Постанова

від 14.04.2015 по справі 808/7159/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2015 року Справа № 808/7159/14 ДО/808/615/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьоннівському районі м. Донецька про стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька (далі - позивач) до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьоннівському районі м. Донецька (далі - відповідач) про стягнення витрат, які належать відшкодуванню у розмірі 11 428,42 грн.

14.04.2015 представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві просить суд розглянути справу у порядку письмового провадження.

Від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, з підстав викладених у письмових запереченнях.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами статей 41, 128 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Управлінням Пенсійного фонду України у Будьоннівському районі м. Донецька понесені витрати на допомогу на поховання та на виплату пенсії за період з травня по липень 2014 року у розмірі 11 428,42 грн., по особам : ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30 у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві, у тому числі: 11 402,36 грн. - основного розміру пенсії, 26,06 грн. - витрат на виплату та доставку пенсії. Дані витрати позивачем було включено до відповідних актів звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено допомогу на поховання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Основи) відповідно до Конституції України визначають принципи та загальні правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні (Закон України «Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 14 січня 1998 року №16/98-ВР).

Відповідно до преамбули Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV, цей Закон відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві (далі - страхування від нещасного випадку). Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.

Відповідно до статті 10 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

У ст. 81 цього Закону визначено, що призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного Фонду.

Згідно ч. 4 п. 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду Соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 № 5-4/4, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 за № 376/7697, відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячно цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім і померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію, сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

З набранням чинності Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності» обов'язок відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті при настанні страхового випадку, зокрема, виплати йому або особам, які перебувають на його утриманні пенсій по інвалідності у зв'язку із втратою годувальника, покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Тобто, чинним законодавством саме на відповідача у справі - Фонд соціального страхування покладений обов'язок щодо відшкодування шкоди при настанні страхового випадку.

Відповідно до п. 2 Порядку, він визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»(крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п. 6 зазначеного Порядку Головні Управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. Страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутись до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Отже, вказаною нормою обумовлено право Пенсійного фонду на звернення до суду із даним позовом.

Згідно із ч. 16 ст. 34 вказаного Закону, виплата пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання провадиться потерпілому відповідно до законодавства про пенсійне забезпечення, крім випадків, передбачених пунктом 2 статті 8 та статтею 9 цього Закону.

Частиною 3 статті 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання призначається відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Також ч. 1 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (надалі Закон) визначений перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку.

Відповідно із ст. 28 Закону, страховими виплатами є грошові суми, які згідно із статтею 21 цього Закону Фонд соціального страхування від нещасних випадків виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.

Зазначені грошові суми складаються із:

1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);

2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);

3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому;

4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника;

5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;

6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Згідно із ст. 33 Закону, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1) діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2) жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3) інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4) неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти;

5) непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку.

Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством.

У даному випадку відповідачем не враховані суми витрат на виплату пенсій у зв'язку із втратою годувальника - чоловіка (дружиною), у випадку коли вони на момент загибелі потерпілого не перебували на його утриманні або працювали щодо осіб: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30

Так, судом встановлено, що ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно із розпорядженням від 29.09.2009 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві 11.02.1980, що підтверджено даним акту про нещасний випадок на виробництві № 13 від 11.02.1980.

На день смерті чоловіка ОСОБА_7 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_26 ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно із розпорядженням від 24.12.2010 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві 19.08.2001, що підтверджено даним акту про нещасний випадок на виробництві № 105 від 07.09.2001.

На день смерті чоловіка ОСОБА_31 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_24 ІНФОРМАЦІЯ_3 згідно із розпорядженням від 23.02.2009 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві 14.12.1977, що підтверджено даним акту про нещасний випадок на виробництві № 89 від 14.12.1977.

На день смерті чоловіка ОСОБА_24 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_20 ІНФОРМАЦІЯ_4, згідно із розпорядженням від 26.08.2011 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві 26.11.2010, що підтверджено довідкою МСЕК про причинний зв'язок смерті з професійним захворювання або трудовим каліцтвом № 000962.

На день смерті чоловіка ОСОБА_20 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно із розпорядженням від 12.05.2010 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_18, що підтверджено даним акту про нещасний випадок на виробництві.

На день смерті чоловіка ОСОБА_9 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_22 ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно із розпорядженням від 03.03.2011 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_19, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_22 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно із розпорядженням від 26.01.2010 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_20, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_32 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_5, згідно із розпорядженням від 04.02.2009 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_21, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_33 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_23 ІНФОРМАЦІЯ_7, згідно із розпорядженням від 31.08.2009 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_22, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_23 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_8, згідно із розпорядженням від 16.09.2010 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_23, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_13 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_9, згідно із розпорядженням від 07.09.2009 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_24, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_34 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_1 згідно із розпорядженням від 11.12.2009 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_25, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_15 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

Лік ОСОБА_35 ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно із розпорядженням від 08.08.2012 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_17, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_34. не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_10 згідно із розпорядженням від 26.05.2009 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_26, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_18 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_27 ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно із розпорядженням від 11.05.2012 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_27, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_27 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_11 згідно із розпорядженням від 05.01.2010 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_28, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_5 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_12 згідно із розпорядженням від 18.10.2010 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_29, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_6 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 згідно із розпорядженням від 06.01.2012 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_30, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_8 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_13 згідно із розпорядженням від 12.10.2010 року їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_31, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_2 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_14 згідно із розпорядженням від 29.08.2011 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_32, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_17 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_19 ІНФОРМАЦІЯ_4 згідно із розпорядженням від 23.11.2011 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_33, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_19 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8 згідно із розпорядженням від 16.09.2009 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_34, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_10 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_36 ІНФОРМАЦІЯ_15 згідно із розпорядженням від 03.07.2012 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_35, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_36 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6, згідно із розпорядженням від 25.11.2008 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_36, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_3 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_28 ІНФОРМАЦІЯ_16, згідно із розпорядженням від 22.11.2012 їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_37, що підтверджується актом про нещасний випадок.

На день смерті чоловіка ОСОБА_28 не досягла 55 річного віку. Непрацездатною за висновком МСЕК не визнавалась.

ОСОБА_25 ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно із розпорядженням від 30.12.2013 року їй призначено пенсію у зв'язку із втратою годувальника, який помер у зв'язку із нещасним випадком на виробництві ІНФОРМАЦІЯ_38. На день смерті чоловіка ОСОБА_25 досягла 55 річного віку. Разом з тим, позивачем не було надано суду жодного доказу, який би підтверджував причинний зв'язок між смертю годувальника ОСОБА_25 та його професійним захворюванням.

Отже, в задоволені позовних вимог про стягнення витрат за особовими справами вказаних осіб, яким виплачено пенсії у зв'язку з втратою годувальника за період з травня по липень 2014 року слід відмовити.

Щодо не прийняття до відшкодування витрат, понесених УПФУ по виплаті пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві по пенсіонеру ОСОБА_30 у розмірі 600 грн., суд зазначає наступне.

Факт нещасного випадку на виробництві ОСОБА_30 підтверджується актом № 86 форми Н-1 про нещасний випадок від 27 грудня 1993 року. Нещасний випадок стався 25 грудня 1993 року на російській вугільній компанії «Росуголь», яке знаходиться на території незалежної держави - Російської Федерації.

Відповідно до статті 6 Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року, сторони додержуватимуться такого порядку щодо відшкодування Працівникам шкоди внаслідок каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, одержаного у зв'язку з виконанням трудових обов'язків:

а) відшкодування шкоди внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров'я, а також смерті потерпілого здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника на момент одержання каліцтва;

б) відшкодування шкоди внаслідок професійного захворювання або смерті потерпілого, яка настала у зв'язку з ним, здійснюється Стороною, законодавство якої поширювалось на Працівника під час його трудової діяльності, яка викликала професійне захворювання, навіть якщо зазначене захворювання вперше було виявлене на території іншої Сторони.

Викладене свідчить про те, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, котра стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території Російської Федерації є уповноважений орган Російської Федерації.

Оскільки нещасний випадок ОСОБА_30 стався на території Російської Федерації, у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьонівському районі м. Донецька не виникає зобов'язання по відшкодуванню витрат в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14 січня 1993 року.

В цій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Стосовно неприйняття відповідачем до заліку суми виплачених пенсій та витрат на виплату та доставку пенсій по ОСОБА_29 у розмірі 348,12 грн., суд зазначає наступне.

Факт нещасного випадку на виробництві ОСОБА_29 підтверджується актом про нещасний випадок за формою Н-1 від 11 листопада 1982 року. Нещасний випадок стався 10 листопада 1982 року в Таліцький ДОК об'єднання «Талицклес» сел. Троїцький Таліцького району Свердловської області Російської РСР.

Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Статтею 3 цієї Угоди встановлено, що всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення.

За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду України - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.

Оскільки нещасний випадок ОСОБА_29 стався на території Російської РСР, у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьоннівському районі м. Донецька виникає зобов'язання по відшкодуванню витрат в разі виплати такої пенсії органами Пенсійного фонду України, а саме: за період з травня по липень 2014 року в розмірі 348,12 грн., у зв'язку з чим позов в цій частині підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення витрат з виплати та доставки допомоги на поховання по пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_12 у розмірі 505,37 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 25 Основ, за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Статтею 21 Закону України № 1105-ХІV визначено, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та повному обсязі відшкодувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Відповідно до ст. 13 Закону України № 1105-ХІV, страховим випадком є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психологічну травму за обставин зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

За нормами ст.14 вказаного Закону, нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що стались в процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Таким чином, виходячи з системного аналізу норм Закону України № 1105-ХІV, суд дійшов висновку, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Відповідності до п. 8 ст. 34. Закону України № 1105-ХІV у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, затвердженим постановою Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз.2 ч.9 ст.34 Закону України № 1105-ХІV у разі смерті потерпілого, який одержував страхові виплати і не працював, розмір відшкодування шкоди особам, зазначеним у статті 33 цього Закону, визначається виходячи із суми щомісячних страхових виплат і пенсії, які одержував потерпілий на день його смерті, з відповідним коригуванням щомісячних страхових виплат згідно із статтею 29 цього Закону. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.

Перелік документів, необхідних для розгляду справ про страхові виплати до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, визначений ст. 35 зазначеного Закону України, зокрема, акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та (або) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.

Таким чином, відсутність висновків відповідних медичних закладів, якими підтверджується причинний зв'язок смерті потерпілих з одержаним каліцтвом або професійним захворюванням, виключає підстави для відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків витрат на виплату цим особам пенсій.

Суд зазначає, що в матеріалах справи не міститься жодних висновків медичних закладів або інших документів, які б підтверджували причинний зв'язок смерті потерпілого ОСОБА_12 та ОСОБА_1 з одержаним каліцтвом або професійним захворюванням, з огляду на що у відповідача відсутні підстави для відшкодування суми допомоги на поховання у розмірі 505,37 грн.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача не прийнятих ним до заліку витрат із виплати та доставки допомоги на поховання за період з травня по липень 2014 року у розмірі 505,37 грн.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Будьоннівському районі м. Донецька (ОКПО 24166633) на користь Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька суму витрат за період з травня по липень 2014 року в розмірі 348,12 грн. (триста сорок вісім гривень 12 копійок).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник