Постанова

від 24.04.2015 по справі 821/4070/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4070/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Войтович І.І.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

доповідача, судді - Димерлія О.О.

суддів - Романішина В.Л., Єщенка О.В.

розглянув в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року за адміністративним позовом приватного підприємства «Міллер-Південь» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та, посилаючись на те, що відповідачем при проведенні перевірки не з'ясовано усіх фактичних обставин здійснення ПП «Міллер-Південь» господарських операцій з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест», що призвело до помилкових висновків та визначення грошових зобов'язань, просив: визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005122200 від 23 липня 2013 року про сплату до бюджету податку на додану вартість на суму 13900 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6950 грн.; визнати протиправними дії відповідача та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005112200 від 23 липня 2013 року про сплату податку на прибуток на суму 14595 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у сумі 3648,75 грн.

За наслідками розгляду адміністративного позову Херсонським окружним адміністративним судом 09 грудня 2013 року ухвалено постанову про задоволення адміністративного позову ПП «Міллер-Південь». Суд першої інстанції скасував податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0005122200 та №0005112200 від 23 липня 2013 року.

Приймаючи означене рішення, Херсонський окружний адміністративний суд виходив з того, що у позивача в наявності є всі відповідні первинні документи, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В апеляційній скарзі ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, повністю відмовити позивачу у задоволенні заявлених позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги відповідач вказав, що поза увагою суду залишилась ухвала Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25 липня 2013 року про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2 за відсутності підстав для його реабілітації. Херсонський окружний адміністративний суд не врахував того факту, що доказове значення для підтвердження факту реальності поставки та отримання (оплати) товару за договором має не лише наявність податкових накладних та інших первинних документів, а й фактичні обставини, які підтверджують здійснення господарської операції. В ході аналізу податкової звітності податковим органом було встановлено відсутність буд-якої інформації про наявність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності. Надані первинні документи не доводять реальність операції, оскільки не підтверджується час здійснення операції, відсутні трудові ресурси, виробниче обладнання, транспортне та торгівельне обладнання. Відтак, господарські операції, що відбулися оформленні лише документально.

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому, на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Суд апеляційної інстанції заслухав суддю-доповідача, розглянув та обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив матеріали справи та вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Перевіряючи повноту з'ясування судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування правових норм, апеляційний суд звертає увагу на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.11 п.78.1, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України, на виконання постанови старшого слідчого СБ Броварської ОДПІ майора податкової міліції Бабій Г.В. від 01.03.2013р. в рамках кримінального провадження №32012100130000003 та згідно наказу №992 від 20.06.2013р., у період з 20.06.2013р. по 21.06.2013р. головним державним податковим ревізором-інспектором відділу спеціальних перевірок управління податкового контролю ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області Матюком І.А. було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Міллер-Південь» (код за ЄДРПОУ НОМЕР_1) з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» (код за ЄДРПОУ 37517328) за 2010-2012 роки, за результатами якої складено акт перевірки №3094/22-6/НОМЕР_1 від 02 липня 2013 року.

У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем:

- п.185.1 ст. 185 , п.186.1 ст. 186 , п.188.1 ст. 188 , п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 , п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України , внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 13900 грн., у тому числі в лютому 2012 року на суму 13900 грн.;

- п.134.1 ст. 134 , п.п.138.1.1 п.138.1 ст. 138 , п.138.2 ст. 138 , п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , в результаті чого ПП «Міллер-Південь» занижено податок на прибуток за І квартал 2012 року на загальну суму 14595 грн.

