Постанова

від 22.04.2015 по справі 910/25150/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 року Справа № 910/25150/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Мележик Н.І. (доповідача),

Владимиренко С.В.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні касаційну

скаргу Товариства з обмеженою

відповідальністю

"Укрпроектреконструкція"

на рішення господарського суду міста Києва

від 17.12.2014 року

та постанову Київського апеляційного господарського

суду від 03.03.2015 року

у справі № 910/25150/14

господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою

відповідальністю

"Укрпроектреконструкція"

до Київського комунального об'єднання

зеленого будівництва та експлуатації

насаджень міста Києва "Київзеленбуд"

про стягнення 373 376,41 грн.

за участю представників:

позивача - не з"явились

відповідача - Климчук Н.Ю.

В С Т А Н О В И В:

В листопаді 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпроектреконструкція" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації насаджень міста Києва "Київзеленбуд" про стягнення 538 146,76 грн. основного боргу, 59 225,63 грн. пені, 89 332,36 грн. інфляційних втрат, 3% річних в сумі 19 461,77 грн. та 14 123,33 грн. судового збору внаслідок неналежного та несвоєчасного виконання останнім своїх зобов'язань щодо оплати вартості виконаних робіт за договором підряду № 107/7 від 12.07.2013 року.

В подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 205 356,65 грн. основного боргу, 59 225,63 грн. пені, 89 332,36 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 19 461,77 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 17.12.2014 року (суддя Якименко М.М.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року (судді: Яковлєв М.Л., Ільєнок Т.В., Куксов В.В.), позов задоволено частково; стягнуто з Київського комунального об'єднання зеленого будівництва та експлуатації насаджень міста Києва "Київзеленбуд" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроектреконструкція" 205 356,65 грн. основного боргу та 10 762,94 грн. судового збору, в решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ТОВ "Укрпроектреконструкція" просить скасувати рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 59 225,63 грн. пені, 89 332,36 грн. інфляційних втрат та 3 % річних в сумі 19 461,77 грн. При цьому, скаржник послався на наявність доказів на підтвердження факту прострочки виконання відповідачем грошового зобов"язання.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, юридичну оцінку її обставин та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суди попередніх інстанцій встановили, що 12.07.2013 року між ТОВ "Укрпроектреконструкція" (підрядником) та Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд" (замовником) укладено договір підряду № 107/7, згідно якого підрядник за дорученням замовника зобов'язався на свій ризик, власними і залученими силами та засобами виконати роботи по завершенню реконструкції парку Партизанської слави, зі складу об'єкту "Реконструкція парку Партизанської слави у Дарницькому районі", а замовник - прийняти й оплатити їх вартість. Даний договір укладено відповідно до програми економічного і соціального розвитку м. Києва на 2013 рік, затвердженої рішенням Київської міської ради від 08.02.2013 року №2/9059, на підставі протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) від 17.05.2013 року № 8/2. Джерело фінансування - кошти державного бюджету (п. 2.5. договору).

Зміни до цього договору вносились сторонами шляхом укладення додаткових угод № 1 від 15.07.2013 року, № 2 від 31.12.2013 року, № 3 від 04.09.2014 року.

Відповідно до п. 3.1. договору (з врахуванням змін, внесених додатковою угодою № 2 від 30.12.2013 року), термін виконання робіт до 01.07.2014 року.

Згідно п. 2.1. договору (з врахуванням змін, внесених додатковою угодою № 3 від 04.09.2014 року), загальна вартість робіт складає 1 051 343,03 грн. з яких:

- сума договору на 2013 рік (вартість виконаних та оплачених робіт у 2013 році) - 324 426,60 грн., в т.ч. ПДВ 54 071,10 грн.

- сума договору на 2014 рік (включаючи вартість виконаних і неоплачених робіт у 2013 році на суму 538 146,76 грн.) - 726 916,43 грн., в т.ч. ПДВ 121 152,74 грн.

В пункті 4.3. договору сторони домовились про те, що підрядник на підставі виконаних робіт складає відповідні документи та передає акти виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою КБ-3 для підписання замовнику. Замовник протягом п"яти робочих днів перевіряє документи і підписує їх, а у разі не підписання - обґрунтовує причину відмови. Розрахунки за виконані роботи здійснюються замовником протягом 14 робочих днів після підписання актів виконаних робіт і надходження бюджетних коштів від головного розпорядника бюджетних коштів. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом трьох банківських днів з дати отримання замовником коштів бюджетного призначення на фінансування робіт.

Також в пункті 5.1.2. сторони домовились приймати виконані роботи шляхом підписання актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідкою КБ-3 у п"тиденний термін після надання їх підрядником з усіма підтверджуючими документами й оплатити їх вартість в строки, передбачені пунктом 4.3. договору.

Підрядником частково виконані роботи на загальну суму 862 573,36 грн., що підтверджується актами № 1, 2, 3 приймання виконаних будівельних робіт форма КБ-2в та довідками про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 у 2013 року (а.с. 48-52, 58-66, 75-77).

Відповідачем 01.08.2013 року частково оплачено вартість виконаних робіт у розмірі 324 426,60 грн.

В пункті 3 додаткової угоди № 2 від 30.12.2013 року сторонами підтверджено факт оплати замовником 324 426,60 грн. та погоджено, що оплата за виконані роботи в сумі 538 146,76 грн. переноситься на 2014 рік і буде здійснена після затвердження річних кошторисних призначень у зв"язку з відсутністю фінансування у 2013 році.

Крім того, в пункті 1 цієї ж додаткової угоди сторонами пролонговано термін дії вказаного договору на 2014 рік та зазначено, що він діє до повного виконання сторонами своїх обов"язків, але не пізніше 31.12.2014 року.

В подальшому 04.09.2014 року між сторонами укладено додаткову угоду № 3 до договору, в пункті 1 якої відповідач визнав заборгованість перед позивачем за виконані та неоплачені роботи у розмірі 538 146,76 грн.

19.11.2014 року відповідач також частково погасив заборгованість перед позивачем в сумі 332 790,11 грн., всього загальний розмір сплаченої замовником суми склав 657 216,71 грн., а боргу - 205 356,65 грн.

Згідно п. 8.5. договору за порушення строків перерахування платежів за виконані роботи, після отримання бюджетних коштів від розпорядника, замовник сплачує підряднику за кожний день простроченого платежу пеню від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.

Претензії позивача про погашення 205 356,65 грн. боргу залишені відповідачем без задоволення.

Позовні вимоги обгрунтовані несплатою відповідачем решти вартості виконаних робіт у заявленому розмірі. Крім суми основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача 59 225,63 грн. пені, 89 332,36 грн. інфляційних витрат та 3 % річних у розмірі 19 461,77 грн.

Відповідно до частини 1 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В силу статті 530 цього ж Кодексу якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статями 599, 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно статей 525, 526 цього ж Кодексу зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Задовольняючи позовні вимоги частково, місцевий господарський суд, з висновками якого погодилась апеляційна інстанція, вказав на порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати вартості виконаних робіт в сумі 205 356,65 грн., яка підлягає примусовому стягненню з останнього. При цьому суд врахував визнання відповідачем позовних вимог щодо стягнення з нього основного боргу.

Вказані позовні вимоги також не є предметом оскарження в суді касаційної інстанції.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій, вказали на відсутність підстав для притягнення відповідача до відповідальності, передбаченої пунктом 8.5. договору і статтею 625 ЦК України, щодо стягнення пені в сумі 59 225,63 грн., нарахованої за період з 15.04.2014 року по 14.10.2014 року, та 89 332,36 грн. інфляційних витрат і 3 % річних у розмірі 19 461,77 грн., нарахованих за період з 01.08.2013 року по 14.10.2014 року.

При цьому, при вирішенні цих позовних вимог суди виходили з наступного.

Згідно статей 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Також частинами 4, 6 статті 231 та частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Як зазначалось вище, за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання позивачем заявлено вимоги про стягнення 59 225,63 грн. пені, нарахованої на суму боргу 538 146,76 грн. (з урахуванням часткової оплати виконаних робіт 01.08.2013 року в сумі 324 426,60 грн.) за зобов'язаннями за період з 15.04.2014 року по 14.10.2014 року.

Проте, як зазначалось вище, в пункті 3 додаткової угоди № 2 від 30.12.2013 року сторонами погоджено, що оплата за виконані роботи в сумі 538146,76 грн. переноситься на 2014 рік і буде здійснена після затвердження річних кошторисних призначень у зв"язку з відсутністю фінансування у 2013 році. В пункті 1 цієї ж додаткової угоди сторонами пролонговано термін дії вказаного договору - не пізніше 31.12.2014 року.

Відтак, зважаючи на те, що зобов'язання щодо оплати виконаних робіт повинно бути здійснено у строк до 31.12.2014 року, а позивач просив стягнути з відповідача пеню за період з 15.04.2014 року до 14.10.2014 року, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення вимог в частині стягнення пені у зв'язку із тим, що у цей період прострочення зобов'язання ще не виникло.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення інфляційних витрат у сумі 89 332,36 грн. та 3% річних в розмірі 19 461,77 грн. за період з 01.08.2013 року по 14.10.2014 року.

Проте, позивачем не обґрунтовано з якої дати почалося прострочення строку оплати виконаних робіт і нарахування 3 % річних та збитків від інфляції з 01.08.2013 року, в той час як відповідач повинен був оплатити виконані роботи у строк до 31.12.2014 року.

Таким чином, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів першої й апеляційної інстанцій про ненадання позивачем належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог про стягнення з відповідача пені, інфляційних витрат та 3 % річних у заявлених розмірах.

Відтак, під час розгляду справи фактичні її обставини встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного й об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів першої й апеляційної інстанцій відповідають цим обставинам, їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги щодо наявності факту прострочки оплати відповідачем вартості виконаних робіт з серпня 2013 року, спростовані умовами додаткової угоди № 2 від 30.12.2013 року, відповідно до якої оплату вартості виконаних робіт перенесено до 31.12.2014 року.

За таких обставин, прийняте рішення суду першої та постанова апеляційної інстанцій відповідають матеріалам справи та вимогам закону, а тому судові акти слід залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 111 5 - 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпроектреконструкція" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.03.2015 року у справі № 910/25150/14 залишити без змін.

Головуючий суддяН.Г. Дунаєвська СуддіН.І. Мележик С.В. Владимиренко