Постанова

від 21.04.2015 по справі 816/1143/15-а

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/1143/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколенка Ф.Ф.,

за участю:

секретаря судового засідання - Шулик Н.І.,

представника позивача - Оніщенка А.Ю.,

представника відповідача - Моложавої О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

08 квітня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (надалі - позивач, ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - відповідач, ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 1510-25 від 30.03.2015 року з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 392 989,95 грн.

В обгрунтування своїх позовних вимог зазначали, що платіжне доручення про сплату податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначене позивачем в поданій податковій декларації за 2014 рік, було вчасно подано до банку, а неперерахування коштів відбулось не з вини позивача, а з вини банку, тому підстав для виставлення позивачу податкової вимоги про сплату податкового боргу немає.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні. Зазначала, що єдиною підставою підтвердження внесення інформації про сплату позивачем сум податку приватних підприємств є зарахування зазначених коштів на бюджетні рахуни, відкриті в органах Державного казначейства та отримання відповідачем від таких органів відомостей про зарахування та повернення коштів з відповідних рахунків.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" (код ЄДРПОУ 36013344) зареєстроване як юридична особа 08.07.2008 року, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців здійснено запис № 1 588 102 00000 007863 (а.с. 25).

ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт" перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Полтаві.

15.02.2015 року позивачем до ДПІ в м. Полтаві подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2014 року (реєстр. № 9080705205 від 15.02.2015 року), в якій вказано суму податкового зобов'язання в розмірі 1418520,00 грн. (а.с.13-18)

02.02.2015 року позивачем до філії "Полтавського РУ" АТ "Банк "Фінанси і Кредит" подано платіжне доручення № 2 про сплату податку на прибуток за 2014 року в розмірі 1 400 000,00 грн. (сума, зазначена у платіжному дорученні була меншою, ніж вказана у декларації, оскільки на рахунках обліку та картці платника податку рахувалась переплата в розмірі 25530,05 грн.). Банк прийняв вказане платіжне доручення на виконання 03.02.2015 року, що підтверджується штампом банку. (а.с. 26)

Листом № 25/02/15-01 від 25.02.2015 року позивач повідомив ДПІ в м. Полтаві про сплату узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 400 000,00 грн., на підтвердження чого надав копію платіжного доручення № 2 від 02.02.2015 року. (а.с 26)

26.02.2015 року позивачем до АТ "Банк "Фінанси і Кредит" було направлено претензію-вимогу № 26/02/15-01 про перерахування коштів згідно поданого платіжного доручення.

Також судом встановлено, що листом № 2/1 від 05.01.2015 року філія "Полтавського РУ" АТ "Банк "Фінанси і Кредит" повідомила позивача, що з 16 березня 2015 року філія буде реорганізована у відділення № 161 у м. Полтаві АТ "Банк "Фінанси і Кредит" та замість старого рахунку товариства № 260024460701 буди діяти новий рахунок № 26004035624601. (а.с. 27)

З огляду на викладене, та враховуючи, що Банком було самостійно переведено залишок коштів позивача зі старого рахунку на новий, ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт" повторно подало до банку платіжне доручення № 3 від 02.04.2015 року про сплату податку на прибуток за 2014 року в розмірі 1 400 000,00 грн.

07.04.2015 року ДПІ у м. Полтаві було вручено позивачу лист № 5139/10/16-01-25-01-18 від 30.03.2015 року та податкову вимогу № 1510-25 від 30.03.2015 року на суму податкового боргу по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 392 989,95 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Згідно з п. 57.1 статті 57 Податкового кодексу України Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи, що подати декларацію з податку на прибуток за 2014 рік необхідно було не пізніше 02 березня 2015 року, граничним строком сплати податкового зобов'язання по такій декларації є 12 березня 2015 року.

Відповідно п. 38.1 ст. 38 ПК України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як зазначив представник позивача, ТОВ "Полтавське підприємство бурових робіт" було завчасно подано платіжне доручення до банку 02.02.2015 року на суму 1 400 000,00 грн., яке прийнято банком до виконання 03.02.2015 року.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 року № 2346-III банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. За порушення строків, встановлених пунктами 8.1 та 8.2 цієї статті, банк, що обслуговує платника, несе відповідальність, передбачену цим Законом.

Положенням п. 22.4 ст. 22 Закону № 2346-III передбачено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника .

Згідно з п. 129.6 статті 129 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку або органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, такий банк/орган сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

З огляду на вищезазначені положення Закону, суд приходить до висновку, що виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

Таким чином, оскільки платіжне доручення позивача № 2 від 02.02.2015 року прийнято банком 03.02.2015 року, суд приходить до висновку, що сплату грошового зобов'язання здійснено позивачем у встановлені податковим законодавством строки.

Крім того, суд бере до уваги, що позивачем вчинялися дії з метою перерахування банком платежу, як то: направлення листа-претензії, направлення повторного платіжного доручення.

За приписами пункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк , а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Щодо доводів відповідача, що податкова вимога не є документом, яким контролюючий орган нараховує платнику відповідну суму грошового зобов'язання чи у платника виникає обов'язок зі сплати штрафних санкцій (пені), суд зазначає, що направлення податкової вимоги є однією зі складових процедури стягнення податкового боргу, зі спливом строку після направлення якої законодавець пов'язує момент виникнення права у податкового органу здійснювати за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, оскільки сплату грошового зобов'язання здійснено позивачем у встановлені податковим законодавством строки, у податкового органу були відсутні правові підстави для направлення позивачу податкової вимоги.

А відтак, позовні вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 1510-25 від 30.03.2015 року з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 392 989,95 грн. є обгрунтованими і пдлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 1510-25 від 30.03.2015 року з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1 392 989,95 грн (один мільйон триста дев'яносто дві тисячі дев'ятьсот вісімдесят дев'ять тисяч дев'яносто п'ять копійок).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавське підприємство бурових робіт" сплачену згідно платіжного доручення № 295 від 08.04.2015 року суму судового збору в розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2015 року.

Суддя Ф.Ф. Соколенко