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що у лютому 2012 року ПП «Міллер-Південь» документувало придбання послуг від ТОВ «Фірма «Радіус Інвест». Згідно даних, відображених у додатку 5 до декларацій ПДВ та Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено, що ПП «Міллер-Південь» формувало податковий кредит з ПДВ від ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» за лютий 2012 року на суму 13900 грн. Актом Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 24.07.2012р. №28/23-1/37517328 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» за лютий, травень 2012 року» встановлено відсутність у контрагента позивача трудових ресурсів, торгівельного обладнання, торгівельних площ, складських приміщень, транспортних засобів та іншого рухомого і нерухомого майна; суб'єкт господарювання не знаходиться за місцезнаходженням. До відділу податкового контролю юридичних осіб від ГВПМ Броварської ОДПІ службовим листом від 08.06.2011р. №2111 надано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Фірма «Радіус Інвест». За матеріалами досудового розслідування кримінального провадження №32012100130000003 за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України по факту створення суб'єктів підприємницької діяльності ТОВ «Компанія «Дельта Груп Інвест» та ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» з метою прикриття незаконної діяльності встановлено, що громадянин ОСОБА_2 створив суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» за грошову винагороду та в подальшому господарську діяльність не здійснював. Ніяких дій щодо відкриття банківських рахунків ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» ОСОБА_2 не здійснював, статутний фонд підприємства не формував, директором підприємства ОСОБА_7 не призначав та з ним не знайомий, за дозволом на виготовлення печатки товариства не звертався, її не отримував та ніколи не володів; до діяльності товариства ОСОБА_2 відношення не мав, хто укладав угоди з контрагентами та підписував фінансово-господарські документи не знає. У зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам; документально не підтверджено надання послуг та їх фактичного отримання ПП «Міллер-Південь» від ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» з врахуванням реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, відсутністю необхідних трудових ресурсів, транспорту та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності. Первинні документи з постачання послуг від ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» підписувалися особами, які не мали на це повноважень, у зв'язку з чим такі документи не можуть розглядатися як документи бухгалтерської та податкової звітності при визначенні об'єктів оподаткування по операціях з постачання послуг ПП «Міллер-Південь».

23 липня 2013 року, на підставі акту перевірки №3094/22-6/НОМЕР_1 від 02.07.2013р., ДПІ у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0005122200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 20850 грн. (у т.ч. за основним платежем в сумі 13900 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 6950 грн.);

- №0005112200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 18243,75 грн. (у т.ч. за основним платежем в сумі 14595 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 3648,75 грн.).

Задовольняючи позов ПП «Міллер-Південь» про визнання протиправними та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції дійшов висновку про правомірне формування позивачем податкового кредиту та валових витрат за результатами здійснення господарських відносин з ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» з огляду на наявність у підприємства належно оформлених первинних документів податкового обліку. Колегія суддів не погоджується з таким висновком Херсонського окружного адміністративного суду та вважає, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, на якого ч.2 ст.71 КАС України покладено обов'язок доказування в адміністративному суді правомірності прийнятих ним рішень, доведено наявність порушень, зафіксованих актом перевірки №3094/22-6/НОМЕР_1 від 02.07.2013р. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Пунктом 185.1 статті 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу , у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу ; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України .

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п.198.2 ст.198 Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг чи дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 Кодексу податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу . У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу .

Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, відповідно до п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України , складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу ; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу .

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу , які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу , витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Пунктом 201.1 статті 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п.201.6 ст.201 ПКУ ). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для правильного вирішення спору встановленню підлягав факт реальності надання послуг із з'ясуванням, зокрема, обставин щодо правосуб'єктності сторін господарського договору, можливості реального надання послуг тощо.

При цьому, з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України , саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

З матеріалів справи вбачається, що для ведення господарської діяльності з переробки зернових та оптової торгівлі мукою, на підставі договору оренди від 24.12.2011р., у ПП «Міллер-Південь» перебуває в тимчасовому користуванні мельничний комплекс площею 500 кв.м. за адресою: м.Херсон, вул.Миколаївське шосе, 5 км.

27.02.2012р. між ТОВ «Фірма «Радіус «Інвест» (Виконавець) та ПП «Міллер - Південь» (Замовник) укладено договір про виконання робіт №2702-2, за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати послуги за завданням Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

На підтвердження виконання умов вказаного договору в матеріалах справи містяться податкові накладні №32 від 28.02.2012р. на загальну суму 42000 грн. (у т.ч. ПДВ 7000 грн.) та №36 від 29.02.2012р. на загальну суму 41400 грн. (у т.ч. ПДВ 6900 грн.); рахунок - фактура №СФ-280201 від 28.02.2012р. на загальну суму 83400 грн. (у т.ч. ПДВ 13900); акти здачі - приймання №ОУ-280201 від 28.02.2012р. та №ОУ-290204 від 29.02.2012р.

