Постанова

від 22.04.2015 по справі 821/3354/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/3354/14 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Приватного підприємства "Будівельно-Торгівельна фірма "Стройград" про накладення арешту на кошти та цінності, що знаходяться у банках платника податків,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області звернулася до суду з адміністративним позовом до Приватного підприємства « Будівельно - торгівельна фірма «Стройград»», в якому просить накласти арешт на кошти та інші цінності платника податків ПП « Будівельно - торгівельна фірма «Стройград»», (код ЄДР 35329343), що знаходяться на рахунках в банках в сумі 539284,97 грн.

21 квітня 2015 р. представником позивача подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої просив накласти арешт на кошти відповідача та інші цінності, що знаходяться у банках боржника ПП «БТФ «Стройград», з метою погашення податкового боргу у сумі 51611,72 грн.

22 квітня 2015 р. представником позивача подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив накласти арешт на кошти відповідача та інші цінності, що знаходяться у банках боржника ПП «БТФ «Стройград», з метою погашення податкового боргу у сумі 308 058,97 грн., у тому числі по податку на додану вартість в сумі 51 611, 72 грн. та податку на прибуток в сумі 256 447,25 грн.

Представник позивача подав до суду заяву про розгляд справи без його участі у порядку письмового провадження.

Повістка про виклик до суду, надсилалася на адресу відповідача, проте повернулася на адресу суду із відміткою Укрпошти "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Як вбачається з доданого до матеріалів справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, адреса місцезнаходження ПП «БТФ «Стройград» зазначена:73000, Херсонська область, м. Херсон, Комсомольський район, смт. Комишани, вул.. Радянська, будинок 57-Б.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе розглянути адміністративну справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що платник податку ПП «Будівельно - торгівельна фірма «Стройград»», (код ЄДР 35329343) здійснює господарську діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого розпорядженням Херсонського виконавчого комітету міської ради від 01.08.2007 року № 14991020000008774, взято на облік до ДПІ у м. Херсоні 06.08.2007 року №13416.

Станом на 06.08.2014 року, згідно особових рахунків за ПП « Будівельно - торгівельна фірма «Стройград»», обліковується борг в сумі 539284,97 грн., у тому числі:

- податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 281135,99 грн., який виник починаючи з 11.04.2014 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно: акту перевірки від 27.11.2012 № 2725/22-4/35329343 „Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ „Херсонбудпром" (код 37125331) та з контрагентами-покупцями за березень, квітень, травень та червень 2012 року, та податкового повідомлення-рішення від 12.12.2012 № 0008632200 на суму 231226,00 грн.; Постанови ХОАС від 25.06.2013 по справі № 821/968/13-а поновлено скасовані штрафні санкції, які нараховано згідно акту перевірки від 30.10.2012 № 2362/15- 3/35329343 „Про результати перевірки з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за 2011-2012 роки" та податкового повідомлення-рішення від 21.11.2012 р. №0005041503 на суму 18274,48 грн., № 0005031503 на суму 338,36 грн.; акту перевірки від 29.10.2013 №1199/21-03-22-04/35329343 „Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2013 року, та податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 р. №0007402200 на суму 36017,00 грн.; декларацій з податку на додану вартість: від 24.04.2014 № 1400042089 на суму 454,00 грн.; від 20.05.2014 № 1400047576 на суму 1203,00 грн.

Згідно п.п 129.1.2 п. 129.1 статті 129 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за несвоєчасну сплату нарахована пеня в сумі 1298,56 грн. В зв'язку з існуючою переплатою на інтегрованих картках платника податку в сумі 1263,64 грн. та частковою сплатою у сумі 6500,00 грн, залишок несплачено податкового боргу становить 281 135,99 грн.

- податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств 258 148,98 грн., який виник починаючи з 11.04.2014 р. за рахунок несплати узгоджених грошові зобов'язань, які нараховані згідно: акту перевірки від 28.03.2013 №1966/22-4/35329343 „Про результи документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вим податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах ТОВ „Херсонбудпром" (код 37125331) та з контрагентами-покупцями у березні, квітні, травні та червні 2012 року та їх відображення в податковій звітності податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013 № 0002742200, в сумі 242 788,00 грн. згідно п.п 129.1.2 п. 129.1 статті 129 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за несвоєчасну сплату нарахована пеня в 15900,25 грн. В зв'язку з існуючою переплатою на інтегрованих картках платника у 539,27 грн., залишок несплаченого податкового боргу становить 258 148,98 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 р. по справі №821/3904/14 задоволено частково позовні вимоги ПП «Будівельно - Торгівельна фірма «Стройград». Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 12.12.2012 р. №0008632200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 184 981,00 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 46252,00 грн. В решті позову відмовлено.

Відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишено без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 р. - без змін.

Таким чином загальна сума податкового боргу ПП «Будівельно - Торгівельна фірма «Стройград» становить 308 058,97 грн., у тому числі по податку на додану вартість в сумі 51 611, 72 грн. та податку на прибуток в сумі 256 447,25 грн.

Пунктом 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 14.1.175. ст.. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Частиною 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податку, що знаходяться в банку, у разі якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

Суд зазначає, що умовою застосування норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що позивачем зроблено відповідні запити до державних органів реєстрації та отримано відповіді, відповідно до яких у відповідача відсутнє майно яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Відповідно до ст.94.6 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Суд зазначає, що підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Зазначене випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п. 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Наведене пояснюється тим, що норма підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є імперативною і обов'язковою до виконання, зміст її є самостійним, чітким і зрозумілим. Норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 та пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не заперечують за змістом одна одну, оскільки регулюють різні правовідносини. Так, норми пункту 94.2 Податкового кодексу України визначають загальні підстави для застосування арешту як майна, так і коштів платника податків. Натомість підпункт 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України регулює інше коло суспільних відносин, а саме питання накладення арешту виключно на кошти платника податків та інші цінності, що знаходяться у банках, причому в специфічній ситуації за відсутності достатнього для погашення податкового боргу майна.

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача направленні запити до державних органів реєстрації, в результаті чого отримано довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.05.2014 року №21918718, ВРЕР ДАІ м. Херсон УМВС України в Херсонській області від 06.05.2014 р. та Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 15.05.2014 р. №05-11/2652/2661, відповідно до яких відсутнє майно у ПП БТФ "Стройград".

Враховуючи наведене, суд зазначає, що у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 308 058,97 грн.

Крім цього, суд зазначає, що Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція).

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

Пункт 10.2 Інструкції передбачає, що арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах. (пункт 10.3 Інструкції).

Пунктом 10.10 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

З аналізу зазначених вище норм вбачається, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Відтак, вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку та належать платнику податків в сумі 308 058,97 грн., який має несплачений податковий борг в сумі 308 058,97 грн., є правомірною та обґрунтованою.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів сплати податкового боргу в сумі 308 058,97 грн. відповідачем не надано.

Водночас, позивачем надано докази відсутності у відповідача майна, достатнього для погашення податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов слід задовольнити.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Позов задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках боржника: Приватне підприємство «Будівельно - торгівельна фірма «Стройград» (код ЄДРПОУ 35329343), з метою погашення податкового боргу на загальну суму 308 058,97 грн., (Триста вісім тисяч п'ятдесят вісім гривень 97 коп.), у тому числі по податку на додану вартість в сумі 51 611, 72 грн. (П'ятдесят одна тисяча шістсот одинадцять гривень 72 коп.) та податку на прибуток в сумі 256 447,25 грн. (Двісті п'ятдесят шість тисяч чотириста сорок сім гривень 25 коп.):

- АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627, номер рахунку 26004013005624;

- ПАТ "МАРФІН БАНК", МФО 328168, номер рахунку 26003694481;

- ПАТ «Полтава - банк», МФО 331489, номер рахунку 2600411245;

- АТ «УкрСиббанк», МФО 331489, номер рахунку 2600411245;

- ПАТ «А-Банк», МФО 307770, номер рахунку 26000010016958.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Войтович І.І.

кат. 8.2.2