Постанова

від 21.04.2015 по справі 33/224

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" квітня 2015 р. Справа№ 33/224

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Баранця О.М.

суддів: Жук Г.А.

Пашкіної С.А.

при секретарі Майданевич Г.А.

за участю від позивача - не з'явився.

представників сторін: від відповідача - не з'явився.

від ВДВС- не з'явився.

розглянувши Приватного акціонерного товариства

апеляційну скаргу "Київфундаментбуд"

на дії органів державної виконавчої служби України

на ухвалу

господарського суду міста Києва

від 23.02.2015 року

у справі № 33/224 (суддя: Мудрий С.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СОРДАНТ" від імені та інтересах якого діє товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Домініон-Капітал"

до Закритого акціонерного товариства

"Київфундаментбуд"

про стягнення 9785117,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2015 року в задоволенні скарги приватного акціонерного товариства „Київфундаментбуд" на дії органів державної виконавчої служби України відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Київфундаментбуд" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2015 року та прийняти нове рішення яким задовольнити скаргу Приватного акціонерного товариства "Київфундаментбуд" на дії органів державної виконавчої служби.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження. Розгляд справи призначено до розгляду.

В судове засідання 21.04.2015 року представники позивача, відповідача та ВДВС не з'явились.

Позивачем надіслано телеграму з проханням відкласти розгляд справи, дане клопотання відхилено, оскільки колегія суддів обмежена строками розгляду апеляційної скарги згідно вимог ч. 2 ст. 102 ГПК України.

Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 102 ГПК України, колегія суддів вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представників позивача, відповідача та ВДВС, враховуючи що останні належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до вимог статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк (закрите акціонерне товариство) в особі філії „Подільське відділення Промінвестбанку в м. Києві" звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до закритого акціонерного товариства „Київфундаментбуд" про стягнення 9 785 117,98 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.07.2009 року у справі № 33/224 позов задоволено повністю. Стягнуто з закритого акціонерного товариства „Київфундаментбуд" на користь акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії "Подільське відділення Промінвестбанку в м. Київ" суму основної заборгованості по кредиту в розмірі 9 038 518 (дев'ять мільйонів тридцять вісім тисяч п'ятсот вісімнадцять) грн.37 коп., суму заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 1 048 708 (один мільйон сорок вісім тисяч сімсот вісім) грн. 99 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, звернувши стягнення на майно, яке належить закритому акціонерному товариству „Київфундаментбуд" та є предметом застави та іпотеки, визначивши спосіб реалізації предмета застави і іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів :

- договір застави обладнання № 1696 від 08.01.2008 року, а саме: самохідна бурова установка для спорудження свай типу В 300-3 241 Casagrande, інв. номер № 995, що належить заставодавцю (відповідачеві) на підставі Контракту № U19-02/07 від 19.02.2007 року, актом приймання-передачі основних засобів ВЭ-0000047 від 17.12.2007 року.

- іпотечний договір від 22.06.2007, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Л.В. за реєстровим №К-2268, а саме:

а). адміністративно-виробнича будівля (літ.З), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська,буд. 16А, загальною площею 1522,00 кв.м., яка належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності, серія ЯЯЯ № 501547, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06 квітня 2006 року на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06 квітня 2006 року № 511-В, та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12 квітня 2006 року у реєстровій книзі № 2з-132 за реєстровим № 208з;

б). будівля бази (складів) (літ. І), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська,буд. 16А, загальною площею 991,40 кв.м., яка належить відповідачу на підставі свідоцтва про право власності , серія ЯЯЯ № 501548, виданого Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06 квітня 2006 року на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва від 06 квітня 2006 року № 511-В, та зареєстрованого у Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 12 квітня 2006 року у реєстровій книзі № 2а-132 за реєстровим № 208з.

31.07.2009 року на виконання рішення Господарського суду м. Києва від 31.07.2009 року, видано наказ.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2014 року заяву публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СОРДАНТ" про заміну сторони у виконавчому провадженні його правонаступником, задоволено. Замінено сторону виконавчого провадження ВП № 23237641 публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, провулок Шевченка, 12, ідентифікаційний код 00039002) на його правонаступника публічне акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "СОРДАНТ" (01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, буд. 37-А, код ЄДРПОУ 38013531), від імені та в інтересах якого діє товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Домініон-Капітал" (01133, м. Київ, вул. Драгомирова, буд. 10/10, код ЄДРПОУ 37356012).

02.02.2015 року до відділу діловодства Господарського суду м. Києва від приватного акціонерного товариства „Київфундаментбуд" надійшла скарга на дії органів державної виконавчої служби України.