Наявність належним чином оформлених зазначених первинних документів, за висновками суду першої інстанції, є достатньою підставою для віднесення зазначених в них сум ПДВ до складу податкового кредиту та витрат до складу валових.

Однак, Херсонським окружним адміністративним судом не враховано, що надання податковому органу належним чином усіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Зазначені вище податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт та рахунок-фактура від ТОВ «Фірма «Радіус «Інвест» підписано директором підприємства ОСОБА_7 При прийнятті рішення за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів враховує пояснення засновника ТОВ «Фірма «Радіус «Інвест» ОСОБА_2, надані останнім в рамках розслідування кримінального провадження №32012100130000003, який, як зазначалось вище, пояснив, що створив суб'єкт підприємницької діяльності ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» за грошову винагороду та в подальшому господарську діяльність не здійснював, директором підприємства ОСОБА_7 не призначав та з ним не знайомий, хто укладав угоди з контрагентами та підписував фінансово-господарські документи не знає.

Херсонським окружним адміністративним судом не надано відповідної правової оцінки наявній в матеріалах справи ухвалі Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 25.07.2013р., якою кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 закрито на підставі ч.1 ст.205, ч.1, ч.3 ст.358 КК України, що є нереабілітуючою обставиною закриття провадження.

Відповідно до п.58.4 ст.54 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінального провадження про кримінальне правопорушення, предметом якого є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена судовим рішенням, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції враховує, також, встановлений актом Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 24.07.2012р. №28/23-1/37517328 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Фірма «Радіус Інвест» за лютий, травень 2012 року» факт відсутності у контрагента позивача трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, так як ознаками відсутності реального характеру операції є: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

В матеріалах справи відсутні відомості про залучення контрагентом позивача третіх осіб за цивільно-правовими договорами для надання послуг ПП «Міллер-Південь» за договором №2702-2 від 27.02.2012р.

Колегія суддів вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши стосунки з особою, яка штучно створювала документообіг з метою імітації господарських операцій, що дають право на формування сум податкового кредиту. Позивач є суб'єктом господарювання, повинен знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, зобов'язаний вживати заходи запобігання будування схем ухилення від сплати податків за його участі.

При розгляді даної справи суд не обмежується виключно формальним застосуванням приписів Податкового кодексу України, а віддає перевагу встановленню фактичних обставин та достовірності поданих доказів над їх формальною наявністю та відповідністю за зовнішніми ознаками вимогам нормативних актів. ПП «Міллер-Південь» суду апеляційної інстанцій не доведено факту дійсності та легальності оподатковуваних господарських операцій. Надані податковому органу первинні фінансові та бухгалтерські документи не є достатніми для беззаперечного твердження про дійсне виконання господарських операцій з контрагентом, тобто такими, що дають право позивачу віднести відповідні суми до податкового кредиту.

На підставі викладеного вище, колегія суддів знаходить доведеними висновки акту перевірки №3094/22-6/НОМЕР_1 від 02 липня 2013 року про порушення ПП «Міллер-Південь» п.185.1 ст. 185 , п.186.1 ст. 186 , п.188.1 ст. 188 , п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст. 198 , п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України , внаслідок чого підприємством занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 13900 грн., а також п.134.1 ст. 134 , п.п.138.1.1 п.138.1 ст. 138 , п.138.2 ст. 138 , п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України , в результаті чого ПП «Міллер-Південь» занижено податок на прибуток за І квартал 2012 року на загальну суму 14595 грн. А відтак, підстав для скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області №0005122200 та №0005112200 від 23 липня 2013 року суд апеляційної інстанції не вбачає.

Під час розгляду справи судом першої інстанції не повно з'ясовано обставини справи, а також порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, постановлене судове рішення, на підставі ст.202 КАС України , підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ПП «Міллер-Південь».

Керуючись ст.ст. 185 , 195 , 197, 198 , 202 , 205 , 207 , 254 КАС України , апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2013 року скасувати та прийняти нову постанову.

Відмовити в задоволенні позову приватного підприємства «Міллер-Південь» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень №0005122200 та №0005112200 від 23 липня 2013 року.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя-доповідач: Димерлій О.О.

Судді: Романішин В.Л.

Єщенко О.В.