Постанова
від 23.04.2015 по справі 826/20028/14
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 квітня 2015 року № 826/20028/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів Амельохіна В.В. та Гарника К.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом:Громадської організації «Товариство ветеранів - однодумців» до:Міністерства внутрішніх справ України про:визнання протиправної бездіяльності, зобов'язати вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Громадська організація «Товариство ветеранів - однодумців» з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - Міністерство), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно його обов'язку виконати заходи, що передбачені п. 4 Порядку, а рішення про неможливість сприяти Організації у проведенні громадської експертизи незаконним;

- зобов'язати відповідача:

- (1) видати наказ (розпорядження) про проведення громадської експертизи діяльності відповідача стосовно організації та проведення квартирного обліку, забезпечення та надання житлових приміщень у внутрішніх військах і здійснення заходів, пов'язаних з підготовкою матеріалів із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові та посади особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за забезпечення взаємодії з Організацією;

- (2) зобов'язати відповідача утворити робочу групу для підготовки матеріалів із залученням представника Організації;

- (3) розмістити інформацію про надходження запиту щодо проведення громадської експертизи та заходи, що ним здійснені з метою сприяння її проведенню, на власному веб-сайті;

- (4) подати Організації необхідні матеріали для проведення громадської експертизи в обсязі, що містить інформацію доступ до якої може бути обмеженим згідно закону.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що діючи на підставі постанови КМ України від 05.11.2008 р. № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» (далі - Порядок № 976) звернувся до МВС України із запитом від 03.06.2014 р. на проведення громадської експертизи діяльності структурного підрозділу Міністерства - Головного управління Національної гвардії України.

Однак, як вказується у позові, у відповідь надійшов лист від 20.06.2014 р. із змісту якого вбачається, що організації було відмовлено у сприянні в проведенні експертизи. Підставою такого рішення зазначено вимогу організації яка, на думку МВС, не може бути задоволена. А саме, вимогу про надання для ознайомлення документів, які містять персональні данні, зокрема, протоколи засідань житлово-побутової комісії та книг обліку осіб, що перебувають на квартирному обліку.

Позивач вважає наведену поведінку МВС України протиправною, посилаючись при цьому на положення ст. 16 Закону України «Про захист персональних даних», ч. 7 ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 5 Закону України «Про захист персональних даних». З урахуванням наведеного, положень п. 4 Порядку № 976 та положень ст. 38 Конституції України (щодо участі в управління державними справами), позивач просить задовольнити позов.

Відповідно до ухвали судді 11.03.2015 р. відкрито провадження у справі та призначено проведення попереднього судового засідання на 26 березня 2015 року. Представник позивача у попереднє судове засідання не з'явився, однак 25.03.2015 р. подав клопотання в якому зазначив, що у разі нез'явлення представника у судове засідання , розглядати справу за відсутності позивача. Тобто, заявлено клопотання про проведення конкретного засідання без участі представника. Згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України попереднє судове засідання проведено без участі представника позивача.

За результатами попереднього засідання постановлено ухвалу від 26.03.2015 р. про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду. Згідно з ухвалою суду від 26.03.2015 р. розгляд справи по суті призначено на 15 квітня 2015 року.

У судовому засіданні 15.04.2015 р., враховуючи наявність лише єдиного клопотання позивача від 25.03.2015 р., поданого напередодні судового засідання 26.03.2015 р. щодо проведення одного судового засідання без його участі, враховуючи відсутність клопотань щодо проведення судового засідання 15.04.2015 р. без участі позивача та відсутність клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, розгляд справи було відкладено на підставі положень ст. 128 КАС України на 23.04.2015 р.

Позивачем засобами електронного зв'язку 21.04.2015 р. подано клопотання про розгляд справи за його відсутності у зв'язку з чим та на підставі ч. 4 ст. 122 КАС України у судовому засіданні 23.04.2015 р. ухвалено розглядати справу за відсутності позивача на підставі наявних матеріалів справи.

Представник відповідача проти позову заперечив, по суті зазначивши, що Міністерство та ГУ Національної гвардії України є самостійними юридичними особами публічного права. Ними ведеться окремий квартирний облік та, на думку відповідача, у Міністерства відсутній обов'язок щодо організації виконання запиту позивача, у зв'язку з чим Міністерство вважає, що ним не порушені права позивача та відсутні підстави для задоволення позову.

У судовому засіданні 23.04.2015 р. на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши позовні вимоги позивача та заслухавши пояснення представника відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

03.06.2014 р. позивачем сформовано запит на адресу МВС України наступного змісту.

Так, у запиті позивач зазначив, що керуючись Законом України «Про демократичний і цивільний контроль за Воєнною організацією і правоохоронними органами держави», діючи на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 5.11.2008 № 976 «Про затвердження Порядку сприяння громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» (далі Порядок), з метою проведення оцінки діяльності Міністерства внутрішніх справ України (МВСУ) стосовно ефективності прийняття і виконання ним рішень по забезпеченню військовослужбовців Національної гвардії України (далі НГУ) житловими приміщеннями, позивач направляє запит і повідомляє про проведення громадською організацією «Товариство ветеранів-однодумців» (ідентифікаційний код юридичної особи: 38148339 (далі Організація) громадської експертизи діяльності МВСУ на предмет організації та ведення квартирного обліку, забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям НГУ (внутрішніх військ - у період часу до 13.03.2014).

Для забезпечення проведення громадської експертизи у відповідності до п. 4 Порядку позивач у запиті просив:

1. Видати наказ (розпорядження) про проведення громадської експертизи, про яку ідеться у першому абзаці звернення, і заходів пов'язаних з підготовкою матеріалів, із зазначенням ПІБ та посади особи, відповідальної за взаємодію із Організацією;

2. Утворити робочу групу для підготовки матеріалів із залученням представника Організації;

3. Розмістити інформацію про надходження даного запиту та заходи, здійсненні Міністерством внутрішніх справ України веб-сайті;

4. Забезпечити подання Організації матеріалів або завірених у встановленому порядку їх копій, які дають можливість оцінити ефективність прийнятих рішень за останніх 5 років, з питань:

· організації роботи житлово-побутових комісій НГУ , зокрема - протоколи засідань житлово-побутової комісії Головного управління НГУ ;

· організації та ведення квартирного обліку у НГУ , зокрема - книги, що ведуться у Головному управлінні НГУ та військових частинах Київського гарнізону НГУ з обліку осіб, що перебувають на черзі для одержання житлового приміщення;

· організації обліку службових житлових приміщень та житлових приміщень для постійного проживання у внутрішніх військах, зокрема - книгу обліку службових житлових приміщень, книгу обліку житлової площі, що підлягає заселенню;

· організації роботи командування НГУ по забезпеченню військових частин НГУ житловими приміщеннями, зокрема - угоди (договори) заключні НГУ , що спрямовані на будівництво (придбання) житлових приміщень для потреб НГУ ;

· організації роботи НГУ щодо забезпечення прозорості механізму надання житла військовослужбовцям НГУ, зокрема накази (розпорядження) командування НГУ з організації роботи з оприлюднення інформації щодо надходження та розподілення житла у НГУ .

5. Відповідь на наше звернення та інформацію стосовно заходів передбачених п. 1-4 прохальної частини вказаного запиту позивач просив оперативно (по факту виконання) направляти в електронному вигляді на електронну адресу організації.

6. Також позивач просив забезпечити участь Організації у розгляді даного звернення, для чого просив організувати своєчасне повідомлення по телефону про усі заходи де може приймати участь представник організації або про необхідність додаткових пояснень.

З боку МВС України на адресу позивача надано відповідь від 20.06.2014 р. (а.с. 8), в якій у підсумку зазначено, що проведення запропонованої громадської експертизи у визначених межах суперечить вимогам законодавства та може призвести до порушення гарантованих Конституцією та законами України прав та інтересів інших осіб. У зв'язку з цим запропоновано змінити предмет громадської експертизи таким чином, щоб не порушувати права та інтереси інших осіб.

Вирішуючи у взаємозв'язку з наведеним спір по суті, суд зазначає наступне.

Кабінетом Міністрів України 5 листопада 2008 р. прийнято постанову № 976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» (далі - Порядок № 976), яким затверджено відповідне положення.

Порядок № 976, який розроблений відповідно до пункту 4 статті 5 Указу Президента України від 15 вересня 2005 р. № 1276 "Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики", визначає процедуру сприяння проведенню інститутами громадянського суспільства громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади.

Згідно з п. 4 ст. 5 вищезгаданого Указу Президента України Кабінету Міністрів України було доручено вжити в установленому порядку заходів щодо проведення до 1 листопада 2005 року громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, оцінки рівня їх взаємодії з громадянами та їх об'єднаннями, розробивши порядок сприяння її проведенню .

Слід зазначити, що зазначений Указ, який був підставою для розробки КМ України Порядку № 976, втратив чинність згідно з Указом Президента України від 25 січня 2012 року № 32/2012.

З наведеного у сукупності вбачається, що Порядок № 976 був розроблений з метою проведення до 1 листопада 2005 року, зокрема, громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади. Тобто, дія Порядку № 976 обмежувалась його застосуванням для цілей проведення відповідних заходів у період до 01.11.2005 р.

Між тим, пунктом 2 Порядку № 976 передбачено, що громадська експертиза діяльності органів виконавчої влади (далі - громадська експертиза) є складовою механізму демократичного управління державою, який передбачає проведення інститутами громадянського суспільства оцінки діяльності органів виконавчої влади, ефективності прийняття і виконання такими органами рішень, підготовку пропозицій щодо розв'язання суспільно значущих проблем для їх врахування органами виконавчої влади у своїй роботі.

У цьому Порядку під інститутами громадянського суспільства розуміються громадські організації, професійні та творчі спілки, організації роботодавців, благодійні і релігійні організації, органи самоорганізації населення, недержавні засоби масової інформації та інші непідприємницькі товариства і установи, легалізовані відповідно до законодавства.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що орган виконавчої влади сприяє інституту громадянського суспільства у проведенні громадської експертизи у разі надходження від нього письмового запиту, який, зокрема, містить: предмет і мету громадської експертизи; переліку документів та інших матеріалів, необхідних для проведення громадської експертизи (далі - матеріали).

Відповідно до п. 4 Порядку № 976 орган виконавчої влади після надходження від інституту громадянського суспільства письмового запиту щодо проведення громадської експертизи:

1) видає у тижневий строк наказ (розпорядження) про проведення такої експертизи і заходів, пов'язаних з підготовкою матеріалів, із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові та посади особи (осіб), відповідальної (відповідальних) за забезпечення взаємодії з інститутом громадянського суспільства, зміст якого доводить до відома інституту громадянського суспільства, що ініціює проведення громадської експертизи, протягом трьох днів з моменту його видання;

2) утворює у разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів із залученням представників інституту громадянського суспільства, що ініціює проведення громадської експертизи;

3) розміщує у тижневий строк інформацію про надходження запиту щодо проведення громадської експертизи та заходи, здійснені органом виконавчої влади з метою сприяння її проведенню, на власному веб-сайті;

4) подає інституту громадянського суспільства матеріали або завірені в установленому порядку їх копії з урахуванням вимог та строку, визначених Законом України "Про інформацію".

З наведеного вбачається, що предмет перевірки має знаходитись у сфері контролю відповідного органу, а запит має бути пов'язаний своєю метою з діяльністю певного конкретного органу.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 14 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 383/2011, МВС України є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.

Аналогічні норми містяться у п. 14 Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 серпня 2014 р. № 401.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про міліцію» (в редакції на час формування запиту) міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції.

Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; транспортної міліції; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; судової міліції; спеціальної міліції; внутрішньої безпеки.

У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.

Між тим, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про міліцію» (в редакції Закону від 13.03.2014 р. № 877-VII, який набрав чинності 16.03.2014 р.) до виконання завдань по охороні громадського порядку, громадської безпеки і боротьбі із злочинністю в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть залучатись інші працівники органів внутрішніх справ, військовослужбовці Національної гвардії України.

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Національну гвардію України» (від 13.03.2014 р. № 877-VII, який набрав чинності 16.03.2014 р.) Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 5 зазначеного Закону до складу Національної гвардії України входять головний орган військового управління Національної гвардії України.

Частиною 11 статті 5 Закону встановлено, що головний орган військового управління Національної гвардії України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відповідних банківських установах.

Відповідно до ч. 6 ст. 5 Закону України «Про Національну гвардію України» положення про головний орган військового управління Національної гвардії України затверджується Президентом України.

Указом Президента України від 28 березня 2014 року № 346/2014 «Питання головного органу військового управління Національної гвардії України» затверджено Положення про головний орган військового управління Національної гвардії України.

Відповідно до п. 1 зазначеного Положення головним органом військового управління Національної гвардії України (далі - головний орган військового управління НГУ) є Головне управління Національної гвардії України.

Згідно із цим Положенням головний орган військового управління НГУ відповідно до Закону України "Про Національну гвардію України" є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та відповідних банківських установах.

Таким чином , Національна гвардія України в особі ГУ НГУ не є структурним підрозділом МВС України, на чому наполягає позивач, а здійснює свою діяльність та виконує покладені функції через окрему юридичну особу публічного права - Головне Управління Національної гвардії України, код з ЄДР 08803498, адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, 9-А.

У свою чергу , порядок ведення квартирного обліку , забезпечення та надання житлових приміщень визначений Житловим кодексом Української РСР та Правилами обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила обліку).