Представник стягувача заперечував проти скарги та проти клопотання про забезпечення скарги, просив суд відмовити у задоволені.

Скаржник 13.02.2015 року до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про забезпечення скарги, шляхом зупинення реалізації з електронних торгів «Сетам», зупинення примусового виконання рішення господарського суду міста Києва від 20.07.2009 року та накладення арешту на майно.

Згідно ч. 1 ст. 121-1 ГПК України, суд касаційної інстанції за заявою сторони чи прокурора або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення господарського суду до закінчення його перегляду в порядку касації.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» від 17 жовтня 2012 року № 9 згідно з вимогами статті 121 1 ГПК зупиняти виконання судового рішення має право виключно суд касаційної інстанції.

Відповідно до статті 115 ГПК України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Скаржник зазначав, що Відділом примусового виконання рішень державної виконавчої служби України вчиняються дії, пов'язані із реалізацією з системи електронний торгів іпотечного нерухомого майна: адміністративно-виробнича будівля, що розташована за адресою м. Київ, вул.. Куренівська, 16-А, загальною площею 1 522,00 кв.м. та будівля бази (складів) (літ. І), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська,буд. 16А, загальною площею 991,40 кв.м. та рухомого майна - самохідної бурової установки В300-3241 Casagrande.

Торги призначено на 05.02.2015 року щодо нерухомого майна та на 16.02.2015 року - щодо рухомого майна.

На думку скаржника, державним виконавцем не належним чином виконується рішення Господарського суду міста Києва, оскільки, останнім допущені порушення при складанні акту опису та арешту майна, незаконно передано майно для проведення електронних торгів, тому що закінчився строк дії оцінки, а також у невірний спосіб виконується дане рішення (не шляхом проведення прилюдних торгів).

Відповідно ч. 1 ст. 11 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.п. 1, 5, 6 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Порядок реалізації арештованого майна передбачено Законом України "Про виконавче провадження", Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року, та Тимчасовим положенням про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 року N 68/5.

Згідно ч. 2 ст. 55 ЗУ «Про виконавче провадження» після надходження від зазначених осіб відомостей про наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. У разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Інструкцією про проведення виконавчих дій та Інструкціє з організації примусового виконання рішень передбачено порядок опису та арешту майна боржника.

Пунктами 4.2.1. 4.2.2. Інструкції передбачено, що після виявлення майна боржника державний виконавець проводить опис та арешт цього майна, про що складає акт. В акті опису та арешту майна боржника повинні бути вказані:

а) назва кожного внесеного в акт предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

б) якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються державним виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

в) якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування;

г) прізвище, ім'я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

ґ) відмітка про роз'яснення зберігачеві майна обов'язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт;

д) якщо державний виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження;

е) зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Акт опису та арешту майна підписується державним виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також може бути підписаний іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна. У разі відмови від підпису сторін чи інших осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в акті.

Скаржником не надано будь-яких доказів заперечення, оскарження з складеним та підписаним актом опису та арешту майна.

Твердження скаржника щодо невірного способу виконання дане рішення, не шляхом проведення прилюдних торгів, а через електронні торги вірно не прийнято судом першої інстанції до уваги, оскільки, відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 656/5 від 16 квітня 2014 року «Про проведення експерименту із запровадження порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів», наказано провести з 01 травня 2014 року у м. Києві, Вінницькій, Дніпропетровській та Львівській областях та з 01 липня 2014 року у Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Харківській та Чернігівській областях, з 06 серпня 2014 року у Волинській, Житомирській, Закарпатській, Кіровоградській, Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській та Чернівецькій областях експеримент із запровадження реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Відповідно тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, електронні торги - прилюдні торги (аукціон), що здійснюються в електронній формі в системі.

Стосовно незаконної передачі майна для проведення електронних торгів, у зв'язку із закінченням строку дії оцінки слід зазначити, що відповідно ч. 1 ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Оскільки, прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121 2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. У порядку згаданої статті ГПК до господарських судів оскаржуються й дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби під час виконання рішень третейських судів, якщо виконавчі документи на примусове виконання таких рішень видано господарськими судами (розділ XIV ГПК).

Звіт про оцінку арештованого нерухомого майна: - адміністративно-виробнича будівля (літ.З), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16А, загальною площею 1522,00 кв.м. та будівля бази (складів) (літ. І), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Куренівська, буд. 16А, загальною площею 991,40 кв.м., яка належать боржнику на праві власності, складено 19 травня 2014 року (дата оцінки 13.05.2014 року).

Звіт про оцінку арештованого рухомого майна: - самохідна бурова установка для спорудження свай типу В 300-3 241 Casagrande, інв. номер №995, що належить боржнику, складено 19 травня 2014 року (дата оцінки 13.05.2014 року).

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Згідно ч. 1. ст. 62 ЗУ «Про виконавче провадження», реалізація арештованого майна, крім майна, вилученого з обігу згідно із законом, та майна, зазначеного в частині восьмій статті 57 цього Закону, здійснюється шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах або на комісійних умовах.

Відповідно до ч. 4 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», вилучення арештованого майна з передачею його для реалізації здійснюється у строк, встановлений державним виконавцем, але не раніше ніж через п'ять днів після накладення арешту.

Згідно з п. 5.12.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, державний виконавець у строк не пізніше п'яти робочих днів після закінчення строку оскарження оцінки та у разі відсутності повідомлення про оскарження такої оцінки готує для проведення реалізації майна документи, передбачені абзацами чотирнадцятим - дев'ятнадцятим пункту 5.11 цієї Інструкції та інші документи.

Підготовлений пакет документів державний виконавець разом із заявкою, визначеною пунктом 5.11 цієї Інструкції, передає особисто або через спеціально уповноважену особу відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції до відповідного відділу державної виконавчої служби регіонального управління юстиції для здійснення заходів щодо передачі майна на реалізацію та організації конкурсу. Відповідальність за правильність та повноту підготовлених документів покладається на начальника відділу державної виконавчої служби територіального управління юстиції.

Відповідно до п 5.12.6. даної Інструкції, відділ державної виконавчої служби регіонального управління юстиції після отримання документів щодо передачі майна на реалізацію у термін до п'яти днів перевіряє ці документи на відповідність вимогам чинного законодавства та у разі виявлення порушень надає доручення щодо їх усунення у строк до п'яти робочих днів та забезпечує контроль за виконанням цього доручення. У разі встановлення відповідності документів вимогам чинного законодавства чи після приведення їх у відповідність із вимогами чинного законодавства відділ державної виконавчої служби регіонального управління юстиції у строк до п'яти робочих днів повідомляє спеціалізовані торговельні організації, з якими укладено договори відповідно до пункту 5.12.4 цієї Інструкції, про наявність арештованого майна, його місцезнаходження (місце зберігання), оцінку, за якою воно виставляється на продаж, при необхідності (за попереднім погодженням з державним виконавцем) установлює дату огляду арештованого майна, а також повідомляє дату проведення конкурсу з передачі на реалізацію цього майна.

Пунктом 3.3. Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 передбачено, що приймання аукціонного майна здійснюється матеріально відповідальною особою організатора аукціону відповідно до акта передачі арештованого майна (додаток 2) та інших необхідних документів, що містять інформацію про аукціонне майно.

Скаржником не надано будь-яких доказів оскарження дій державного виконавця щодо передачі арештованого майна організатору аукціону, у зв'язку із простроченими звітами оцінки майна на момент передачі державним виконавцем майна організатору аукціону.

Датою проведення аукціону з реалізації нерухомого майна є 05.02.2015 року, а датою проведення аукціону з реалізації рухомого майна є 16.02.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця з питань виконавчого провадження у порядку, встановленому цим Законом, подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у провадженні виконавчих дій, давати усні та письмові пояснення, висловлювати свої доводи та міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі під час проведення експертизи, заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, те що на момент передачі арештованого нерухомого майна на реалізацію, звіти про оцінку майна від 19 травня 2014 року були чинними, скаржником не надано будь-яких доказів оскарження акту та опису арештованого майна та те, що державним виконавцем у належний спосіб виконується рішення суду, суд першої інстанції цілком вірно не вбачає в діях державної виконавчої служби порушень вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішень, тому скарга приватного акціонерного товариства „Київфундаментбуд" на дії органів державної виконавчої служби України є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Скаржником не надано доказів неправомірності дій органів Державної виконавчої служби.

Не надано доказів закінчення чинності звітів про оцінку майна на момент передачі документів на реалізацію прилюдних торгів.

Скаржник не звертався з позовом про визнання недійсними результатів прилюдних торгів.

Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 23.02.2015 року у справі №33/224 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Матеріали справи повернути до Господарського м. Києва.

3. Копію постанови надіслати сторонам та ВДВС.

Головуючий суддя О.М. Баранець

Судді Г.А. Жук

С.А. Пашкіна

Повний текст постанови складено 23.04.2015 року.