Рішення

від 20.04.2015 по справі 921/1485/14-г/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.04.2015 р. Справа№ 921/1485/14-г/14

за позовом : Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц Почаїв", м. Львів;

про відшкодування збитків завданих державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 18 785,11 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Куць М.Я.

Представники:

Від позивача: Галицький С.В. - представник за довіреністю № 1-3/330 від 20.02.2015р.;

Від відповідача: Богословська Н. Г.- представник за довіреністю від 20.02.2015р.;

Так, на розгляд господарського суду Львівської області Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейкарц Почаїв" про відшкодування збитків завданих державі, в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 18 785,11 грн.

Ухвалою суду від 05.02.2015р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 23.02.2015р. Рух справи відображено у ухвалах суду.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав усні пояснення по суті спору. При цьому зазначив, що Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено 09.04.2014р. планову перевірку (направлення на проведення планової перевірки від 07.04.2014 року №343) дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТзОВ «Рейкард Почаїв». За результатами перевірки складено відповідний Акт, у якому зафіксовано факт здійснення відповідачем своєї діяльності з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що є порушенням ст..11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 18 785,11 грн.

Представник відповідача заперечив проти позову, надав письмовий відзив. Наголосив, що розрахунок збитків проведено з порушенням встановленого порядку. Свій контррозрахунок не подав.

Заслухавши пояснення сторін, судом встановлено.

Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області проведено 09.04.2014р. планову перевірку (направлення на проведення планової перевірки від 07.04.2014 року №343) дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТзОВ «Рейкард Почаїв». За результатами перевірки складено відповідний Акт, у якому зафіксовано факт здійснення відповідачем своєї діяльності з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу, що є порушенням ст..11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Відповідно 09.04.2014р. екологічною інспекцією складено протокол №000411 про адміністративне правопорушення про допущене правопорушення викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу та протокол №000412 про адміністративне правопорушення про порушення правил первинного ведення первинного обліку утворюваних відходів за встановленою формою 1-ВТ, паспортизація відходів ламп не проведена.

Зазначені протоколи підписані особою, яка вчинила правопорушення Зарічним Ю. без зауважень. У протоколах зроблено відмітки про те, що по мірі поступлення коштів дозвіл буде отримано, порушення буде усунуто найближчим часом.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 09.04.2014 року №13 на керуючого готелем ТзОВ «Рейкарц Почаїв» Зарічного Ю. накладено штраф у розмірі 200 грн.

Позивачем проведено розрахунок розміру відшкодування збитків, заподіяних в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні паливною 164115м.куб природного газу за період з о1.10.2010 року по 01.04.2014 року на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 року за №48/16064 ( надалі - Методика № 639) у розмірі 18 785,11 грн.

Претензія від 04.07.2014 року №1-1/3173 позивача відповідачем залишена без розгляду і належного реагування.

На момент розгляду справи у суді доказів погашення заборгованості не надано.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою, в свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Відповідно до вимог статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки;

- шкоди, її розмір;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

- вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря визначені Законом України "Про охорону атмосферного повітря".

Відповідно до ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Щодо визначення розміру збитків, заподіяних відповідачем державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря слід керуватися Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 р. № 639 ( надалі - Методика № 639).

У відповідності до підпункту 2.1.2 пункту 2.1 Методики № 639, наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зокрема, вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, включаючи окремі забруднюючі речовини, викиди яких підлягають регулюванню відповідно до законодавства.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (пункт 2.2 Методики № 639).

При цьому, згідно з підпунктом 2.7.1 пункту 2.7 Методики № 639 розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються, зокрема, у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання.

У відповідності до пункту 3.6 Методики № 639 розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Наведений пункт Методики № 639 надає особі, яка здійснює розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, альтернативне право вибору: здійснювати такий розрахунок за параметрами джерела викиду або згідно з методиками для розрахунки маси викидів забруднюючих речовин.

Як встановлено судом ТзОВ «Рейкарц Почаїв» протягом періоду з 01.10.2010р. по 01.04.2014р. використало, згідно довідки Кременецького УЕГГ 164 115 м.куб. тис. природного газу за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Факт такої протиправної поведінки зафіксовано в актах перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 09.04.2014р., складених Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області та підписаних представниками відповідача без зауважень і заперечень. Крім того, факт відсутності відповідного дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря не заперечується і відповідачем, а відтак має місце наявність протиправної поведінки в діях відповідача, яка полягає у порушенні правової норми (ст. 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря") та у здійсненні заборонених правовою нормою дій - здійсненні викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу.

Вина є умовою відповідальності за правопорушення. Відповідно до ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відповідальності, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини, тобто вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором. Однак, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази та судом не встановлено обставин, які б свідчили про наявність підстав для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді відшкодування збитків. Відтак, вина відповідача виражена у невжитті заходів, спрямованих на уникнення шкідливого результату.