Облік громадян , які працюють, як то зазначено у ч. 1 ст. 37 ЖК УРСР та п. 8 Правил обліку, здійснюється за місцем роботи на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівництво або беруть пайову участь у житловому будівництві, а за їх бажанням - також і в виконавчому комітеті Ради народних депутатів за місцем проживання.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Житлового кодексу Української РСР та абз. 2 п. 37 Правил обліку житлові приміщення громадянам надаються за місцем перебування їх на квартирному обліку.

Організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень здійснюється відповідно до Інструкції з організації забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2007 № 278 (із змінами).

Згідно з п. 1.5 Інструкції питання, пов'язані із забезпеченням житлом військовослужбовців, вирішуються за місцем перебування їх на обліку громадян , які потребують поліпшення житлових умов, або в судовому порядку. Перелік військових частин, які ведуть квартирний облік, затверджується Головним управлінням Національної гвардії України щороку.

Уся житлова площа, яка надходить до Національної гвардії України для забезпечення військовослужбовців, розподіляється рішенням Головного управління Національної гвардії України між військовими частинами, виходячи з часу перебування військовослужбовців на квартирному обліку та з урахуванням існуючих у військовослужбовців пільг (п. 1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.3. вказаної Інструкції з метою дотримання вимог чинного законодавства при веденні обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов, розподілу та використання житлової площі у військових частинах утворюються житлово-побутові комісії.

У Головному управлінні Національної гвардії України наказом командувача Національної гвардії України створюється центральна житлово-побутова комісія , яка здійснює контроль за обліком і розподілом житлової площі у військових частинах Національної гвардії України, а також веде власний облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов, та надає дозвіл на переведення житлової площі з державного житлового фонду в комунальну власність (п. 3.6 Інструкції).

У вказаній Інструкції відсутні положення щодо участі МВС України в організації із забезпечення, надання військовослужбовцям Національної гвардії України та членам їх сімей житлових приміщень

З наведеного вбачається , що питання, поставлені позивачем у запиті до Міністерства щодо проведення експертизи діяльності Міністерства на предмет організації та ведення квартирного обліку, забезпечення та надання житлових приміщень військовослужбовцям Національної гвардії України , знаходяться поза межами компетенції та функцій Міністерства, а відтак, з урахуванням вищенаведеного у сукупності, у Міністерства відсутній обов'язок щодо організації виконання запиту позивача від 03.06.2014 р. відносно питань, які знаходяться у віданні ГУ НГУ.

Суд вважає за необхідне окремо звернути увагу на те, що відповідно до п. 2 ч. 4 Порядку № 976 орган виконавчої влади після надходження від інституту громадського суспільства письмового запиту щодо проведення громадської експертизи утворює у разі потреби робочу групу для підготовки матеріалів із залученням представників інституту громадського суспільства, що ініціює проведення громадської експертизи.

Отже, рішення щодо потреби у створенні такої робочої групи приймає відповідний орган, а тому, вимога щодо цього зобов'язання сама по собі є незаконною, адже вказане положення не зобов'язує до створення робочої групи для підготовки матеріалів із залученням ініціатора експертизи, а надає право вчинити таку дію на розсуд відповідного органу, тобто вчинення таких дій належить до дискреційних повноважень відповідного органу. Наведене відповідає правовій позиції ВАС України, висловленій у постанові від 01.09.2010 р. по справі № 2а-36065/09/1870 (№ К-52544/09; номер рішення в ЄДРСР 11137082).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, враховуючи наведене у сукупності, судом не встановлено, а позивачем не доведено порушення його прав чи інтересів з боку Міністерства, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову. Наведені позивачем доводи та надані матеріали не спростовують наведеного та не доводять зворотного.

Керуючись вимогами статей ч. 2 ст.11, статей 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: В.В. Амельохін

К.Ю. Гарник

СудОкружний адміністративний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення23.04.2015
Оприлюднено30.04.2015
Номер документу43759933
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/20028/14

Ухвала від 07.09.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Рецебуринський Ю.Й.

Ухвала від 10.07.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Рецебуринський Ю.Й.

Ухвала від 22.06.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Ключкович В.Ю.

Ухвала від 08.06.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Ключкович В.Ю.

Постанова від 17.06.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Ключкович В.Ю.

Ухвала від 08.06.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Ключкович В.Ю.

Ухвала від 28.05.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Ключкович В.Ю.

Постанова від 23.04.2015

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кармазін О.А.

Ухвала від 10.02.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Твердохліб В.А.

Ухвала від 22.01.2015

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Твердохліб В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні