Постанова

від 21.08.2018 по справі 821/3354/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

21 серпня 2018 року

справа №821/3354/14

адміністративне провадження №К/9901/8227/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельно-Торгівельна фірма "Стройград" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у складі судді Войтович І.І. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у складі колегії суддів Шляхтицького О.І., Джабурія О.В., Крусяна А.В. по справі № 821/3354/14 за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до Приватного підприємства "Будівельно-Торгівельна фірма "Стройград" про накладення арешту на кошти та цінності, що знаходяться у банках платника податків,

У С Т А Н О В И В :

У серпні 2014 року Державна податкова інспекція у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - податковий орган, позивач у справі) звернулася до суду з позовом до Приватного підприємства "Будівельно-Торгівельна фірма "Стройград" (далі - платник податків, відповідач у справі), в якому просила накласти арешт на кошти відповідача та інші цінності, що знаходяться у банках боржника Приватного підприємства БТФ Стройград , з метою погашення податкового боргу у сумі 308058,97 грн, у тому числі по податку на додану вартість в сумі 51611, 72 грн. та податку на прибуток в сумі 256447,25 грн.

22 квітня 2015 року постановою Херсонського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року, позов задоволено, накладено арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках боржника: Приватне підприємство Будівельно - торгівельна фірма Стройград (код ЄДРПОУ 35329343), з метою погашення податкового боргу на загальну суму 308 058,97 грн., у тому числі по податку на додану вартість в сумі 51 611, 72 грн. та податку на прибуток в сумі 256 447,25 грн.:

- АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627, номер рахунку 26004013005624;

- ПАТ "МАРФІН БАНК", МФО 328168, номер рахунку 26003694481;

- ПАТ Полтава - банк , МФО 331489, номер рахунку 2600411245;

- АТ УкрСиббанк , МФО 331489, номер рахунку 2600411245;

- ПАТ А-Банк , МФО 307770, номер рахунку 26000010016958..

Ухвалюючи судові рішення суди попередніх інстанцій висновувалися на аналізі положень підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, положень Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні і національній валюті, затвердженої Постановою Національного Банку України від 21 січня 2004 року №22, дійшли висновку про наявність підстав для застосування арешту коштів підприємства, зокрема суди встановили наявність податкового боргу та відсутність майна для його погашення.

У листопаді 2015 року платником податків подана касаційна скарга до Верховного Суду, в якій підприємство просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційну скаргу обґрунтовує тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не взято до уваги обґрунтування щодо скасування 28 серпня 2015 року Херсонським окружним адміністративним судом податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2013 року № 0002742200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на 242 788 грн, яке серед іншого увійшло до складу боргу та стало підставою для позову про накладення арешту на кошти та цінності у даній справі.

04 листопада 2015 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Підприємства (відповідача у справі) та витребувано з Херсонського окружного адміністративного суду справу № 821/3354/14.

13 листопада 2015 року справа № 821/3354/14 надійшла на адресу Вищого адміністративного суду України.

24 січня 2018 року справа № 821/3354/14 передана до Верховного Суду.

Податковий орган своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає перегляду судових рішень.

Касаційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Аналогічні вимоги містять положення статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, чинній на час розгляду справи судами попередніх інстанцій.

Здійснюючи касаційний перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, Суд вважає, що зазначеним вимогам закону такі судові рішення не відповідають з огляду на наступне.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Приватне підприємство Будівельно-торгівельна фірма Стройград , (код ЄДРПОУ 35329343) здійснює господарську діяльність на підставі Статуту, взято на облік до Державної податкової інспекції у м. Херсоні 06 серпня 2007 року №13416.

Станом на 06 серпня 2014 року, згідно особових рахунків за платником податків обліковується борг в сумі 539284,97 грн., який складається з:

- податкового боргу по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 281135,99 грн., який виник починаючи з 11 квітня 2014 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно: акту перевірки від 27.11.2012 № 2725/22-4/35329343 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Херсонбудпром (код 37125331) та з контрагентами-покупцями за березень, квітень, травень та червень 2012 року, та податкового повідомлення-рішення від 12 грудня 2012 року № 0008632200 на суму 231 226,00 грн; Постанови Херсонського окружного адміністративного суду від 25 червня 2013 року по справі № 821/968/13-а поновлено скасовані штрафні санкції, які нараховано згідно акту перевірки від 30 жовтня 2012 року № 2362/15- 3/35329343 Про результати перевірки з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за 2011-2012 роки та податкового повідомлення-рішення від 21 листопада 2012 року №0005041503 на суму 18274,48 грн, № 0005031503 на суму 338,36 грн.; акту перевірки від 29 жовтня 2013 року №1199/21-03-22-04/35329343 Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2013 року, та податкового повідомлення-рішення від 12 листопада 2013 року №0007402200 на суму 36017,00 грн.; декларацій з податку на додану вартість: від 24 квітня 2014 року № 1400042089 на суму 454,00 грн.; від 20 травня 2014 року № 1400047576 на суму 1203,00 грн.

Згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання Підприємству нарахована пеня в сумі 1298,56 грн. В зв'язку з існуючою переплатою на інтегрованих картках платника податку в сумі 1263,64 грн. та частковою сплатою у сумі 6500,00 грн, залишок несплаченого податкового боргу склав 281135,99 грн.

- податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств 258 148,98 грн., який виник починаючи з 11 квітня 2014 року за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно акту перевірки від 28 березня 2013 року №1966/22-4/35329343 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах ТОВ Херсонбудпром (код 37125331) та з контрагентами-покупцями у березні, квітні, травні та червні 2012 року та їх відображення в податковій звітності податкового повідомлення-рішення від 09 квітня 2013 № 0002742200, в сумі 242 788,00 грн. згідно підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України за несвоєчасну сплату нарахована пеня в 15900,25 грн. В зв'язку з існуючою переплатою на інтегрованих картках платника у 539,27 грн., залишок несплаченого податкового боргу склав 258 148,98 грн.

При вирішенні справи судами попередніх інстанцій враховано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року по справі №821/3904/14, залишену без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 року, якою визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 12 грудня 2012 року №0008632200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 184 981,00 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 46252,00 грн.

Відтак, суди попередніх інстанцій погодились з позивачем про наявність податкового боргу, який рахується за підприємством, на суму 308 058,97 грн., у тому числі по податку на додану вартість в сумі 51 611, 72 грн. та податку на прибуток в сумі 256 447,25 грн.

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги та прийнятим судовим рішенням, Суд зазначає наступне.

Частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час спірних правовідносин), встановлено, що суб'єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відтак, законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог.

В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є саме, або наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Вирішуючи дану справу, суди попередніх інстанцій встановили наявність двох підстав, які обумовили задоволення позову податкового органу. Проте з таким висновком не погоджується Суд.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлених судами попередніх інстанцій обставин, значну частину суми боргу, яка підтверджена судами першої та апеляційної інстанцій у цій справі складає грошове зобов'язання, визначене податковим повідомленням-рішенням податкового органу від 09 квітня 2013 року № 0002742200 (збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 242788 грн), яке на час ухвалення судових рішень судами попередніх інстанцій в цій справі не мало статусу узгодженості, а отже і статусу податкового боргу в розумінні підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18. статті 56 Податкового кодексу України, оскільки було предметом судового оскарження у справі № 821/1806/15-а. На час постановлення оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції (30 вересня 2015 року), вже була ухвалена постанова Херсонського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2015 року, якою скасовано податкове повідомлення-рішення податкового органу від 09 квітня 2013 року № 0002742200.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем під час апеляційного провадження заявлялось клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Одеського апеляційного адміністративного суду у справі № 821/1806/15-а, яке відхилено судом апеляційної інстанції з зазначенням того, що скасування цього рішення податкового органу може бути підставою для провадження за нововиявленими обставинами згідно статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд вважає таке відхилення клопотання необґрунтованим з огляду на те, що основна частина боргу, наявність якого стала підставою для арешту коштів та цінностей платника податків у банківських установах, що є предметом позову у цій справі, визначена саме податковим повідомленням-рішення, грошове зобов'язання за яким є неузгодженим, а також з огляду на підставу зупинення провадження у справі, яка на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції визначалась зокрема пунктом 3 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (є імперативною нормою), неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, господарського чи кримінального судочинства - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Згідно з частинами першої, другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій), суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Пунктом 2 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

У зв'язку з вищенаведеним Суд визнає, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, не встановив фактичні обставини, що мають значення для справи, що є підставою для часткового задоволення касаційної скарги та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Будівельно-Торгівельна фірма "Стройград" задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року № скасувати, справу 821/3354/14 направити на новий розгляд до Херсонського окружного адміністративного суду.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф.Ханова

Судді: І.А.Гончарова

І.Я.Олендер