Крім того, здійснюючи в процесі своєї діяльності викиди в атмосферне повітря в порушення ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" без відповідного на те дозволу спричинив державі шкоду (причинно-наслідковий зв'язок), під якою розуміють зменшення або втрату певного особистого чи майнового блага.

Як вбачається з матеріалів справі, заявлені позивачем до стягнення з відповідача збитки в сумі 18 785,11 грн. розраховано Державним інспектором з ОНПС у Тернопільській області на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства природи України № 639 від 10.12.2008р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за № 48/16064 (далі - Методика). При цьому суд вважає, що здійснення розрахунку розміру збитків на підставі зазначеної Методики є обґрунтованим та правильним, оскільки саме ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами викидів суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб).

Відповідно до зазначеного розрахунку розмір шкоди за період здійснення відповідачем викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного на те дозволу склав 18 785,11грн.

Отже, шкідливий результат протиправної поведінки відповідача - це забруднення атмосферного повітря забруднюючими речовинами, викид яких здійснено відповідачем без відповідно на те дозволу, тобто спричинення державі збитків в розмірі згідно розрахунку 18 785,11 грн.

Відповідно до пункту 1.6 роз'яснення президії Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" № 02-5/744 від 27.07.2001 року, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника.

Положення ст.ст. 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" передбачає, що особи винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади несуть відповідальність згідно з законом; шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря , підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Отже, згідно п.2.2. Методики №639 факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами.

Пунктами 2.7. та 2.7.1 Методики №639 визначено, що розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання. За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку.

Відповідно до проведеного позивачем розрахунку, розмір заподіяних державі збитків обчислено згідно п.4.1 Методики №639 за формулою: 3 = mі х 1,1 П х Аі, х Кт х Кзі, де показник mі - це маса і-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферне повітря наднормативно.

Відповідно до п.3.6. Методики №639, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою № 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Так, позивачем здійснено розрахунок маси викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря враховуючи п.3.6 Методики №639, на підставі методики для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин (в даному випадку Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами. Том 1. Донецьк-2004 та ГКД 34.02.305-2002 "Викиди забруднюючих речовин у атмосферу від енергетичних установок. Методика визначення", погоджений листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 08.11.2004р. №10990/20/1-10).

Посилання скаржника, що Збірник показників емісії (питомих викидів) не підлягає застосуванню при розрахунку маси викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря, оскільки не є нормативно-правовим актом, суд оцінює критично, оскільки, пунктом 3.6 Методики №639 передбачено, що такий розрахунок проводиться, зокрема, і згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Зазначена правова позиція відображена, зокрема у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 16 липня 2014 року у справі №921/108/14-г/18, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 25 вересня 2014 року.

При цьому суд також зазначає, що листом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 28.05.2010р. №10415/11/10-10 «Щодо розрахунку збору за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел» встановлено, що в 2004 році ВАТ "Український науковий центр технічної екології" розробив та погодив з Мінприроди "Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами", який обов'язковий при визначенні валових обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємствах під час ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря та обчислення збору, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Також повідомляємо, що у разі відсутності в зазначеному збірнику питомих показників для виробництва, яке є на підприємстві, або застосування специфічного виробництва, пропонується підприємству розробити показники емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин в атмосферне повітря від даного виробництва, відповідно до Типової методики визначення питомих викидів від основних виробництв по галузях промисловості, затвердженої Мінекоресурсів України 25.12.2000 та подати до Мінприроди на розгляд та погодження.

Також відповідно до Порядку ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2001 №1655, визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря із стаціонарних джерел, видів і ступенів впливу на його стан фізичних та біологічних факторів здійснюється шляхом проведення безпосередніх інструментальних вимірювань, розрахунків з використанням показників емісії (питомих викидів), які затверджуються Мінприроди.

Мінприроди розглянуло Збірник рекомендацій з визначення обсягів валових викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від виробничих та технологічних процесів, технологічного устаткування (установок), розроблений ВАТ "Український науковий центр технічної екології"", і погодило "Збірник показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами" (лист Мінприроди від 08.11.2004 №10990/20/1-10).

Показники емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин в атмосферне повітря, наведені у зазначеному Збірнику, обов'язкові при визначенні валових обсягів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на підприємствах під час ведення державного обліку в галузі охорони атмосферного повітря та обчислення збору, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення.

Поряд з цим, в оглядовому листі Вищого господарського суду України №01-06/20/2014 від 14.01.2014р. "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства у справах, в яких заявлено вимоги про відшкодування збитків" роз'яснено, що збитки, завдані державі внаслідок порушення приписів законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягають відшкодуванню за весь час роботи стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря за відсутності відповідного дозволу.

Таким чином, твердження позивача про необхідність застосування п.3.7 Методики №369 є необґрунтованим.

Відповідно до п.2.1. Методики №639 наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються викиди забруднюючих речовин, на які відсутній дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Таким чином, в діях відповідача наявні усі елементи складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки (здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без відповідного дозволу), шкоди та її розміру (забруднення повітря, яке спричинило збитки в розмірі 18 785,11грн.), причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою (збитки були завдані внаслідок невиконання відповідачем свого обов'язку щодо отримання відповідного дозволу), вини (невжиття своєчасних заходів на уникнення шкідливого результату).

Статтею 42 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено зокрема, що в Україні фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища здійснюється за рахунок Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів.

Відповідно до статті 47 вказаного закону для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища, які утворюються за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.2 ст.47 вказаного закону). Державний фонд охорони навколишнього природного середовища утворюється за рахунок, зокрема, частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством (ч.4 ст.47 вказаного закону).

Кошти місцевих, республіканського Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватись тільки для цільового фінансування природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів, в тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об'єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров'я населення (ч.6 ст.47 вказаного закону).

В статті 11 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2014 рік у частині доходів є, зокрема, надходження, визначені частиною третьою статті 29 Бюджетного кодексу України.

Наказом Міністерства фінансів України від 29.01.2013 року № 43, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 лютого 2013 року за 291/22823 затверджено Порядок казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету. Главою 4 Наказу №291/22823 передбачено, що платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України є джерелами формування спеціального фонду державного бюджету в частині надходжень, крім власних надходжень бюджетних установ, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Казначействі України та Головних управліннях Казначейства відповідно до законодавства на ім'я органу Казначейства в розрізі територій та кодів бюджетної класифікації. Для щоденного акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в Головних управліннях Казначейства відкриваються аналітичні рахунки окремо за кожним видом надходжень. Для акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в Казначействі України відкриваються відповідні рахунки, а саме:рахунки в розрізі територій за кожним видом надходжень для зарахування коштів, що перераховуються з обласного рівня на центральний; рахунки для акумулювання коштів спеціального фонду державного бюджету в розрізі видів надходжень.

Розподіл грошових коштів від стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, повинен здійснюватись з урахуванням приписів статті 47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та вимог пункту 7 частини 3 статті 29, пункту 4 частини 1 статті 69-1 Бюджетного кодексу України, які визначають, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, а до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів - 20.

Враховуючи наведені положення законодавства, завдана шкода навколишньому природному середовищу у сумі 18 785,11 грн. підлягає зарахуванню на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311, код бюджету 24062100, інд. код одержувача 37766394 в ГУДКСУ Тернопільської області, МФО 838012, саме: до спеціального фонду Державного бюджету України 30% стягнутої суми в розмірі 5 635,53грн.; до спеціального фонду обласного бюджету Тернопільської обласної ради 20% стягнутої суми в розмірі 3 757,02 грн.; до спеціального фонду місцевого бюджету Почаївської міської ради 50% стягнутої суми в розмірі 9 392,56 грн.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд доходить висновку про задоволення позову повністю.

Судові витрати, відповідно до ст..49 ГПК покласти на відповідача.

Керуючись статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", 1166 ЦК України, статтями 22, 33, 34, 35, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкарц. Почаїв» (79008, м. Львів, вулиця Друкарська, будинок, 9, ідентифікаційний код 36992066) на користь Державного бюджету України та місцевих бюджетів Почаївської міської ради та Тернопільської обласної ради 18 785,11 грн збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, зарахувавши кошти на аналітичний рахунок, відкритий в головному управлінні Державного казначейства України у Тернопільські області за балансовим рахунком 33114331700318, код бюджету 24062100, інд. код одержувача 37766394 в ГУДКСУ Тернопільської області, МФО 838012, а саме: до спеціального фонду Державного бюджету України 30% стягнутої суми в розмірі 5 635,53грн.; до спеціального фонду обласного бюджету Тернопільської обласної ради 20% стягнутої суми в розмірі 3 757,02 грн.; до спеціального фонду місцевого бюджету Почаївської міської ради 50% стягнутої суми в розмірі 9 392,56 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейкарц. Почаїв» (79008, м. Львів, вулиця Друкарська, будинок, 9, ідентифікаційний код 36992066) на користь Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (46008, м.Тернопіль, вул.. Шашкевича, 3, код ЄДРПОУ 37977693, р/р 35216001004563 ГУДКС України у Тернопільській області, МФО 838012) 1 827,00 грн. судового збору.

4. Накази видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.04.2015 року.

Суддя Коссак С.М.