Ухвала

від 30.09.2015 по справі 821/3354/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3354/14

Категорія: 9.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного підприємства "Будівельно-Торгівельна фірма "Стройград" на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області до приватного підприємства "Будівельно-Торгівельна фірма "Стройград" про накладення арешту на кошти та цінності, що знаходяться у банках платника податків, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2014 року податковий орган звернувся з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив накласти арешт на кошти відповідача та інші цінності, що знаходяться у банках боржника ПП «БТФ «Стройград», з метою погашення податкового боргу у сумі 308 058,97 грн., у тому числі по податку на додану вартість в сумі 51 611, 72 грн. та податку на прибуток в сумі 256 447,25 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі адміністративний позов було задоволено.

Накладено арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться у банках боржника: Приватне підприємство «Будівельно - торгівельна фірма «Стройград» (код ЄДРПОУ 35329343), з метою погашення податкового боргу на загальну суму 308 058,97 грн., (Триста вісім тисяч п'ятдесят вісім гривень 97 коп.), у тому числі по податку на додану вартість в сумі 51 611, 72 грн. (П'ятдесят одна тисяча шістсот одинадцять гривень 72 коп.) та податку на прибуток в сумі 256 447,25 грн. (Двісті п'ятдесят шість тисяч чотириста сорок сім гривень 25 коп.):

- АТ "СБЕРБАНК РОСІЇ", МФО 320627, номер рахунку 26004013005624;

- ПАТ "МАРФІН БАНК", МФО 328168, номер рахунку 26003694481;

- ПАТ «Полтава - банк», МФО 331489, номер рахунку 2600411245;

- АТ «УкрСиббанк», МФО 331489, номер рахунку 2600411245;

- ПАТ «А-Банк», МФО 307770, номер рахунку 26000010016958.

Не погоджуючись з даною постановою суду ПП "Будівельно-Торгівельна фірма "Стройград" подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що платник податку ПП «Будівельно - торгівельна фірма «Стройград»», (код ЄДР 35329343) здійснює господарську діяльність на підставі Статуту, зареєстрованого розпорядженням Херсонського виконавчого комітету міської ради від 01.08.2007 року № 14991020000008774, взято на облік до ДПІ у м. Херсоні 06.08.2007 року №13416.

Станом на 06.08.2014 року, згідно особових рахунків за ПП « Будівельно - торгівельна фірма «Стройград»», обліковується борг в сумі 539284,97 грн., у тому числі:

- податковий борг по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) - 281135,99 грн., який виник починаючи з 11.04.2014 за рахунок несплати узгоджених грошових зобов'язань, які нараховані згідно: акту перевірки від 27.11.2012 № 2725/22-4/35329343 „Про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ „Херсонбудпром" (код 37125331) та з контрагентами-покупцями за березень, квітень, травень та червень 2012 року, та податкового повідомлення-рішення від 12.12.2012 № 0008632200 на суму 231226,00 грн.; Постанови ХОАС від 25.06.2013 по справі № 821/968/13-а поновлено скасовані штрафні санкції, які нараховано згідно акту перевірки від 30.10.2012 № 2362/15- 3/35329343 „Про результати перевірки з питання своєчасності сплати податку на додану вартість за 2011-2012 роки" та податкового повідомлення-рішення від 21.11.2012 р. №0005041503 на суму 18274,48 грн., № 0005031503 на суму 338,36 грн.; акту перевірки від 29.10.2013 №1199/21-03-22-04/35329343 „Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2013 року, та податкового повідомлення-рішення від 12.11.2013 р. №0007402200 на суму 36017,00 грн.; декларацій з податку на додану вартість: від 24.04.2014 № 1400042089 на суму 454,00 грн.; від 20.05.2014 № 1400047576 на суму 1203,00 грн.

Згідно п.п 129.1.2 п. 129.1 статті 129 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за несвоєчасну сплату нарахована пеня в сумі 1298,56 грн. В зв'язку з існуючою переплатою на інтегрованих картках платника податку в сумі 1263,64 грн. та частковою сплатою у сумі 6500,00 грн., залишок несплаченого податкового боргу становить 281 135,99 грн.

- податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств 258 148,98 грн., який виник починаючи з 11.04.2014 р. за рахунок несплати узгоджених грошові зобов'язань, які нараховані згідно: акту перевірки від 28.03.2013 №1966/22-4/35329343 „Про результи документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарських відносинах ТОВ „Херсонбудпром" (код 37125331) та з контрагентами-покупцями у березні, квітні, травні та червні 2012 року та їх відображення в податковій звітності податкового повідомлення-рішення від 09.04.2013 № 0002742200, в сумі 242 788,00 грн. згідно п.п 129.1.2 п. 129.1 статті 129 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI за несвоєчасну сплату нарахована пеня в 15900,25 грн. В зв'язку з існуючою переплатою на інтегрованих картках платника у 539,27 грн., залишок несплаченого податкового боргу становить 258 148,98 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 р. по справі №821/3904/14 задоволено частково позовні вимоги ПП «Будівельно - Торгівельна фірма «Стройград». Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 12.12.2012 р. №0008632200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 184 981,00 грн. та застосування штрафної санкції у сумі 46252,00 грн. В решті позову відмовлено.

Відповідно до ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 лютого 2015 р. апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області залишено без задоволення, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 р. - без змін.

Отже загальна сума податкового боргу ПП «Будівельно - Торгівельна фірма «Стройград» становить 308 058,97 грн., у тому числі по податку на додану вартість в сумі 51 611, 72 грн. та податку на прибуток в сумі 256 447,25 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку та належать платнику податків в сумі 308 058,97 грн., який має несплачений податковий борг в сумі 308 058,97 грн., є правомірною та обґрунтованою.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Податкового кодексу України.

За змістом п. 1.1. ст. 1 Податкового кодексу України регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

На підставі п. 14.1.175. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Відповідно до п.п. 20.1.17 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податку, що знаходяться в банку, у разі якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

При цьому, умовою застосування норми підпункту 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України є відсутність у платника податків майна, яке може бути використане для погашення податкового боргу.

В ході судового розгляду встановлено, що позивачем зроблено відповідні запити до державних органів реєстрації та отримано відповіді, відповідно до яких у відповідача відсутнє майно яке може бути використане для погашення податкового боргу.

Згідно ст.94.6 Податкового кодексу України, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Підстави для застосування як адміністративного арешту майна, так і арешту коштів на рахунках платника податків, визначені пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Обидва види арешту, за загальним правилом, застосовуються з однакових підстав, але розрізняються процедурою застосування - або за рішенням керівника податкового органу (щодо майна, відмінного від коштів), або за рішенням суду (арешт коштів).

Вказане випливає із системного тлумачення правових норм, які містяться у статті 94 Податкового кодексу України. Ці норми регулюють як правовідносини, що виникають при накладенні адміністративного арешту майна, так і арешту коштів платника податків, причому зміст правового регулювання викладається в єдиному контексті.

Додаткові випадки накладення арешту на кошти платника податків, крім тих, що визначені статтею 94 цього Кодексу, визначені п.п. 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України.

Зазначена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду з вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження. Такими підставами є: 1) відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; 2) недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; 3) майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Відсутність підстав для застосування арешту коштів платника податків, передбачених підпунктом 20.1.17 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, серед підстав для застосування адміністративного арешту, що входять до переліку, встановленого пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України (сформульованого як вичерпний), не може розглядатися як перешкода для застосування арешту коштів на рахунках платника податків у відповідних випадках.

Також встановлено, що позивачем з метою встановлення наявності активів у відповідача направленні запити до державних органів реєстрації, в результаті чого отримано довідки Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 21.05.2014 року №21918718, ВРЕР ДАІ м. Херсон УМВС України в Херсонській області від 06.05.2014 р. та Державної інспекції сільського господарства в Херсонській області від 15.05.2014 р. №05-11/2652/2661, відповідно до яких відсутнє майно у ПП БТФ "Стройград".

Отже у відповідача відсутнє майно для погашення податкового боргу в сумі 308 058,97 грн.

До того ж Постановою Національного Банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та є обов'язкові для виконання ними (пункти 1.1. та 1.3 Інструкції).

Главою 10 Інструкції визначено порядок виконання банками заходів щодо арешту коштів на рахунках клієнтів.

За змістом п. 10.2 Інструкції арешт за постановою державного виконавця або за рішенням суду (далі - документ про арешт коштів) накладається на кошти, що обліковуються за рахунками, відкритими клієнтами в банку, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, що регулюють порядок відкриття та використання рахунків.

Згідно пункту 10.3 Інструкції арешт на підставі документа про арешт коштів може бути накладений на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, без зазначення конкретної суми, або на суму, що конкретно визначена в цьому документі. Якщо в документі про арешт коштів не зазначений конкретний номер рахунку клієнта, на кошти якого накладений арешт, але обумовлено, що арешт накладено на кошти, що є на всіх рахунках, то для забезпечення суми, визначеної цим документом, арешт залежно від наявної суми накладається на кошти, що обліковуються на всіх рахунках клієнта, які відкриті в банку, або на кошти на одному/кількох рахунку/ах.

Пунктом 10.10 Інструкції передбачено, що у разі надходження до банку платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для забезпечення виконання якого на кошти клієнта накладено арешт, банк виконує її в повній або частковій сумі в межах наявної арештованої суми на рахунку.

Банк виконує часткову оплату платіжної вимоги/інкасового доручення (розпорядження) відповідно до пункту 5.10 глави 5 та пункту 12.9 глави 12 цієї Інструкції.

До арешту суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, банк продовжує арештовувати кошти, що надходять на рахунок клієнта, та виконує платіжні вимоги/інкасові доручення (розпорядження) щодо списання коштів з урахуванням тієї суми, яку раніше частково списано на підставі платіжних вимог/інкасових доручень (розпоряджень) за тим виконавчим документом, для забезпечення якого було накладено арешт на кошти на рахунку клієнта.

Банк після списання за платіжною вимогою/інкасовим дорученням (розпорядженням) суми в розмірі, який визначений документом про арешт коштів, списує цей документ з відповідного позабалансового рахунку та, якщо немає на обліку за позабалансовим рахунком інших документів про арешт коштів, проводить операції за рахунком клієнта.

В контексті зазначених норм, можна дійти висновку, що у разі визначення конкретного розміру заборгованості у документі, яким накладено арешт, банк без порушення прав платника та одночасно клієнта банка в частині обмеження користування належними такому платнику коштами або цінностями, у разі повного виконання рішення про арешт та списання визначеної суми у визначеному розмірі, продовжує безперешкодно виконувати завдання по списанню або перерахуванню коштів платника за його бажанням.

Таким чином, вимога щодо накладення арешту на кошти та цінності, які знаходяться в банку та належать платнику податків в сумі 308 058,97 грн., який має несплачений податковий борг в сумі 308 058,97 грн., є правомірною та обґрунтованою.

Водночас наведена в клопотанні про зупинення провадження у справі інформація щодо задоволення 28.08.2015 р. Херсонським окружним адміністративним судом позовних вимог ПП БТФ "Стройград" та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС від 09.04.2013 р. № 0002742200 прийняте на підставі акту від 28.03.2013 року № 1966/22-4/35329343 може бути підставою для провадження за нововиявленими обставинами (ст. 245 КАС України).

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства "Будівельно-Торгівельна фірма "Стройград" залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2015 року у справі № 821/3354/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян