Рішення

від 20.04.2015 по справі 906/1671/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" квітня 2015 р. Справа № 906/1671/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Клименко Т. Б. - дов. №588 від 02.10.2013

від відповідача: 1) Назаров М. М. - дов. б/н від 20.10.2014

2) не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (м. Київ)

до 1) Публічного акціонерного товариства "Головинський Граніт" (смт. Головине Черняхівського району Житомирської області)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстиль ХХІ" (м. Київ)

про стягнення 568258,26 грн.

Позивачем подано позов до господарського суду про стягнення з відповідачів в солідарному порядку на його користь заборгованість за кредитним договором №03/2011 від 29.11.2011 в сумі 568258,26 грн, з яких: 524000,00 грн простроченої заборгованості, 3790,03 грн заборгованості по прострочених процентах, 40161,79 грн заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту, 306,44 грн заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в частині стягнення 519200,00 грн заборгованості по кредиту, 40161,79 грн заборгованості по пені за несвоєчасне погашення кредиту, 306,44 грн пені за несвоєчасну сплату процентів. В частині стягнення 4800,00 грн заборгованості за кредитом, 3790,03 грн заборгованості по прострочених процентах та провадження у справі просить припинити, у зв'язку з їх погашенням першим відповідачем. Також, зазначила, що першим відповідачем погашені судові витрати, сплачені позивачем при подачі позову до суду в сумі 11365,17 грн. Проти заяви ПАТ "Головинський Граніт" про розстрочку виконання рішення заперечила.

Представник першого відповідача - ПАТ "Головинський Граніт" в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі. Підтримав вимоги заяви про розстрочку виконання рішення на 12 місяців.

Другий відповідач - ТОВ "Будстиль ХХІ" в судове засідання свого представника не направив, 14.04.2015 на адресу суду повернулась ухвала, яка надсилалась другому відповідачу рекомендованим листом з повідомленням з поштовою відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки вся поштова кореспонденція надсилалася другому відповідачу за його юридичною адресою, суд вважає, що останній був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Розгляд справи здійснюється за наявними в матеріалах справи документами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2011 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укргазбанк" (банк/позивач) та Публічним акціонерним товариством "Головинський граніт" (позичальник/відпвідач-1) укладений Кредитний договір № 03/2011, з урахуванням додаткових угод про внесення змін та доповнень №№ 1-6.

Відповідно до умов даного Кредитного договору, банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію (далі кредит) з загальним лімітом в сумі 3000000,00 грн (три мільйони гривень), а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування в розмірі 20,5 % річних, згідно додаткової угоди №6 від 24.04.2013р. проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування в розмірі 19,0 % річних. Кредитні кошти у розмірі 3000000,00 грн надаються позичальнику для придбання фронтального ковшового навантажувача HYUNDAI HL 780-7А.

Кредит надається з 29 листопада 2011 року по 28 листопада 2014 року. Згідно з п. 5.1.1. кредитного договору, банк зобов'язався з урахуванням умов, встановлених положеннями цього договору, у порядку, передбаченому цим договором, видати кредит в сумі, визначеній в п. 1.1. цього договору після оформлення забезпечення, передбаченого п. 2.1. цього договору, (п.2.1., викладений в новій редакції відповідно до додаткової угоди № 1 та №2 до кредитного договору від 30.01.2012 та 29.02.2012)

Відповідно абзаців 1-2 до п. 3.1. Кредитного договору кредитні кошти надаються банком Позичальнику, окремими траншами шляхом:

- оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених у п.1.3. кредитного договору, розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №206350167611.980 в АБ «Укргазбанк», код банку 320478 ;

- перерахування на поточний рахунок позичальника № 2600567611.980, відкритий в відділенні №23/05 АБ «Укргазбанк», код банку 320478. При цьому, за згодою банку допускається часткове або повне конвертування кредитних коштів у відповідну валюту, згідно з умовами та на цілі, передбачені цим договором, для подальшого використання за цільовим призначенням.

Згідно з п. 1.3.2. кредитного договору, позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі: в строки (терміни), зазначені в графіку зменшення ліміту кредитування (додаток № 1 до цього договору з урахуванням змін викладених в додаткових угодах №4 від 07.12.2012 та №5 від 15.03.2013).

Згідно з п. 3.2. кредитного договору, погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок № 373940167611.980 в АБ «Укргазбанк», відповідно до графіку, зменшення ліміту кредитування, який наведений у додатку № 1 до цього договору з урахуванням змін викладених в додаткових угодах №4 від 07.12.2012 та №5 від 15.03.2013.

Якщо останній день для сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 3.4. кредитного договору, проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору на рахунок № 373940167611.980, відкритий в АБ «Укргазбанк», код банку 320478. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 25,5 % річних (п. 3.6. кредитного договору), п.3.6., викладений в новій редакції відповідно до додаткової угоди №6 до кредитного договору від 24.04.2013 згідно якої за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 24,0 % річних .

