Ухвала

від 02.06.2015 по справі 906/1671/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"02" червня 2015 р. Справа № 906/1671/14.

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді: Маріщенко Л.О.

Розглянувши заяву ПАТ АБ "Укргазбанк" від 21.05.2015 про видачу двох наказів у справі № 906/1671/14 за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (м. Київ)

До: 1) Публічного акціонерного товариства "Головинський Граніт" (смт. Головине Черняхівського району Житомирської області)

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстиль ХХІ" (м. Київ)

про стягнення 568258,26 грн

за участю:

від стягувача: Клименко Т.Б. - дов.№ 588 від 02.10.2013.

від боржників: 1) не з'явився

2) не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 20.04.2015 у даній справі, було позов задоволено частково, стягнуто солідарно з Публічного акціонерного товариства "Головинський Граніт" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будстиль ХХІ" на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк": 519200,00 грн заборгованості по кредиту; 40161,79 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту; 306,44 грн пені за несвоєчасну сплату процентів. В решті позову провадження у справі припинено.

На виконання вказаного рішення 07.05.2015 видано судовий наказ, в якому зазначено про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивачів сум, визначених у рішенні.

21.05.2015 на адресу суду надійшла заява від ПАТ Акціонерного банку "Укргазбанк" про видачу двох судових наказів. Як на підставу у своїй заяві позивач посилається на те, що відповідно до вимог ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", а саме ч. 2, у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Тобто заявник просить суд видати два самостійних накази по стягненню заборгованості з солідарних боржників. До заяви позивач додав оригінал наказу №906/1671/14 від 07.05.2015.

Вказана заява обґрунтована тим, що для виконання вищевказаного судового наказу необхідно звертатися до декількох виконавчих служб України.

В судовому засіданні представник стягувача підтримала вимоги заяви в повному обсязі, просить видати два судових накази про солідарне стягнення з боржників окремо на кожного з відповідачів. Зазначила, що один наказ на солідарне стягнення коштів з боржників позбавляє стягувача на одночасне пред'явлення наказів до виконання.

Боржники своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового розгляду повідомлені своєчасно та належним чином.

Заслухавши пояснення представника заявника (стягувача), дослідивши матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про відмову в задоволенні заяви про видачу двох окремих наказів з огляду на таке.

За правилами частин 2, 3, 4 ст. 117 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом. Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили (ч.1 ст.116 ГПК України).

Статтею 84 ГПК України передбачено, що резолютивна частина рішення має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково по кожній з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються, зокрема, найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення; розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за матеріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 цього Кодексу).

Якщо у справі беруть участь кілька позивачів або відповідачів, у рішенні вказується, як вирішено спір щодо кожного з них, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

При цьому слід відрізняти подання позову до кількох відповідачів, які солідарно відповідають за зобов'язанням, коли до всіх відповідачів пред'являється одна вимога, від об'єднання вимог, коли до кожного з відповідачів вимога пред'являється самостійно.

Частиною четвертою ст. 116 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Ця норма пов'язана з нормою ст. 23 ГПК України, згідно з якою позов може бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Водночас, якщо має місце процесуальна співучасть на стороні позивача чи відповідача, видається один наказ на стягнення всієї суми.

Інститут процесуальної співучасті виникає як наслідок існування множинності осіб у матеріальному правовідношенні на стороні боржника чи кредитора. Це може бути пов'язане з солідарною відповідальністю осіб у зобов'язанні.

Процесуальна співучасть на стороні боржника може виникнути, зокрема із ст. 554 ЦК України, згідно якої у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У даній справі позивачем була пред'явлена одна вимога до двох солідарних боржників без визначення частки боргу кожного з них.

Видача декількох наказів на виконання судового рішення про стягнення заборгованості з декількох відповідачів солідарно без визначення частини боргу, що стягується з кожного з них не є можливою. Вона суперечила б приписові ч. 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, за яким, зокрема, якщо судове рішення прийнято проти декількох відповідачів, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом. Водночас якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ на стягнення всієї суми, - але саме один, а не декілька.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 02.07.2012 у справі № 20/056-11/2.

Згідно до п. 9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012, у резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду. При цьому господарські суди повинні зазначати, у рішеннях щодо кількох відповідачів - як вирішено спір щодо кожного з них (крім позовних вимог, що ґрунтуються на солідарній відповідальності).

Також, як зазначено у п.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 якщо кілька відповідачів, до яких було пред'явлено вимогу, солідарно відповідають за зобов'язанням, господарським судом може бути видано один наказ, в якому зазначається, що право стягнення є солідарним (частина 2 статті 18 Закону України „Про виконавче провадження").

Солідарна відповідальність відповідачів у зобов'язанні виникла на підставі ч.2 ст.1138 Цивільного кодексу України, за якою якщо договір простого товариства пов'язаний із здійсненням його учасниками підприємницької діяльності, учасники відповідають солідарно за всіма спільними зобов'язаннями незалежно від підстав їх виникнення.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону України „Про виконавче провадження„ у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Тобто, видача одного наказу про солідарне стягнення з відповідачів відповідає положенням ч. 2 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що видача судом одного наказу про солідарне стягнення з відповідачів-1,2 на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 03/2011 від 29.11.2011 в сумі 559668,23 грн повністю відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України та Закону України "Про виконавче провадження".

Таким чином заява стягувача про видачу судових наказів (у відповідності до кількості боржників) не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 86, 115, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви ПАТ АБ "Укргазбанк" від 21.05.2015 про видачу судових наказів (у відповідності до кількості боржників) відмовити.

2. Повернути ПАТ АБ "Укргазбанк" оригінал наказу № 906/1671/14 від 07.05.2015.

Суддя Маріщенко Л.О.

Друк: Біленька Ю.П.

1 - в справу

2,3 - сторонам