним товариством "Дніпротяжмаш" (далі - покупець) укладено договір №20/77 (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору продавець зобов'язується поставити продукцію, а покупець прийняти та оплатити продукцію згідно доданих специфікацій (додаткова угода), які є невід'ємною частиною договору.

Ціна, найменування та кількість продукції, яка поставляється за договором, вказується у специфікаціях (пункт 2.1 договору).

Пунктом 2.5 договору визначено, що загальна сума даного договору визначається як наростаюча сума по всім поставкам, здійсненим протягом всього строку дії даного договору.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що порядок та умови оплати вказуються у специфікаціях.

Судом першої інстанції встановлено, що на виконання умов договору між позивачем та відповідачем підписано Специфікацію №04 від 23.04.2014 року, якою сторони узгодили конкретний асортимент, кількість, ціну за одиницю без ПДВ, умови поставки, умови оплати товару.

Пунктом 2 Специфікації визначено, зокрема, умови оплати товару:

1-й етап - 25 % передплати протягом 5 календарних днів після виставлення рахунку;

2-й етап - 25% передплати не пізніше 20.06.2014 року;

3-й етап - 20% оплати протягом 5 календарних днів після поставки обладнання (а.с.13).

27.08.2014 року сторонами укладено додаткову угоду №3 до договору, якою була узгоджена кінцева вартість зазначеного у Специфікації №4 товару - складає 829 399,27 грн. з ПДВ (а.с.11).

Матеріалами справи підтверджено (накладна №3 від 27.08.2014 року) і відповідачем не заперечується факт отримання товару на суму 829 399,27 грн. (а.с.12, 67, 68).

Повноваження особи, яка отримала від позивача товар, підтверджуються довіреністю №4961 від 21.08.2014 року (а.с.69).

Судом встановлено, що на час звернення позивача до господарського суду відповідач за умовами договору повинен був сплатити позивачу 580 579,49грн.

Відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за отриманий від позивача товар розрахувався частково, а саме у розмірі 444 824,60грн., що підтверджується наявними у справі платіжними дорученнями (а.с.62-64).

Таким чином, станом на 06.02.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 135 754,89 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання (ст. 625 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, передбачені законом або договором, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що факт порушення зобов'язання відповідачем є доведеним, враховуючи положення п.7.1 договору та вимоги ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України, суд першої інстанції правомірно задовольнив вимоги позивача про стягнення заборгованості та пені, правильно визначив належний до стягнення розмір пені.

Щодо доводів апелянта про незастосування судом положень ч.1 ст.233 Господарського кодексу України та ст.83 Господарського процесуального кодексу України, то вони є безпідставними.

По-перше, нараховані позивачем штрафні санкції не є надмірно великими порівняно з його збитками.

По-друге, відповідач не довів суду, які його майнові чи інші інтереси заслуговують на увагу для зменшення штрафних санкцій.

По-третє, таке зменшення є виключно правом суду.

Отже, відповідно до вимог ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач висновки оскаржуваного судового рішення не спростував.

Рішення суду є законним та обґрунтованим, постановленим у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.03.2015 року у справі № 904/922/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд

Суддя: І.О. Вечірко

Суддя: Ю.Б. Парусніков

Підписано в повному обсязі 22.04.2015 року.