Банк виконав свої зобов'язання й відповідно до п. 1.1, 3.1., 5.1.1. кредитного договору надав позичальнику кредит, що підтверджується випискою по особовому рахунку № 206350167611.980 за період з 29.11.2011 р. по 11.12.2014 р.

Підпунктами 5.2.1., 5.2.2. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов'язується використовувати кредит за цільовим призначенням і, у встановлені п. 1.3. цього договору строки, повернути отриману суму кредиту. Своєчасно сплачувати плату за кредит на умовах і в порядку, передбачених цим Договором, а також суми передбаченої цим договором неустойки.

Однак, позичальник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує й систематично порушує умови даного договору, в тому числі щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами, що підтверджується розрахунком заборгованості (а.с. 39-43).

Пунктами 6.1., 6.3. кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником зобов'язань по цьому договору (пов'язаним договорам), банк має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань, при цьому позичальник зобов'язаний відшкодувати банку збитки, а також сплатити штрафні санкції, пеню та інші видатки, понесені банком за цим договором.

За порушення визначених в цьому договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом та/або комісійних винагород позичальник зобов'язаний сплатити банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України сторони домовились, що нарахування пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за цим договором не звільняє позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі.

Згідно з п.1. ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1-3 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Частиною 7 цієї статті визначено, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання ібо відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не 5уло виконано належним чином.

Згідно п.1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування 10 правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки НБУ.

Згідно з частиною 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суми позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором між АБ "Укргазбанк" (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будстиль XXI" (поручитель/відповідач-2) 29 листопада 2011 року було укладено договір поруки № 05/2011-П та 24.04.2013 було укладено додаткову угоду №1 до договору поруки .

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 1.3 договору поруки, поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за виконання зобов'язань позичальником по кредитному договору № 05/2011 від 24.11.2011 з урахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами договору.

Поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по договору.

Поручитель відповідає за повернення заборгованості за договором в тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісій, неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі.

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між АБ "Укргазбанк" та ПАТ "Головинський граніт" 29 листопада 2011 року було укладено договір застави №03/2011-2 (обладнання) та 10 квітня 2012 року додатковий договір №1 та 24.04.2013 додатковий договір №2 до договору застави №03/2011-2 (обладнання).

Також, в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором між АБ "Укргазбанк" та ПАТ "Головинський граніт" 29 лютого 2012 року було укладено договір застави №01/2012-2 (транспортного засобу) та 24.04.2013р. додатковий договір №1 до Договору застави №01/2011-2 (транспортного засобу).

З наявних в матеріалах справи документів, а саме виписок з банківського рахунку та розрахунку заборгованості, вбачається, що відповідач свої зобов'язання за кредитним договором перед позивачем в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на 11.12.2014 у відповідача утворилась заборгованість по простроченому кредиту в сумі 524000,00 грн, 3790,03 грн заборгованості простроченим процентам, 40161,79 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту та 306,44 грн пені за несвоєчасну сплату процентів.

Однак, відповідачем-1 після порушення провадження у справі було погашено заборгованість за кредитом в сумі 4800,00 грн, заборгованість по прострочених процентах в сумі 3790,03 грн. Також, відповідачем-1 погашені витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 11365,17 грн. Тому, ця частина позовних вимог підлягає припиненню, за відсутністю предмета спору, відповідно до п. 1.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач-1 позов визнав, доказів сплати боргу в повному обсязі суду не надав.

Згідно з ч.1 ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони розглядає це питання у судовому засіданні і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п.п.7.1.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Згідно з п.7.2 вищевказаної постанови, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення з об'єктивними та непереборними обставинами, тобто виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У процесі розгляду справи відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів, які підтверджували б наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі або роблять його неможливим, а саме, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, тощо. Не надано будь-яких доказів, які підтверджували б вжиття ним заходів по врегулюванню питання відстрочення або розстрочення виконання рішення суду із самим позивачем.

Отже, заява відповідача про розстрочку виконання рішення не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково - з відповідачів солідарно стягується на користь позивача 519200,00 грн заборгованості по кредиту; 40161,79 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту; 306,44 грн пені за несвоєчасну сплату процентів. В решті позову провадження слід припинити.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути солідарно з Публічного акціонерного товариства "Головинський Граніт" (12325, Житомирська область, Черняхівський район, смт. Головине, вул. Адміністративна, 8, код 31603505) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстиль ХХІ" (04205, м. Київ, проспект Оболонський, 23-А, код 34293222)

на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код 23697280)

- 519200,00 грн заборгованості по кредиту;

- 40161,79 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 306,44 грн пені за несвоєчасну сплату процентів.

3. В решті позову провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.04.15

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк: 1 - у справу.